Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №182/5853/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 182/5853/26

Провадження № 2/127/10127/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи позовну заяву тим, що 19.06.2024 року відповідач приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. В цей же день, відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту, на підставі якої ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку.

За умовами кредитного договору ОСОБА_1 надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. Проте, відповідач не виконувала належним чином умови кредитного договору, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість, яка станом на 06.08.2026 року становить 24657,66 грн., яка складається з: 15171,57 грн. – заборгованості за кредитом, 8736,09 грн. – заборгованості по відсоткам, 750,00 грн. – пені. Оскільки на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав банку, тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом та просив стягнути заборгованість в розмірі 24657,66 грн. та судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 05.10.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Справа розглядається (сформована та зберігається) в змішаній формі.

На виконання вимог ухвали суду, у встановлений судом строк, відповідачем надіслано суду відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач не заперечує факту користування кредитними коштами, однак заперечує проти задоволення позову в повному обсязі, оскільки вважає за необхідне перевірити правомірність та правильність заявлених нарахувань. До позовної заяви додано розрахунок заборгованості та виписку за картковим рахунком. Відповідач просить перевірити відповідність розрахунку умовам кредитного договору, зокрема правильність визначення залишку основного боргу, періодів нарахування процентів, застосованих процентних ставок та врахування платежів. Відповідно до доданих банківських документів процентна ставка після закінчення пільгового періоду становить 3,4 % на місяць. Просить перевірити, чи відповідають фактичні нарахування зазначеній ставці та погодженому сторонами порядку обчислення процентів, а також перевірити відображення операцій від 03.12.2025 на суму 614,99 грн та від 24.01.2026 на суму 633,00 грн, з`ясувати їхній характер та встановити, чи правильно вони враховані при визначенні заборгованості. Зазначення цих операцій не означає твердження про їх неврахування банком, однак потребує перевірки їхнього впливу на розрахунок. Щодо вимоги про стягнення пені в розмірі 750,00 грн., то відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України ця вимога підлягає відхиленню. Крім того, у виписці за картковим рахунком відображені окремі нарахування з призначенням «Штраф за прострочення за кредитом». Відповідач просить перевірити правову природу таких нарахувань, їхній вплив на розрахунок заборгованості та відповідність вимогам законодавства. Відносно нарахованих процентів в розмірі 8736,09 грн., то відповідач розуміє, що договірні проценти за правомірне користування кредитними коштами можуть підлягати сплаті. Водночас просила перевірити: чи підтверджені належними доказами погоджені умови нарахування процентів; чи правильно визначено періоди їх нарахування; чи враховані всі операції, які впливають на залишок заборгованості; чи не включено до розрахунку суми, які за своєю правовою природою є штрафними санкціями; чи існували договірні та законні підстави для нарахування процентів протягом усього заявленого періоду. У разі встановлення необґрунтованих нарахувань просила відмовити в їх стягненні. Також відповідач зазначила, що вона має статус внутрішньо переміщеної особи, на даний час не працевлаштована та виховує малолітню дитину двох років. Джерелом її доходу є державна допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам. Разом із дитиною проживає в орендованому житлі, за яке сплачує 9500,00 грн., без урахування комунальних послуг. Таким чином, її матеріальне становище є складним, проте вона не ухиляється від вирішення питання заборгованості та зацікавлена в мирному врегулюванні спору на платоспроможних умовах. Запропоновані банком умови реструктуризації були для неї фінансово неспроможними. Враховуючи викладене вище, ОСОБА_1 просила: відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення 750,00 грн пені; перевірити обґрунтованість заявленої заборгованості за кредитом і процентами, правильність застосування договірних умов та врахування операцій за рахунком; відмовити у стягненні процентів та інших нарахувань у частині, правомірність і розмір яких не будуть доведені позивачем; розподілити судові витрати відповідно до результатів розгляду справи та вимог ЦПК України; врахувати її матеріальне становище та наявність на утриманні малолітньої дитини в межах питань, для яких ці обставини мають правове значення.

Позивач своїм правом на надання суду відповіді на відзив не скористався.

Враховуючи викладене вище та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст.ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 19.06.2024 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) (РНОКПП НОМЕР_1 ) приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банк з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку.

В Анкеті-Заяві визначено, що вона разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням https://a-bank.com.ua, між нею та АТ «А-БАНК» становлять Договір про надання банківських послуг, умови якого їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Відповідач в Анкеті-Заяві від 23.08.2023 року засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем (далі ключем 026b6d2a248caf439956050692e9f484b21b83b880374801bc92c7a578b7cb161f), що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій. Вона визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні Банку та/або клієнту, а також третім особам у разі використання УЕП, покладаються на клієнта.

Також 19.06.2024 року між сторонами було підписано Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, за умовами якої сума кредиту від 1000 грн. до 200000 грн., пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 дні зі ставкою 0,000001%. Денна процентна ставка становить - 0.06%. Строк кредитування (строк дії строк дії кредитного договору) – 240 місяців. При невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8% у місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості.

Згідно з п. 3 Паспорта споживчого кредиту, строк кредитування 240 місяців.

Підписанням цієї заяви, за допомогою електронного цифрового підпису, ОСОБА_1 підтвердила та погодилася, що до укладення цієї угоди ознайомилася з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням: www.a-bank.com.ua/terms, та до укладення цієї угоди ознайомлена з інформацією, яка розміщується на вебсайті та доступна за посиланням www.a-bank.com.ua , в повному об`ємі, відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».

Пунктом 4 Заяви визначено, що у випадку порушення банком передбачених договором обов`язків щодо відкриття та ведення поточних рахунків Банк несе передбачену законодавством та договором відповідальність, зокрема сплату неустойки та/або відшкодування завданих збитків.

Відповідач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) ознайомилася та підписала Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», в якому визначено, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.

При цьому, як вбачається із довідки за лімітами, відповідачу 19.06.2024 року було встановлено розмір ліміту 11000,00 грн., 26.01.2025 року збільшено ліміт до 16000,00 грн., 19.07.2025 року до 15280,00 грн.

Отже, сторони погодили умови, порядок виконання зобов`язання, визначили розмір процентів за користування коштами та досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору № б/н від 19.06.2024 року. Крім того, відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно з п. 4.9 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.

Відповідно до положень Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрату платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором (п.п. 2.1.1.5.5.). Відповідач ознайомилася з усіма вказаними умовами та погодилася з ними.

Відповідно до ч 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з вимогами статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Саме такий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року, справа № 342/180/17.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Доказів про неправомірність даного договору матеріали справи не містять.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору, що підтверджується випискою по картці.

Згідно з приписом ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормою ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. (частина перша статті 1048 ЦК України).

Сторони в договорі про надання кредиту погодили розмір відсотків та порядок їх нарахування.

Відповідач невчасно та не в повному обсязі погашала кредит, у зв`язку з чим, станом на 06.08.2026 року, у неї виникла заборгованість у розмірі 24657,66 грн., з яких: 15171,57 грн. – заборгованості за кредитом, 8736,09 грн. – заборгованості по відсоткам та 750,00 грн. – пені.

Відповідач жодних заперечень щодо правильності наведеного розрахунку не надала як і власного контррозрахунку.

Разом з тим, з приводу стягнення пені за кредитним договором у розмірі 750,00 грн., то суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Разом з тим, положеням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що неустойка, яка передбачена кредитним договором, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, тобто після 24 лютого 2022 року, вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.

Щодо решти сум нарахованих позивачем, то суд вважає, що розрахунок заборгованості є належним доказом, а розрахунки виконано правильно. Саме внаслідок подальшого користування відповідачем кредитною карткою та реалізації банком передбаченого договором права на зміну розміру кредитного ліміту останній був збільшений до 15280,00 грн, а тому сам по собі розмір заборгованості не свідчить про неправильність розрахунку чи безпідставність позовних вимог.

У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 127/23910/14-ц зроблено правовий висновок, що часткова сплата боржником або за його згодою іншою особою основного боргу та (або) сум штрафних санкцій є дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Так, відповідачем вчинялись неодноразові дії щодо часткової сплати боргу за кредитним договором, що свідчить про визнання нею боргу.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач фактично не заперечує самого існування кредитного договору, а займає виключно пасивну процесуальну позицію, яка зводиться до перевірки саме судом обгрунтованості заяленої суми. Такий підхід суперечить принципу змагальності цивільного процесу.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно із частинами першою, п`ятою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, після подання позивачем належних письмових доказів укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредиту та виникнення заборгованості, саме на відповідача покладався процесуальний обов`язок подати належні, допустимі та достовірні докази, які б спростовували зазначені обставини.

З приводу складного матеріального стану відповідача, наявність неповнолітньої дитини на утриманні, то вони жодним чином не звільняють сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.

Таким чином, даючи юридичну оцінку доказам, суд вважає, що знайшов підтвердження той факт, що відповідач отримала кредитні кошти, але свої зобов`язання за кредитним договором щодо його повернення та сплати відсотків належним чином не виконувала, а отже зобов`язана повернути позивачу борг в загальному розмірі 23907,66 грн. (тіло, відсотки, комісія), у зв`язку з чим позов слід задовольнити у вказаній частині.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (96,96%) в розмірі 2581,07 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 204, 207, 526, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 19.06.2024 року у розмірі 23907,66 грн. (двадцять три тисячі дев`ятсот сім гривень 66 коп.).

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» суму сплаченого судового збору в розмірі 2581,07 грн. (дві тисячі п`ятсот вісімдесят одна гривня 07 коп.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄРДПОУ 14360080, адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце тимчасового проживання як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений 02.11.2026 року.

Суддя: