Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №592/3550/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №592/3550/26

Суддя: Тімошенко Н. В.

Дата документу 02.11.2026Справа № 592/3550/26

Провадження № 2/554/4014/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Тімошенко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Тоцької К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2026 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до Ковпаківського районного суду м. Суми із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5255903 від 18.01.2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18.01.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 5255903 в електронній формі. Згідно з умовами договору та додаткової угоди від 23.01.2025 року позичальнику надали кредитний ліміт у розмірі 5 000,00 грн.

29 вересня 2025 року право вимоги перейшло до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» на підставі Договору факторингу № 01.02-38/25. Позивач стверджує, що станом на 29.09.2025 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 16 826,39 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою від 15 квітня 2026 року справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Полтави, оскільки відповідач перебуває на обліку як ВПО у Шевченківському районі м. Полтави.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Полтави Сініциним Е.М. від 15 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

У зв`язку зі звільненням у відставку головуючого судді Сініцина Е.М., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 25.08.2026 року справу передано судді Тімошенко Н.В.

Ухвалою судді Тімошенко Н.В. від 02 вересня 2026 року цивільну справу прийнято до свого провадження, розгляд справи розпочато спочатку.

Ухвалою суду від 28.09.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки його перебування на навчальній практиці у військовій частині не пов`язане з виконанням бойових завдань.

Представник позивача просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти заочного розгляду.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у засідання не з`явився, відзив не подав.

Керуючись ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що 18 січня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5255903 в електронній формі на сайті https://credit7.ua/. Спочатку надано 1 000,00 грн., а за додатковою угодою від 23.01.2025 року ліміт збільшено до 5 000,00 грн. Договір укладено строком до 13 січня 2026 року за стандартною ставкою 0,95% на день.

29.09.2025 року право вимоги передано ТОВ «СВЕА ФІНАНС» за Договором факторингу № 01.02-38/25.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив такі часткові платежі: 16.02.2025 року сплачено 989,41 грн. з яких кредитор зарахував 239,40 грн. відсотки, 500,00 грн. комісія за надання кредиту, 250,01 грн. тіло кредиту; 09.05.2025 року сплачено 350,00 грн. зараховано у рахунок відсотків.

При зарахуванні платежу від 16.02.2025 року у сумі 989,41 грн. кредитор спрямував 500,00 грн. на утримання разової комісії за надання кредиту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які встановлюють плату за послуги, що не є окремими додатковими чи супутніми послугами, є нікчемними.

Згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 та Об`єднаної палати КЦС ВС від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, якщо у кредитному договорі не визначено конкретного переліку додаткових послуг, положення щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними в силу закону.

Оскільки нікчемний правочин не створює юридичних наслідків ст. 216 ЦК України, сума 500,00 грн. підлягає зарахуванню в рахунок погашення основного боргу (тіла кредиту).

Відтак, дійсний залишок заборгованості за тілом кредиту становить 4 249,99 грн. У стягненні решти 500,00 грн. основного боргу слід відмовити.

Позивач заявив до стягнення 9 576,40 грн. відсотків за період з 17.02.2025 по 24.09.2025 року 220 днів за ставкою 0,95% на день.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку або у разі настання прострочення. Після цього кредитор має право лише на компенсаційні 3% річних за ст. 625 ЦК України.

Здійснений судом розрахунок правомірних відсотків за період до прострочення та компенсаційних 3% річних за період прострочення на скориговану суму боргу 4 249,99 грн., із зарахуванням сплачених відповідачем 350,00 грн., становить 1 353,75 грн. У задоволенні решти 8 222,65 грн. відсотків слід відмовити.

Позивач просить стягнути 2 500,00 грн. штрафу за прострочення зобов`язання. Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного стану та у 30-денний строк після його припинення споживач звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені). Аналогічна норма міститься у п. 15 Перехідних положень ЦК України.

Зазначені норми носять імперативний характер, що підтверджено постановою КЦС ВС від 14.08.2023 у справі № 709/1320/21.

Оскільки штрафи нараховано у березні-квітні 2025 року під час воєнного стану, у задоволенні вимоги про стягнення 2 500,00 грн. штрафу слід відмовити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позов задоволено на 33,30%, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 886,58 грн.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, ст. 216, 526, 530, 611, 625, 1048, 1054 ЦК України, п. 18 Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 37616221; місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) заборгованість за Кредитним договором № 5255903 від 18.01.2025 року в загальному розмірі 5 603 (п`ять тисяч шістсот три) гривні 74 копійки, з яких: 4 249 гривень 99 копійок заборгованість за сумою кредиту (основний борг); 1 353 гривні 75 копійок заборгованість по відсотках та 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору у розмірі 886 (вісімсот вісімдесят шість) гривень 58 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» про стягнення заборгованості у розмірі 11 222 (одинадцять тисяч двісті двадцять дві) гривні 65 копійок - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.В.Тімошенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua