Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №420/39415/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39415/25

Перша інстанція: суддя Бжассо Н.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.

суддів - Бойка А.В., Тарновецького І.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО» до Південного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2025 року ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО» звернулося до суду першої інстанції із позовом до Південного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (далі - відповідач, Управління Держпраці), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці №8644/15/53/РРО/41752021-ДПС/ТД-ФС від 17.06.2025 про накладення на ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО» штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 80 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваною постановою ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО» притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України - за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Позивач не погоджується з винесеною щодо нього постановою про накладення штрафу та вважає накладення штрафу безпідставним, а прийняту постанову - протиправною.

Як пояснює позивач, єдиною обставиною, на яку посилається відповідач, як на підтвердження допуску товариством працівника до роботи без оформлення трудових відносин, є встановлений ГУ ДПС в Одеській області перевіркою факт перебування у приміщенні ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО» за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 31, іншої особи, окрім працівника ОСОБА_1 . За твердженням позивача, в матеріалах справи про накладення штрафу відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження факту виконання сторонньою особою трудових функцій на користь товариства та зауважує, що ані інспекторами ГУ ДПС в Одеській області під час проведення фактичної перевірки, ані Управлінням Держпраці цей факт не доведений.

Також у позовній заяві ставиться питання про стягнення з Управління Держпраці на користь ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО» понесені у цій справі судові витрати, які складаються з судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року в задоволенні позову ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО» суд відмовив.

В апеляційній скарзі, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО», посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що під час розгляду справи та ухвалення рішення суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що складені відносно ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО» адміністративні матеріали, не містять жодних належних доказів, які б свідчили про допуск ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО» працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та наявність у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО» з такою особою фактичних трудових відносин, та, як наслідок, порушення ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО» законодавства про працю.

Апелянт наголошує на тому, що факт допуску особи до роботи без оформлення трудового договору має бути підтверджений достатнім обсягом доказів, що характеризують відносини особи та суб`єкта господарювання, який його наймає, як трудові, крім цього, від таких осіб повинно бути відібрані пояснення.

За твердженням апелянта, виявлення під час перевірки іншої особи, окрім працівника, не доводить роботу цієї особи в ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО», не доказує працевлаштування ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО» цієї особи без оформлення трудового договору, а отже не свідчить про наявність між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО» та цією особою трудових відносин.

Також апелянт, посилаючись на висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 21.08.2020 року у справі №822/1037/18, зауважує на тому, що відомості, викладені в акті перевірки не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства про працю, підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи посадовими особами Управління Держпраці.

На переконання апелянта, суд першої інстанції не надав належної оцінки цим обставинам, а тому дійшов помилкового висновку про правомірність спірної постанови, а посилання суду на не подання ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО» заперечень щодо викладених в Акті перевірки висновків, жодним чином не доводить факт вчинення ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО» порушення трудового законодавства.

Також апеляційна скарга містить аргументи стосовно судових витрат, які вже понесені та можуть бути понесені товариством у майбутньому у зв`язку із судовим оскарженням постанови про накладення штрафу.

Управління Держпраці у відзиві на апеляційну скаргу посилаючись на доводи, які узгоджуються із позицією суду першої інстанції, зазначає про безпідставність поданої скарги. Відповідач зазначає, що твердження апелянта про недоведеність факту порушення вимог законодавства про працю та використання праці без оформлення трудового договору спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Рішення суду вважає законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а рішення суду - залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у період з 20.02.2025 по 26.02.2025 ГУ ДПС в Одеській області проведена перевірка ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО», за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 31, за результатами якої складений Акт фактичної перевірки №8644/15/53/PPO/41752021 від 26.02.2025.

Листом від 13.05.2025 №9103/5/15-32-07-06-05 ГУ ДПС в Одеській області на адресу Управління Держпраці направлена копія цього Акту. Додатком №1 до Акту фактичної перевірки ГУ ДПС в Одеській області зафіксоване, в тому числі, використання праці найманої особи без належного оформлення трудових відносин та неподання повідомлення про прийняття працівника на роботу до контролюючого органу.

Листом №ПД/3.1/5031-25 від 23.05.2025 Управлінням Держпраці направлене ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО» повідомлення про початок адміністративного провадження, як особі, стосовно якої ініційоване адміністративне провадження на юридичну адресу позивача (м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 31).

Повідомлення направлене поштою, та повернулося за закінченням терміну зберігання (рекомендований лист №0601152057222 від 28.05.2025). Також даний лист направлений електронною поштою на електронну адресу ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО» roko_td@ukr.net.

Листом №СП-ПД/3.1/3812-25 від 29.05.2025 Управління Держпраці звернулося до спеціаліста за наданням роз`яснення стосовно правопорушення, наявного у вищезазначеній адміністративній справі.

Листом №ПД/3.1/5431-25 від 05.06.2025 Управлінням Держпраці направлене позивачу запрошення, як учаснику адміністративного провадження на слухання у адміністративній справі «Про накладення штрафу на ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО» за порушення законодавства про працю, передбаченого частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України», призначеного на 17.06.2025 о 14:00 год.

Запрошення направлене поштою, та повернулося за закінченням терміну зберігання (рекомендований лист № 0601156138278 від 10.06.2025).

Листом №ПД/3.1/5471-25 від 06.06.2025 Управлінням Держпраці направлене запрошення на слухання, начальнику управління інспекційної діяльності в Одеській області Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, як особі, яка сприяє розгляду справи (лист направлений на електронну адресу lysenkoandrey2016@gmail.com ).

Також листом № ПД/3.1/5460-25 від 05.06.2025 Управління Держпраці звернулося до ГУ ДПС в Одеській області за наданням додаткової інформації за матеріалами перевірки ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО» з проханням надати додаткову інформацію для об`єктивного розгляду справи.

Листом №4929/ПД/1-25 від 13.06.2025 ГУ ДПС в Одеській області надана відповідь на лист про надання додаткової інформації по даній справі.

Службовою запискою №СП-ПД/4.2/4163-25 від 16.06.2025 головним державним інспектором відділу з питань праці трудових відносин управління інспекційної діяльності в Одеській області Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Довгань Т.В., надані роз`яснення щодо правопорушення, наявного у вищезазначеній адміністративній справі.

17.06.2025 заступником начальника Управління Держпраці Раілко В.В. проведене слухання по справі у присутності Лисенка А.І. начальника управління інспекційної діяльності в Одеській області міжрегіонального управління, та складений протокол.

Під час розгляду справи встановлені наступні обставини: фахівцями ГУ ДПС в Одеській області у термін з 20.02.2025 по 26.02.2025 проведена фактична перевірка ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО» (код ЄДРПОУ 141752021) у складському приміщенні, що розташоване та зареєстровано за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 31 за результатами якої складений Акт (Довідку) фактичної перевірки від 26.02.2025 №8644/15/53/PPO/41752021, зареєстрований 27.02.2025.

В пункті 2.2.20. розділу 2 «Описова частина» зазначено, що порушення, встановлені в ході фактичної перевірки, викладені детально у додатку № 1 до Акту, зокрема, зазначено наступне: 19.02.2025 перед початком фактичної перевірки ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО», для проведення контрольної розрахункової операції здійснений телефонний дзвінок (№телефону 0672332134) для організації замовлення з придбання фарби. Номер телефону НОМЕР_1 використовує керівник ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО» - ОСОБА_3 . У ході телефонної розмови ОСОБА_3 запропонував на вибір умови оплати за обраний товар (Розчинник для фарб на основі уайт-спіріту, грунт емаль «3в1» сіра) - готівка чи безготівковий розрахунок. Після того, як був обраний готівковий розрахунок ОСОБА_3 зазначив, що товар можна оплатити комірнику на складі ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО» за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 31 лише з 20.02.2025, оскільки комірник сьогодні відсутній. Також ОСОБА_3 повідомив, що відправить на месенджер видаткову накладну, яку необхідно буде надати комірнику для оплати і отримання товару. Через деякий час від ОСОБА_3 отримана видаткова накладна №29 від 19.02.2025 оформлена від ФОП ОСОБА_5 код за ДРФО НОМЕР_2 . Пізніше, о 12:29 годині від ОСОБА_3 отримана видаткова накладна № 118 від 19.02.2025 оформлена від ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО» на той самий товар. 20.02.2025 у складському приміщенні ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО» за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 31 працювало дві особи чоловічої статі, між собою звертались на ім`я - ОСОБА_6 та ОСОБА_1 . Комірнику запропоновано видати товар розчинник для фарб на основі уайт-спіріту, грунт емаль « 3в1» сіра. Однак комірник повідомив, що ОСОБА_3 накладну на видачу вказаного товару йому не відправляв, тому видати товар не може, та зателефонував ОСОБА_3 . Після чого зателефонував ОСОБА_3 , якого вже у телефонній розмові повідомлено про наказ на проведення фактичної перевірки ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО». 20.02.2025 комірнику ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО» - ОСОБА_1 пред`явлені службові посвідчення, копію наказу про проведення перевірки ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО», та направлення на проведення такої перевірки. Посадові особи ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО» відмовились від підписання направлення на проведення перевірки, про що складений акт. Крім того, комірник ОСОБА_1 викликав представників поліції. У ході фактичної перевірки у складському приміщенні ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО» за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 31 встановлено деякі видаткові накладні щодо реалізації ТМ за готівкові кошти та оформлені від ФОП ОСОБА_5 код за ДРФО НОМЕР_2 . При цьому, ОСОБА_5 РНОКП НОМЕР_2 значиться бухгалтером ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО», код за ЄДРПОУ 41752021. Також, згідно інформації СОД РРО та ІКС «Податковий блок» встановлено, що у ФОП ОСОБА_5 відсутні зареєстровані РРО/ПРО, що свідчить про можливі порушення при проведенні розрахункових операцій. ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО», код за ЄДРПОУ 41752021 у термін проведення перевірки не надано жодного документа, що належать або пов`язані з предметом перевірки, згідно отриманого запиту про надання документів від 20.02.2025 отриманого під особистий підпис ОСОБА_1 , про що складений відповідний Акт ненадання у визначений у запиті строк (надання не в повному обсязі, відмови від надання) платником податків документів для перевірки від 27.02.2025 №1380/15-32 07-06-18. В порушення п. 63.3 ст. 63 ПК України службовими особами ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО» не подані до контролюючого органу повідомлення про об`єкти оподаткування, через які провадиться діяльність форми 20-ОПП на складське приміщення, яке використовує ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО» для ведення своєї фінансово-господарської діяльності і розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровского, буд. 31 Б. В ході проведення перевірки ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО» проведене співставлення діючих працівників та відомостей з бази даних ІС «Податковий блок» («Повідомлення про прийняття працівника на роботу»; звіти 1-ДФ) та встановлено, що особа на ім`я ОСОБА_6 був залучений до праці без належного оформлення трудових відносин i відповідно на нього не подано до органів ДПС повідомлення про прийняття на роботу/укладення гіг-контрактів. Зазначена вище інформація зафіксована (на відеозаписі) під час проведення перевірки».

Відповідно до Розділу 3 «Висновок перевірки», пунктом 3.1 «Встановлено порушення», зокрема, зазначено: «...стаття 24 КЗпП України, Постанова КМУ від 17.06.2015 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу (укладення гіг контракту).

Також, під час розгляду справи досліджені матеріали відеофіксації проведеної фактичної перевірки, які містяться в матеріалах спорави.

Крім цього, згідно Акта фактичної перевірки від 26.02.2025 №8644/15/53/PPO/41752021 фахівці ГУ ДПС в Одеській області за допомогою електронного сервісу Пенсійного фонду України за посиланням https://portal.pfu.gov.ua/ здійснили запит (тип запиту: «Поточний список працівників страхувальника») за суб`єктом господарювання ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО» та отримана відповідь: страхувальник ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО» використовує працю наступних найманих працівників: ОСОБА_1 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_5 .

17.06.2025 Управлінням Держпраці, за результатами розгляду справи, прийнята постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №8644/15/53/РРО/41752021-ДПС/ТД-ФС та накладений на ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО» штраф у розмірі 80 000 грн., на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Примірник постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №8644/15/53/ РРО/41752021-ДПС/ТД-ФС від 17.06.2025 направлений поштою на адресу ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО» № ПД/3.1/5840-25 від 17.06.2025., повернувся за закінченням терміну зберігання (рекомендований лист №0601160936715 від 20.06.2025).

Вважаючи спірну постанову протиправною, а порушення не доведеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції встановив, що під час проведення перевірки встановлений факт перебування особи на території ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО», яка виконувала певні посадові обов`язки в інтересах товариства, проте не перебувала у трудових відносинах та була допущена до роботи без оформлення трудового договору (контракту), чим порушені вимоги 24 КЗпП України. Суд указав, що твердження позивача про недоведеність факту порушення вимог законодавства про працю та використання праці працівника без оформлення трудового договору спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому дійшов висновку про правомірність постанови про накладення штрафу за статтею 246 КЗпП та відповідно необґрунтованість заявленого позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Згідно статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) це - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Відповідно до частини 5 статті 2 Закону № 877-V, заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Стаття 3 Закону № 877-V визначає, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (.

Згідно з приписами частини 4 статті 4 Закону № 877-V, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 №96 затверджене Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96).

Згідно Положення №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За змістом підпунктів 6, 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює:

державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю;

державний контроль за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Приписи пункту 7 Положення № 96 передбачають, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Пункт 8 Положення визначає, що Держпраці під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що Держпраці та утворені в установленому порядку її територіальні органи наділені контролюючими функціями за дотриманням роботодавцями законодавства про працю.

Водночас, у разі виявлення податковим органом фактів порушення вимог законодавства про працю та фіксації їх у складеному цим органом акті перевірки і надання останнього Держпраці в порядку взаємодії цих органів для виконання покладених на них завдань, Держпраці, відповідно до закону, наділена повноваженнями притягати до відповідальності суб`єктів таких правопорушень, зокрема накладати штрафи у розмірі та в порядку, визначеному законодавством.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.10.2024 у справі № 560/9507/23.

Згідно матеріалів справи предметом спору є правомірність прийнятої Управлінням Держпраці постанови №8644/15/53/РРО/41752021-ДПС/ТД-ФС від 17.06.2025 про накладення на ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО» на підставі статті 265 КЗпП України штрафу за порушення законодавства про працю у розмірі 80 000 грн.

Оцінюючи правомірність прийнятої постанови, колегія суддів керується наступним.

Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначені КЗпП України.

Стаття 1 КЗпП України визначає, що цей кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Відповідно до статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно із частинами першою-четвертою статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу;

6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом;

6-3) при укладенні трудового договору з домашнім працівником;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Згідно абзацу 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником» (далі - Постанова № 413) повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації), та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а фізичною особою, яка уклала трудовий договір з домашнім працівником, за її податковою адресою (місцем проживання) за формою згідно з додатком 1 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв`язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу, а у разі оформлення трудових відносин в електронній формі з використанням Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Обрій» відповідна інформація автоматично передається з використанням інтерфейсу прикладного програмування (АРІ).

З наведеного слідує, що трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Водночас працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вчинення роботодавцем фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є порушенням законодавства про працю та має наслідком застосування до такої особи відповідальності у вигляді штрафу відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України.

За змістом статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Повертаючись до матеріалів справи, колегія суддів враховує, що під час розгляду матеріалів справи встановлено порушення ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО» вимог трудового законодавства України, а саме: до роботи допущений працівник (особа на ім`я ОСОБА_6) без належного документального оформлення трудового договору, що підтверджується наданим ГУ ДПС в Одеській області Актом фактичної перевірки №8644/15/53/PPO/41752021 від 26.02.2025 та Додатком №1 до Акту фактичної перевірки ГУ ДПС в Одеській області, яким зафіксовано, окрім іншого, використання праці найманої особи без належного оформлення трудових відносин та неподання повідомлення про прийняття працівника на роботу до контролюючого органу.

За результатами розгляду справи складена постанова про накладення на ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО» штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №8644/15/53/РРО/41752021-ДПС/ТД-ФС від 17.06.2025 у розмірі 80000грн.

Відтак, оскільки ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО» порушені вимоги статті 24 КЗпП України, за що передбачена відповідальність, встановлена статтею 265 КЗпП України, накладення на апелянта штрафу за наведене вище порушення вимог трудового законодавства за оскаржуваною постановою, є правомірним.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на не доведення факту порушення законодавства про працю товариством та погоджується із позицією суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується факт допущення працівника без належного оформлення.

Зокрема, під час проведення фактичної перевірки працівниками ГУ ДПС в Одеській області на відеозаписі зафіксована особа на ім`я ОСОБА_6 , який виконував роботи вантажника. Крім того, працівник ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО» ОСОБА_1 , перебуваючи на місці перевірки повідомив на відео, що потім розрахується із ОСОБА_6 за виконану роботу.

Також колегія суддів вважає слушним зауваження суду першої інстанції про те, що після отримання Акту фактичної перевірки, вручення якого здійснене особисто під підпис, підприємство у строки, передбачені чинним законодавством, не подало заперечення або скаргу на результати проведеної перевірки, тобто, товариство не заперечувало ані висновки Акта фактичної перевірки, ані факти встановлені під час перевірки.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що твердження ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ РОКО» про недоведеність факту порушення вимог законодавства про працю та використання праці працівника без оформлення трудового договору спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції надав перевагу висновкам Управління Держпраці, та не надав належної оцінки аргументам ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РОККО», що призвело до порушення принципів, закріплених статтею 8 КАС України щодо рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, колегія суддів оцінює критично, оскільки вони фактично зводяться до незгоди із оскаржуваним судовим рішенням.

Таким чином, аналізом встановлених обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Управління Держпраці №8644/15/53/РРО/41752021-ДПС/ТД-ФС від 17.06.2025 про накладення на ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО» штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 80 000 грн. відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України та підстави для її скасування відсутні, а тому висновок суду про відмову у задоволенні позовної заяви про скасування спірної постанови є правильним.

На думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та будь-яких доводів, з боку апелянта, які б могли свідчити про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, скарга не містить.

Також колегія суддів враховує, що відповідно до частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Так, у пункті 23 рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» суд зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування, який випливає з приписів статті 6 Конвенції, може бути визначене тільки у світлі конкретних обставин справи та досліджене апеляційним судом під час перегляду рішення суду першої інстанції, шляхом аналізу доводів скаржника.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, надавши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає, що надала відповідь на ключові доводи апеляційної скарги, та не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ РОКО» - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України

Головуюча суддя О. А. Шевчук

суддя А. В. Бойко

суддя І. І. Тарновецький