Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №420/12430/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/12430/26

Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В. Дата і місце ухвалення: 17.07.2026р., м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «БРУХТО» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «БРУХТО» про надання згоди на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2026 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «БРУХТО» про надання дозволу на погашення загальної суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ «БРУХТО» (код ЄДРПОУ: 35992442), що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ТОВ «БРУХТО» перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДПС в Одеській області. Станом на 21.04.2026р., відповідно до інтегрованих карток платника (ІКП), у товариства наявна непогашена податкова заборгованість/недоїмка перед бюджетом в розмірі 552 112,73 грн. У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» №0098181-1305-1532 від 04 листопада 2024 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Податковий борг ТОВ «БРУХТО» з моменту винесення податкової вимоги не переривався і не був повністю погашений. Примусове списання коштів з рахунків у банках товариства не виконано через відсутність коштів та накладені арешти за виконавчими провадженнями. Платіжні інструкції були повернуті контролюючому органу без виконання. Відповідно до ст.89 ПК України ГУ ДПС в Одеській області прийняло рішення про опис майна платника податків у податкову заставу №1661/15-32-13-05 від 08.11.2024р. Враховуючи те, що за ТОВ «БРУХТО» обліковується податковий борг у розмірі 552 112, 73 грн., а кошти у підприємства, на які можливо було б пред`явити стягнення, відсутні, у контролюючого органу виникли підстави для звернення до суду з позовною заявою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №104/15-32-13-02-35 від 05.03.2025р.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року позов задоволено.

Надано ГУ ДПС в Одеській області дозвіл на погашення загальної суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ «БРУХТО» (код ЄДРПОУ: 35992442), що перебуває у податковій заставі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «БРУХТО» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування судом обставин справи, просить скасувати рішення від 17.07.2026р., з ухваленням по справі нового судового рішення – про відмову в задоволенні позову Головного управління ДПС в Одеській області.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що згідно сталої практики Верховного Суду наявність та розмір податкового боргу входять до предмета доказування у спорах про його стягнення. При вирішенні спору судом першої інстанції не враховано часткову оплату боргу відповідачем розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН4386373 від 01 липня 2026 року, яка подана до суду 17.07.2026р. Судом не надано оцінки відповідному доказу – не враховано зменшення суми податкового боргу.

Також, апелянт посилається на те, що Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі. Відповідач не погодився з рішенням про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу та звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом, на підставі якого податковим органом до банківських установ були направлені платіжні інструкції. Відтак, відсутні підстави вважати, що позивачем вжито заходів щодо стягнення з відповідача в досудовому порядку звернення податкового органу до банків обслуговуючих відповідача щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суму податкового боргу, та їх не реалізацією у зв`язку недостатністю коштів.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що на підставі пункту 2 частини 4 статті 12 КАС України вказана справа мала бути розглянута судом за правилами загального позовного провадження.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «БРУХТО» перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС в Одеській області як платник податків.

Відповідно до інтегрованих карток платника податку, податкова заборгованість ТОВ «БРУХТО» перед бюджетом складає 552112,73 грн., яка визначена на підставі нарахувань з орендної плати з юридичних осіб за самостійно поданими підприємством податковими деклараціями (податкові розрахунки земельного податку №9024255425 від 12.02.2024р. та №9019803653 від 06.02.2025р.).

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» №0098181-1305-1532 від 04.11.2024р., яку було направлено платнику податків рекомендованим листом.

Податкова вимога відповідачем не оскаржувалася, не є скасованою, зміненою або відкликаною. Податковий борг ТОВ «БРУХТО» з моменту винесення податкової вимоги не переривався і не був повністю погашений.

Головне управління ДПС в Одеській області направило відповідачу рекомендованими листами з повідомленням про вручення рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 30.03.2026р. №455/4-1532, від 28.10.2025р. №2289/4-1532, від 29.09.2025р. №2138/4-1532, від 30.04.2025р. №920/4-1532, від 29.07.2025р. №1552/4-1532.

Примусове списання не виконано через відсутність коштів на рахунках платника, через накладені арешти за виконавчими документами.

Платіжні інструкції були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках боржника.

Відповідно до ст.89 Податкового кодексу України, ГУ ДПС в Одеській області прийняло рішення про опис майна у податкову заставу №1661/15-32-13-05 від 08.11.2024р.

На підставі вищезазначеного рішення контролюючим органом проведено опис майна ТОВ «БРУХТО», за результатами якого складено акт опису майна №104/15-32-123-02-35 від 05.03.2025р.

З метою погашення суми податкового боргу Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до адміністративного суду з даним позовом про надання дозволу на погашення загальної суми податкового боргу в розмірі 552 112,73 грн. за рахунок майна товариства, що перебуває у податковій заставі.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що податковим органом вжито вичерпний перелік заходів щодо погашення заборгованості відповідача з дотриманням процедури стягнення податкового боргу, встановленої положеннями статті 95 ПК України. Враховуючи, що за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 552 112,73 грн., який не погашений товариством у добровільному порядку, а ГУ ДПС в Одеській області належним чином здійснило усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.39, 14.1.155, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом; податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк; податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з абзацом першим пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 88.1 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

За приписами пунктів 89.1, 89.2, 89.3 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З вказаних норм слідує, що обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами даної справи підтверджується існування всіх вищевказаних обов`язкових умов для звернення позивача до суду з даним позовом, а саме:

- підтверджено наявність у відповідача узгодженого податкового боргу згідно податкових розрахунків земельного податку №9024255425 від 12.02.2024р. та №9019803653 від 06.02.2025р. на день звернення ГУ ДПС до суду з даним позовом, і відповідач не спростовує цього факту;

- дотримання податковим органом положень статті 59 ПК України в частині направлення відповідачу податкової вимоги форми «Ю» №0098181-1305-1532 від 04.11.2024р. на суму боргу 96 298,74 грн. і ця сума після направлення такої вимоги і до моменту звернення з цим позовом тільки збільшилась, що в свою чергу не вимагає направлення відповідачу нової податкової вимоги на збільшену суму. Відповідач цих обставин також не заперечує;

- відсутність на рахунках відповідача грошових коштів, достатніх для погашення податкового боргу, що підтверджується фактом повернення без виконання банками, які обслуговують рахунки відповідача, виставлених податковим органом платіжних інструкцій на списання сум податкового боргу;

- наявність у власності відповідача нерухомого майна, яке передано у податкову заставу і за рахунок вартості якого може бути погашено податковий борг, а саме: включено до акту опису майна №104/15-32-123-02-35 від 05.03.2025р. нерухоме майно – нежитлові будівлі «Сонечко» загальною площею 3954,7 кв.м., реєстраційний номер 1142972651101, за адресою: м.Одеса, вул.Дачна, 28. Вартість майна 260 000,00 грн. Перебування цього майна у власності відповідача підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав і також не заперечується відповідачем.

В ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій відповідач не надав суду будь-яких підтверджень того, що на його рахунках є кошти для погашення податкового боргу. На вказану обставину товариство не посилається.

Що ж до посилань апелянта на те, що ним сплачено 50 000,00 грн. орендної плати з юридичних осіб, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН4386373 від 01 липня 2026 року, то колегія суддів зазначає, що відповідні докази товариством подано до суду після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного судового рішення.

Більше того, до акту опису майна №104/15-32-123-02-35 від 05.03.2025р. контролюючим органом внесено нерухоме майно на суму 260 000,00 грн., а тому навіть при частковому погашенні товариством заборгованості сума його податкового боргу значно перевищує вартість майна, яке перебуває у податковій заставі.

Апелянт, посилаючись на оскарження ТОВ «БРУХТО» в судовому порядку рішень ГУ ДПС в Одеській області про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, жодного доказу вказаній обставині ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції не надав.

В обґрунтування своїх тверджень про порушення судом першої інстанції норм процесуального права ТОВ «БРУХТО» зазначає, що на підставі пункту 2 частини 4 статті 12 КАС України вказана справа мала бути розглянута судом за правилами загального позовного провадження.

Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки предметом даного спору не являється оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дана справа не підпадає під категорії справ, визначені ч.4 ст.12 КАС України, спори у яких мають розглядатися судом виключно за правилами загального позовного провадження.

Таким чином, доводи апеляційної скарги товариства висновків суду першої інстанції не спростовують.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «БРУХТО» залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 листопада 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук