Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №552/1979/26
Суддя: Шевська О. І.
Дата документу 29.10.2026Справа № 552/1979/26
Провадження № 2/554/3934/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого-судді Шевська О.І.
за участю секретаря Рябченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача адвоката Калафути Дарії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду міста Полтави за підсудністю від Київського районного суду м. Полтави надійшла цивільна справа за позовом представника позивача адвоката Калафути Дарії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з дня пред`явлення позову і на весь період навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_3 23 років.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що відповідно до свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач).
ОСОБА_3 на даний час проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з Реєстру територіальної громади №2026/002827974 від 23.02.2026 та №2026/002828597 від 23.02.2026, про реєстрацію місця проживання дитини та позивача відповідно.
З 01.09.2025 року ОСОБА_3 навчається на денній формі здобуття вищої освіти за державним замовленням за спеціальністю С4 «Психологія» гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України, відповідно до довідки від 02.03.2026 №40-26. Позивач фактично самостійно несе основний фінансовий тягар утримання доньки, яка продовжує навчання: забезпечує необхідними коштами для проживання, харчування, навчання, придбання навчальної літератури, проїзду та інших повсякденних витрат.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 24.07.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник відповідача подав відзив у якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вказав, що відповідач є особою з III-ю групою інвалідності, має поранення та контузії одержані під час проходження військової служби, що підтверджується Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, внаслідок хвороби ОСОБА_4 визнаний не придатним до військової служби. Також зазначив, що відповідач позбавлений можливості повноцінно здійснювати трудову діяльність та отримувати дохід достатній для власного утримання та утримання повнолітньої доньки.
Представник позивача подала до суду відповідь на відзив у якому просила відмовити, у задоволенні вимог та заперечень, викладених у відзиві щодо повної відмови у позові, позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі. Вказала, що не заперечує факт наявності у ОСОБА_2 захворювань, встановлення йому III групи інвалідності та визнання непридатним до військової служби та звернула увагу на рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю.
В судове засідання позивач не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином.
Представник позивача у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позов підтримала.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву у якій просив розгляд справи провести без участі відповідача та представника відповідача, позицію викладену у відзиві підтримав.
У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суддею встановлено, сторони - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є батьками повнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження виданого Октябрським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Серія НОМЕР_1 .
11.06.2010 року рішенням Київського районного суду м. Полтави у справі №2- 4154/2010 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання дітей — ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
30.11.2022 року заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/11037/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів – змінено стягнення аліментів та зменьшено розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на підставі Рішення Київського районного суду м. Полтава від 11.06.2010 року по справі № 2-4154/2010, на утримання лише доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/3 до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
З 01.09.2025 року ОСОБА_3 навчається на денній формі здобуття вищої освіти за державним замовленням за спеціальністю С4 «Психологія» гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України, відповідно до довідки від 02.03.2026 №40-26. Термін навчання до 30.09.2029 року.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 досягла повноліття.
ОСОБА_3 на даний час проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з Реєстру територіальної громади №2026/002827974 від 23.02.2026 та №2026/002828597 від 23.02.2026, про реєстрацію місця проживання дитини та позивача відповідно. Позивач фактично самостійно несе основний фінансовий тягар утримання доньки, яка продовжує навчання: забезпечує необхідними коштами для проживання, харчування, навчання, придбання навчальної літератури, проїзду та інших повсякденних витрат.
Відповідач є особою з III-ю групою інвалідності, має поранення та контузії одержані під час проходження військової служби, що підтверджується Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Відповідно, до рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, ОСОБА_2 має нормальну здатність до контролю своєї поведінки, помірний ступінь обмеження трудової діяльності, не потребує в забезпеченні медичними виробами, не потребує визначення спеціального робочого місця, не має загальних обмежень в професійній діяльності, що можуть значно вплинути на погіршення здоров`я, не має потреби у професійній та трудовій реабілітації.
На виконання ухвали суду Державна податкова служба України надала відомості з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків щодо усіх джерел та сум доходів ОСОБА_2 , за період з січня 2025 року по серпень 2026 року, з яких вбачається, що відповідач має дохід.
На виконання ухвали суду Центральним управлінням персоналу штабу ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено, що за наявними даними у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, станом на 19.10.2026 ОСОБА_2 виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 , як такий що визнаний військово-лікарською комісією непридатним до військової служби.
Відповідно до статті 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 08.05.2023 року по справі № 756/9822/19, стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 520/1436/17, провадження № 61-32266св18, Касаційний цивільний суд погодився з необхідністю при визначенні розміру аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, враховувати не лише факт отримання платником стабільного доходу, але й стан здоров`я та матеріальне становище дітей, матеріальне становище платника аліментів, а також наявність у нього інших дітей та інших осіб, яких він зобов`язаний утримувати.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20, провадження № 61-17937св21, Верховний Суд виходив із того, що обов`язок з утримання повнолітньої дитини пов`язаний не лише з фактом продовження навчання, а з наявністю потреби у матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням та можливістю батьків таку допомогу надавати. При визначенні обсягу необхідного утримання підлягають оцінці конкретні витрати, пов`язані з навчанням та життєдіяльністю повнолітньої дитини.
Кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей (стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції).
Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Таким чином, системний аналіз норм законодавства дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов`язані неухильно дотримуватися свого обов`язку щодо утримання та виховання дитини. Відповідно, невиконання зазначеного обов`язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1 ст. 183 СК України).
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Ураховуючи взаємний обов`язок батьків утримувати дитину, реальні і розумні потреби дитини в її матеріальному забезпеченні на рівні, необхідному для її розвитку, а також те, що відповідач є працездатним, не має на утриманні інших осіб, має змогу надавати матеріальну допомогу на утримання доньки, яка, проживаючи з матір`ю, та потребує такої допомоги, суддя вважає справедливим призначення до стягнення з відповідача аліментів на користь позивача в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позивачем позову до суду.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суддя допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати у судового збору 1331,20 грн.
Крім того, у порядку розподілу судових витрат позивач просить суд стягнути із відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Згідно з ч.1ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст.15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч.3 ст.2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Як встановлено ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви додано копію договору про надання правничої допомоги від 23.02.2026, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Калафутою Д.В., акт прийому-передачі до договору від 23.02.2026 про надання правової допомоги від 10.03.2026 року, за змістом якого вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 10000,00грн, а також платіжну інструкцію №105-30-26 від 10.03.2026, що підтверджує передачу адвокату Катафуті Д.В. 10000,00 грн. за надання правової допомоги згідно з договором від 23.02.2026 року.
Суд враховує те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із ціною позову та/або значенням справи для сторони, складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Суд вважає, що зазначена сума витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн є неспівмірною зі складністю справи, яка є малозначною, та обсягом наданих адвокатських послуг. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачу належить сплатити на користь позивача 5000,00 грн на відшкодування понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 180-182, 183, 191 СК України, ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», стаття 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, принципом № 4 Декларації прав дитини дитині, ст. 27 Конвенції про права дитини, ст. ст. 4-10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 89, 133, 137, 141, 178, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268, 272-273, 280-284, 289, 354-355, 430 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИЛА:
позовну заяву представника позивача адвоката Калафути Дарії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовільнити.
Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 16.03.2026 року і до закінчення навчання 30.09.2029 року, але не більше як до досягнення двадцяти трьох років.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути ОСОБА_2 з на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 5000,0 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.
Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;
Суддя О.І.Шевська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua