Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №420/12875/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №420/12875/26

Суддя: Лук'янчук О.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/12875/26

Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А. І.

– Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної Казначейської служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної Казначейської служби України, Головного управління Державної Казначейської служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної Казначейської служби України, Головного управління Державної Казначейської служби України в Одеській області, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 по справі №420/10110/25 (з урахуванням ухвали від 27.10.2025 щодо зміни способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі №420/10110/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок коштів державного бюджету України на користь позивача доплати пенсії за період з 01.02.2022 по 30.09.2025 у суми 378493,00 грн.);

стягнути з Держави в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь позивача за період з 01.02.2022 по 30.09.2025 у сумі 378 493,00 грн. на виконання рішення суду;

визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо не нарахування і невиплати позивачу за його заявою компенсації за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу у справі №420/10110/25, виданому Одеським окружним адміністративним судом 10.07.2025;

стягнути з Держави в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь позивача за період з 05.03.2026 по 04.05.2026 компенсацію за інфляційні витрати у розмірі 6434,39 грн. та 3% річних у розмірі 11354,79 грн. за прострочення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 у справі № 420/10110/25 з урахуванням Ухвали від 27.10.2025.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з метою виконання Ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 по справі № 420/10110/25 про стягнення з ГУПФУ на користь позивача доплати пенсії за період з 01.02.2022 по 30.09.2025 у сумі 378 493,00 грн. згідно до п. 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (надалі – Порядок №845) ГУДКСУ повинне розглядати письмові звернення щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, а також вживати заходи до виконання цих документів. Проте протягом тривалого часу Рішення суду з урахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 по справі № 420/10110/25 залишається невиконаним.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання виконавчого листа №420/10110/25, виданого 10.07.2025 Одеським окружним адміністративним судом, з урахуванням ухвали від 27.10.2025 щодо зміни способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі №420/10110/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок коштів державного бюджету України на користь ОСОБА_1 доплати пенсії за період з 01.02.2022 по 30.09.2025 у суми 378493,00 грн.

Зобов`язано Державну казначейську службу України (вул.Бастіонна,5, м.Київ, 01601, Код ЄДРПОУ 37567646) вжити передбачених чинним законодавством заходів щодо виконання виконавчого листа №420/10110/25, виданого 10.07.2025 Одеським окружним адміністративним судом, з урахуванням ухвали від 27.10.2025 щодо зміни способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі №420/10110/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок коштів державного бюджету України на користь ОСОБА_1 доплати пенсії за період з 01.02.2022 по 30.09.2025 у суми 378493,00 грн.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, Державна Казначейська служба України, подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що приписами пункту 49 Порядку № 845, встановлено, що у разі, коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Міністерству фінансів України (далі – Мінфін) пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Переймаючись проблематикою, пов`язаною із значною тривалістю виконання рішень судів, Казначейство постійно звертається до Мінфіну із пропозиціями щодо необхідності передбачення у Законі про Державний бюджет України достатнього обсягу коштів за КПКВК 3504040, що дозволило б виконувати відповідні судові рішення у максимально стислі законом строки (копії листів та відповідей Мінфіну наявні в матеріалах справи).

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції неправильно проаналізував та розтлумачив норми Порядку № 845, оскільки ані пункт 49 Порядку № 845, ані інші акти законодавства не визначають форми та змісту інформування (пропозицій) Мінфіну, зокрема, не встановлюють вимоги зазначення прізвищ стягувачів або номерів справ, що надійшли на виконання.

Вказує, що єдиною причиною неотримання позивачем коштів у справі № 420/10110/25 є не стверджувана протиправна бездіяльність Казначейства, а те, що передбачений Верховною Радою України обсяг бюджетних асигнувань за КПКВК 3504040 є недостатнім для погашення заборгованості.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі №420/10110/25, код ЄДРСР 127877589, яке набрало законної сили 04.07.2025, ГУПФУ зобов`язане здійснити перерахунок і виплату позивачу пенсії з 01.02.2022 року та 01.02.2023 року на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 14.01.2025 року № ЮО99753 з урахуванням основного розміру пенсії 83% грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром.

Листом від 25.09.2025 №1500-0405-5/160146 ГУПФУ повідомило, що сума доплати пенсії заявника за період з 01.02.2022 по 30.09.2025 з урахуванням фактично виплачених сум склала 378493,00 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Виплата нарахованої доплати до пенсії за період з 01.02.2022 по 30.09.2025 в сумі 378493,00 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України.

10.07.2025 року по рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі №420/10110/25 видано виконавчий лист № 420/10110/25. Виконавче провадження відкрито 30.07.2025 відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - АСВП: 78728107.

06.10.2025 до суду від представника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява про встановлення чи зміну способу та порядку виконання рішення суду, у прохальній частині якої представник просив суд встановити чи змінити спосіб і порядок виконання по виконавчому провадженню №78728107 з примусового виконання виконавчого листа № 420/10110/25, на стягнення з ГУПФУ на користь позивача нарахованої доплати до пенсії за період з 01.02.2022 по 30.09.2025 в сумі 378493,00 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 по справі № 420/10110/25, код ЄДРСР 131326584, встановлено, що доказів виплати вказаної суми доплати до суду ГУПФУ не було подано. Суд ухвалив: змінити спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі №420/10110/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача суму доплати пенсії за період з 01.02.2022 по 30.09.2025 складає 378493,00 грн.

04.12.2025 виконавчий лист за № 420/10110/25 від 10.07.2025 разом з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 про стягнення з ГУПФУ на користь позивача доплати пенсії за період з 01.02.2022 по 30.09.2025 у суми 378 493,00 грн. було пред`явлено позивачем у письмовій формі до виконання в ГУДКСУ, яке листом №16-11-11/684 від 20.01.2026 підтвердило отримання відповідних документів позивача 04.12.2025.

Вказаним листом ГУДКСУ повідомило позивача про те, що 04.12.2025 надійшов виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 (з урахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025) по справі №420/10110/25 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача суми доплати пенсії за період з 01.02.2022 по 30.09.2025 складає 378 493,00 грн.…….І далі “У зв`язку з тим, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не має відкритих рахунків в органах Казначейства, на яких можуть обліковуватись кошти безпосередньо цього органу та з яких можливо здійснити безспірне списання коштів, ГУДКСУ… звернулося до ГУПФУ із запитом-вимогою щодо необхідності вжиття заходів щодо виконання вищевказаного виконавчого документу”.

Позивач зазначає, що на момент звернення до суду Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі №420/10110/25 Державною казначейською службою України не виконано, що стало підставою звернення позивача до суду.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що у справі відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували, що Казначейство у 10-денний строк з моменту надходження від позивача виконавчих документів зверталося до Міністерства фінансів України з відповідними пропозиціями щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України у зв`язку з неможливістю здійснення безспірного списання коштів через їхню недостатність, а тому прийшов до висновку про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Державної казначейської служби України вжити передбачених чинним законодавством заходів щодо виконання виконавчого листа №420/10110/25, виданого 10.07.2025 Одеським окружним адміністративним судом, з урахуванням ухвали від 27.10.2025 щодо зміни способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі №420/10110/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок коштів державного бюджету України на користь позивача доплати пенсії за період з 01.02.2022 по 30.09.2025 у суми 378493,00 грн.

При цьому вказав, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Державної казначейської служби України щодо не нарахування і невиплати позивачу за його заявою компенсації за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу у справі №420/10110/25, виданому Одеським окружним адміністративним судом 10.07.2025 та стягнення з Держави в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь позивача за період з 05.03.2026 по 04.05.2026 компенсацію за інфляційні витрати у розмірі 6434,39 грн. та 3% річних у розмірі 11354,79 грн. за прострочення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 у справі № 420/10110/25 з урахуванням Ухвали від 27.10.2025 є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки стягнення суми заборгованості за виконавчим листом №420/10110/25, виданого 10.07.2025 ще не відбулося, а отже не відбулося остаточного розрахунку.

Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.

Приписами ст. 129-1 Конституції України, ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип обов`язковості судових рішень, відповідно до якого судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання встановлені Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» №4901- VI.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким, зокрема, є державний орган.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Частиною другою, четвертою статті 3 Закону № 4901-VI обумовлено, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Аналіз вищевикладених норм законодавства вказує, що встановлений ч. 4 ст. 3 Закону № 4901-VI строк перерахування коштів стягувачу є імперативним, а його недодержання є порушенням гарантій держави щодо виконання судових рішень. У будь-якому разі, черговість здійснення перерахування коштів стягувачу за рішенням суду повинна узгоджуватися з такими приписами закону й рішення судів можуть виконуватися за чергою, однак у тримісячний строк.

Такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 р. в справі № 160/6770/19 та від 21.02.2023 р. в справі № 500/5748/21.

Пунктом 3 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону №4901-VI встановлено, що заборгованість погашається в такій черговості:

у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами;

у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 25 Бюджетного кодексу України визначено, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, завтердженим постановою КМУ №845 від 01.08.2011 (далі по тексту Порядок №845).

Відповідно до пункту 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Зміст зазначеного пункту кореспондується із положеннями підпункту 1 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, а саме: установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету:

1) рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Пунктами 24-34 Порядку № 845 встановлено механізм безспірного списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до п.п. 24, 25 Порядку № 845, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку. Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

Згідно з п. 26 Порядку № 845, безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Пунктом 28 Порядку № 845 передбачено, що орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.

З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.

У повідомленні зазначаються строк подання боржником або бюджетною установою, що здійснює централізоване обслуговування боржника, інформації, пов`язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п`яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про непроведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника.

Відповідно до п. 31 Порядку № 845, у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Згідно з п.п. 47, 48 Порядку № 845, безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.

Відповідно до п. 49 Порядку № 845, у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.

Приписи цього пункту вимагають направлення до Міністерства фінансів України пропозицій щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України після надходження кожного виконавчого документа від кожного стягувача, а тому належним доказом виконання зазначених приписів може бути лише відповідне звернення до Міністерства фінансів України, направлене із дотримання строку, встановленого Порядком № 845.

Аналогічний висновок щодо тлумачення ч. 4 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», абз. 2 п. 48 Порядку № 845 викладений у постановах Верховного Суду від 21.09.2018 р. в справі № 826/7371/15, від 04.09.2020 р. в справі № 640/5757/19, від 29.04.2021 р. в справі № 826/13511/17.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.12.2025 виконавчий лист за № 420/10110/25 від 10.07.2025 разом з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 про стягнення з ГУПФУ на користь позивача доплати пенсії за період з 01.02.2022 по 30.09.2025 у суми 378 493,00 грн. було пред`явлено позивачем у письмовій формі до виконання в ГУДКСУ, яке листом №16-11-11/684 від 20.01.2026 підтвердило отримання відповідних документів позивача 04.12.2025.

Станом на час звернення позивачем до суду з позовом та на час розгляду справи судом як першої так і апеляційної інстанції, виконавчий лист №420/10110/25, виданий 10.07.2025 Одеським окружним адміністративним судом, з урахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 по справі № 420/10110/25 про зміну способу та порядку виконання рішення не виконано, тоді як Порядком № 845 передбачений тримісячний строк для перерахування коштів при безспірному списанні коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень.

Тобто тримісячний строк, визначений частиною 4 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і пунктом 48 Порядку № 845 для перерахування коштів стягувачу, був порушений Державною казначейською службою України.

З огляду на викладені норми чинного законодавства, у спірних правовідносинах саме на ДКС України покладено обов`язок виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган.

Колегією суддів встановлено, що Державною казначейською службою України у зв`язку із недостатністю коштів державного бюджету для забезпечення виконання усіх судових рішень, що прийняті Казначейством до обліку за КПКВК 3504040, вживались заходи, передбачені п. 49 Порядку № 845, а саме: подавалися до Міністерства фінансів України пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, а саме запити з проханням збільшити бюджетні призначення за КПКВК 3504040 у 2025-2026 року

Однак за насідком їх дослідження, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані пропозиції містять тільки загальну інформацію про суму коштів, яких на вистачає на виконання рішень судів.

Колегія суддів зазначає, що вказані запити мають декларативний, загальний характер, містять лише зведені статистичні дані щодо загальної потреби в коштах за бюджетною програмою, не стосуються виконання конкретного рішення суду у цій справі та не підтверджують вжиття реальних, вичерпних і дієвих заходів, спрямованих на погашення заборгованості перед позивачем. Просте інформування вищого органу про дефіцит коштів не звільняє державний орган від обов`язку виконувати судові рішення.

Натомість, у зазначених листах відсутня інформація про перелік виконавчих документів, щодо виконання яких недостатньо коштів, також за їх (листів) змістом не виявляється можливим встановити, чи включено під час складання таких листів і формування пропозицій передбачити в Державному бюджеті України додаткове фінансування стосовно виконавчих листів, виданих у справі № 420/10110/25.

Аргументи Казначейства про те, що законодавство не встановлює конкретних вимог до форми його пропозицій, є неспроможними, оскільки відсутність у Порядку № 845 прямої вказівки зазначати прізвища стягувачів не перетворює формальне надсилання статистики на належне та ефективне виконання функцій державного органу. Метою пункту 49 вказаного Порядку є реальне витребування коштів для погашення боргів, а не звітування про їх дефіцит.

Посилання відповідача лише на загальне листування з Міністерством фінансів України щодо недостатності фінансування бюджетної програми не підтверджує належного виконання ним покладених законом обов`язків та не свідчить про вжиття всіх залежних від нього заходів для виконання саме спірного виконавчого документа.

У справі відсутні докази, які б підтверджували, що орган ДКСУ у 10-денний строк з моменту надходження від позивача виконавчих документів зверталась до Міністерства фінансів України з відповідними пропозиціями щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України у зв`язку з неможливістю здійснення безспірного списання коштів через їхню недостатність.

Водночас, приписи пункту 49 Порядку №845 вимагають направлення до Міністерства фінансів України пропозицій щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України після надходження кожного виконавчого документа від кожного стягувача, а тому належним доказом виконання зазначених приписів може бути лише відповідне звернення до Міністерства фінансів України, направлене із дотримання строку, встановленого Порядком №845.

Посилання Відповідача на те, що єдиною причиною невиконання рішення у справі № 420/10110/25 є недостатність асигнувань, затверджених Верховною Радою України, повністю суперечить практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду. Держава не може виправдовувати тривале невиконання остаточного судового рішення внутрішніми фінансовими чи бюджетними труднощами.

Так, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», заява №18357/91, пункт 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії, заява №22774/93, пункт 66). Державний орган не може довільно посилатись на брак коштів для оплати заборгованості, присудженої рішенням суду (рішення від 17 січня 2006 року у справі «Гордєєви і Гурбик проти України», заяви №№27370/03, 30049/04, пункт 25).

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (рішення від 29 червня 2004 року у справі «Войтенко проти України», заява №18966/02, пункт 53).

Таким, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Вказане свідчить про те, що орган державної влади повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

На основі викладеного суд вважає, що обставина відсутності у відповідача бюджетних коштів за відповідною бюджетною програмою та наявність значної кількості виконавчих документів, що перебувають на виконанні в органах Казначейства, не може слугувати підставою для невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладені Верховним Судом у постановах від 21 лютого 2023 року у справі №500/5748/21, від 16 квітня 2020 року у справі №818/1814/17, від 3 лютого 2021 року у справі №812/413/18.

Колегія суддів звертає увагу, що сам по собі факт недостатності бюджетного фінансування не може звільняти державний орган від виконання конституційного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Колегія суддів звертає увагу, що бюджетне законодавство регулює порядок фінансування відповідних бюджетних програм, однак не змінює правової природи обов`язку держави щодо виконання судових рішень, які набрали законної сили. Недостатність бюджетних призначень свідчить про особливості бюджетного планування та фінансування відповідної бюджетної програми, однак не припиняє існування судового рішення, не звільняє державу від обов`язку забезпечити його виконання та не може покладати негативні наслідки такого бюджетного планування на особу, на користь якої ухвалено судове рішення.

Саме тому посилання відповідача виключно на відсутність достатнього бюджетного фінансування не свідчить про правомірність його бездіяльності та не є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Аналогічний правовий висновок неодноразово висловлено Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 вересня 2018 року у справі №826/7371/15, від 29 квітня 2021 року у справі №826/13511/17, від 04 вересня 2020 року у справі №640/5757/19, від 21 лютого 2023 року у справі №500/5748/21, від 16 квітня 2020 року у справі №818/1814/17, від 03 лютого 2021 року у справі №812/413/18, відповідно до яких відсутність бюджетних призначень не може бути достатньою підставою для невиконання судового рішення та не виключає протиправності бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що виплати позивачу повинні бути проведені з дотриманням визначеної законодавством черговості виконання рішень про стягнення коштів органами Державної казначейської служби України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправною бездіяльності Державної казначейської служби України щодо невиконання виконавчого листа №420/10110/25, виданого 10.07.2025 Одеським окружним адміністративним судом, з урахуванням ухвали від 27.10.2025 щодо зміни способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі №420/10110/25.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання Державної казначейської служби України на практику Верховного Суду у справах № 804/3242/17 та № 466/3828/17, оскільки у наведених відповідачем постановах судом касаційної інстанції не досліджувалося питання та не висловлювалася правова позиція щодо необхідності органом Держказначейства звернення до Мінфіну для внесення змін до закону про Державний бюджет України, на виконання пункту 49 Порядку № 845, стосовно кожного виконавчого документа.

У справі № 803/1449/16, на яку посилається Державна казначейська служба України, Верховний Суд також направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначивши, що суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою доводи Державної казначейської служби України щодо причин, які це зумовили, та не надав правової оцінки діям останнього в ситуації, коли бюджетних асигнувань для виплати коштів недостатньо.

Доводи апеляційної скарги відповідача фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою останнього з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної Казначейської служби України залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 03 листопада 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua