Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №564/4791/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/4791/26

03 листопада 2026 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Левчук В.В.

розглянувши матеріали, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , військовий квиток НОМЕР_2 виданий 27.05.1997 ІНФОРМАЦІЯ_3 , курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_3 , старший сержант, проживає: АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2026 року, у м.Чернівці, старшим офіцером відділення патрульно-постової служби та діяльності Військової служби правопорядку в гарнізонах ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 , складено відносно ОСОБА_1 протокол ЛВЧ №323 про вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якого, старший сержант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_3 , протиправно, всупереч інтересам військової служби, на порушення своїх статутних обов`язків, був відсутній в місці розташування підрозділу військової частини НОМЕР_3 (y районі АДРЕСА_2 ) у період з 15:00 год. 05.10.2026 по 12:50 год. 06.10.2026, без поважних причин.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем тривалістю до десяти діб, а саме тривалістю до 1 (однієї) доби.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату і час розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, подав до суду телефонограму про відкладення розгляду справи, оскільки знаходиться на лікуванні.

Також подав до суду пояснення про причину його відсутності у військовій частині з 05.10.2026 до 12:50 год. 06.10.2026.

Пояснення мотивоване тим, що останній не залишав самовільно частину, а намагався отримати направлення на стаціонарне лікування згідно рішення ВЛК частини НОМЕР_4 , які були офіційно надіслані по СЕДО на частину НОМЕР_3 для того, щоб командування направило його на стаціонарне лікування. Вказує, що також писав рапорт на військову частину з проханням надати йому направлення на проведення на лікування та який командування частини ігнорувало та замість направлення звинуватили останнього у самовільному залишенні частини.

На підтвердження пояснень долучив копії документів, на які покликається у поясненні та просив врахувати їх, у разі розгляду справи.

За змістом ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справи адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Враховуючи передбачені ч.2 ст.277 Кодексу України про адміністративні правопорушення скорочені строки розгляду справи за ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розгляд справи здійснено за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали додані до протоколу, дійшов наступних висновків.

Так відповідальність за ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЛВЧ №323 від 06.10.2026; доповідь командира військової частини НОМЕР_3 від 05.10.2026 №3662 про факт самовільного неповернення з лікувального закладу військовослужбовцем ОСОБА_1 ; службову характеристику.

Суд враховує, що об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, у даному випадку, складає самовільне нез`явлення військовослужбовця на військову службу з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

При цьому, самого лише зазначення у протоколі про відсутність військовослужбовця в місці розташування підрозділу військової частини НОМЕР_3 y районі АДРЕСА_2 у період з 15:00 год. 05.10.2026 по 12:50 год. 06.10.2026 без поважних причин не достатньо для встановлення в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Із Доповіді командира військової частини НОМЕР_3 від 05.10.2026 №3662 вбачається, що 05.10.2026 о 15:00 під час проведення контрольної перевірки особового складу курсантів 11 навчальної роти НОМЕР_5 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, що перебувають на лікуванні в медичних закладах, встановлено факт відсутності старшого сержанта ОСОБА_1 у Військовому госпіталі військової частини НОМЕР_4 у АДРЕСА_3 , при проходженні ВЛК згідно направлення ІНФОРМАЦІЯ_4 . Працівники медичного закладу в телефонній розмові повідомили, що 02.10.2026 року старший сержант ОСОБА_1 проходження ВЛК завершив. В розташування військової частини не повернувся.

При цьому суд враховує, що вказана доповідь лише констатує факт відсутності військовослужбовця, проте не містить посилань на жоден доказ, який би підтвердив викладені у ній обставини та не містить покликання на причини його відсутності.

Разом з тим, із наданих ОСОБА_1 пояснень та долучених копій документів судом встановлено, що 02.10.2026 ВЛК військової частини НОМЕР_4 видано Довідку №2026-1002-1529-1544-3 про проведення 02.10.2026 огляд ОСОБА_1 гарнізонною ВЛК, встановлення діагнозу, та заначено, що на підставі ст.65 графи ІІ Розкладу хвороб останній потребує лікування у ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» на строк не менше 14 днів.

Також 02.10.2026 військовою частиною НОМЕР_4 направлено за допомогою системи електронного документообігу АСКОД командиру військової частини НОМЕР_3 пакет документів військовослужбовця ОСОБА_1 , у тому числі довідку ВЛК №2026-1002-1529-1544-3 від 02.10.2026, для реалізації. Пакет документів отримано військовою частиною НОМЕР_3 03.10.2026, про що свідчить відмітка у роздруківці інформації про доставку документів у системі СЕДО.

Крім того, 03.10.2026 ОСОБА_1 складено та направлено на ім`я командира військової частини рапорт, у якому останній просив командира клопотати перед вищим командуванням видати йому направлення на стаціонарне лікування у ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня», до якого долучав довідку ВЛК від 02.10.2026, консультативний лист ревматолога, виписку з медичної карти. Направлення просив надіслати йому засобами СЕДО до гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_4 .

Із наданої ОСОБА_1 роздруківки переписки із ЦМП А4152 вбачається спілкування останнього щодо направлення рапорта та не отримання ні направлення на лікування, ні відповіді на його рапорт.

Крім того, у протоколі серії ЛВЧ №323 від 06.10.2026 містяться пояснення ОСОБА_1 , у яких останній вказує, що мав вагомі підстави через які не зміг з`явитись вчасно у військову частину.

Тобто судом встановлено, що ОСОБА_1 , після звершення лікування 02.10.2026, отримавши довідку ВЛК з вказівкою на необхідність лікування не менше 14 днів, звернувся до командування військової частини з рапортом про надання йому направлення на лікування.

Більше того, вказану довідку ВЛК від 02.10.2026 було направлено військовою частиною НОМЕР_4 на військову частину НОМЕР_3 із супровідним листом для реалізації.

Тобто, ОСОБА_1 мав намір продовжити лікуванням за призначенням, проте не отримав направлення на лікування від своєї військової частини.

Суд також констатує, що отримавши документи від військової частини НОМЕР_4 щодо реалізації документів відносно ОСОБА_1 , військова частина НОМЕР_3 ніяким чином не відреагувала, направлення на лікування ОСОБА_1 також не було видано.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 неможливо кваліфікувати як протиправні, винні (умисно або необережно), які б посягали на встановлений порядок управління, оскільки останній намагався реалізувати своє право на лікування, якого потребував за довідкою ВЛК, а відтак його дії не є самовільним нез`явленням до місця служби.

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Разом з тим, будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, матеріали справи не містять і судом таких доказів не здобуто.

Відповідно до ч.1, 2 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості, закріпленого у ст.62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, керуючись п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.245, 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі №564/4791/26 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненської апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяВ. В. Левчук