Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №420/6664/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №420/6664/26

Суддя: Дегтярьова С.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6664/26

Суд першої інстанції - Радчук А.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року у справі №420/6664/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Одеській області про скасування наказу та поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, у якому просив:

- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеської області за №321 о/с від 27 лютого 2026 року «Про звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої ст.77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- поновити на службу в поліцію старшого лейтенанта ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції, до відділення поліції №l, Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеської області з 27 лютого 2026 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року у справі №420/6664/26.

В апеляційній скарзі позивач, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування скарги зазначає про недоведеність його особистої участі у вчиненні інкримінованих дисциплінарних проступків, непідтвердженість висновків службового розслідування належними та допустимими доказами, а також неналежну оцінку пояснень громадян і відеозаписів. Стверджує, що відповідачем не доведено його причетності до штучного створення обставин адміністративних правопорушень та внесення недостовірних відомостей до адміністративних матеріалів.

Також, апелянт посилається на відсутність обвинувального вироку, скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення, порушення порядку відеофіксації та проведення службового розслідування, а також на неспівмірність застосованого дисциплінарного стягнення тяжкості встановлених порушень.

У зв`язку із цим вважає накази про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби протиправними, просить скасувати рішення суду першої інстанції, поновити його на службі в поліції та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

22 вересня 2026 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник відповідача просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.

Зазначає, що службове розслідування проведено повно та об`єктивно, а встановлені обставини дисциплінарних проступків позивача підтверджуються сукупністю доказів, зокрема, поясненнями громадян і працівників поліції, відеозаписами, адміністративними матеріалами та відомостями інформаційних систем МВС.

Відповідач наголошує, що відсутність обвинувального вироку не виключає притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, оскільки дисциплінарна та кримінальна відповідальність є самостійними видами юридичної відповідальності. Вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують установлених обставин, а накази про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби прийняті правомірно, з дотриманням вимог законодавства.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року у справі №420/6664/26.

24 вересня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

30 жовтня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в органах Національної поліції, з 17 лютого 2021 року перебував на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області.

29 січня 2026 року на адресу керівника ГУНП в області надійшла доповідна записка УГІ ГУНП в області №26843-2026 (835880) щодо можливого порушення службової дисципліни окремими посадовими особами ВнП №1 Болградського РВП ГУНП в області, зокрема, поліцейським СРПП Роздільнянського РВП ГУНП старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , що виразилось у фальсифікації адміністративних матеріалів, умисному створенні штучних показників службової діяльності, що призвело до притягнення невинних осіб до адміністративної відповідальності у виді накладення на останніх адміністративних штрафів, що може свідчити про умисне вчинення поліцейськими грубих порушень вимог законодавства України, а також для вивчення службової діяльності, ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосередніми та прямими керівниками щодо підлеглих.

Щодо фактичних обставин в доповідній записці зазначено, що протягом грудня 2025 року мобільною групою УГІ ГУНП в області здійснювалися заходи контролю, пов`язані з дотриманням особовим складом сектору реагування патрульної поліції ВнП №1 Болградського РВП ГУНП в області вимог чинного законодавства під час реагування поліцейськими, зокрема, старшими сержантами поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на адміністративні правопорушення у сфері дотримання Правил дорожнього руху його учасниками.

Вивченням інформації, яка накопичується в базі даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, з`ясовано, що 11 липня 2025 року стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був складений протокол про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 130 КУпАП (серії ЕПР1 № 388499). У той же час, стосовно вказаного громадянина був складений протокол про адміністративне правопорушення за частиною п`ятою статті 126 КУпАП (серії ЕПР1 № 388514). Указані адміністративні матеріали були складені старшим сержантом поліції С. Анікіним. Поряд з цим, була винесена постанова про адміністративне правопорушення за частиною п`ятою статті 121 КУпАП (серії ЕНА № 5198359) стосовно ОСОБА_5 та накладено штраф у розмірі 510 грн, який останнім не сплачено. Вказану постанову виніс старший сержант поліції ОСОБА_6 .

Постановою Арцизького районного суду від 05 серпня 2025 року (справа №492/993/25, провадження №3/492/349/25) ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятої статті 126, частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення за частиною третьою статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобом на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу. Попередньо, штраф сплачений не був. Також було прийняте рішення стягнути з правопорушника на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Під час усного опитування ОСОБА_5 , що фіксувалось за допомогою мобільного телефону, що має функцію фотографування, кінозапису та відеозапису, останній ствердив, що 11 липня 2025 року за проханням поліцейських сів за кермо мопеда, який не мав номерних знаків, та проїхався на ньому. У цей час його зупинили поліцейські, при цьому, як вказував ОСОБА_7 , він на їх прохання, повідомив, що вживав алкогольні напої напередодні. Після цього поліцейські складали відносно нього адміністративні матеріали. За вказані дії, зі слів ОСОБА_5 , за кожний факт складання документів відносно нього, він отримав від поліцейських грошові кошти в розмірі від 250 до 500 гривень.

13 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складені протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 130 КУпАП (серії ЕПР1 № 452374) та частиною п`ятою статті 126 КУпАП (серії ЕПР1 № 452379).

Згідно інформації, що надійшла з УІАП ГУНП в області (від 02.02.2026 № 30793-2026 (846104)) установлено, що 13 вересня 2025 року старші сержанти поліції С. Анікін та А. Ширванян використовували логістичний пристрій (ID 50479). О 07:06 старшим сержантом поліції А. Ширваняном (OD01205025) було перевірено по базам МВС України особу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також, 13 вересня 2025 року стосовно Ю. Снєгірьова винесено постанову про адміністративне правопорушення за частиною п`ятою статті 121 КУпАП (серії ЕНА №5708577) та накладено штраф у розмірі 510 грн, який не сплачено. Указані адміністративні матеріали складав старший сержант поліції С. Анікін.

Постановою Арцизького районного суду від 30 вересня 2025 року (справа №492/1332/25, провадження №3/492/441/25) ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 126, частиною другою статті 130 КУпАП, та накладено на нього основне адміністративне стягнення в межах санкції частини другої статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень та додаткове адміністративне стягнення в межах санкції частини п`ятої статті 126 КУпАП з урахуванням положень частини другої статті 36 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу. Попередньо, штраф сплачений не був. Також, було прийняте рішення стягнути з правопорушника на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Також, 15 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_10 складено протоколи про адміністративні правопорушення за частиною другою статті 130 КУпАП (серії ЕПР1 №513792) та частиною п`ятою статті 126 КУпАП (серії ЕПР1 №513796). Вказані матеріали були складені старшим сержантом поліції С. Анікіним.

Крім того, 15 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_10 винесено постанову про адміністративне правопорушення за частиною п`ятою статті 121 КУпАП (серії ЕНА №6157632) та накладено штраф у розмірі 510 грн, який не сплачено. Вказану постанову складав старший сержант поліції А. Ширванян.

Постановою Арцизького районного суду від 03 грудня 2025 року (справа №492/1662/25, провадження №3/492/519/25) ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 126, частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення за частиною п`ятою статті 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк сім років без оплатного вилучення транспортного засобу. Попередньо, штраф сплачений не був.

На підставі частини третьої статті 30 КУпАП до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного даною постановою, приєднано не відбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Арцизького районного суду Одеської області від 07 жовтня 2025 року. Також, було прийняте рішення стягнути з правопорушника на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Наказом ГУНП в Одеській області від 29 січня 2026 року №213 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» призначене службове розслідування, створено дисциплінарну комісію з метою перевірки відомостей, зазначених у доповідній записці управління інспекції ГУНП в Одеській області від 29 січня 2026 року №26843-2026 (835880) щодо фактів можливого порушення службової дисципліни окремими посадовими особами ВнП №1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області, зокрема, працівниками сектору реагування патрульної поліції цього ж відділення, що виразилось у фальсифікації адміністративних матеріалів, умисному створенні штучних показників службової діяльності, що призвело до притягнення невинних осіб до адміністративної відповідальності у виді накладення на останніх адміністративних штрафів, а також для вивчення службової діяльності, ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосередніми та прямими керівниками щодо підлеглих.

Наказом ГУНП в Одеській області від 29 січня 2026 року №139 о/с, ОСОБА_1 було відсторонено від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування, з визначенням робочого місця на час відсторонення від виконання службових обов`язків, приміщення відділення поліції №1, Болградського РВП ГУНП в Одеської області, за адресою: Одеська область, Болградський район, м. Арциз, вул. Соборна, 27.

Під час проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією досліджено значний обсяг доказів, зокрема: адміністративні матеріали, пояснення громадян, пояснення поліцейських, відеозаписи з бодікамер і відеореєстраторів службового транспорту, а також інформацію з інформаційних систем МВС щодо маршруту руху патруля та часу фіксації подій.

Так, згідно розстановки нарядів ВнП №1 Болградського РВП ГУНП в області, затвердженої керівником зазначеного відділення поліції 11 липня 2025 року з 08:00 до 08:00 12 липня 2025 року на добове чергування заступив автопатруль «Ацетон-450» на службовому автомобілі «Renault Express», номерні знаки НОМЕР_1 , у складі старшого патруля - старшого сержанта поліції ОСОБА_11 та підлеглого - старшого сержанта поліції ОСОБА_12 для здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі міста Арцизу Болградського району Одеської області та прилеглої території. Аналогічна інформація зазначена в дислокації сил та засобів особового складу СРПП ВнП №1 Болградського РВП ГУНП в області від 11 липня 2025 року, затвердженої керівництвом відділення поліції.

Також, згідно розстановки нарядів ВнП №1 Болградського РВП ГУНП в області, затвердженої керівником зазначеного відділення поліції, 12 вересня 2024 року з 08:00 до 08:00 13 вересня 2025 року на добове чергування заступив автопатруль «Ацетон-450» на службовому автомобілі «Renault Express», номерні знаки НОМЕР_1 , у складі старшого патруля - старшого сержанта поліції ОСОБА_11 та підлеглого - старшого сержанта поліції ОСОБА_12 для здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі міста Арцизу Болградського району Одеської області. Аналогічна інформація зазначена в дислокації сил та засобів особового складу СРПП ВнП № 1 Болградського РВП ГУНП в області від 12 вересня 2025 року, затвердженої керівництвом відділення поліції.

Згідно розстановки нарядів ВнП №1 Болградського РВП ГУНП в області, затвердженої керівником зазначеного відділення поліції, 15 листопада 2025 року з 08:00 до 08:00 16 листопада 2025 року на добове чергування заступив автопатруль «Ацетон-450» на службовому автомобілі «Renault Express», номерні знаки НОМЕР_2 , у складі старшого патруля - старшого сержанта поліції ОСОБА_11 та підлеглого старшого сержанта поліції ОСОБА_12 для здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі міста Арцизу Белградського району Одеської області. При цьому, вказані поліцейські використовували логістичний пристрій (ID 50479).

Дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_13 та ОСОБА_6 під час чергування 11 липня 2025 року, виявивши в м. Арциз водія ОСОБА_5 без мотошолому та оформивши відмову від огляду на стан сп`яніння, склали адміністративні протоколи й постанову згодом під час руху патрульного авто на швидкості понад 100 км/год та в іншому населеному пункті. Також, як встановлено під час службового розслідування, в наданих матеріалах відсутні підписи порушника про ознайомлення з поясненнями та направленням на огляд.

Аналогічні процедурні порушення було виявлено під час чергування ОСОБА_11 та ОСОБА_12 13 вересня 2025 року щодо водія ОСОБА_9 , де за відсутності доданих фото- чи відеоматеріалів та підписів водія в направленні на огляд, всі процесуальні документи були винесені за адресою, що не співпадала з фактичним розташуванням патруля згідно з даними GPS-трекера.

15 листопада 2025 року (щодо водія ОСОБА_10 у с. Павлівка), де ОСОБА_6 оформив відмову від медичного огляду на стан сп`яніння в документі без підпису самого водія, а винесені ним постанови та складені нарядом протоколи оформлювалися з розбіжностями щодо часу, місця, відповідно до координат GPS-трекера й фактичного місця перебування автопатруля.

Наказом ГУНП в Одеській області від 12 лютого 2026 року №351 строк проведення службового розслідування продовжено до 26 лютого 2026 року відповідно до частини 3 статті 26 Дисциплінарного статуту.

На підставі зібраних матеріалів дисциплінарної комісією був підготовлений висновок службового розслідування, який 19 лютого 2026 року затверджений начальником ГУНП в Одеській області.

За Висновком комісії від 19 лютого 2026 року відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, підтвердилися.

Запропоновано, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в грубому порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 23 частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 13 частини третьої етапі 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, пункту 1 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395, підпункту 2 пункту І розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року №1026, пункту 2.3 розділу II Правил внутрішньою службового (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНІІ в області від 24 квітня 2023 року №1000, пункту 27 розділу II посадової інструкції від 15 січня 2025 року 64.1/473, до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Белградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Наказом ГУНП в Одеській області від 19 лютого 2026 року №406 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ВнП №1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області, до позивача за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився в грубому порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 13 частини третьої статті 1, пунктів 7, 8 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VII, пункту 1 розділу ІШ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режиму, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395, пункту 2.3 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24 квітня 2023 року №1000, пунктів 9, 15 розділу ІІ посадової інструкції від 13 січня 2025 року №64.1/479, застосоване дисциплінарне стягнення, у виді звільнення із служби в поліції.

Наказом ГУНП в Одеській області №326 о/с від 27 лютого 2026 року старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Не погоджуючись з наказом відповідача про звільнення зі служби в поліції, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України “Про Національну поліцію” від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною першою статті 6 Закону України “Про Національну поліцію” визначено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України “Про Національну поліцію”, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України “Про Національну поліцію”, рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Статтею 17 Закону України “Про Національну поліцію” встановлено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджуються Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до ст.64 Закону України “Про Національну поліцію”, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові.

Стаття 18 Закону України “Про Національну поліцію” визначає основні обов`язки поліцейського.

Згідно ч.1 цієї статті поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно ч.ч.1-2 ст.19 Закону України “Про Національну поліцію”, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

У статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (ч.1).

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (ч.2).

Згідно ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком є протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з ч.1 ст.13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Відповідно до ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

За приписами ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Як вірно встановив суд першої інстанції, предметом спірних правовідносин стало застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію”, тобто у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим сержантом поліції ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно ч.ч.6, 7, 8 ст.14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.

Згідно ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту, порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 затверджений Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі – Порядок №893).

Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку №893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до п.4 розд. ІІ Порядку №893, у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначаються підстава та форма проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Відповідно до розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

У разі перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці, що підтверджено документально (далі - відсутність на службі за вагомих обставин), час відсутності його на службі не зараховується до строку проведення службового розслідування, про що видається наказ про відсутність на службі за вагомих обставин за підписом особи, яка призначила службове розслідування.

Службове розслідування має встановити:

наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

вид і розмір заподіяної шкоди;

причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування.

Голова дисциплінарної комісії впродовж п`яти робочих днів з моменту отримання такого письмового клопотання вивчає його обґрунтованість, за результатами вивчення в межах строку проведення службового розслідування приймає рішення про його задоволення або про відмову в задоволенні, про що інформує поліцейського, який подав таке клопотання.

Письмова скарга на дії осіб, які проводять службове розслідування, подається поліцейським, стосовно якого його призначено, уповноваженому керівнику.

У разі визнання такої скарги обґрунтованою уповноважений керівник у межах строку, встановленого законодавством України, може прийняти рішення про виключення особи, дії якої було оскаржено, зі складу дисциплінарної комісії, а також про призначення відносно неї (у разі виявлення ознак дисциплінарного проступку) службового розслідування.

Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.

Відповідно до пунктів 13-17 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України зазначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні або письмові пояснення (у тому числі з накладанням електронного цифрового підпису) щодо відомих їм відомостей про діяння, яке стало підставою для призначення службового розслідування.

Усні пояснення можуть фіксуватися особою, яка проводить службове розслідування, у тому числі за допомогою технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і відеозапису, засобів фото- і відеозапису з подальшим накладанням на файл електронного цифрового підпису.

Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.

Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув`язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.

Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні, здійснюється лише після закінчення ним чергування, патрулювання або заміни його іншим поліцейським, а від поліцейського, який перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, - після його протверезіння.

Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.

Під час розгляду справи у формі відкритого засідання поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, може надавати письмові пояснення, а також усні пояснення, які фіксуються одним із членів дисциплінарної комісії на бланку пояснення або за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу.

Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що належно повідомлений. У цьому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі, а поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

Виклик поліцейського для надання пояснень у разі його відсутності на службі дисциплінарна комісія здійснює в порядку, визначеному частинами шостою-десятою статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.

В акті про відмову надати пояснення зазначаються відомості про дату, час і місце його складання, про роз`яснення поліцейському, стосовно якого призначено службове розслідування, або іншим особам, яким було запропоновано надати пояснення та які відмовилися це зробити, їхніх прав, а також їхні прізвища, власні імена та по батькові (за наявності). Крім того, зазначаються посади, звання, прізвища, власні імена, по батькові (за наявності) осіб, які склали акт, а також (у разі повідомлення) причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, якому поліцейський відмовився надати пояснення, та інші особи, присутні під час відмови.

Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.

Суд першої інстанції вірно врахував введення в Україні воєнного стану та зазначив, що Законом України “Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі, під час дії воєнного стану” від 15 березня 2022 року №2123-IX, який набув чинності 01 травня 2022 року, Дисциплінарний статут Національної поліції України доповнено розділом V.

Цей розділ визначає особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.

Відповідно ч.ч.1, 2, 3 ст.26 розділу V Дисциплінарного статуту, у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.

Згідно ч.5 ст.26 розділу V Дисциплінарного статуту, за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.

Згідно ч.6 ст.26 розділу V Дисциплінарного статуту, службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.27 розділу V Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.

Відповідно до пунктів 1-2 розділу VІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:

дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

підстава для проведення службового розслідування;

форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:

обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим;

посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;

пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;

обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов`язаних з державною таємницею, поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких зазначаються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу і посадової особи, який(а) видав(ла) цей наказ.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:

висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;

вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;

відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Згідно п.1 розділу VІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Колегія суддів дослідила матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву та дійшла наступного висновку.

Визначальним у цій справі є питання про те, чи підтверджується сукупністю доказів безпосередня участь саме ОСОБА_1 у діях, які покладені в основу дисциплінарного стягнення як обставини для його застосування.

Щодо подій 13 вересня 2025 року колегія суддів встановила, що ОСОБА_1 , під час виконання службових обов`язків, здійснив дії, спрямовані на штучне створення підстав для притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності.

Зокрема, відповідно до встановлених службовим розслідуванням обставин, ОСОБА_1 під час спілкування зі ОСОБА_8 не забезпечив належної фіксації фактичних обставин події, не виконав покладених на нього службових обов`язків щодо належного документування правопорушення, натомість, допустив інсценування відповідних обставин за грошову винагороду.

Зазначене підтверджується сукупністю доказів, досліджених дисциплінарною комісією, зокрема, поясненнями ОСОБА_8 , відеозаписами, даними щодо місця перебування службового автомобіля та часу оформлення адміністративних матеріалів, а також іншими матеріалами службового розслідування.

Крім того, як встановив суд першої інстанції, під час усного опитування ОСОБА_9 , що фіксувалось за допомогою мобільного телефону, що має функцію фотографування, кінозапису та відеозапису, останній ствердив, що неодноразово погоджувався на такі пропозиції за що отримував, як і в даному випадку, від поліцейських грошові кошти від 200 до 500 гривень.

Під час усного опитування ОСОБА_10 , що фіксувалось за допомогою мобільного телефону, що має функцію фотографування, кінозапису та відеозапису, останній ствердив, що за проханням поліцейських сідав за кермо власного мопеду, який не має номерних знаків, та проїжджав на ньому декілька метрів. У цей час його зупинили поліцейські, при цьому, як вказує П. Кут, він на їх прохання, повідомляв, що вживав алкогольні напої напередодні, перед тим, як сісти за кермо. Після цього поліцейські складали відносно нього адміністративні матеріали. За вказані дії, зі слів ОСОБА_10 , за кожний факт складання документів відносно нього, він отримував від поліцейських грошові кошти в розмірі від 200 гривень.

Службовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_14 погодився на участь у відповідній ситуації за грошову винагороду, після чого щодо нього були оформлені адміністративні матеріали.

Сукупність таких доказів, на переконання колегії суддів, дає достатні підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 був не стороннім учасником оформлення відповідних матеріалів, а безпосередньо брав участь у діях, спрямованих на штучне створення адміністративних матеріалів для покращення своїх статистичних показників.

Важливим є й те, що встановлені службовим розслідуванням дії позивача полягали не лише у неналежному виконанні службових обов`язків, а й у свідомому внесенні недостовірних відомостей до офіційних службових документів.

Така поведінка за своєю природою є несумісною з вимогами до поліцейського, оскільки службові документи, складені працівником поліції при реалізації владних повноважень, повинні містити достовірні відомості про фактичні обставини події, а протилежне - є беззаперечною ознакою підриву авторитету поліцейського та поліції загалом.

Посилання позивача на відсутність обвинувального вироку за частиною першою статті 366 КК України колегія суддів відхиляє.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що дисциплінарна та кримінальна відповідальність є самостійними видами юридичної відповідальності, а відсутність обвинувального вироку не перешкоджає притягненню поліцейського до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни. Зокрема, у постанові від 25 липня 2025 року у справі №400/11721/23 Верховний Суд зазначив, що відсутність вироку не є підставою для скасування наказів, якщо звільнення здійснене не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни.

Отже, у цій справі суд перевіряє лише наявність у його діях складу дисциплінарного проступку.

Доводи позивача про те, що відеозаписи не дають можливості встановити, хто саме складав адміністративні матеріали, колегія суддів оцінює у сукупності з іншими доказами.

Відеозапис не є єдиним доказом участі позивача. Його доказове значення полягає у тому, що зафіксовані на ньому обставини співвідносяться з даними щодо місця перебування службового автомобіля, часом оформлення адміністративних матеріалів, поясненнями громадян та працівників поліції, а також змістом самих адміністративних документів.

Тому питання про участь ОСОБА_1 підлягає вирішенню не шляхом ізольованої оцінки кожного доказу окремо, а шляхом оцінки їх взаємного зв`язку та узгодженості між.

Більш того, законодавство прямо передбачає використання поліцейських технічних засобів для попередження, виявлення та фіксування правопорушень, а поліцейський зобов`язаний забезпечувати належне виконання відповідної Інструкції. Судом досліджені також відеозаписи з бодікамеер, які у сукупності з іншими доказами підтверджують обставини, що встановлені в ході дисциплінарного провадження.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення уповноважений керівник мав врахувати характер проступку, обставини його вчинення, особу поліцейського, ступінь вини, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, попередню поведінку та ставлення до служби. Саме такий підхід передбачений Порядком проведення службових розслідувань.

У цій справі дисциплінарний проступок не має характеру одноразової технічної помилки чи недбалості. Встановлені дії мають умисний, повторний та системний характер, були пов`язані з використанням службових повноважень не з тією метою, з якою вони надані, оформленням офіційних документів та створенням штучних підстав для притягнення громадян до адміністративної відповідальності у вигляду сфальсифікованих матеріалів.

Така поведінка об`єктивно підриває авторитет Національної поліції та довіру громадян до результатів діяльності її працівників.

Верховний Суд у постанові по справі №400/11721/23 від 25 липня 2025 року також підкреслював, що проступки, що підривають довіру та авторитет органів Національної поліції і її працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

За таких обставин колегія суддів вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції відповідає тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку.

Разом з тим, абзацами першим, другим, сьомим, восьмим, десятим пункту 1 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179 визначено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

- дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Відповідно до пункту 3 Розділу IV Правил етичної етики за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику та допускати дискримінацію в будь-якій формі.

У постанові Верховного Суду по справі №260/271/24 від 26 січня 2026 року Суд дійшов висновку, що на поліцейських чинним законодавством покладено обов`язок дотримуватись норм етики, бути ввічливими, контролювати свою поведінку та емоції як у робочий, так і в не робочий час, поведінка поліцейського повинна бути прикладом для суспільства.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №420/14443/22, від 30 вересня 2024 року у справі №600/5128/23-а.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться лише до незгоди позивача з наданою судом оцінкою та прийнятим рішенням.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність достатніх правових підстав для задоволення адміністративного позову.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 242-244, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua