Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №729/1094/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Суд: Бобровицький районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №729/1094/26

Суддя: Демченко Л. М.

Справа 729/1094/26

2/729/977/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" листопада 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:

судді Демченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Роєнко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 28.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3516922, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 6 000,00 грн.

25.07.2024 року було укладено договір факторингу №25-07/24, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №3516922.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №3516922 від 28.11.2021 року.

Крім того, 07.12.2021 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №5659518, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн.

01.04.2026 року було укладено договір факторингу №АК 01-04/2026, відповідно до якого ТОВ «Алекскредит» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №5659518.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №5659518 від 07.12.2021 року.

Відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконує, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 82 706,43 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, разом із судовими витратами.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності, не заперечує проти винесення заочного рішення судом.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України та направлення судової повістки за місцем його реєстрації відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України. Згідно з відомостями трекінгу поштового відправлення, розміщеними на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта», зазначено статус «Одержувач відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких обставин суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України, враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача, який не повідомив причин неявки та не подав відзиву на позовну заяву, а також відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3516922 (а.с.48-52).

Згідно з п. 1.1 договору кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений договором строк.

Відповідно до п. 1.2 договору сума кредиту становить 6 000,00 грн.

Згідно з п. 1.3 договору кредит надається строком на 30 днів з 28.11.2021 року.

Відповідно до п. 1.4 договору датою повернення кредиту та сплати комісії за надання кредиту і процентів за користування кредитом визначено 28.12.2021 року.

Відповідно до п. 1.5.2 договору проценти за користування кредитом становлять 2 250,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно з п. 1.6 договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Договір передбачає можливість продовження строку кредитування на умовах, визначених договором, при цьому загальний період пролонгації на стандартних умовах не може перевищувати 60 днів.

Відповідно до п. 6.1 договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.

Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ «Мілоан» підтверджено ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 при укладенні договору №3516922 від 28.11.2021 року. Акцепт договору здійснено з використанням одноразового ідентифікатора W17670, направленого 28.11.2021 року на номер мобільного телефону відповідача (а.с.14).

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 6 000,00 грн, що відображено у відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №3516922 від 28.11.2021 року (а.с.16-17).

З розрахунку заборгованості за договором №3516922 від 28.11.2021 року вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача становить 13 336,43 грн, з яких: 5 250,00 грн — заборгованість за тілом кредиту, 7 486,43 грн — заборгованість за процентами, 600,00 грн — заборгованість за комісією (а.с.58).

При цьому з наданої ТОВ «Мілоан» відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що відповідачем здійснювалось часткове погашення заборгованості за кредитним договором, унаслідок чого залишок заборгованості за тілом кредиту становить 5 250,00 грн.

25.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №25-07/24, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором №3516922 від 28.11.2021 року (а.с.60-62).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №25-07/24 від 25.07.2024 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3516922.

Крім того, 07.12.2021 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №5659518 (а.с.18-21).

Згідно з п. 1.2 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на споживчі цілі, а позичальник зобов`язується повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі відповідно до умов договору та Правил.

Відповідно до п. 1.3 договору сума кредиту становить 10 000,00 грн.

Згідно з п. 1.4 договору кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування суми кредиту на картковий рахунок позичальника.

Відповідно до п. 1.7.2 договору процентна ставка за користування кредитом у базовий період протягом 30 календарних днів з 07.12.2021 року до 06.01.2022 року включно становить 1,79 % за один день користування кредитом, а у спеціальний період — 3,0 % за кожен день користування кредитом.

Відповідно до умов договору строк його дії визначено до 05.07.2022 року.

Договір укладено в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця шляхом акцепту відповідачем оферти з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Із наданого позивачем журналу послідовності дій ТОВ «Алекскредит» та заявника за договором №5659518 вбачається здійснення відповідачем дій, спрямованих на укладення кредитного договору в електронній формі (а.с.41).

Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн шляхом їх перерахування на картковий рахунок позичальника.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №5659518 від 07.12.2021 року загальний розмір заборгованості відповідача становить 69 370,00 грн, з яких: 10 000,00 грн — заборгованість за тілом кредиту та 59 370,00 грн — заборгованість за процентами (а.с.59).

Із детального розрахунку заборгованості за договором №5659518 від 07.12.2021 року вбачається, що проценти за користування кредитом нараховані протягом строку дії договору, по 05.07.2022 року включно.

01.04.2026 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №АК 01-04/2026, відповідно до умов якого ТОВ «Алекскредит» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором №5659518 від 07.12.2021 року (а.с.72-74).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №АК 01-04/2026 ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5659518.

Загальний розмір заборгованості відповідача за двома кредитними договорами, згідно з наданими позивачем розрахунками, становить 82 706,43 грн, з яких: 15 250,00 грн — заборгованість за тілом кредитів, 66 856,43 грн — заборгованість за процентами та 600,00 грн — заборгованість за комісією.

Правовою підставою заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» вимог є положення цивільного законодавства, які регулюють зобов`язальні правовідносини.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналог власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналогу власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

о до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від його виконання не допускається.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої, другої статті 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У ч.1 ст.512, ст.514 ЦК України закріплено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 1077 ЦК України, за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, зважаючи на те, що відповідач порушив умови договорів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в загальному розмірі 82 706,43 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі обґрунтування нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При цьому, стороною відповідача, на яку покладається обов`язок доведення неспівмірності витрат, не подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу. Дана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.03.2025 року по справі № 275/150/22 (провадження 61-13766св24).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію Договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року, витяг з Акту №36 про надання юридичної допомоги адвокатом від 29.05.2026 року.

Таким чином, суд з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, задоволення позовних вимог, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, приходить до висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню понесені позивачем, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 268, 279, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд, –

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 82 706 (вісімдесят дві тисячі сімсот шість) гривень 43 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок, а всього 27 662 (двадцять сім тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Л.М. Демченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua