Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №949/1259/26 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Суд: Дубровицький районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №949/1259/26

Суддя: Отупор К.М.

Справа №949/1259/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

02 листопада 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюхи К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25 травня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (вебсайт та мобільний застосунок «Credit7») було укладено електронний договір № 5563269 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», розміщених на вебсайті фінансової установи. Згідно з п. 1.2 Кредитного договору сума кредиту становить 20 000,00 грн, відповідно до п. 1.3 - строк кредитування 360 днів, періодичність платежів - кожні 30 днів. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачці кредит у сумі 20 000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на її платіжну картку № НОМЕР_1 через платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК».

Позивач зазначає, що договором передбачено фіксований тип процентної ставки. Стандартна процентна ставка становить 0,95 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, знижена процентна ставка - 0,01 % на день, яка застосовується за умови сплати позичальником до 23 червня 2025 року (включно) суми першого платежу. Конкретні строки виконання зобов`язань визначені Графіком платежів (Додаток № 1 до договору). У період з 25 травня 2025 року по 27 лютого 2026 року відповідачка сплатила первісному кредитору 60,01 грн, які спрямовано на погашення тіла кредиту в сумі 0,01 грн та процентів у сумі 60,00 грн. В подальшому відповідачка свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконувала.

27 лютого 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено Договір факторингу № 27/02/2026, згідно з умовами якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило Фактору право грошової вимоги за Кредитним договором № 5563269. Про відступлення права грошової вимоги первісний кредитор повідомив відповідачку шляхом розміщення повідомлення в її особистому кабінеті та направлення повідомлення на її електронну пошту. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу право вимоги було передано щодо основного боргу в розмірі 19 999,99 грн, процентів у розмірі 47 307,51 грн та штрафних санкцій у розмірі 10 000,00 грн, загальна сума переданої вимоги становила 77 307,50 грн. Штрафні санкції в сумі 10 000,00 грн позивач до стягнення не заявляє з огляду на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Після набуття права вимоги позивачем за період з 28 лютого 2026 року по 20 травня 2026 року включно, тобто за 82 календарні дні, додатково нараховано проценти за стандартною процентною ставкою в розмірі 15 580,00 грн.

Таким чином, загальний заявлений позивачем розмір заборгованості становить 82 887,50 грн, з яких: 19 999,99 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 47 307,51 грн - проценти за користування кредитом, нараховані первісним кредитором, що увійшли до складу переданого права вимоги; 15 580,00 грн - проценти, нараховані новим кредитором за період з 28 лютого 2026 року по 20 травня 2026 року. Також позивач просить стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

На виконання ухвали Дубровицького районного суду Рівненської області від 03 липня 2026 року про витребування доказів АТ «Перший український міжнародний банк» листом від 22.07.2026 № КНО-07.8.5/12837 БТ надало суду відомості щодо належності відповідачці платіжної картки та зарахування на неї кредитних коштів.

Представник позивача - адвокат Столітній М.М. у судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин, не подала відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що 25 травня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця було укладено електронний договір № 5563269 про надання коштів на умовах споживчого кредиту на суму 20 000,00 грн строком на 360 днів.

Договір, Графік платежів (Додаток № 1) та Інформаційне повідомлення (Додаток № 2) підписані відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «42227» 25.05.2025, що узгоджується з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». До укладення договору відповідачці надано Паспорт споживчого кредиту, що містить ті самі умови кредитування.

У договорі містяться персональні та ідентифікаційні дані ОСОБА_1 : дата народження, РНОКПП, реквізити паспорта, адреса проживання, номер мобільного телефону, адреси електронної пошти, а також реквізити належної їй платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 1.4.1 договору стандартна процентна ставка становить 0,95 % за кожен день користування кредитом і застосовується в межах всього строку кредитування; згідно з п. 1.4.2 - знижена процентна ставка 0,01 % за день застосовується до 23.06.2025 включно за умови своєчасної сплати першого платежу. За п. 3.1 договору проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, за п. 3.2 - до періоду розрахунку процентів включається день надання кредиту. Денна процентна ставка 0,95 % не перевищує граничного розміру 1 % на день, встановленого статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з Графіком платежів, що є невід`ємною частиною договору, кредит видається 25.05.2025, перший платіж підлягав сплаті 23.06.2025, далі - кожні 30 днів, а останній платіж із поверненням тіла кредиту - 19.05.2026. Загальні витрати за кредитом з урахуванням зниженої ставки становлять 62 760,00 грн.

Відповідно до умов пропозиції про укладення кредитного договору, електронний кредитний договір укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з умовами договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти й комісію.

За змістом статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній формі.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частина друга статті 639 Цивільного кодексу України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання договору є належним підтвердженням направлення повідомлення про прийняття в повному обсязі умов договору.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин 1 та 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

У статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 сформувала правовий висновок, згідно з яким підписання кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатора є належним способом укладення правочину в електронній формі, який прирівнюється до власноручного підпису особи.

З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Виконання ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 02.03.2026 № 20260302-1592, згідно з яким на підставі Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 03.01.2024 25.05.2025 успішно перераховано 20 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 з призначенням платежу «Виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 5563269 від 2025-05-25».

На виконання ухвали Дубровицького районного суду Рівненської області від 03 липня 2026 року про витребування доказів АТ «ПУМБ» листом від 22.07.2026 № КНО-07.8.5/12837 БТ повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_1 , на яку 25.05.2025 зараховано кошти в сумі 20 000,00 грн. Ці відомості повністю узгоджуються з даними платіжного провайдера та реквізитами картки, зазначеними в п. 2.1 договору.

Крім того, 23.06.2025 відповідачка здійснила на рахунок первісного кредитора платіж у сумі 60,01 грн, що відповідає розміру першого платежу за Графіком. Такі дії свідчать про визнання відповідачкою договірних зобов`язань та факту отримання кредиту.

Отже, сукупність наданих доказів підтверджує як укладення сторонами кредитного договору, так і фактичне виконання кредитодавцем свого зобов`язання з надання відповідачці 20 000,00 грн кредитних коштів. З урахуванням сплачених 0,01 грн залишок заборгованості за тілом кредиту становить 19 999,99 грн. Доказів повернення відповідачкою цієї суми матеріали справи не містять, тому вимога про стягнення 19 999,99 грн основного боргу є доведеною та підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 1, 3 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Згідно з статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).

Пунктом 5.1.3 кредитного договору передбачено право кредитодавця укладати договори відступлення

права вимоги або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта, але з обов`язковим повідомленням про це протягом 10 робочих днів.

27 лютого 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (фактор) було укладено Договір факторингу № 27/02/2026. Згідно з п. 1.2 цього договору перехід прав вимоги відбувається після підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників та надходження ціни продажу у повному обсязі. Акт прийому-передачі Реєстру боржників (Додаток № 2) підписаний сторонами 27.02.2026, а ціна продажу сплачена фактором згідно з платіжною інструкцією № 1429 від 27.02.2026.

Витяг із Реєстру боржників (Додаток № 1 до договору факторингу) містить індивідуальні відомості щодо ОСОБА_1 , її РНОКПП, номер кредитного договору - № 5563269, суми заборгованості за основною сумою боргу 19 999,99 грн, за відсотками 47 307,51 грн, за штрафами 10 000,00 грн та загальної суми вимоги 77 307,50 грн. Ці дані відповідають розрахунку заборгованості первісного кредитора станом на 27.02.2026.

Матеріали справи також містять лист ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» від 02.03.2026, згідно з яким 02.03.2026 повідомлення про відступлення права вимоги розміщено в особистому кабінеті відповідачки та направлено на її електронну адресу, зазначену в кредитному договорі. У повідомленні зазначено нового кредитора та його платіжні реквізити.

ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, до зміни найменування - ТОВ «ФК «Фінтраст Україна») є фінансовою установою, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000495 від 21.01.2022 та витягом з Державного реєстру фінансових установ, і має право на надання послуг факторингу.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач набув право грошової вимоги за договором № 5563269 від 25.05.2025 та є належним кредитором у спірному зобов`язанні.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту. Після цього позичальник не отримує від кредитора відповідне благо, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно з розрахунком заборгованості первісного кредитора за період з 25.05.2025 по 23.06.2025 (30 днів) проценти нараховані за зниженою ставкою у сумі 60,00 грн і сплачені відповідачкою. За період з 24.06.2025 по 27.02.2026 (249 днів) нараховано проценти за стандартною ставкою в розмірі 47 307,51 грн (189,99 грн ? 249 днів). Ці проценти нараховані у межах строку кредитування, арифметично правильні, увійшли до обсягу відступленого права вимоги та підлягають стягненню в повному обсязі.

Щодо процентів, нарахованих позивачем після набуття права вимоги, суд виходить з такого. Строк кредитування за п. 1.3 договору становить 360 днів. Кредит надано 25.05.2025. Отже, 360-й день користування кредитом припадає на 20.05.2026, що збігається з датою останнього платежу за Графіком платежів. Первісний кредитор нарахував проценти за 279 днів (з 25.05.2025 по 27.02.2026), тому на нового кредитора припадає залишок строку кредитування тривалістю 82 дні - з 28.02.2026 по 20.05.2026 включно, отже в межах строку кредитування.

Відповідачка наданий розрахунок заборгованості не спростувала, доказів погашення заборгованості ні на рахунки первісного кредитора, ні на рахунки позивача до суду не подала.

Суд також враховує, що штрафні санкції в сумі 10 000,00 грн, включені до Реєстру боржників, позивач до стягнення не заявив. Це відповідає пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, за яким у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором.

Відтак, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 82 697,50 грн, з яких: 19 999,99 грн - заборгованість за тілом кредиту; 62 887,51 грн - заборгованість за процентами.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 7556 від 21 червня 2026 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а у разі часткового задоволення позову інші судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно до задоволеної частини позову.

Відтак з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 662,4 грн.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи та витрачений адвокатом час. Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц.

У постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. На підтвердження цих витрат суду надано: договір про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладений з адвокатом Столітнім М.М.; заявку № 21454 на виконання доручення від 22 травня 2026 року; акт № 21454 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22 червня 2026 року; рахунок на оплату № 21454-22/06-2026 від 22 червня 2026 року; ордер на надання правничої допомоги; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Заявкою передбачено надання правничої допомоги саме у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5563269 від 25.05.2025 з ОСОБА_1 .

Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим. Участі в судових засіданнях представник позивача не брав, відзив відповідачкою не подавався, тож відповідь на відзив чи письмові пояснення не готувалися. Заявлені в акті послуги з консультування, аналізу та підготовки позиції є складовими підготовки позовної заяви та частково дублюють одна одну. Тому суд вважає розумним та співмірним із виконаною адвокатом роботою розмір витрат на правничу допомогу 4 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 15, 203, 204, 207, 509, 512-514, 516, 525, 526, 530, 536, 599, 611, 612, 625-628, 638, 639, 641, 644, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 23, 76-78, 81, 141, 265, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України суд-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором № 5563269 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 25 травня 2025 року у загальному розмірі 82 887,50 грн (вісімдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят сім гривень 50 копійок), яка складається із: 19 999,99 грн (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 99 копійок) - заборгованості за основною сумою кредиту; 62 887,51 грн (шістдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят сім гривень 51 копійка) - заборгованості за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 656,30 грн (дві тисячі шістсот п`ятдесят шість гривень 30 копійок), а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн (чотири тисячі гривень).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідачка: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор

Оригінал: reyestr.court.gov.ua