Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №280/3069/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 280/3069/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі

апеляційною скаргою Департамента соціального захисту населеня Запорізької міської ради

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2026 в адміністративній справі №280/3069/26

за позовом ОСОБА_1

до Департамента соціального захисту населеня Запорізької міської ради

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені наступні вимоги:

- визнати противоправними та незаконними дії посадових осіб Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради щодо відмови в призначенні компенсації послуги муніципальна няня з листопада 2025 року;

- визнати незаконним та скасувати повідомлення Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради про відмову в призначенні компенсації послуги муніципальна няня за листопад 2025 року;

- зобов`язати Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію послуги «муніципальна няня» на дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з листопада 2025 року, так як позивач ОСОБА_1 і надалі користується послугами муніципальної няні;

- покласти всі судові витрати на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач зверталась до відповідача із заявами про призначення їй компенсаційної виплати на відшкодування вартості послуги «муніципальна няня» відповідно до постанови КМУ №68 від 30.01.2019 разом з усіма підтверджуючими документами, посилається на те, що наявні всі підстави для її призначення. Проте, відповідачем було відмовлено у призначенні такої виплати у листопаді-грудні 2025 року, січні-березні 2026 року на підставі наявної інформації про відновлення функціонування закладів дошкільної освіти. Вказано на те, що найближчий до позивача дошкільний навчальний заклад за місцем проживання не здійснює освітній процес в режимі повного дня, та не має вільних місць, а тому фактичний доступ до нього відсутній. Позивач вважає таку підставу для відмови у призначенні їй компенсації вартості послуги «муніципальна няня» протиправною та такою, що не враховує індивідуальні обставини, які фактично унеможливлюють доступ позивача до дошкільного навчального закладу.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2026 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради, в результаті яких ОСОБА_1 відмовлено у призначенні відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною «муніципальна няня» в листопаді-грудні 2025 року, січні-березні 2026 року.

Зобов`язано Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради призначити ОСОБА_1 відшкодування вартості послуги «муніципальна няня» з догляду за дитиною до шести років, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі поданих заяв в листопаді-грудні 2025 року, січні-березні 2026 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2026 року по справі № 280/3069/26, яким частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії. Прийняти нове рішення, яким відмовити повністю ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради.

Скарга мотивована тим, що, вертаючись із заявами про відшкодування вартості послуги «муніципальна няня» за листопад-грудень 2025 року та січень-березень 2026 року, позивач посилалась на неможливість забезпечення роботи закладів дошкільної освіти через воєнний стан. Водночас документи, що підтверджують інвалідність батька дитини (як альтернативну підставу), вона органу соцзахисту не надавала - копію відповідної довідки було долучено вперше лише до позовної заяви. Відповідно до сталої практики Верховного Суду, правомірність рішень суб`єкта владних повноважень оцінюється виключно на підставі тих даних, якими володів орган на момент прийняття оскаржуваного рішення. Щодо відновлення функціонування дитячих садків апелянтом зазначено, що Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.08.2025 № 641 у місті було офіційно відновлено роботу комунальних закладів дошкільної освіти у змішаному режимі навчання з 01.09.2025. Оскільки офіційного рішення військової адміністрації про неможливість функціонування садків на спірний період не існувало, у Департаменту були законні підстави для відмови у виплатах.

Також в апеляційній скарзі звернуто увагу на помилку в резолютивній частині рішення суду першої інстанції, а саме, вказано, що суд допустив грубу юридичну помилку в резолютивній частині рішення, зазначивши про призначення виплат з догляду за дитиною... « ОСОБА_3 » (який є повнолітнім батьком), що робить судове рішення фактично невиконуваним.

Позивач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

Рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено, сторонами не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення суду не переглядається.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Як підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (який є особою з інвалідністю ІІ групи) є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеними особами.

Між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 укладено договір від 01.02.2025 №01/02/25 про надання послуг муніципальної няні по здійсненню догляду за дитиною до шести років, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до наявних в матеріалах справи актів про надані послуги муніципальної няні, а також платіжних інструкцій, позивачем сплачувались зазначені послуги у листопаді-грудні 2025 року, січні-березні 2026 року, та щомісяця подавались заяви до відповідача про прийняття зазначених документів, що підтверджуються витрати вартості послуги муніципальної няні.

Відповідачем з приводу зазначених заяв прийняті рішення від 15.12.2025, 12.01.2026, 02.03.2026, 11.03.2026, 10.04.2026, якими позивачу відмовлено у відшкодуванні вартості послуги «муніципальна няня» листопаді-грудні 2025 року, січні-березні 2026 року, у зв`язку з відновленням функціонування закладів дошкільної освіти.

Позивач, не погодившись з відмовою відповідача у призначенні відшкодування вартості послуги «муніципальна няня», звернулась з позовом до суду.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак, наявності підстав для задоволення адміністративного позову частково.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 № 68 затверджено Порядок відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня» (далі - Порядок №68, в редакції на час виникнення спірних правовідносин), яким визначено механізм відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня».

За приписами пункту 2 Порядку № 68:

послуга з догляду за дитиною до трьох років “муніципальна няня” (далі - послуга “муніципальна няня”) - послуга, що надається для підтримки батьків, опікунів дитини для забезпечення догляду за:

дитиною до трьох років, яка потребує додаткового догляду;

дитиною до трьох років, якщо один із батьків, опікунів є особою з інвалідністю I чи II групи;

заявник послуги “муніципальна няня” - один із батьків, опікунів, який звернувся за призначенням послуги “муніципальна няня” та виховує дитину до трьох років, яка потребує додаткового догляду, або дитину до трьох років і є особою з інвалідністю I чи II групи;

муніципальна няня - будь-яка фізична особа - підприємець (КВЕД 97.00 та/або КВЕД 88.91) чи юридична особа на спрощеній системі оподаткування (КВЕД 78.20 та/або КВЕД 85.10), яка надає послугу з догляду за дітьми та з якою укладено договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років (далі - договір), крім державних і комунальних закладів дошкільної освіти, батьків та опікунів дитини.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною “муніципальна няня” на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування» від 7 червня 2024 р. № 664 поширено на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування дію Порядку відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років “муніципальна няня”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 р. № 68 “Деякі питання надання послуги з догляду за дитиною до трьох років “муніципальна няня” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 16, ст. 543) (далі - Постанова №664), на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які є батьками, опікунами дитини, на законних підставах проживають на території України та доглядають за:

дитиною з інвалідністю до шести років, дитиною до шести років, хворою на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитиною до шести років, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність;

дитиною до шести років, якщо один із батьків, опікунів є особою з інвалідністю I чи II групи;

дитиною до трьох років, якщо один із батьків, опікунів є внутрішньо переміщеною особою;

дитиною до шести років, яка разом із батьками, опікунами проживає на території адміністративно-територіальної одиниці, де неможливо забезпечити відповідно до рішень військових адміністрацій та органів місцевого самоврядування функціонування закладів дошкільної освіти, необхідних для реалізації державних гарантій забезпечення безпечного освітнього процесу в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду).

Аналіз вищезазначених положень дає підстави зробити висновок, що на період воєнного стану відшкодування вартості послуги “муніципальна няня” з догляду за дитиною до шести років здійснюється:

- якщо один з батьків дитини є особою з інвалідністю I чи II групи;

- у випадку проживання такої дитини з батьками на території адміністративно-територіальної одиниці, де неможливо забезпечити відповідно до рішень військових адміністрацій та органів місцевого самоврядування функціонування закладів дошкільної освіти, необхідних для реалізації державних гарантій забезпечення безпечного освітнього процесу в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду).

Колегія суддів зазначає, що зазначені обставини є самодостатніми, та не потребують одночасного виникнення для наявності підстав для призначення відповідного компенсаційного відшкодування.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , є особою з інвалідністю ІІ групи.

Зазначена обставина створює підставу для призначення позивачу відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до шести років “муніципальна няня” на період воєнного стану.

Таким чином, відповідач на обґрунтування своєї позиції безпідставно посилається на відновлення функціонування закладів дошкільної освіти у м. Запоріжжя, оскільки основною підставою для призначення відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною “муніципальна няня” є наявність інвалідності ІІ групи одного з батьків.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у ОСОБА_1 права на отримання відшкодування вартості послуги «муніципальна няня», оскільки матеріалами справи підтверджено наявність законних підстав для призначення такої допомоги (зокрема, наявність II групи інвалідності у батька дитини відповідно до Постанови КМУ № 664).

При цьому, апелянт на обґрунтування своєї позиції безпідставно посилається на відновлення функціонування закладів дошкільної освіти у м. Запоріжжя, оскільки основною підставою для призначення відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною “муніципальна няня” є наявність інвалідності ІІ групи одного з батьків.

Під час розгляду даної справи та на момент прийняття рішень щодо відмови позивачу у відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною “муніципальна няня” відповідачем не було зазначено інших підстав для відмови.

Також посилання апелянта на неподання окремих документів безпосередньо до органу соціального захисту під час звернення не спростовує факту наявності такого права, яке було підтверджено належними доказами у суді.

Водночас апелянтом обґрунтовано вказано на допущену судом першої інстанції очевидну помилку (описку) в резолютивній частині рішення. Суд першої інстанції помилково вказав у тексті зобов`язання призначення виплат «з догляду за дитиною до шести років, ОСОБА_3 », тоді як ОСОБА_3 є повнолітнім батьком, а догляд здійснюється за малолітньою дитиною (сином) - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на те, що така описка робить виконання судового рішення неможливим, резолютивна частина рішення підлягає зміні в цій частині шляхом зазначення правильних даних дитини (сина). В іншій частині законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відтак, рішення суду першої інстанції підлягає зміні з визначенням правильного відповідно до обставин цієї справи способу захисту прав позивача.

Згідно з ч.1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі № 280/3069/26 - змінити в частині резолютивної частини.

Абзац третій резолютивної частини рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі № 280/3069/26 викласти в такій редакції: «Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради призначити ОСОБА_1 відшкодування вартості послуги «муніципальна няня» з догляду за дитиною до шести років, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі поданих заяв у листопаді-грудні 2025 року, січні-березні 2026 року.»

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі № 280/3069/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова