Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №400/1874/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/1874/26

Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н.В.

Час і місце ухвалення: м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А. І.

– Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОНІ" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОНІ" звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 16.12.2025 року №ОПШ048354 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 16.12.2025 року №ОПШ048355 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами рейдової перевірки транспортного засобу MAN д/н НОМЕР_1 з напівпричепом-контейнеровозом KRONE д/ нВЕ3575ХF, проходження зважування транспортних засобів, на підставі Акта проведення рейдової перевірки № 007865 від 11.11.2025 р., Відповідачем винесено постанови від 16.12.2026 р. №ОПШ048354, №ОПШ048355. Позивач вважає вказані постанови протиправними з огляду на те, що вагове обладнання Відповідача через технічні перебої в роботі невірно визначило навантаження, на строєну вісь зокрема, та як наслідок завищило загальну масу транспортних засобів Позивача майже на дев`ять тон, несправність вагового обладнання підтверджуються наявними у водія Позивача відеозаписами. При цьому працівники Відповідача проігнорували вимогу водія Позивача про проведення повторного зважування. Крім того, представниками Відповідача було протиправно затримано транспортний засіб Позивача шляхом встановлення блокіратору на колесо транспортного засобу без належного оформлення. Щодо відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме не оформлена належним чином товарно-транспортна накладна, то Позивач вказує на те, що штраф застосовується, а відповідно і Акт перевірки складається за відсутність документа на момент перевірки, а не за відсутність будь-якої інформації в ньому. Оскільки водієм Позивача перевозився вантаж для власних потреб, а не за договором перевезення, обов`язку мати товарно-транспортну накладну в нього не було, а значить притягнення до відповідальності Позивача за її відсутність є апріорі незаконним.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано постанови Державної служби України з безпеки на транспорті від 16.12.2025 року №ОПШ048354 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн.; від 16.12.2025 року №ОПШ048355 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незастосування норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та надання висновків, що не відповідають викладеним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В своїй скарзі зазначає, що у даному випадку було проведено точний габаритно-ваговий контроль, шляхом зважування та вимірювання транспортного засобу з використанням такого обладнання: прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PWIA № 426 (копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 10.10.2025 було додано до матеріалів справи). А, отже висновок суду, що вагове обладнання було несправним є хибним, оскільки вагове обладнання є повіреним та має свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 10.10.2025.

Вказує, що інспекторами зафіксовано порушення – товарно-транспортна накладна складена з порушенням вимог ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відсутні обов`язкові реквізити, а саме: відомості про параметри транспортного засобу з зазначеннями довжини, ширини, висоти. Тобто, товарно-транспортна накладна в даному випадку відсутня. Враховуючи зазначене правопорушення, 16.12.2025 Відповідачем було винесено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ОПШ 048355 від 16.12.2025 року. Відповідач вказує на те, що товарно-транспортна накладна являється єдиним документом для всіх учасників транспортного процесу. Хоча водієм Позивача була надана товарно-транспортна накладна, однак вона не містила обов`язкові реквізити, а отже її не можна вважати повноцінним документом, у даному випадку документ відсутній, адже надана ТТН заповнена не коректно та не містить обов`язкові реквізити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «ТРАНСКОНІ» зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 12.03.2024 року. Основним видом діяльності товариства за КВЕД є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

11.11.2025 року посадовими особами Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку № ЕНР 000176 від 10.11.2025 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на а/д Н-11 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка 28 км + 140 м.

Представниками Відповідача перевірено та проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN д/н НОМЕР_1 з напівпричепом- контейнеровозом KRONE д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , власник транспортного засобу – ОСОБА_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 04.03.2023), автомобільний перевізник – ТОВ «ТРАНСКОНІ» згідно товарно-транспортної накладної №095468 від 11.11.2025 р.

За результатами проведення габаритно-вагового контролю інспекторами складено Акт № 000541 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 11.11.2025 та довідку про здійснення габаритно-вагового контролю № 032233 від 11.11.2025, в яких зафіксували перевищення двох вагових параметрів транспортного засобу: загальної ваги транспортного засобу на 20,47% (50600 кг замість 42000 кг допустимих) та строєної осі транспортного засобу на 28,12% (30750 кг замість 24000 кг допустимих).

Під час рейдової перевірки посадові особи Відповідача встановили, що надана водієм ОСОБА_1 товарно-транспортна накладна №095468 від 11.11.2025 р. не містить усіх необхідних реквізитів.

Результати рейдової перевірки працівники Відповідача на місці перевірки оформили Актом проведення рейдової перевірки №007865 від 11.11.2025 р., в якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення: перевищення встановлених законодавством вагових норм на строєну вісь склало 28,12%, а саме 30750 кг, чим порушено вимоги п. 22.5 ПКМУ №1306 від 10.10.2001 р. Товарно-транспортна накладна складена з порушенням вимог ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Відсутні обов`язкові реквізити, а саме: відомості про параметри транспортного засобу з зазначенням довжини, широти, висоти.

Посадові особи Відповідача заблокували рух транспортних засобів Позивача шляхом встановлення на переднє ліве колесо тягача MAN д/н НОМЕР_1 блокіратору без будь-якого оформлення, про що свідчать надані Позивачем відеозаписи. Факт незаконного затримання транспортних засобів Позивача на дорозі зафіксовано в заяві водія до поліції.

Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту № 007865 від 11.11.2025, було призначено на 16.12.2025 року, про що Позивача як автомобільного перевізника було інформовано листом від 27.11.2025 за № 100871/34.2/24-25, повідомлення отримано Позивачем 01.12.2025 року.

16.12.2025 р. Управлінням державного нагляду (контролю) у Миколаївській області стосовно Позивача було винесено постанови №048354, 048355 про застосування адміністративно-господарських штрафів, а саме: - на підставі абз. 16 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» притягнуто Позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн. згідно Постанови № ОПШ048354 за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 20 відсотків до 30 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу; - на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» притягнуто Позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. згідно Постанови № ОПШ048355 за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме оформлена належним чином товарно-транспортна накладна МАН держ.номер НОМЕР_1 .

Вважаючи вказані постанови відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідно до наданих позивачем доказів, зокрема, відеозаписів водія, простежується ряд порушень при здійсненні габаритно-вагового контролю транспортного засобу, відповідно, суд дійшов висновку, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача здійснювався не у спосіб, визначений законодавством, не у належно облаштованому для цього місці та з несправним ваговим обладнанням.

Суд також зазначив, що водієм Позивача при рейдовій перевірці була надана товарно-транспортна накладна №095468 від 11.11.2025 р., відповідно до якої були визначено перевізника вантажу. Суд дійшов висновку, що штраф застосовується, а відповідно і Акт перевірки складається за відсутність документа на момент перевірки, а не за відсутність будь-якої інформації в ньому. Відсутність відомостей про довжину, широту та висоту транспортного засобу не може свідчити про дефектність товарно-транспортної накладної та як наслідок її відсутність.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Правовідносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III).

Відповідно до ст. 6 Закону №2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т.ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2015 року №103, визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п.8 вказаного Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи. Відповідно до Розпорядження КМУ від 2 липня 2025 р. № 647-р реорганізовано територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою КМУ від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок №1567), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Частинами 14, 17 статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 54 статті 1 Закону №2344-III визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі)- перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Пунктами 12, 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку №1567 рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.

Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

Під час проведення рейдової перевірки можливе: застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис "Укртрансбезпека"; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю; використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.

Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.

Зупинення транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог пункту 15 Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.

Частиною 12 ст.6 Закону №2344-III передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.11.2025 року посадовими особами відповідача на підставі направлення на рейдову перевірку № ЕНР 000176 від 10.11.2025 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на а/д Н-11 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка 28 км + 140 м. транспортного засобу марки MAN д/н НОМЕР_1 з напівпричепом- контейнеровозом KRONE д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , автомобільний перевізник – ТОВ «ТРАНСКОНІ».

Також, представниками відповідача було проведено габаритно-ваговий контроль вказаного транспортного засобу.

Так, за результатом рейдової перевірки відповідачем складено Акт проведення рейдової перевірки №007865 від 11.11.2025 р., в якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення: перевищення встановлених законодавством вагових норм на строєну вісь склало 28,12%, а саме 30750 кг, чим порушено вимоги п. 22.5 ПКМУ №1306 від 10.10.2001 р. Товарно-транспортна накладна складена з порушенням вимог ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Відсутні обов`язкові реквізити, а саме: відомості про параметри транспортного засобу з зазначенням довжини, широти, висоти.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок №879).

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

У розумінні Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. При цьому, транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (підпункт 3 пункту 2 Порядку №879).

Згідно пункту 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Пунктом 16 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Згідно визначень, наведених у п.2 Порядку №879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу;

Документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу;

Пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціалізований транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами;

Точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання);

Повторне вимірювання і зважування - будь-яке наступне вимірювання транспортного засобу, що перебуває в межах одного стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю, з часу в`їзду такого транспортного засобу на територію пункту до виїзду з неї. Не є повторним вимірювання, яке проводиться через технічні перебої в роботі вимірювального і зважувального обладнання.

Згідно п. 20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Пунктами пунктів 12, 13, 18 Порядку №879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до пунктів 20-1, 20-3 Порядку №879 під час здійснення габаритно-вагового контролю у зонах габаритно-вагового контролю, на яких розміщені стаціонарні та пересувні пункти, здійснюється: 1) вимірювання габаритів транспортного засобу (довжина, ширина і висота); 2) вимірювання відстаней між осями; 3) визначення одиночної вісі, здвоєних, строєних осей; 4) визначення типу підвіски (пневматична або еквівалентна їй); 5) визначення статності коліс на кожній осі транспортного засобу; 6) вимірювання навантаження на одиночну вісь, здвоєні осі, строєні осі; 7) вимірювання загальної маси.

Під час вимірювання габаритних параметрів, загальної маси, навантаження на одиночну вісь, здвоєні осі, строєні осі враховуються вимоги опису до свідоцтва про затвердження типу засобу вимірювання, інструкції з експлуатації відповідного вагового обладнання та обов`язкові метрологічні вимоги, визначені законодавством параметрами, правилами, нормами та нормативами.

Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ від 18.01.2001 року №30, передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 4 Правил №30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції за формою, наведеною в додатку до цих Правил, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.... Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно п.22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, (далі - ПДР) маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 12 м (для маршрутних транспортних засобів - 18,75 м), навантаження на одиночну вісь - 11,5 т, здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр - 11,5; від 1 до 1,3 метра - 16 т; від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах - 18 т; від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни - 19 т; від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тони - 23 т; від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів - 20 т; а строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше - 21 т; понад 1,3 до 1,4 метра - 24 т.

Відповідно до пунктів 21-24 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут.

У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних пунктах габаритно-вагового контролю порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь- який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття спірної постанови від 16.12.2025 року № ОПШ048354 стали результати габаритно-вагового контролю транспортного засобу, зокрема, в Акті № 000541 від 11.11.2025 та довідки № 032233 від 11.11.2025 зафіксовано перевищення двох вагових параметрів транспортного засобу: загальної ваги транспортного засобу на 20,47% (50600 кг замість 42000 кг допустимих) та строєної осі транспортного засобу на 28,12% (30750 кг замість 24000 кг допустимих). За вказане порушення на підставі абз. 16 ч. 1 ст. 60 ЗУ “Про автомобільний транспорт” Позивача притягнуто до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн.

Так, за результатами зважування транспортних засобів Позивача посадові особи Відповідача в довідці № 032233 від 11.11.2025 р. та Акті №000541 від 11.11.2025 р. зафіксували перевищення двох вагових параметрів транспортного засобу: загальної ваги транспортного засобу на 20,47% (50600 кг замість 42000 кг допустимих) та строєної осі транспортного засобу на 28,12% (30750кг замість 24000 кг допустимих), однак в Акті перевірки №007865 від 11.11.2025 р. посадові особи в порушення п. 13 Порядку контролю, який зобов`язує фіксувати всі порушення, зазначили лише перевищення одного вагового параметру транспортного засобу, а саме навантаження на строєні осі.

При цьому, як вірно зауважив суд 1-ї інстанції, загальна маса транспортного засобу визначається шляхом суми навантаження на кожну вісь окремо, тобто в цих вагових параметрах загальна вага транспортного засобу пов`язана з навантаженням на строєну вісь та є похідним значенням.

Окрім того, апеляційним судом було досліджено наявні у матеріалах справи відеозаписи, з яких вбачається, що водієм позивача зафіксовано процес зважування інших перевізників (файли «запис 5» та «запис 6»), які повторно проходили зважування на вагах відповідача 12.11.2025р.

З вказаних відеозаписів також вбачається, що поверхня, на якій виставлені ваги не є рівною і має колії, в яких зібралася вода. Крім того, повторне зважування одного транспортного засобу проводилося працівником Укртрансбезпеки більше шести разів, оскільки вагове обладнання кожного разу показувало різні цифри та на відеозаписі «відео 6» вбачається, як один з представників відповідача намагався налагодити роботу прилада зважування за допомогою інструментів.

Також, з відеозапису «запис 7» вбачається, що вага транспортного засобу в місці зважування на платформених вагах складає 41980 кг, на сторонньому підприємстві за маршрутом руху – 43000 кг, а в місці розвантаження – 42680 кг. Вказані значення є приблизно однаковими з похибкою в межах однієї тони.

Водночас, при зважуванні на пересувних поосьових вагах Відповідача під час здійснення габаритно-вагового контролю загальна маса транспортного засобу склала 50600 кг, з різницею у 8000-9000 кг більше, що може свідчити про технічну помилку або несправність ваг Відповідача.

На переконання колегії суддів, при наявності значного відхилення загальної маси транспортного засобу у 8000-9000 кг у посадових осіб Відповідача були наявні всі підстави для проведення ще одного зважування, яке має проводитись через технічні перебої в роботі вимірювального і зважувального обладнання згідно з пп. 2 п. 2 Порядку №879.

Крім того, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що транспортні засоби Позивача MAN д/н НОМЕР_1 з напівпричепом-контейнеровозом KRONE д/нВЕ3575ХF фізично не здатні перевозити насіння соняшника загальною вагою разом з транспортом на рівні 50 600 кг, що також може свідчити про несправність або технічні збої в роботі вагового обладнання Відповідача.

Так, згідно відеозапису «запис 8» внутрішні габарити контейнеру напівпричепу KRONE складають: довжина - 12.1 метра, висота - 2.0 метра, ширина - 2.4 метра, а отже, внутрішній об`єм контейнера, в якому здійснювалося перевезення вантажу становить 58,08 м3 (12.1*2.0*2.4). Враховуючи, що об`ємна вага насіння соняшника в залежності від параметрів засміченості, вологості та іншого складає від 350 до 500 кг на метр кубічний, то з розрахунку - 500 кг і об`єму 58,08 м3, вага вантажу складе 29040 кг (500 кг *58,08 м3), при врахуванні ваги тягача у 7195 кг та ваги напівпричепу у 5650 кг, які зазначені в свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів Позивача, загальна вага - 41885 кг, що більше відповідає показникам в місці зважування на платформених вагах (41980 кг), на сторонньому підприємстві за маршрутом руху (43000 кг) та в місці розвантаження (42680 кг), аніж показнику при здійсненні габаритно-вагового контролю – 50600 кг. При цьому, посадовими особами Відповідача не було здійснено повторного зважування.

Резюмуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача здійснювався не у спосіб, визначений законодавством, не у належно облаштованому для цього місці та з несправним ваговим обладнанням, а посилання апелянта, що прилад є сертифікованим не спростовує факту його некоректної роботи на момент зважування транспортного засобу позивача.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що після зважування водія посадові особи відповідача протиправно заблокували рух транспортних засобів позивача шляхом встановлення на переднє ліве колесо тягача MAN д/н НОМЕР_1 блокіратору, про що свідчать надані Позивачем відеозаписи, та заява водія подана представникам Національної поліції.

Так, згідно п. 14 Порядку супроводження автомобільного транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування для здійснення габаритно-вагового контролю, а також заборони подальшого руху такого автомобільного транспортного засобу, затвердженого КМУ №513 від 19.05.2023 р., посадова особа складає акт про блокування/розблокування автомобільного транспортного засобу згідно з додатком 2 шляхом установлення на колесо транспортного засобу блокуючого номерного пристрою (блокіратора) в таких випадках:

1) відмови водія транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, виконати рішення про супроводження транспортного засобу;

2) відмови водія транспортного засобу привести вагові або габаритні параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами в зоні габаритно- вагового контролю після встановлення порушення вагових або габаритних параметрів.

Відповідно до п. 22 Порядку №879 та ст. 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, транспортний засіб у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних пунктах габаритно-вагового контролю порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів затримується виключно працівниками Національної поліції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що приймаючи оскаржувану постанову від 16.12.2025 року № ОПШ048354, відповідач діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття та така постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Стосовно частини позовних вимог щодо постанови від 16.12.2025 року №ОПШ048355 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн, колегія суддів зазначає, що згідно Акту проведення рейдової перевірки №007865 від 11.11.2025 р., товарно-транспортна накладна складена з порушенням вимог ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Відсутні обов`язкові реквізити, а саме: відомості про параметри транспортного засобу з зазначенням довжини, широти, висоти. Враховуючи зафіксоване порушення, 16.12.2025 року було винесено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ОПШ 048355 від 16.12.2025 р. за відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме оформлена належним чином товарно-транспортна накладна МАН держ.номер НОМЕР_1 .

Так, статтею 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” визначено документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Нормами ст. 48 Закону передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач при винесенні спірної постанови враховував, що в акті № 007865 від 11.11.2025 р. інспекторами зафіксовано порушення товарно-транспортна накладна складена з порушенням вимог ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, відсутні обов`язкові реквізити, а саме: відомості про параметри транспортного засобу з зазначеннями довжини, ширини, висоти. При цьому, фактично застосував санкцію за відсутність ТТН.

Водночас, з матеріалів справи встановлено, що водієм позивача при рейдовій перевірці була надана товарно-транспортна накладна №095468 від 11.11.2025 р., відповідно до якої відповідачем і було визначено перевізника вантажу.

При цьому, як вірно зауважив суд 1-ї інстанції, штраф застосовується, а відповідно і Акт перевірки складається за відсутність документа на момент перевірки, а не за відсутність будь-якої інформації в ньому. Відсутність відомостей про довжину, широту та висоту транспортного засобу не може свідчити про дефектність товарно-транспортної накладної та як наслідок її відсутність.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що відповідачем було протиправно та безпідставно визнано позивача винним у вчиненні порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

Резюмуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 308,310, ст.315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 листопада 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова