Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №420/6431/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6431/26

Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

09.03.2026р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив:

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 яка полягає в не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21.06.2017р. по 28.02.2018р. із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008р.;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21.06.2017р. по 28.02.2018р. із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008р. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44;

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. та з 01.01.2024р. по 10.02.2026р.;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. та з 01.01.2024р. по 10.02.2026р. в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 у фіксованій величині 4463,15 грн. на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 21.06.2017р. по день фактичної виплати.

На обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), однак у період з 21.06.2017р. по 10.02.2026р. йому була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у меншому розмірі.

НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) заперечувала проти задоволення позову та зазначила, що з 01.01.2016р. загальний розмір грошового забезпечення позивача збільшений за рахунок підвищення окремих складових, що виключало необхідність застосування індексації у вказаний період Крім того, з 01.03.2018р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. № 704, відповідно до якої підвищився посадовий оклад позивача. У подальшому індексація нараховувалась у місяці, коли розмір інфляції перевищував 103%.

Одеський окружний адміністративний суду позов задовольнив частково рішенням від 11.06.2026 р.

Визнав протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21.06.2017р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 р.

Зобов`язав НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21.06.2017р. по 28.02.2018р. включно, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008р., з урахуванням виплачених сум.

Визнав протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. та з 01.01.2024р. по 10.02.2026р.

Зобов`язав НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. та з 01.01.2024р. по 10.02.2026р. відповідно до вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), далі, також – скаржник, звернувся з апеляційною скаргою до П`ятого апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати рішення окружного адміністративного суду від 11.06.2026 р. та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження та призначив справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 31.08.2026 р.

Обставини справи

ОСОБА_1 проходив військову службу органах охорони державного кордону.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) №94-ОС від 11.02.2026р. виключений зі списків особового складу та знятий з усіх видів забезпечення з 10.02.2026р.

Позивач звернувся до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) із заявою від 12.02.2026 р., у якій просив:

нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період 21.06.2017р. по 28.02.2018р. з урахуванням для обчислення коефіцієнтів індексації, що відповідають місяцю підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008р.,

здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. та з 01.01.2024р. по 10.02.2026р., із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу та здійснити виплату такої індексації з урахуванням виплаченої раніше суми.

НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) листом №09/Д-189/236 17 від 26.02.2026р. повідомив, що у період проходження нм служби військова частина нараховувала та виплачувала індексацію грошового забезпечення у повному обсязі.

Вважаючи порушеним своє право на отримання індексації у належному розмірі у період з 21.06.2017р. по 10.02.2026 р., позивач звернувся до суду з позовом.

Оцінка суду першої інстанції

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Враховуючи незмінність посадового окладу за посадою, яку займав позивач, станом на дату виникнення оскаржуваних правовідносин, позивач відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078, має право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 21.06.2017р. по 28.02.2018р. із застосуванням січня 2008 р. базовим місяцем.

Також позивач має право на отримання індексації за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. та з 01.01.2024р. по 10.02.2026р. відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078.

Виплата щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат здійснюється при виплаті грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат.

Водночас відсутні підстави зобов`язувати відповідача здійснити на користь позивача заявлену компенсацію, оскільки відповідний обов`язок виникає одночасно з виплатою нарахованої відповідачем сум грошового забезпечення, які не були належним чином виплачені під час проходження військової служби, тобто у майбутньому, а отже відповідні позовні вимоги є передчасними, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

Компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Невиплата такої індексації є порушенням прав особи та саме з цього часу виникає право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав. Отже, вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплатити йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації є передчасними.

Доводи апеляційної скарги

На обґрунтування вимог апеляційної скарги указано, що з 01.01.2016р. грошове забезпечення військовослужбовцям збільшене за рахунок підвищення розміру щомісячної премії. Згідно з чинним правовим регулюванням індексація грошового забезпечення за період з 21.06.2017р. по 28.02.2018р. позивачу не нараховувалась і не виплачувалась, оскільки законні підстави для вчинення таких дій у скаржника були відсутні.

Також вказано на підвищення посадового окладу за посадою, яку з 01.03.2018р. обіймав позивач, тому індекс споживчих цін повинен розраховуватись із урахуванням березня 2018р. як базового місяця.

Позиція позивача у справі на заявлену апеляційну скаргу

Позивач, будучи належно повідомленим про розгляд даної справи, своїм правом на подання відзиву не скористався.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03.07.1991 р. № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII). Закон № 1282-XII наведено у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з статтею 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У статті 3 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Підстави для проведення індексації передбачені в статті 4 Закону №1282-ХІІ. У частині першій статті 4 цього Закону в первинній редакції було визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлено в розмірі 101 відсотка. Законом України від 24.12.2015р. №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 1 січня 2016 р., до цієї норми внесені зміни.

Так, індексація грошових доходів населення згідно з частиною першою статті 4 Закону №1282-ХІІ у чинній редакції відбувається у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 103 відсотків.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1282-XII підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону №1282-ХІІ підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 (далі Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, відповідно до частини другої статті 5 Закону № 1282-ХІІ та пункту 6 Порядку №1078 підприємства, установи, організації, включно з тими, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, зобов`язані проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила встановлений поріг індексації

Згідно з усталеним у правозастосовній практиці Верховного Суду підходу виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

У цьому зв`язку суд у складі колегії суддів, зокрема вказує на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.06.2020р. у справі №206/4411/16-а, за яким реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Суд у складі колегії суддів уважає за необхідне вказати, що до Порядку № 1078 внесені зміни згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Окремо слід вказати, що згідно з пунктом 6 цієї постанови вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 грудня 2015 р.

Внесені зміни, серед іншого, передбачали заміну терміна «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», а також надали нового значення запровадженому поняттю зі зміною алгоритму визначення такого місяця.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, у попередній редакції у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Натомість згідно зі змінами замість категорії «базовий місяць» запроваджено категорію «місяць підвищення доходу». На відміну від механізму визначення «базового місяця» яким вважався місяць підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій, виплат із соціального страхування або зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (у тому числі за рахунок постійних складових зарплати) «місяць підвищення доходу» настає виключно тоді, коли фактично підвищено тарифну ставку (оклад). Зростання заробітної плати за рахунок інших постійних складових без підвищення тарифної ставки чи окладу на індексацію за цими змінами не впливає та не зменшує розмір індексації.

Для працівників бюджетної сфери поняття «підвищення тарифних ставок (окладів)» у новому механізмі означає підвищення, здійснене відповідно до законодавства в цілому, а не індивідуальну зміну ставки конкретному працівнику (наприклад, у зв`язку з призначенням або переведенням на іншу посаду), як це передбачалося раніше. Тобто місяць підвищення тарифної ставки відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013, не визначається для кожного працівника окремо.

Якщо за попереднім механізмом точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін слугував базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю (100%), а нарахування індексації здійснювалося індивідуально залежно від дати прийняття на роботу та зміни надбавок і доплат працівника, то за змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013, індекс споживчих цін обчислюється не індивідуально, а починаючи з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

Отже, починаючи з 01.12.2015р. відправною точкою для визначення місяця підвищення та початку наростаючого обчислення індексу споживчих цін є місяць, у якому востаннє була підвищена тарифна ставка (оклад) за посадою, що її обіймає відповідний працівник.

У зв`язку із запровадженням порядку, покликаного забезпечити єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників Кабінет Міністрів України доручив міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 р. (абзац перший пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013).

Також було визначено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (абзац другий пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013).

Наведені висновки щодо змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.04.2023р. у справі №420/15397/21. Цей висновок залишається незмінним у практиці Верховного Суду, що підтверджується постановами від 30.04.2025р. у справі №580/7644/23, від 15.11.2024р. у справі № 160/3223/22 та іншими.

Згідно з встановленими у цій справі обставинами станом на січень 2016р. розмір посадових окладів військовослужбовців визначався відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зазначена постанова набрала чинності 01.01.2008 р. та у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, втратила чинність 01.03.2018р.

З огляду на це суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 р., місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для застосування Порядку №1078, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013, є січень 2008 р.

Також відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. №1013, з 01 грудня 2015 р. в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 йдеться про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу є меншим від суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

В абзацах третьому, четвертому, п`ятому пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 р., були визначені обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4);

у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац 5).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то згідно з абзацом шостим пункту 5 Порядку №1078 ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 вказує, що нарахування та виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Суд у складі колегії суддів вказує, що станом на січень 2016р. розмір посадових окладів військовослужбовців визначався відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зазначена постанова набрала чинності 01.01.2008р. та втратила чинність, як зазначено, 01.03.2018 р. у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова №704).

Суд у складі колегії суддів із урахуванням правових висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 23.03.2023р. у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023р. у справі №380/5493/21, зважаючи на те, що Постанова №704 набрала чинності, та відповідно до пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, вказує, що березень 2018р. став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Отже, враховуючи абзац 4 пункту 5 Порядку №1078, військовослужбовець має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018р. дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018р. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, поточної індексації та індексації-різниці. Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

Право працівника на отримання поточної індексації виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016р. встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).

Натомість право працівника на отримання індексації-різниці виникає у разі, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

З огляду на правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23.03.2023р. у справі №400/3826/21, від 29.03.2023р. у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023р. у справі №420/11424/21 та від 11.05.2023р. у справі № 260/6386/21, суд у складі колегії суддів зазначає, що для правильного вирішення цієї справи необхідно перевірити доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці і що це право порушив відповідач.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців третього, четвертого, п`ятого, шостого 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу у березні 2018р. (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018р. та сумою грошового забезпечення в лютому 2018р.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу п`ятого пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018р. (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018р., на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018р., поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018р. (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018р. (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

У цьому разі відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018р. розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Від встановлення відповідних даних залежить правильність розрахунку грошового забезпечення та відповідно розміру індексації-різниці, належної до виплати.

Збіжний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.01.2025 р. у справі №160/19515/23 та у постанові від 19.02.2025р. у справі №380/13847/22.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що відповідно до пункту 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016р. №73, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016р. за №217/28347, (чинною станом на час виплати грошового забезпечення позивачу) щомісячна додаткова грошова винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників.

З викладеного вбачається, що додаткова винагорода за січень 2018р. виплачена позивачу у лютому 2018р., а за лютий 2018р. виплачена у березні 2018р.

Водночас до грошового забезпечення для обрахунку індексації різниці не включаються виплачені одноразові виплати, а саме суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошова допомога на оздоровлення. Інші нараховані суми мають бути включені до розрахунку місячного доходу позивача з огляду на їх систематичний та постійний характер.

Відповідно до наявної в електронних матеріалах справи архівної відомості, грошове забезпечення позивача за лютий 2018р. з урахуванням постійних складових складало 4 938,14 грн, при посадовому окладі 645 грн.

У березні 2018р. грошове забезпечення позивача з урахуванням постійних складових складало 7 774,7 грн, при посадовому окладі 2 820 грн.

Отже, грошовий дохід позивача, з урахуванням постійних складових, за березень 2018р. збільшився на 2836,56 грн. (7774,7-4938,14).

Суд у складі колегії суддів зазначає, що відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 Порядку №1078 суму індексації грошового забезпечення за березень 2018р. обчислюють так: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 березня 2018 р. множать на величину приросту індексу споживчих цін і ділять на 100 відсотків (1762,00 грн *253,30%/100 = 4463,15 грн). Цей підхід узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним, серед іншого, у постанові від 22.06.2023 р. у справі №520/6243/22.

Оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018р. не перевищив суму можливої індексації (4 463,15), тому позивач має права на отримання щомісячної індексації – різниці за спірний період у розрахунку 1 626,59 грн на місяць (4 463,15 – 2836,56).

Суд першої інстанції безпідставно не здійснив відповідні розрахунки, тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні у відповідній частині.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 03.11.2023р. №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023р. зупинена дія Закону України від 03.07.1991 р. № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення».

Суд у складі колегії суддів також вважає за необхідне вказати, що приписи статті 39 Закону України від 09.11.2023р. №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік», відповідно до якого обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01 січня 2024р., та те, що індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 %, є незастосованими у цьому разі, оскільки не відноситься до правил обрахунку індексації-різниці.

При вирішення питання стосовно наявності у особи права на отримання щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення з 01.01.2024р., суди застосовуючи положення абзаців 3 - 6 пункту 5 Порядку № 1078, повинні підтвердити або спростувати доводи позивача про те, що вона має право на отримання вказаного виду індексації грошового забезпечення і що це право відповідач порушив.

Збіжний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 20.08.2026р. у справі №560/2520/25.

Згідно з обставинами цієї справи позивач має право на отримання щомісячної індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. та з 01.01.2024р. по 10.02.2026р. відповідно до вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів.

Проте суд першої інстанції не визначив розмір щомісячної індексації різниці за спірний період, тому оскаржуване рішення підлягає зміні у відповідній частині

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з частиною першою статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню

Згідно з абзацом другим частини другої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини четвертої статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на відсутність розрахунку розміру індексації грошового забезпечення, яка має бути нарахована та виплачена на користь позивача у період з 01.03.2018 р. по 31.12.2022 р. та з 01.01.2024р. по 10.02.2026р., необхідно змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, а також п`ятий абзац резолютивної частини рішення суду першої інстанції.

З огляду на те, що суд першої інстанції правомірно відніс справу до категорії незначної складності й розглядав її за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2026р. у справі №420/6431/26 змінити, викласти мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Змінити абзац п`ятий резолютивної частини, викласти його у такій редакції:

«Зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію грошового забезпечення у сумі 1 626,59 грн щомісячно за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. та з 01.01.2024р. по 10.02.2026р. відповідно до вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, з урахуванням виплачених сум».

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 р. у справі №420/6431/26 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, які передбачені в пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій