Суд: Кременчуцький районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №536/3467/26
Суддя: Река А. С.
№ 536/3467/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року м. Кременчук
Суддя Кременчуцького районного суду Полтавської області Река А.С., ознайомившись із матеріалами справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП,-
Встановив:
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №993908 від 06 жовтня 2026 року зазначено, що 14 вересня 2026 року, приблизно о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство фізичного характеру, а саме нанесла три удари по ногах та сідницях, внаслідок чого були завдана шкода фізичному здоров`ю малолітньої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи наявна заява від ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
На підставі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи належить до його компетенції розгляд даної справи, чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи про час і місце її розгляду тощо.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вбачається, що під час подій, які стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, малолітньому потерпілому ОСОБА_2 було завдано три удари по ногах та сідницях (згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №993908 від 06 жовтня 2026 року та пояснень ОСОБА_1 від 14 вересня 2026 року).
Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
З наведеного вбачається, що основною ознакою для кваліфікації фізичного насильства за ст. 173-2 КУпАП є застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень.
Однак, матеріали справи не містять відомостей щодо того, чи були заподіяні малолітньому потерпілому ОСОБА_2 внаслідок домашнього насильства фізичного характеру будь-які тілесні ушкодження, що має наслідком неможливість здійснення всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та прийняття вмотивованого рішення.
Відповідно до ст.269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.
Частиною 1 ст.270 КУпАП визначено, що інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитина, яка постраждала від домашнього насильства – це особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Відповідно до ч.7 ст.20 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» питання надання допомоги постраждалим дітям вирішують їхні батьки, інші законні представники дитини, а якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками дитини або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини, - органи опіки та піклування, у тому числі за зверненням родичів дитини (баби, діда, повнолітніх брата, сестри), мачухи або вітчима дитини, якщо вони не є кривдниками.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» захист прав та інтересів постраждалої дитини, у тому числі звернення до суду, представництво її прав та інтересів у суді, крім батьків та інших законних представників дитини, можуть здійснювати родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, якщо вони не є кривдниками дитини, а також орган опіки та піклування.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №993908 від 06 жовтня 2026 року, потерпілим у даній справі є малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном якого відповідно до розпорядження Кременчуцького районної державної адміністрації Полтавської області від 02 жовтня 2019 року, є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . До вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення були додані пояснення малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був опитаний в присутності ОСОБА_1 , тобто особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, в той час як вимоги чинного законодавства чітко передбачають повноваження органу опіки та піклування здійснювати захист прав та інтересів постраждалої дитини у випадку коли кривдником виступає її законний представник.
Таким чином, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення не було залучено відповідний орган опіки та піклування для захисту прав та інтересів малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також не було з`ясовано чи були заподіяні малолітньому потерпілому ОСОБА_2 внаслідок домашнього насильства фізичного характеру будь-які тілесні ушкодження.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про повернення матеріалів справи про адміністративне правопорушення для належного оформлення до Сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області.
Відповідно до абз. 5 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, визнана правильною практика тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративне правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідного правоохоронному органу для належного оформлення.
При доопрацюванні матеріалів про адміністративне правопорушення, необхідно усунути вищенаведені недоліки, із врахуванням вимоги ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст.173-2, 253, 278 КУпАП, -
Постановив:
Повернути для належного оформлення до Сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
СуддяАнна РЕКА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua