Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №420/40960/25
Суддя: Кравченко К.В.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/40960/25
Перша інстанція: суддя Марин П.П.,
повний текст судового рішення
складено 29.06.2026, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді –Кравченка К.В.,
судді –Вербицької Н.В.,
судді –Джабурія О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2025 року ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області щодо непроведення перерахунку пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн на коефіцієнти у розмірі 1,0796 та 1,115, починаючи з 09.06.2025, для забезпечення індексації пенсії;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області провести, починаючи з 09.06.2025, перерахунок пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії позивача, за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209, та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з 16.03.2023 він отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», обчислену із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн, проте з 01.03.2024 відповідач замість перерахунку пенсії встановив йому щомісячну доплату в розмірі 100 грн, а з 01.03.2025 застосував знижений коефіцієнт 1,0345 замість коефіцієнта 1,115, про що повідомив листом від 07.11.2025 №1500-0308-8/184464.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн на коефіцієнти у розмірі 1,0796 та 1,115, починаючи з 09.06.2025, для забезпечення індексації пенсії;
- зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області провести, починаючи з 09.06.2025, перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №185 та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №209, та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії;
- стягнуто з ГУ ПФУ в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено, що індексуватися має саме той показник середньої заробітної плати, з урахуванням якого призначено конкретну пенсію, а розмір та порядок збільшення показника визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду України за рішенням Кабінету Міністрів України. Відповідно до пункту 5 Порядку №124 базовим для проведення індексації є показник середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року (за 2014-2016 роки), збільшений на коефіцієнти, визначені Кабінетом Міністрів України, а оскільки показник, з якого обчислено пенсію позивача, перевищує такий збільшений показник, пенсія позивача не підлягала підвищенню, у зв`язку з чим позивачу встановлювались щомісячні доплати до пенсії, а з 01.03.2025 та з 01.03.2026 перерахунок пенсії проведено з урахуванням коефіцієнтів, встановлених підпунктом 6 пункту 2 постанов Кабінету Міністрів України №209 та №236 з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки. Апелянт зазначає, що з 01.03.2024 позивачу встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн, а з 01.03.2025 пенсію позивача перераховано із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0345, встановленого підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №209 для пенсій, призначених із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, внаслідок чого показник, із застосуванням якого обчислено пенсію позивача, становить 12658,88 грн. Крім того, апелянт посилається на правові висновки, викладені у постановах інших апеляційних адміністративних судів.
Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та на підставі заяви від 27.03.2023 з 16.03.2023 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», обчислену із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн.
Апеляційний суд зазначає, що у викладі обставин справи в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції в одному випадку помилково зазначив період, за який враховано показник середньої заробітної плати, як « 2020-2023» роки, а дату встановлення щомісячної доплати - як 01.07.2024. Водночас такі неточності не вплинули на правильність вирішення спору по суті, оскільки як з листа відповідача від 07.11.2025, так і з доводів самого апелянта та з наданих пенсійним органом матеріалів пенсійної справи, вбачається, що пенсію позивачу обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн (а.с. 37-зворот), а щомісячну доплату в розмірі 100 грн встановлено з 01.03.2024.
На звернення представника позивача щодо проведення перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення, встановлених пунктом 1 постанов Кабінету Міністрів України №185 та №209, відповідач листом від 07.11.2025 №1500-0308-8/184464 повідомив, що з 01.03.2024 позивачу встановлено щомісячну доплату в розмірі 100 грн, а з 01.03.2025 проведено індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта 1,0345, встановленого для пенсій, призначених із застосуванням показника, який враховувався для призначення пенсії у 2023 році.
Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні щорічного перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» збільшенню на встановлені Кабінетом Міністрів України коефіцієнти підлягає саме той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення пенсії позивача, а не показник станом на 01 жовтня 2017 року, передбачений пунктом 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 (надалі Порядок №124).
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (надалі Закон №1282-ХІІ).
Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону №1282-ХІІ).
За приписами статті 3 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Частиною п`ятою статті 2 Закону №1282-ХІІ, в редакції Закону України від 15.02.2022 №2040-ІХ, визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (надалі Закон №1058-IV).
Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі Порядок №124).
Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, для проведення перерахунку пенсій згідно з Порядком №124 встановлені: з 01.03.2024 у розмірі 1,0796 - пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»; з 01.03.2025 у розмірі 1,115 - пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»; з 01.03.2026 у розмірі 1,121 - пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році».
Отже, індексація пенсій відповідно до вказаних постанов Кабінету Міністрів України проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.
Таким чином, положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону №1058-IV), та показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку №124).
Відповідно до статті 7 Закону №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Відповідно до частини четвертої статті 7 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, при проведенні перерахунку пенсії позивача у зв`язку з щорічною індексацією збільшенню на коефіцієнти, встановлені постановами Кабінету Міністрів України №185, №209, №236, підлягає саме той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення пенсії позивача, тобто показник за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн, а Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV.
Встановлення позивачу замість такого перерахунку щомісячних доплат до пенсії, а також проведення перерахунку пенсії з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта, встановленого підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №209 для пенсій, призначених у відповідному році, замість коефіцієнта 1,115, встановленого пунктом 1 цієї постанови, не свідчить про належне виконання відповідачем обов`язку з проведення індексації пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV та призводить до порушення принципу диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу), закріпленого статтею 7 Закону №1058-IV.
Посилання апелянта на те, що розмір та порядок збільшення показника середньої заробітної плати визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду України за рішенням Кабінету Міністрів України, апеляційний суд відхиляє, оскільки позивач не заперечує розміри коефіцієнтів збільшення, встановлених пунктом 1 відповідних постанов Кабінету Міністрів України, а спір виник саме щодо показника, до якого такі коефіцієнти мають застосовуватися.
Оскільки пенсію позивачу призначено з 16.03.2023, тобто за зверненням, яке надійшло до 31 грудня 2023 року, вона підлягала щорічному перерахунку відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV та пункту 3 Порядку №124, починаючи з 01.03.2024, а тому суд першої інстанції, з урахуванням меж позовних вимог, обґрунтовано зобов`язав відповідача провести з 09.06.2025 перерахунок пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн на коефіцієнти 1,0796 та 1,115 і провести виплату недоотриманих сум пенсії.
Посилання апелянта на постанови інших апеляційних адміністративних судів апеляційний суд не бере до уваги, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, а наведені вище висновки Верховного Суду є сталими та стосуються саме спірного питання.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
СуддіН.В. Вербицька О.В. Джабурія
Оригінал: reyestr.court.gov.ua