Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №420/31189/25
Суддя: Ступакова І.Г.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/31189/25
Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С. Дата і місце ухвалення: 06.08.2026р., м. Одеса
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого – Ступакової І.Г.
суддів – Бітова А.І.
– Лук`янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нерозгляду та неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 15.07.2025р. про внесення відомостей до реєстрів ТЦК та СП з відображенням інформації щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку (відображення статусу «невійськовозобов`язаний»);
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.07.2025р. про внесення відомостей до реєстрів ТЦК та СП з відображенням інформації щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку (відображення статусу «невійськовозобов`язаний») та видалити інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про постановку (взяття) на військовий облік позивача в статусі військовозобов`язаного у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 28.05.2008р. він був виключений з військового обліку, про що ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснено відмітку в тимчасовому посвідчені № НОМЕР_1 від 07.04.2009р. Однак, при завантажені застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 дізнався, що він значиться як військовозобов`язаний та перебуває на військовому обліку у відповідача. З метою приведення у відповідність відомостей військово-облікового документу та Реєстру, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з відповідною заявою від 15.07.2025р., рішення про задоволення якої відповідачем не прийнято. Позивач стверджував, що оскільки він був саме виключений з військового обліку, то повторному взяттю на такий облік він не підлягає; постановка ОСОБА_1 на військовий облік суперечить принципу правової визначності.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 06.08.2026р., з ухваленням по справі нового судового рішення.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції: не відокремив обов`язок відповідача розглянути заяву від питання про кінцевий результат такого розгляду; власними мотивами замінив відсутнє адміністративне рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 ; вибірково оцінив один із двох офіційних записів у військово-обліковому документі й без доказів оголосив інший неактуальним; переніс тягар доказування правомірності бездіяльності на позивача, хоча відповідач не подав відзиву й не надав жодних матеріалів перевірки; надав скасуванню наказу МОУ №342 фактично зворотну дію, не встановивши змісту і правової природи конкретного рішення, внесеного до посвідчення у 2008 році.
Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що відповідач не розглянув його заяву від 15.07.2025р. та не прийняв адміністративного акта. Інформаційний лист ІНФОРМАЦІЯ_2 не є рішенням за заявою, так як не містить рішення «задовольнити» або «відмовити», не оцінює справжність і зміст посвідчення, не зазначає фактичної або правової підстави для збереження запису про взяття на облік 07.02.2009р. і не пояснює, чому подані поштою документи є недостатніми. Пропозиція прибути особисто не замінює вирішення заяви. Те, що паперові облікові справи відповідача знищені під час окупації, не звільняє його від обов`язку дослідити наданий особою офіційний військово-обліковий документ, перевірити доступні державні реєстри та архівні джерела і прийняти мотивоване рішення. Втрата документів органом влади не може автоматично покладати негативні наслідки на громадянина. Тимчасове посвідчення є офіційним військово-обліковим документом. Документ не визнано підробленим, недійсним або скасованим компетентним органом.
Апелянт вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції на втрату чинності у 2015 році наказом МОУ №342 від 2006 року. Такий висновок є надмірно загальним. Втрата чинності нормативним актом регулює майбутні правовідносини, але сама собою не скасовує індивідуального рішення, яке було прийняте та виконане під час чинності відповідного регулювання. Для зміни індивідуального статусу необхідні правова підстава, компетентний орган і належна процедура.
На підставі викладеного апелянт просить задовольнити його позов шляхом визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду по суті та неприйняття мотивованого рішення за заявою ОСОБА_1 від 15.07.2025р., зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.07.2025р.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач документований тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , яке підписано 07.04.2009р. військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 .
У графі «Тимчасове посвідчення видане» проставлений штамп з текстом та написом «Виключений з військового обліку. 28.05.2008. За ст.18 Закону Про ВО і ВС».
Також, у тимчасовому посвідченні міститься запис від 28.05.2008р. про зняття з обліку згідно наказу Міністерства оборони України №342 від 2006р.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивача взято на військовий облік 07.02.2009р.
15.07.2025р. позивач засобами поштового зв`язку направив на адресу відповідача заяву, у якій просив виправити помилки, які виникли у застосунку «Резерв +» і Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме: внести запис «виключений з військового обліку».
У відповідь на вказану заяву ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 23.07.2025р. №4/9872 повідомив, що військово-облікові документи ОСОБА_1 були знищені через збройну агресію та окупацію міста Херсон з метою недопущення захоплення облікових даних. Водночас, під час перевірки відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про ОСОБА_1 було знайдено. Встановлено, що він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 . Інформація внесена до Реєстру на підставі постанови КМУ №932. На підставі викладеного, позивачу запропоновано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_2 для вирішення порушеного у звернення питання, при собі мати паспорт, ІПН та військово-обліковий документ.
Стверджуючи про протиправність бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду та неприйняття рішення за заявою від 15.07.2025р. ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 містить два записи від 28.05.2008р. різного змісту: про виключення з військового обліку за статтею 18 Закону №2232-XII та про зняття з обліку згідно наказу Міністерства оборони України №342 від 2006р. При цьому, суд звернув увагу, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», адже при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. За висновками суду, позивач не міг бути виключеним з військового обліку, оскільки підставою для такого запису вказана стаття 18 Закону №2232-XII, яка урегульовувала виключно підстави звільнення від призову на строкову військову службу. А відтак, суд зазначив, що ОСОБА_1 був саме знятий з військового обліку на підставі Наказу МОУ №342, та відповідно до статті 37 Закону № 2232-XII міг бути повторно взятий на військовий облік. Запис про «зняття з військового обліку на підставі Наказу МОУ №342-2006» за своєю правовою природою є тимчасовим обліковим заходом, оскільки цей наказ визначав осіб непридатними у мирний час, але обмежено придатними у воєнний час, і жодним чином не тотожний «виключенню з військового обліку».
Також, суд першої інстанції зазначив, що учасниками справи не подано до суду жодного доказу, який би підтверджував існування обставин, які є підставами для виключення ОСОБА_1 з військового обліку відповідно до статті 37 Закону №2232-ХІІ. Не було додано жодних документів і до заяви від 15.07.2025р., яку позивач подав відповідачу. За таких обставин суд дійшов висновку, що у відповідача не виникло обов`язку виключити позивача з військового обліку на підставі частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ та внести відповідні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, загальні засади проходження в Україні визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно ч.ч.1, 3 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст.34 Закону №2232-ХІІ).
23.02.2022р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №154, якою затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154).
Відповідно до пункту 1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 8 Положення №154 встановлено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників.
Згідно з абзацом п`ятим пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Абзацом другим пункту 14 Положення №154 передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та ІНФОРМАЦІЯ_9 , районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідає за військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
На виконання ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (п.3 Порядку №1487).
Згідно п.20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Військово-обліковими документами є для військовозобов`язаних є військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного.
Пунктом 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені в Законі України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017р. №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.1 цього Закону єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч.1 ст.2 Закону №1951-VIII).
За приписами ч.ч. 8, 9 ст. 5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно ч.1 ст.6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Відповідно до п.8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі - Порядок №559), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності): прізвище; власне ім`я (усі власні імена); по батькові (за наявності); дата народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів; відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів; військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів); військово-облікова спеціальність; відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку); відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку); відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; адреса місця проживання; номери засобів зв`язку; адреси електронної пошти (за наявності); дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом; дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
З наведеного слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру, до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру.
При зверненні з даним позовом до суду та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що 28.05.2008р. він був виключений з військового обліку, про що ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснено відмітку в тимчасовому посвідчені № НОМЕР_1 від 07.04.2009р.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість посилань позивача на протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нерозгляду та неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 15.07.2025р. про внесення відомостей до реєстрів ТЦК та СП з відображенням інформації щодо виключення його з військового обліку (відображення статусу «невійськовозобов`язаний»), оскільки, як правильно встановлено судом першої інстанції, у тимчасовому посвідчені № НОМЕР_1 від 07.04.2009р. містяться одночасно два записи від 28.05.2008р., а саме: про виключення з військового обліку за статтею 18 Закону №2232-XII та про зняття з обліку згідно наказу Міністерства оборони України №342 від 2006р.
Станом на дату внесення відповідних записів до військово-облікового документу позивача частина шоста статті 37 Закону №2232-XII діяла у редакції, яка передбачала, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу або направлені для проходження альтернативної (невійськової) служби; 2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності; 9) померли.
Стаття 18 Закону №2232-XII у редакції, чинній на час вчинення згаданих вище записів, визначала підстави звільнення від призову на строкову військову службу та передбачала, що від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України: які визнані за станом здоров`я непридатними до військової служби в мирний час; які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 25-річного віку; батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов`язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати; які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах; які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт, у тому числі із звільненням від відбування покарання; яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.
Наразі стаття 18 Закону №2232-XII діє у редакції Закону України №3633-IX від 11.04.2024р. та визначає підстави для звільнення призовників від проходження базової військової служби.
Таким чином, як правильно звернув увагу суд першої інстанції, стаття 18 Закону №2232-XII не визначала і не визначає підстав виключення громадян України з військового обліку.
Водночас, пункти 1 та 2 частини 5 статті 37 Закону №2232-XII раніше передбачали, що зняттю з військового обліку призовників та військовозобов`язаних у військових комісаріатах підлягають громадяни України:
1) з військового обліку призовників:
які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;
які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України;
які взяті згідно з рішеннями комісії з питань приписки або призовної комісії на облік військовозобов`язаних;
які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;
2) з військового обліку військовозобов`язаних:
які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;
які після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу в органи внутрішніх справ, податкової міліції;
які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;
в інших випадках за рішенням Міністерства оборони України.
Колегія суддів звертає увагу, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку».
Правові підстави для зняття та виключення з військового обліку є різними поняттями, як за підставами, процедурами так й за наслідками. Одночасне зазначення у військово-обліковому документі факту зняття військовозобов`язаного з військового обліку та його виключення з обліку є взаємовиключним.
Для наявності висновку про виключення 28.05.2008р. позивача з військового обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 , передусім, необхідно привести у відповідність свій військово-обліковий документ і лише після цього позивач не позбавлений права звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення його з військового обліку військовозобов`язаних, відповідно до інформації, яка міститься у його військово-обліковому документі.
Наразі відповідач не уповноважений на вчинення відповідних дій з огляду на наявність суперечливих відомостей у військовому квитку позивача, у зв`язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповідь на заяву ОСОБА_1 запропоновано йому звернутися за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 з відповідними документами, враховуючи, що військово-облікові документи ОСОБА_1 були знищені через збройну агресію та окупацію міста Херсон з метою недопущення захоплення облікових даних.
Вказане свідчить про необґрунтованість посилань апелянта на те, що його заяву від 15.07.2025р. ІНФОРМАЦІЯ_3 у встановленому порядку не розглянуто.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування рішення від 06.08.2026р. колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 03 листопада 2026 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук`янчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua