Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №400/1069/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/1069/26

Перша інстанція: суддя Бульба Н.О.,

повний текст судового рішення

складено 25.06.2026, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Джабурія О.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на посаді,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 року позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Миколаївській області від 20.01.2026 року №79 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділення спеціальних операцій батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУ НП в Миколаївській області з 21.01.2026 року;

- стягнуто з ГУ НП в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 21.01.2026 року по 27.05.2026 року всього у сумі 57180,76 грн., без врахування середньої заробітної плати за один місяць, що підлягає негайному виконанню;

- стягнуто з ГУ НП в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за один місяць в розмірі 19164,98 грн..

02.06.2026 року до суду першої інстанції надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення по справі про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 17939,70 грн..

Додатковим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 року заяву позивача задоволено повністю, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП в Миколаївській області на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17939,70 грн..

Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції приймаючи до уваги складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17939,70 грн..

Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати повністю, а в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно п.п.1, 2, 6 ч.ч.1, 2 ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно ст.28 Правил адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року з`їздом адвокатів України, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Відповідно до ст.30 Закону України від 05.07.2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З наведених правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи та підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Також відповідно до ч.ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи та наданих позивачем доказів вбачається, що 28.07.2025 року між ОСОБА_2 та адвокатом Орловським М.А. було укладено договір №09/07/25 про надання правничої допомоги.

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем разом із заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, були надані наступні документи:

- договір про надання правничої допомоги №09/07/25 від 28.07.2025 року;

- акт приймання передачі від 27.05.2026 року;

- платіжна інструкція від 29.01.2026 року на суму 7939,10 грн.;

- квитанція від 03.02.2026 року на суму 10000,00 грн..

Згідно акту приймання-передачі наданих правничих послуг від 27.05.2026 року, адвокатом були виконанні наступні роботи:

- 28.01.2026 року: первинна консультація, аналіз фактичних обставин справи та наданих Клієнтом документів, що стосуються предмета спору у справі №400/1069/26 - 1500,00 грн.;

- 29.01.2026 року: правовий аналіз нормативного регулювання та судової практики, формування правової позиції у справі №400/1069/26 - 2000,00 грн.;

- 30.01.2026 року: підготовка та складання адміністративного позову у справі №400/1069/26 - 4000,00 грн.;

- 03.02.2026 року: подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд», формування та систематизація додатків до позову - 1500,00 грн.;

- 10.02.2026 року: ознайомлення з ухвалою суду про відкриття провадження, надання консультацій Клієнту, підготовка процесуальної позиції у справі - 1500,00 грн.;

- 17.02.2026 року: правовий аналіз матеріалів справи, підготовка процесуальної позиції, надання консультацій Клієнту щодо подальшого захисту прав у справі №400/1069/26 - 2000,00 грн.;

- 05.04.2026 року: аналіз постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2026 року у справі №400/9721/25, визначення її значення як доказу та складової правової позиції, формування аргументації для суду - 2200,00 грн.;

- 07.04.2026 року: підготовка додаткових письмових пояснень, аналіз матеріалів справи та надання консультацій Клієнту - 2239,70 грн.;

- 08.04.2026 року: участь у підготовчому судовому засіданні Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/1069/26 - 1000,00 грн..

Всього: 17939,70 грн..

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, враховуючи, що ця справа не потребувала витрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому вважає, що в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення необхідно відмовити.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами відповідача, та зазначає, що дана категорія справи не відноситься до справ незначної складності, є не дуже поширеною та потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ. Підготовка позову у таких справах може вимагати від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи, надання учасниками справи додаткових обґрунтувань, пояснень та доказів по справі.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Колегія суддів зазначає, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.5 ст.134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Отже, перевіривши надані позивачем докази, обґрунтованість заявлених позивачем до відшкодування витрат у розрізі видів наданих адвокатом послуг, складність юридичних питань, які були предметом дослідження в суді, та враховуючи те, що позовні вимоги були задоволенні повністю, справу було розглянуто судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні за участю сторін та їх представників, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно зазначив, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача в розмірі 17939,70 грн. є співмірною до предмету спору, складності даної справи та об`єму виконаних робіт.

За таких обставин та враховуючи фактичний об`єм наданих послуг, в розрізі критеріїв їх реальності, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 17939,70 грн., які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП в Миколаївській області.

Такий висновок колегії суддів також враховує доводи апелянта щодо розміру суми судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути.

Колегія суддів вважає, що вимога відповідача про повне невідшкодування розміру суми судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути з відповідача, не відповідає принципам справедливості.

За таких обставин, оцінюючи викладене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області – залишити без задоволення, а додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

СуддіН.В. Вербицька О.В. Джабурія