Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №160/7616/25
Суддя: Коршун А.О.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
02 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 160/7616/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2026р. у справі № 160/7616/25
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ГСТ-ГРУП»
до: про:1. Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 2. Державної податкової служби України визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
12.03.2025р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГСТ-ГРУП» (далі – ТОВ «ГСТ-ГРУП» ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області), Державної податкової служби України (далі - ДПС України) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, у якому позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 02.01.2025р. № 12300408/43629228 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 10.10.2024р.;
- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 10.10.2024р., складену ТОВ «ГСТ-ГРУП», датою її подання на реєстрацію – 05.11.2024р.;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 02.01.2025р. № 12300406/43629228 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 16.10.2024р.;
- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 16.10.2024р., складену ТОВ «ГСТ-ГРУП», датою її подання на реєстрацію – 05.11.2024р.;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 02.01.2025р. № 12300407/43629228 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 18.10.2024р.;
- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 18.10.2024р., складену ТОВ «ГСТ-ГРУП», датою її подання на реєстрацію – 06.11.2025р..
Судом першої інстанції 17.03.2025р. за цим позовом відкрито провадження в адміністративній справі №160/7616/25 і справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження) .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2026р. у справі №160/7616/25 позовні вимоги ТОВ «ГСТ- ГРУП» задоволено у повному обсязі.
Відповідач - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, але ухвалою суду апеляційної інстанції від 22.09.2026р. апеляційну скаргу повернуто заявнику.
Відповідач – ДПС України, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, за якою судом апеляційної інстанції 23.09.2026р. відкрито апеляційне провадження у справі №160/7616/25 і призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 27.10.2026р. , про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Відповідач – ДПС України, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 06.08.2026р. та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі.
Позивач правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що позивач у справі - ТОВ «ГСТ –ГРУП», зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 43629228, підприємство є платником податків, у тому числі платником податку на додану вартість та податку на прибуток на загальних підставах, видами діяльності підприємства є: Видами економічної діяльності підприємства є: 28.12 Виробництво гідравлічного та пневматичного устаткування (основний), 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування, 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали, 22.19 Виробництво інших гумових виробів, 28.30 Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства, 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів, 24.51 Лиття чавуну, 24.52 Лиття сталі, 24.53 Лиття легких кольорових металів, 24.54 Лиття інших кольорових металів, 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Позивачу у справі на праві власності належать будівлі та споруди за адресою вул. Робоча, 80Б, м. Підгородне, Дніпровський район, Дніпропетровська область (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1537229412214).
Під час здійснення фінансово-господарської діяльності позивачем, у зв`язку з виконанням сторонами зобов`язань за договором оренди №1 від 30.04.2024р., який укладено між позивачем та ТОВ «Альвіс 2000» (орендар), відповідно до ст. 201 ПК України позивачем складено податкові накладні (далі – ПН) № 2 від 10.10.2024р, №4 від 16.10.2024р., №5 від 18.10.2024р., які направлено за допомогою засобів електронного зв`язку до органів ДПС для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, але реєстрація цих ПН була зупинена та у отриманих позивачем квитанціях, по кожній з ПН, причиною зупинення зазначено «відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 68.20, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку)», а також у квитанції запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
З метою підтвердження інформації, зазначеної у вищенаведених ПН, реєстрацію яких було зупинено, позивач надав до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності та правомірності господарських операцій, за якими було складено № 2 від 10.10.2024р, №4 від 16.10.2024р., №5 від 18.10.2024р..
За результатами розгляду документів відповідачем направлені платнику податків повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення щодо реєстрації/відмови у реєстрації спірних ПН та позивачем було надано додаткові пояснення та копії документів по кожній з спірних ПН, але незважаючи на надання позивачем письмових пояснень та документів, додаткових письмових пояснень та копій документів, які стали підставою для формування вищезазначених ПН, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області 02.01.2025р. прийнято рішення :
- №12300408/43629228 про відмову в реєстрації ПН №2 від 10.10.2024р.;
- №12300407/43629228 про відмову в реєстрації ПН №5 від 18.10.2024р.;
- №12300406/43629228 про відмову в реєстрації ПН №4 від 16.10.2024р.
і саме ці рішення відповідача, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень є предметом оскарження у цій справі.
З наданих суду копії вищезазначених рішень, які є предметом оскарження у цій справі, вбачається, що рішення про відмову в реєстрації ПН №№ 2 від 10.10.2024р, №4 від 16.10.2024р., №5 від 18.10.2024р прийняті у зв`язку з наданням платником податків документів, складених із порушенням законодавства, при цьому у графі «Додаткова інформація» кожного з рішень зазначено «Встановлено наявність ризикових операцій: постачання послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (накл) у зв`язку з придбанням товарів не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку та/або придбання товарів/послуг в об`ємах (обсягах), неспіввідносних з обсягами постачання товарів/послуг».
Надаючи оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень п. 185.1 ст. 185 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент спірних відносин), об`єктом оподаткування є операції платників податку з:
постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
В абзаці першому п. 201.1. ст. 201 ПК України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до абзацу 1 п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів, послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до абзацу 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів, послуг платник податку продавець зобов`язаний в установлений термін скласти податкову накладну, зареєструвати її в єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до абзацу 5 п. 201.10 ст. 201 ПК України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної або розрахунку коригування до єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзацу 10 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також в разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Положеннями п. 201.16 ст. 201 Податкового Кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до цієї норми та підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка набрала чинності 01.02.2020 року (далі Порядок - №1165).
Відповідно до пунктів 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як зазначено вище, підставою для зупинення реєстрації спірних ПН контролюючим органом визначено пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, визначеної в ПН, про що зазначено у отриманих позивачем квитанціях.
Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що зупиняючи реєстрацію спірних ПН , контролюючий орган не визначив у спрямованих на адресу позивача квитанціях того, які саме документи слід надати платнику для реєстрації поданих ним ПН.
Тоді як вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій чи Критерії ризиковості платника податку, без зазначення переліку документів, які пропонується надати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.
Відповідно до пунктів 2, 3, 4-7, 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі – Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу .
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком №520 (додаток до вказаного Порядку).
Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано повинні бути конкретно вказані.
Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що позивачем на адресу контролюючого органу після отримання квитанцій про зупинення реєстрації спірних ПН направлялись письмові повідомлення із наданням пояснень щодо господарських операції за якими складено кожну з спірних ПН та копії первинних документів, які стали підставою для формування позивачем кожної з спірних ПН, тоді як у квитанціях про зупинення реєстрації спірних ПН зазначено загальне твердження стосовно того, що обсяг постачання певного товару/послуг перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, і відповідачами не доведено, що на момент моніторингу кожної з спірних ПН, які були подані позивачем на реєстрацію, кожна з ПН відповідала критеріям ризиковості здійснення операцій.
Попри те, що у квитанції про зупинення реєстрації кожної з спірних ПН зазначено про відповідність її пункту 1 критеріїв ризиковості здійснення операції, податковий орган не довів, що обсяг надання послуг, зазначений у кожній з спірних ПН, дорівнював або перевищував величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару (крім обсягу придбання товарів за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару, зазначеного в податкових накладних, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у ЄРПН, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Також відповідачами не надано суду будь-яких інших належних доказів виявлення ним під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості надання позивачем послуг, дані про які зазначені у спірних ПН, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.
Враховуючи подані позивачем, на виконання вимог податкового органу, документи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що платником податку виконано обов`язок щодо підтвердження господарських операцій, а контролюючим органом не обґрунтовано неможливість розблокування реєстрації спірних ПН на підставі поданих платником податків документів, тому колегія суддів вважає, що відповідач у справі, під час прийняття рішень від 02.01.2025р. №12300408/43629228 про відмову в реєстрації ПН №2 від 10.10.2024р.; №12300407/43629228 про відмову в реєстрації ПН №5 від 18.10.2024р.; №12300406/43629228 про відмову в реєстрації ПН №4 від 16.10.2024р., діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, та під час розгляду цієї справи судом, в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів правомірності прийняття ним цих рішень, тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.
Також колегія суддів, враховуючи вищенаведений висновок суду про наявність підстав для скасування спірних рішень відповідача про відмову в реєстрації поданих позивачем ПН № 2 від 10.10.2024р, №4 від 16.10.2024р., №5 від 18.10.2024р. з огляду на положення пп. 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано з метою здійснення повного захисту прав та інтересів позивача у справі, як платника податків, зобов`язав відповідача здійснити реєстрацію в ЄРПН спірних ПН датою їх подання на реєстрацію.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом під час розгляду цієї справи у їх сукупності, та враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у цій справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог та постановив у цій справі правильне рішення, яким задовольнив позовні вимоги у повному обсязі, і у цьому рішенні суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду і деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи, тому колегія суддів вважає, що усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вони не спростовують вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 06.08.2026р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, і міркування відповідача про неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного матеріального та процесуального права не можна визнати спроможними і достатніми підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України – залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2026р. у справі №160/7616/25 – залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано – 02.11.2026р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua