Вирок від 02 листопада 2026 р. у справі №686/29268/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/29268/26

Провадження № 1-кп/686/2561/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12026243000001952 від 02.09.2026 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дунаївці, Хмельницької області, українки, громадянки України, із середньою освітою, , неодруженої, працює кухарем у піцерії «Pizza con L'umore», зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимої,-

установив:

02.09.2026, близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні магазину «Sinsay», що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Степана Бандери 2а, прийняла рішення про викрадення чужого майна, з метою власного збагачення.

Тоді ж, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, знаючи та розуміючи, що в країні діє військовий стан, який введений на всій території України Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в України», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX та Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 4928-ІХ від 02 серпня 2026 року, строк дії воєнного стану в Україні продовжено строком на 90 діб, перебуваючи у приміщенні магазину «Sinsay», що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Степана Бандери 2а, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх наслідки, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, намагалась викрасти:

- жилетку жіночу білого кольору марки «Sinsay», артикул 024JY-02X-S, вартістю 799 грн;

- джинси жіночі білого кольору марки «Sinsay», артикул 045JS-02J-32, вартістю 799 грн;

- светр жіночий білого кольору марки «Sinsay», артикул 946JR-02K-XXS, вартістю 599 грн;

- куртку жіночу чорного кольору марки «Sinsay», артикул 655ER-99X-S, вартістю 1099 грн;

- джинси жіночі сірого кольору марки «Sinsay», артикул 002JS-09J-32, вартістю 699 грн;

- бюстгальтер жіночий чорного кольору марки «Sinsay», артикул 215FX-99X-75C, вартістю 399 грн;

- куртку жіночу сірого кольору марки «Sinsay», артикул 067JY-09M-XS, вартістю 799 грн;

- джинси жіночі синього кольору марки «Sinsay», артикул 971JR-95J-34, вартістю 699 грн;

- боді жіночий білого кольору марки «Sinsay», артикул 569JP-00X-S, вартістю 349 грн;

- кофту жіночу сірого кольору марки «Sinsay», артикул 094JW-9MM-S, вартістю 449 грн;

- светр жіночий білого кольору в коричневу смужку марки «Sinsay», артикул 935JR-02M-XXS, вартістю 599 грн;

- штани жіночі сірого кольору марки «Sinsay», артикул 132JV-9MM-S, вартістю 349 грн, загальною вартістю 7 638 грн, які належать ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП», після чого, сховала зазначений одяг в пакет, який принесла із собою.

В подальшому, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 , не розрахувавшись за вищезазначені речі, пройшла із викраденим товаром за межі приміщення магазину, біля якого була зупинена його працівниками.

Таким чином, ОСОБА_5 , виконавши усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, розпорядитися викраденим майном не змогла з причин, які не залежали від її волі, оскільки була зупинена біля виходу з приміщення магазину.

Вказаними умисними, протиправними діями ОСОБА_5 намагалася заподіяти ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» майнову шкоду на загальну суму 7 638 грн.

За закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_5 , свою вину визнала повністю та підтвердила вчинення нею кримінального правопорушення за викладених в обвинуваченні обставин, щиро розкаялася та повідомила, що у зв`язку із скрутним матеріальним становищем у такий спосіб вирішила здобути одяг для осіннього періоду.

Також обвинувачена ОСОБА_5 не заперечила розмір процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

Під час підготовчого судового провадження представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_6 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, у якій висловилася, що покладається на розсуд суду щодо призначення покарання обвинуваченій.

З`ясувавши позицію учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно з вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюють ся, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Кримінальне провадження розглянуте згідно з вимогами ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у пред`явленому обвинуваченні поза розумним сумнівом і кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений в умовах воєнного стану.

Обвинувачена на момент вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждала та не страждає.

Тому суд визнає її осудною та такою, яка підлягає кримінальній відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

При призначенні покарання суд згідно із ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують та обтяжують їй покарання.

Згідно з положеннями статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Як випливає із законодавчих приписів, значення заходу примусу для досягнення його мети визначається не лише його суворістю, а й справедливістю.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15 січня 2024 року у справі №722/594/22 вказала: виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу.

Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів.

З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

При призначенні ОСОБА_5 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке є тяжким корисливим злочином проти власності, особу обвинуваченої, яка має постійне місце проживання, є особою молодого віку, неодружена, працездатна та працює, раніше не судима та вперше вчинила кримінальне правопорушення, за місцем проживання характеризується нейтрально-позитивно.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій є щире каяття, при якому обвинувачена продемонструвала щирий жаль з приводу вчиненого та усвідомлення негативності вчинення протиправних, зокрема кримінально-караних дій.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, суд не установив.

Виходячи з підходів, напрацьованих сталою судовою практикою, суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

У справі Скоппола проти Італії» від 17.09.09 року (заява № 10249/03) ЄСПЛ зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування суспільством від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке суд вважає пропорційним тяжкості порушених суспільних інтересів, їх наслідкам з урахуванням всіх встановлених судом обставин конкретного провадження.

Санкція ч.4 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

При призначенні покарання суд також ураховує, що ОСОБА_5 вчинила незакінчений злочин.

Відповідно ч. 3 ст.68 КК України за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

З урахуванням викладених обставин, беручи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, особу винної, усі в сукупності обставини кримінального провадження та їх поєднання, ураховуючи особу обвинуваченої суд вважає призначити ОСОБА_5 покарання з урахуванням положень ч. 3 ст.68 КК України та санкції ч.4 ст.185 КК України мінімальному розмірі у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Суд також зазначає, що звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) може застосовуватися у випадках, коли у матеріалах кримінального провадження є дані, які є свідченням того, що зниження суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та самого засудженого зумовлює можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.

Суд ураховує позитивну посткримінальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_5 , до якої у кримінальному провадженні не застосовувався запобіжний захід та до належності процесуальної поведінки якої, у том числі щодо явки в судові засіданні не було застережень. Суд також ураховує послідовну позицію ОСОБА_5 про визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення.

Зважаючи на усі встановлені обставини та на особу ОСОБА_5 , яка під час судового розгляду продемонструвала усвідомлення негативності свого вчинку, розуміє необхідність спрямованості власної поведінки на підтримання цінностей суспільства, а не задля негативних проявів, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченої можливе без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Такий вид кримінально-правового примусу за конкретних обставин відповідатиме меті кримінального провадження та буде справедливим.

А тому необхідним та достатнім для досягнення мети кримінального провадження, визначеній у ст.2 КПК України, суд з урахуванням положень ст.75 КК України уважає іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Накладені на речові докази ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 вересня 2026 року (справа № 686/26728/26, провадження №1-кс/686/8791/26) скасувати, як такий, у якому відпала потреба.

Відповідно до ч.2ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченої на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у розмірі 23105,28 грн.

Під час судового провадження відносно ОСОБА_5 запобіжний захід не застосовувався, не убачає й суд підстав до набрання вироком законної сили застосовувати до обвинуваченого будь-який запобіжний захід.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

жилетку жіночу білого кольору марки «Sinsay», артикул 024JY-02X-S;

- джинси жіночі білого кольору марки «Sinsay», артикул 045JS-02J-32;

- светр жіночий білого кольору марки «Sinsay», артикул 946JR-02K-XXS;

- куртку жіночу чорного кольору марки «Sinsay», артикул 655ER-99X-S,;

- джинси жіночі сірого кольору марки «Sinsay», артикул 002JS-09J-32, вартістю 699 грн;

- бюстгальтер жіночий чорного кольору марки «Sinsay», артикул 215FX-99X-75C;

- куртку жіночу сірого кольору марки «Sinsay», артикул 067JY-09M-XS;

- джинси жіночі синього кольору марки «Sinsay», артикул 971JR-95J-34;

- боді жіночий білого кольору марки «Sinsay», артикул 569JP-00X-S;

- кофту жіночу сірого кольору марки «Sinsay», артикул 094JW-9MM-S;

- светр жіночий білого кольору в коричневу смужку марки «Sinsay», артикул 935JR-02M-XXS;

- штани жіночі сірого кольору марки «Sinsay», артикул 132JV-9MM-S, в кількості 7 шт., повернуті для зберігання ОСОБА_6 як представнику потерпілого залишити за належністю ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП».

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 вересня 2026 року (справа № 686/26728/26, провадження №1-кс/686/8791/26) скасувати.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 23105,28 грн. процесуальних витрат на залучення експерта.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_7