Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №562/416/26 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа №562/416/26

провадження №2/562/773/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А ЇН И

"28" жовтня 2026 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача-адвокат Казмірчук М.М.,

представник відповідача-адвокат Сиськова О.Л.,

представник органу опіки та піклування Гуляр М.В.,

прокурор Першко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Здолбунівської міської ради Рівненської області, про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

У поданій в суд заяві ОСОБА_1 просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити її опікуном, обґрунтовуючи тим, що відповідач систематично вчиняє домашнє насильство (фізичне та психологічне) щодо дитини та свої батьків, зловживає алкогольними напоями, внаслідок чого об`єктивно не може виконувати батьківські обов`язки та самоусувається від них, не забезпечує жодних належних умов для життя, розвитку та навчання дитини, витрачає належні дитині державні соціальні виплати не за призначенням.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав мотивуючи тим, що позивачем доказів вчинення домашнього насильства стосовно дитини чи жорстокого поводження з дитиною та ухилення від виконання батьківських обов`язків не надано і за злочини щодо дитини він не засуджувався, підтверджень того, що він є хронічним алкоголіком чи наркоманом позивачем немає, батьківські обов`язки він виконує, тому просить в задоволені позову відмовити.

Відповідь на відзив позивач не подавав.

У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали повністю.

Відповідач та його представник позов не визнали з наведених у відзиві мотивів.

Представник Служби у справах дітей Здолбунівської міської ради Рівненської області висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав підтримала повністю.

Заслухавши учасників справи, прокурора, показання свідків, з`ясувавши обставини та дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.

Установлено, що батьками малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтв про народження є батько ОСОБА_2 та мати ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зі змісту ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з ч.1 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 ст.164 СК України, зокрема, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1)не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

З роз`яснень, які містяться в пунктах 15-17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При вирішенні такої категорії спорів суди повинні мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особистості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Тлумачення пункту 2 ч.1 ст.164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч.5 ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Аналіз наведеної норми права свідчить про те, що висновок органу опіки та піклування не містить ознак рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії - він не породжує прямих юридичних наслідків для сторін та безпосередньо не впливає на їх права й обов`язки, тобто є фактично джерелом доказування при наявності цивільного спору, оскільки несе виключно інформативний характер і на відміну від рішень органу опіки та піклування має рекомендаційний характер.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року в справі № 500/6325/17, постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року в справі №523/11247/19.

Згідно затвердженого рішенням виконавчого комітету Здолбунівської міської ради Рівненського району Рівненської області від 24 квітня 2026 року №109 висновку, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Указаний висновок ґрунтується на тому, що батько ОСОБА_3 , який зареєстрований за однією адресою з дитиною та позивачем, систематично вчиняє домашнє насильство щодо дитини, через що остання перебуває на обліку Служби у справах дітей згідно наказу №16-п від 06 жовтня 2025 року як така, що опинилася у складних життєвих обставинах. ОСОБА_2 в телефонному режимі повідомив комісію з питань захисту прав дитини, що через постійні конфлікти зі своєю матір`ю ОСОБА_1 проживає окремо, проте працює, щоб заробити кошти на ремонт квартири, яка належить його донці, постійно допомагає їй, купує всі необхідні речі та подарунки. Однак ОСОБА_1 , яка стверджувала про перебування на її повному побутовому та соціальному забезпеченні дитини, підтвердила лише придбання батьком для дитини штанів, але не відповідного розміру.

З характеристики Здолбунівського ліцею №4 Здолбунівської міської ради Рівненської області вбачається, що сприятлива атмосфера у сім`ї учениці ОСОБА_3 забезпечується винятково бабусею ОСОБА_1 , як бере на себе основні обов`язки з виховання, догляду та створення належних умов для розвитку та навчання дитини. Рідний батько учениці не виявляє жодної зацікавленості у навчанні та вихованні своєї дитини.

За повідомленням Служби у справах дітей Здолбунівської міської ради Рівненської області від 06 жовтня 2025 року працівниками служби спільно з інспектором СЮП РУП та фахівцем із соціальної роботи проводилась профілактична бесіда з ОСОБА_2 щодо виховання та утримання малолітньої доньки.

За повідомленням Відділення поліції №6 Рівненського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області ОСОБА_2 притягувався до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських за ч.1 ст.184 КУпАП, що підтверджується постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 17 листопада 2025 року в справі №562/3383/25, за якою через зловживання спиртними напоями не забезпечує дитину їжею та не цікавиться її навчанням.

З виписки з медичної карти №1428 вбачається, що ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Острозька обласна психіатрична лікарня» Рівненської обласної ради з 25 квітня 2026 року до 01 травня 2026 року з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю».

Водночас, за довідкою про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин №361 форми №100-2/о від 15 липня 2026 року психіатричні, у тому числі спричинені вживанням психоактивних речовин, протипоказання для призначення на посаду з виконанням функцій держави, відсутні.

Належні та допустимі докази перебування відповідача на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря нарколога матеріали справи не містять.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що лише один раз чула плач дитини під час сварки ОСОБА_2 з батьками, але останнього ніколи не бачила у стані сп`яніння з дитиною, випадки залишення дитини без догляду чи жорстокого поводження їй не відомі.

З повідомлення КНП «Здолбунівський центр первинної медичної допомоги» Здолбунівської міської ради Рівненської області вбачається, що до лікаря-педіатра зі скаргами, пов`язаними зі страхами, тривожністю, стресовими реакціями або можливими наслідками домашнього насильства, зокрема, з боку батька ОСОБА_2 звернень не надходило.

Відповідно до положень ч.2, 3 ст.171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Малолітня ОСОБА_3 за участі психолога ОСОБА_6 та за відсутності в залі суду сторін повідомила, що хоче щоб її батька позбавили батьківських прав, оскільки боїться його.

Установлені судом обставини свідчать про винну поведінку відповідача з виконання обов`язків батьківських обов`язків по вихованню та піклуванню за малолітньою донькою.

ОСОБА_2 перебуває на інформаційному та консультативному супроводі фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб в КНП «Здолбунівський центр первинної медичної допомоги» Здолбунівської міської ради Рівненської області як учасник бойових дій, а з 22 вересня 2026 року його зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_1 на підставі укладеного контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька/мати спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

Отже, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд згідно роз`яснень, які містяться в п.18 указаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року, може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.258-273, 351 - 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та покласти на органи опіки та піклування контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Текст повного рішення виготовлено 03 листопада 2026 року.

Суддя: