Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №580/516/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/516/25 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Беспалова О.О., Кобаля М.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Кузьмука Б.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 7 січня 2026 року про прийняття звіту про виконання судового рішення у справі 580/516/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення №971010312866 від 18.10.2024 про відмову в перерахунку розміру довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 58% суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Черкаської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.10.2024 за №02/12161/2024 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2024.

Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 23 квітня 2025 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №971010312866 від 18.10.2024. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду в Чернігівській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Черкаської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.10.2024 року за №02/12161/2024 з урахуванням виплачених сум з 01.01.2024. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року залишено без змін.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області тримісячний строк з моменту отримання копії даної ухвали для подання до суду звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №580/516/25.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 7 січня 2026 року прийнято звіт в адміністративній справі №580/516/25.

Суд вказав про те, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду у даній справі в частині перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Черкаської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.10.2024 року за №02/12161/2024 з урахуванням виплачених сум з 01.01.2024 виконане. Подальша виплата грошового утримання з даного розміру та відсотковому значенні, виходить за межі рішення суду, оскільки не було предметом розгляду у справі.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 7 січня 2026 року у справі № 580/516/25 і постановити судове рішення про відмову у прийнятті звіту та додатково встановити новий строк подання звіту.

Апеляційна скарга мотивована наступним: «Суд зазначив, що ним приймалося лише рішення про перерахунок, про виплату перерахованої суми судове рішення не приймалося, що не відповідає резолютивній частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі № 580/516/25. У процесі судового розгляду заяви про встановлення судового контролю позивач подав суду ще два доповнення до неї про неповне виконання судового рішення, але в ухвалі Черкаського окружного адміністративного суду від 7 січня 2026 року у справі № 580/516/25 зміст заяви і доповнень до неї викладено невірно, що викликає сумніви в повному дослідженні доводів судом. Суд прийняв звіт, яким надав можливість боржнику і далі не виконувати судове рішення. За твердженням суду позивач повинене знову звертатися до суду з аналогічною позовною вимогою про виплату перерахованої суми, яка вже була предметом судового розгляду у справі № 580/516/25».

Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2026 року та від 27 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року прийнято до провадження справу № 580/516/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення, що узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а.

З 19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України викладено у новій редакції, а Кодекс адміністративного судочинства України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.

Згідно із п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до приписів статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.

Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і судовим рішенням такого суб`єкта владних повноважень зобов`язано вчинити певні дії, суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення кожного з членів такого колегіального органу, до чиїх повноважень, завдань чи функцій належить забезпечення виконання такого судового рішення.

Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно з приписами ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.

З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.

Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов`язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.

Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

У рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

У справі, що розглядається, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Чернігівській області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Господарського суду Черкаської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 9 жовтня 2024 року за №02/12161/2024 з урахуванням виплачених сум з 1 січня 2024 року.

Згідно зі звітом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Черкаської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 9 жовтня 2024 року за №02/12161/2024. Після опрацювання рішення суду розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки від 9 жовтня 2024 року за № 02/12161/2024 становить 149 886,00 грн, загальний відсоток розрахунку пенсії від заробітку 50%, страховий стаж - 28 років 10 місяців 29 днів, в тому числі на посаді судді 18 років 9 місяців 8 днів. Електронна пенсійна справа позивача відповідно до п. 4.10 Порядку №22-1, після перерахунку пенсії на виконання рішення суду передана до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області для здійснення виплати пенсії.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішення Черкаського окружного адміністративного суду в частині перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки виконано у межах резолютивної частини. Інших вимог зобов`язального характеру рішення у справі №580/516/25 не містить.

При цьому, застосований пенсійним органом відсоток обчисленого на підставі довідки довічного грошового утримання судді у відставці не був предметом розгляду у справі.

Судова колегія також враховує, що відповідач частково виконав зазначене вище рішення суду у цій справі шляхом проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді згідно з довідкою Господарського суду Черкаської області від 9 жовтня 2024 року №02/12161/2024. Загальна сума доплати за період з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2025 року становить 350 269,92 грн, з яких виплачено у листопаді 2025 року 22 090,43 грн, залишок 328 179,49 грн.

Отже, виконання вказаного рішення у повному обсязі обмежене виплатою зазначеної вище суми коштів.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а, від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Відповідно до частини 2 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Поряд з цим, відповідач покликається на обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, зокрема, на наявний фінансований ресурс та приписи Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Згідно з частиною 11 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

За наведеного правового регулювання у сукупності з обставинами справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач навів обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення; наведені вище заходи, які вживаються Головним управлінням для виконання зазначеного рішення суду, підтверджують здійснення Головним управлінням дій, які спрямовані на виконання рішення суду.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з частиною 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 321, 322, 328, 329, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 7 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович

Судді: О.О. Беспалов

М.І. Кобаль