Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №127/21908/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/21908/26

Провадження № 2/127/6022/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

02.11.2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Перевізник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «Ейс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредитної лінії №288084248 від 18.07.2024 в сумі 19086,50 грн. та судові витрати.

Позов мотивований тим, що 18.07.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір №288084248, відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 5900 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MFHQ-3354.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладений договір факторингу №28/1118-01. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» на виконання договору факторингу підписали Реєстр вимоги №302 від 17.09.2024, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №288084248.

28.05.2025 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу №28/0525-01, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №288084248.

16.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладений договір факторингу №16/07/25-Е, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №288084248.

Відповідач належним чином умови договору не виконувала, кошти не сплачувала, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 22036,50 грн., з яких: 5900,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13186,50 грн. - заборгованість за відсотками; 2950,00 грн. – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), проте позивач вимоги про стягнення штрафних санкцій не заявляє, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але в прохальній частині позовної заяви просив про розгляд справи у відсутність представника позивача, не заперечив проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явилася, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Заяв та відзиву від відповідача до суду не надходило.

З урахуванням приписів статті 280 ЦПК України суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 18.07.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладений Договір кредитної лінії №288084248. За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в сумі Кредитного ліміту у розмірі 5900 грн 00 коп. (п`ять тисяч дев`ятсот грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога». Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 5900 грн 00 коп. 18.07.2024 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта Траншів за Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором. Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб Позичальника (не цільовий кредит), окрім участі в азартних іграх. Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 885 грн 00 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет. У разі якщо строк Дисконтного періоду закінчився, Позичальник має можливість повернутися в Дисконтний період, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки). Після Поновлення Дисконтного періоду, його тривалість складає 30 (тридцять) календарних днів та застосовуються умови його Пролонгації Дисконтного періоду, описані в п. 3.2. Договору.

Відповідно до 5.1 Договору кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 5375-41XX-XXXX-1603, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

Факт отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів підтверджується платіжним дорученням від 18.07.2024, листом ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та інформацією АТ «Універсал Банк» від 22.09.2026.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладений договір факторингу №28/1118-01. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» на виконання договору факторингу підписали Реєстр вимоги №302 від 17.09.2024, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №288084248.

28.05.2025 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу №28/0525-01, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №288084248.

16.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладений договір факторингу №16/07/25-Е, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №288084248.

Відповідач належним чином умови договору не виконувала, кошти не сплачувала, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 22036,50 грн., з яких: 5900,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13186,50 грн. - заборгованість за відсотками; 2950,00 грн. – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), проте позивач вимоги про стягнення штрафних санкцій не заявляє.

Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

З матеріалів справи вбачається, що договір №288084248 від 18.07.2024 відповідачем ОСОБА_1 укладено шляхом його підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MFHQ-3354.

У справі №524/5556/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що одноразовим ідентифікатором є комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Відповідно, використання для підписання договорів позики електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який містить тільки комбінацію цифр, узгоджується із вимогами законодавства.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2023 року у справі №757/22453/20-ц, від 26 лютого 2024 року у справі №752/6020/21.

З урахуванням наведеного, суд встановив, що кредитний договір №288084248 від 18.07.2024 укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, відповідача повідомлено про основні умови кредитування з використанням кредиту на суму 5900,00 грн., зокрема, типу кредиту, суму ліміту, строку кредитування, процентної ставки, типу процентної ставки; орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, повернення кредиту та про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором. Таким чином, підписавши кредитний договір, відповідач погодився з умовами кредитного договору.

Уклавши кредитний договір, відповідач взяла на себе зобов`язання повернути грошові кошти в обумовлений строк та сплатити проценти за користування коштами. Проте, відповідач умови договору не виконала та внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 19086,50 грн., з яких: 5900,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13186,50 грн. - заборгованість за відсотками.

Згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою . Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

По справі встановлено, що позивач ТОВ «ФК «Ейс» набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором кредиту №288084248 від 18.07.2024.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернула, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 19086,50 грн.

Щодо розподілу судових витрат по справі суд бере до уваги вимоги ст. 133, 137, 141 ЦПК україни.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує вимоги, викладені в частині 3 цієї статті.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач скористався правовою допомогою по вказаній справі та в підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу подав такі докази: копію Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026, Додаткової угоди №25771010863 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026, Акт прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026 (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026). Загальна вартість робіт становить 7000 грн.

Згідно з ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 19.02.2020 (справ №755/9215/15-ц) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі викладеного, враховуючи те, що справа, яка розглядається, не є складною, в справі невелика кількість письмових доказів, представник позивача не брав участі в судовому засіданні при розгляді справи, позов подано до суду в системі "Електронний суд", суд вважає заявлений розмір витрат сторони позивача на правничу допомогу неспівмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 2500 грн. витрат на правничу допомогу, у стягненні решти суми витрат потрібно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 2662,40 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 279-282, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №288084248 від 18.07.2024 в загальному розмірі 19086,50 грн., з яких: 5900,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13186,50 грн. - заборгованість за відсотками, понесений судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 2500 грн.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно вимог п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ЄДРПОУ 42986956, адреса: вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: