Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №420/12921/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/12921/26

Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О. Місце ухвалення рішення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А.І.

– Ступакової І.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України”, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 22/25/2221/Р від 03.12.2025 р., оформлене витягом № 22/25/2221/В від 03.12.2025 р. щодо невстановлення інвалідності ОСОБА_1 як таке, що прийнято з порушенням встановленого порядку та без повного дослідження обставин;

- визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 09.03.2026 року, оформлене у формі листа № 4075/01-19/2026 від 18.03.2026 року як таке, що прийнято без повного дослідження обставин;

- зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи провести повторний розгляд матеріалів Позивача та повторне оцінювання повсякденного функціонування особи з урахуванням усіх наявних медичних документів, у тому числі результатів інструментальних досліджень, та з дотриманням вимог Постанови Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024;

- зобов`язати Відповідача під час повторного розгляду забезпечити повне, всебічне та об`єктивне дослідження стану здоров`я Позивача, надати належну оцінку всім наданим доказам та прийняти вмотивоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що звернувся до закладу охорони здоров`я для проходження оцінювання повсякденного функціонування особи з метою встановлення групи інвалідності. За результатами оцінювання рішенням експертної команди від 03.12.2025 №22/25/2221/Р йому відмовлено у встановленні інвалідності у зв`язку з відсутністю передбачених законодавством критеріїв.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач подав скаргу до Центру оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО), за результатами розгляду якої отримав відповідь про можливість звернення з клопотанням про поновлення строку на адміністративне оскарження або повторного проходження оцінювання у зв`язку з погіршенням стану здоров`я.

Позивач зазначає, що обрав судовий спосіб захисту своїх прав, оскільки, враховуючи вік, стан здоров`я, обмежену фізичну мобільність та необхідність уникнення фізичних навантажень, повторне проходження оцінювання є для нього вкрай складним.

Позивач вважає, що під час оцінювання експертною командою не було забезпечено повного, всебічного та об`єктивного дослідження його стану здоров`я, не враховано всі надані медичні документи, результати інструментальних досліджень, висновки лікарів-спеціалістів та перебіг захворювань. На його думку, рішення про відмову у встановленні інвалідності є формальним, недостатньо мотивованим та прийнятим без належної оцінки всіх обставин справи.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що поважність причин пропущеного строку в 40 днів для оскарження рішення первинної команди ЦОФСО відбувся не з волі чи недбалості позивача, а став прямим наслідком об`єктивних життєвих обставин, а саме вказує, що після отримання негативного рішення ЕКОПФО від № 22/25/2221/Р прийнятого 03.12.2025 року, його психоемоційний та фізичний стан різко погіршився, це призвело до загострення хронічних захворювань, підвищення тиску, що стало причиною в подальшому до звернення до лікарів. Даний факт підтверджується медичною документацією, виданою 19.01.2026 року ТОВ «Медичний дім «Одрекс»

Вказує, що на підставі медичного висновку від 22.12.2025 року у позивача було діагностовано хронічний вірусний гепатит С, підтверджений документально лабораторними обстеженнями, та призначено медикаментозне лікування.

Зазначає, що оскільки на момент ухвалення рішення ЕКОПФО від № 22/25/2221/Р прийнятого 03.12.2025 року його нові ускладнення та реальний ступінь обмеження життєдіяльності не були враховані, рішення ЕКОПФО є неповним та підлягає скасуванню та перегляду

Апелянт вказує, що сукупність наявних захворювань, їх ускладнень та клінічних проявів свідчить про стійке та значне порушення функцій організму, що має хронічний характер, супроводжується больовим синдромом навіть у стані спокою, обмеженням рухливості, порушенням ходи та зниженням здатності до повноцінного повсякденного функціонування.

Вважає, що обстеження Позивача було проведено формально та поверхнево, без належного дослідження всіх медичних документів та без фактичного повного огляду стану здоров`я Позивача. Зокрема, експертною командою не було досліджено результати тривалого лікування Позивача у лікарів-спеціалістів, що свідчить про неповноту та необ`єктивність проведеного оцінювання. Погіршення стану здоров`я демонструє прогресування, що підтверджується численними медичними документами впродовж 2025 року. За період спостереження зафіксовано ряд негативних змін, які прямо впливають на здатність до повсякденного функціонування та самообслуговування

Відповідач (ЦОФСО), приймаючи рішення про відмову у розгляді скарги, діяв суто формально та не врахував, що Позивач пропустив строк з об`єктивних і незалежних від нього причин.

Вказує, що суд першої інстанції під час розгляду справи припустився порушення норм процесуального права, а саме статей 9 та 48 Кодексу адміністративного судочинства України. Встановивши, на думку суду, неналежність відповідача, суд першої інстанції в порушення принципу офіційного з`ясування обставин справи (ч. 4 ст. 9 КАС України) не попередив позивача про це та взагалі не запропонував здійснити заміну неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі другого відповідача.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до закладу охорони здоров`я, в якому проводиться оцінювання повсякденного функціонування особи - КНП “Подільська міська лікарня” Подільської міської ради Подільського району Одеської області для проходження оцінювання повсякденного функціонування особи з метою встановлення групи інвалідності.

За результатами проведеного оцінювання експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи було прийнято рішення № 22/25/2221/Р від 03.12.2025 року, оформлене витягом № 22/25/2221/В від 03.12.2025 року, відмовлено у встановленні групи інвалідності за відсутності критеріїв для встановлення групи інвалідності згідно до Постанови КМУ № 1338 від 15.12.2024 року.

У зв`язку з відмовою первинної команди оцінювання 09 березня 2026 року позивачем було подано скаргу до ЦОФСО на рішення Експертної команди з повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) № 22/25/2221/Р від 03 грудня 2025 року щодо визнання протиправним і скасування вищезазначеного рішення ЕКОПФО.

Листом №4075/01-19/2026 від 13.03.2026 року позивачу повідомлено, що його скаргу залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку на оскарження. Також позивачу роз`яснено, що вказані обставини не позбавляють його права звернутися повторно з обґрунтуванням поважності причин порушення строку оскарження, підтвердженим документально, або звернутися для проходження повторного оцінювання до первинної команди у зв`язку з погіршенням стану здоров`я на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”.

Вважаючи протиправним рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 22/25/2221/Р від 03.12.2025 р., оформлене витягом № 22/25/2221/В від 03.12.2025 р. та протиправним рішення Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 09.03.2026 року, оформлене у формі листа № 4075/01-19/2026 від 18.03.2026 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення по справі виходив з того, що позивач не звертався із клопотанням про поновлення пропущеного строку та не надав документального підтвердження поважності причин його пропуску, як це передбачено пунктом 60 зазначеного Порядку, а після отримання повідомлення про залишення скарги без розгляду позивач також не скористався наданим йому правом повторно звернутися із відповідним клопотанням про поновлення строку, а тому прийшов до висновку, що оскаржуване рішення про залишення скарги без розгляду відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

При цьому вказав, що позовна вимога про скасування рішення експертної команди пред`явлена не до належного відповідача. Позивач не визначив відповідачем суб`єкта, який безпосередньо прийняв рішення № 22/25/2221/Р від 03.12.2025 року, та не порушував питання про заміну чи залучення належного відповідача відповідно до статті 48 КАС України. За таких обставин вимога про скасування зазначеного рішення не може бути задоволена також і з цієї процесуальної підстави.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції з урахуванням та в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 875-XII інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 6 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-ХІІ (далі Закон №875-ХІІ) захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.

Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи визначає Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Положення про експертні команди, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно з положеннями п. 24 Положення про експертні команди експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров`я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров`я).

Перелік закладів охорони здоров`я комунальної форми власності визначається керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) та з обґрунтуванням надсилається на погодження до МОЗ.

Перелік закладів охорони здоров`я державної форми власності визначається МОЗ.

Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи та входити до складу експертних команд, затверджується керівником закладу охорони здоров`я, та підлягає оновленню не менш як один раз на рік.

Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи".

Експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України "Про запобігання корупції", іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами.

Оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи; експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я (п. 6 Положення про експертні команди).

У відповідності до п. 9 Положення про експертні команди експертні команди, з поміж іншого, формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров`я особи, зокрема обов`язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання; визначають компенсатори повсякденного функціонування особи (сукупність лікарських засобів та/або медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації тимчасового або постійного застосування/ використання); планують та проводять повторні оцінювання; визначають необхідність проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи та здійснюють передачу таких відомостей та результатів оцінювання до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії; встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів; вносять до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи протокол та рішення про проведене оцінювання в електронній формі в установленому законодавством порядку.

Документація, яка створюється в процесі оцінювання функціонування особи, ведеться в електронній формі після початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (п. 18 Положення про експертні команди).

При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України № 1338 від 15.11.2024 року "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Постанова № 1338, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що до введення в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи":

з 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться також у визначених Міністерством охорони здоров`я закладах охорони здоров`я державної форми власності та визначених розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з Міністерством охорони здоров`я закладах охорони здоров`я комунальної форми власності;

оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування (п. 2 Постанови № 1338).

Датою початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової - Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, є дата оприлюднення відповідного повідомлення про це на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров`я, яке здійснюється після впровадження відповідного програмного забезпечення та забезпечення технічної можливості щодо його функціонування (п. 3 Постанови № 1338).

Відповідно до пункту 3 Постанови № 1338 на власному офіційному вебсайті (https://moz.gov.ua/uk/it-sistema-ekopfo) Міністерство охорони здоров`я України повідомило, що датою початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової - Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, є 01 січня 2025 року.

Відповідно до пунктів 29, 30, 31 Порядку № 1338, рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення додаткового обстеження, неявки особи на проведення оцінювання або зміни складу експертної команди.

Головуючим у справі визначається лікар, чия спеціальність відповідає профілю справи. Головуючий у справі представляє особу, яка направлена на оцінювання, доповідає про наявні діагнози та стан здоров`я особи, медичні та інші документи цієї особи.

Головуючий у справі несе відповідальність за складення протоколу розгляду справи та формування проекту рішення експертної команди.

Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я.

У разі отримання від особи додаткових документів під час розгляду справи такі документи завантажуються експертною командою до електронної системи.

Згідно із пунктами 35, 36 Порядку № 1338, рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі.

Розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Інформація яку повинен містити протокол розгляду справи експертної команди, передбачена пунктом 37 Порядку № 1338.

За результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства (пункт 40 Порядку № 1338).

Відповідно до п.п. 57-60 Положення № 1338 рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду.

Скарга на рішення експертної команди щодо результату оцінювання (далі - скарга) подається скаржником (його уповноваженим представником):

у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи;

в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив.

Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.

Скарга може бути подана протягом 40 календарних днів з дня надсилання витягу з рішення експертної команди, що оскаржується, скаржнику (його уповноваженому представнику).

У разі пропуску з поважних причин (відрядження, що підтверджується наказом роботодавця; тимчасової непрацездатності, що підтверджується медичним висновком про тимчасову непрацездатність чи листком непрацездатності, або проходження військової служби (служби), що підтверджується листом з військової частини, органу (підрозділу) поліції, цивільного захисту) строку подання скарги скаржник (його уповноважений представник) може звернутися до Центру оцінювання функціонального стану особи з клопотанням про поновлення строку подання скарги, в якому містяться відомості, зазначені в додатку 2. Таке клопотання може бути подано протягом 10 робочих днів з дня припинення обставин, що були поважною причиною пропуску строку подання скарги, але не пізніше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується.

Клопотання про поновлення строку подання скарги подається скаржником (його уповноваженим представником) у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи або в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив. До клопотання про поновлення строку подання скарги додаються копії документів, що підтверджують наявність поважнихпричин пропуску строку подання скарги. У разі подання клопотання уповноваженим представником скаржника до нього додаються документи, що підтверджують повноваження такого уповноваженого представника.

У разі відсутності або недостатності обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку подання скарги Центр оцінювання функціонального стану особи відмовляє в поновленні такого строку.

Не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів з дня отримання клопотання про поновлення строку подання скарги:

у разі подання клопотання в паперовій формі - Центр оцінювання функціонального стану особи надсилає повідомлення про поновлення строку подання скарги або повідомлення про відмову в поновленні строку подання скарги рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) скаржника (його уповноваженого представника), зазначену у відповідному клопотанні;

у разі подання клопотання в електронній формі - повідомлення про поновлення строку подання скарги або повідомлення про відмову в поновленні строку подання скарги відображається в електронній системі для лікаря, який направив, про що він невідкладно повідомляє скаржнику (його уповноваженому представнику).

Скарга, строк подання якої пропущено з поважних причин, подається протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про поновлення такого строку.

У разі поновлення строку подання скарги про це зазначається в рішенні, прийнятому за результатами розгляду скарги, із зазначенням поважних причин пропуску строку подання скарги та документів, що підтверджують наявність поважних причин.

Згідно з п. 61 Положення № 1338 скарга, подана з порушенням строку подання без поважних причин, залишається без розгляду.

Не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів з дня отримання скарги, поданої з порушенням строку подання без поважних причин:

у разі подання скарги в паперовій формі - Центр оцінювання функціонального стану особи надсилає повідомлення про залишення скарги без розгляду рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) скаржника (його уповноваженого представника), зазначену у відповідній скарзі;

у разі подання скарги в електронній формі - повідомлення про залишення скарги без розгляду відображається в електронній системі для лікаря, який направив, про що він невідкладно повідомляє скаржнику (його уповноваженому представнику).

Рішення експертної команди щодо результату оцінювання, скарга на яке залишена без розгляду відповідно до цього пункту, не може повторно оскаржуватися в порядку адміністративного оскарження до Центру оцінювання функціонального стану особи.

Суд враховує, що відповідно до п. 1 Наказу МОЗ України від 03.12.2024 № 2022 «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи» права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладені на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що скарга позивача була подана з порушенням строку на оскарження, доказів подання клопотання про поновлення строку на подання скарги як до суду першої так і до суду апеляційної інстанції не надано.

Апелянт в апеляційній скарзі вказує про поважність причин пропуску строку звернення зі скаргою на рішення про відмову у встановленні інвалідності, водночас, доказів того, що таке клопотання про поновлення строку було направлено відповідачу, або відповідач був обізнаний про поважність причин пропуску строку на подання скарги, апелянт не надає.

Колегія суддів звертає увагу, що особливим порядком оскарження рішень експертних команд передбачено чітку процедуру поновлення пропущеного 40-денного строку, яка пов`язується виключно із поданням скаржником відповідного клопотання та копій документів, що підтверджують поважність причин (зокрема, медичного висновку про тимчасову непрацездатність або листка непрацездатності).

Попри те, що стан здоров`я позивача та необхідність лікування й збору медичної документації об`єктивно ускладнювали своєчасне звернення до ЦОФСО, позивач не скористався правом на подачу клопотання про поновлення строку подання скарги з відповідним обґрунтуванням та підтверджуючими документами.

Неподання такого клопотання є формою реалізації позивачем принципу диспозитивності та виключно його суб`єктивним процесуальним правом та свідомим вибором форми захисту.

Оскільки спеціальна норма імперативно зазначає, що у разі відсутності обґрунтування наявності поважних причин ЦОФСО відмовляє в поновленні строку, а саме клопотання особою взагалі не заявлялося, у Центру, а наразі у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для надання будь-якої оцінки поважності чи неповажності причин пропуску строку, оскільки питання поновлення строку не ініціювалося самим скаржником у визначеному законом порядку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 22/25/2221/Р прийнято 03.12.2025 року, тоді як скарга позивача до Центру оцінювання функціонального стану особи подана лише 09.03.2026 року, тобто після спливу встановленого пунктом 60 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи сорокаденного строку на адміністративне оскарження, а отже що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України, Законом України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 та наказом МОЗ України від 03.12.2024 № 2022.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.

Стосовно позовних вимог в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 22/25/2221/Р від 03.12.2025 року, оформленого витягом № 22/25/2221/В від 03.12.2025 року, то колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вказав, що такі вимоги заявлено до неналежного відповідача.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 48 КАС України не залучив належного відповідача, та не вчинив процесуальній дії передбачені вищенаведеними нормами КАС.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

Колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача. При цьому, заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові КАС ВС від 10.02.2026 року у справі № 320/3992/23.

Відповідно до вимог ст. ст. 25, 26, 42 Кодексу адміністративного судочинства України, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з належним та обґрунтованим клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.

Згідно з вимогами ч.3 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Відповідно до вимог ч.4 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Згідно з вимогами ч.6 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України, після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що можливість залучення належного відповідача може здійснюватися виключно під час розгляду справи в суді першої інстанції, а залучення такої особи на стадії апеляційного розгляду справи позбавило би залученого відповідача можливості користуватися своїми процесуальними правами, гарантованими Кодексом адміністративного судочинства України, в суді першої інстанції, що є порушенням принципу рівності сторін.

Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права, викладені в постанові Верховного Суду від 09.07.2020 року у справі № 2040/5355/18.

Отже, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями, щодо вирішення питань про залучення належного Відповідача та/або Співвідповідача у даній справі.

Також, суд апеляційної інстанції не наділений на вказаній стадії повноваженнями щодо направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання щодо залучення належного Відповідача та вирішення адміністративного позову відносно вказаного Відповідача.

Так, положення статті 48 КАС України чітко обмежують часові рамки для заміни неналежного відповідача, яка може бути здійснена виключно до ухвалення рішення по справі (на стадії підготовчого провадження або розгляду справи по суті).

Оскільки факт того, що позов в частині позовних вимог пред`явлено до неналежного відповідача, був остаточно встановлений судом під час аналізу матеріалів справи та зафіксований безпосередньо у судовому рішенні, на даному етапі процесуальний механізм заміни сторони вже не міг бути застосований.

Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, залишаючи позов без задоволення в частині позовних вимог з мотивів не належності відповідача у справі діяв в межах наданих йому процесуальних повноважень.

Таким чином, ухвалене судом рішення про відмову в позові є правильним по суті та законним щодо цього конкретного відповідача.

Посилання скаржника на те, що суд не запропонував здійснити заміну відповідача в порядку статті 48 КАС України, не спростовує правильних висновків суду щодо відсутності матеріально-правового зв`язку між позивачем та поточним відповідачем.

Більше того, ухвалене рішення жодним чином не обмежує право позивача на судовий захист та доступ до правосуддя, оскільки позивач не позбавлений процесуального права звернутися з позовом до належного відповідача в загальному порядку (з клопотання про поновлення строку й обгрунтуванням причин пропуску), що унеможливлює констатацію порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

При цьому, щодо доводів позивача по суті оскаржуваного рішення про відмову у встановлені інвалідності, то колегія суддів звертає увагу, що у постановах від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16, від 17 грудня 2018 року у справі № 819/3211/15, від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 30 листопада 2020 року у справі № 200/14695/19-а, від 30 квітня 2021 року у справі № 160/12235/19 Верховний Суд виклав висновки про те, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

З огляду на зазначене, колегія суддів зазначає, що визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних експертних команд та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань, а адміністративний суд, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу, а тому таким доводам оцінку не надає.

Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм права, підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 листопада 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова