Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №729/1076/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Суд: Бобровицький районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №729/1076/26

Суддя: Демченко Л. М.

Справа 729/1076/26

2/729/967/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" листопада 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:

судді Демченко Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Роєнко А. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобровиця в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 79 060,26 грн та судових витрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18 червня 2020 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування № Z02.24084.006783328, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 99 999,00 грн із зобов`язанням повернути кредит, сплатити проценти та інші передбачені договором платежі у встановлені строки.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачці кредитні кошти, однак остання належним чином узяті на себе зобов`язання не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 09.06.2026 заборгованість відповідачки становить 79 060,26 грн, з яких: 60 002,45 грн – прострочена заборгованість за основною сумою кредиту; 7 657,92 грн – прострочена заборгованість за процентами; 11 399,89 грн – прострочена плата за обслуговування кредиту.

Остання сплата за кредитним договором, за твердженням позивача, здійснена 17.10.2022.

03 лютого 2026 року банком на адресу відповідачки направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, однак заборгованість у добровільному порядку погашена не була.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою умов кредитного договору, позивач просить стягнути з неї заборгованість у загальному розмірі 79 060,26 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася. Судова повістка, направлена за адресою її зареєстрованого місця проживання, повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини сьомої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їхньої адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їхнього місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з пунктом 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, враховуючи направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідачки та повернення поштового відправлення з відповідною відміткою, суд вважає відповідачку належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на неявку відповідачки, яка належним чином повідомлена про розгляд справи, неподання нею відзиву та відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду суд вважає можливим відповідно до статей 223, 280, 281 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки всі учасники справи у судове засідання не з`явилися, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 18 червня 2020 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування № Z02.24084.006783328 (зв.ст. а.с. 17-18).

Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору сума кредиту становить 99 999,00 грн.

Згідно з пунктом 1.3 кредитного договору процентна ставка за користування кредитом становить 10 % річних.

Відповідно до пункту 1.4 кредитного договору строк кредитування становить 36 місяців.

Згідно з пунктом 1.7 кредитного договору під час користування кредитом банк надає клієнту послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, за які встановлена відповідна плата.

Кредитний договір підписаний відповідачкою власноруч, що свідчить про її ознайомлення з умовами договору та погодження з ними.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за кредитним договором позивачем надано банківські документи про перерахування кредитних коштів, виписку з рахунку та розрахунок заборгованості.

Із наданих документів убачається, що відповідачка здійснювала платежі на погашення кредитної заборгованості, однак узяті на себе зобов`язання належним чином не виконала.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідачки за договором кредиту та страхування № Z02.24084.006783328 від 18.06.2020 станом на 09.06.2026 становить 79 060,26 грн, з яких: 60 002,45 грн – прострочена заборгованість за основною сумою кредиту; 7 657,92 грн – прострочена заборгованість за процентами; 11 399,89 грн – прострочена плата за обслуговування кредиту (зв.ст. а.с. 23).

03.02.2026 року АТ «Ідея Банк» надіслав на адресу ОСОБА_1 , вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, яка залишилась не виконана (а.с. 24).

Станом на день розгляду справи сторонами не надано доказів часткового чи повного виконання відповідачем зобов`язань за договором.

Вирішуючи спір, суд враховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано жодних доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов кредитного договору у передбачені договором строки кредит не погашений.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, враховуючи неналежне виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором та відсутність доказів на спростування заявлених вимог, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 60 002,45 грн та процентами за користування кредитом у розмірі 7 657,92 грн, які підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення плати за обслуговування кредиту в розмірі 11 399,89 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Разом із тим право кредитодавця встановлювати комісію за обслуговування кредитної заборгованості не є безумовним та має реалізовуватися з дотриманням вимог законодавства щодо захисту прав споживачів.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку щодо погашення заборгованості та іншу передбачену законодавством інформацію.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 викладено правовий висновок, відповідно до якого умова договору про споживчий кредит, укладеного після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати один раз на місяць безоплатно, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 зазначеного Закону.

При цьому можливість встановлення кредитодавцем плати за додаткові чи супутні послуги не звільняє його від обов`язку довести правомірність нарахування такої плати відповідно до погоджених сторонами умов договору та вимог законодавства.

З умов кредитного договору вбачається, що банком передбачено щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості.

Однак матеріали справи не містять належних і достатніх доказів фактичного надання відповідачці додаткових чи супутніх послуг, за які нарахована зазначена плата, а також доказів того, що такі послуги не охоплюються інформацією про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати безоплатно відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, враховуючи наведені положення законодавства та правові висновки Верховного Суду, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідачки простроченої плати за обслуговування кредиту в розмірі 11 399,89 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду заявлено до стягнення 79 060,26 грн та сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 67 660,37 грн, що становить приблизно 85,58 % від заявленої суми, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2 278,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 526, 527, 530, 626, 628, 638, 1049, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість в розмірі 67 660 (шістдесят сім тисяч шістсот шістдесят) гривень 37 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір у розмірі 2 278 (дві тисячі двісті сімдесят вісім) гривень 50 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л. М. Демченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua