Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №160/36376/25
Суддя: Чабаненко С.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
02 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 160/36376/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року в адміністративній справі № 160/36376/25 (головуючий суддя першої інстанції Сластьон А.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом (позовна заява надійшла до суду 23.12.2025) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», викладеному у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 21.11.2025 року № 046350016835 протиправними та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 21.11.2025 року № 046350016835;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету та в Національному гірничому університеті з 01.09.2003 року по 29.06.2007 року, з 01.09.2007 року по 30.06.2009 року та з 01.09.2009 року по 30.06.2010 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 15.05.2006 року по 16.07.2006 року, з 15.01.2007 року по 29.04.2007 року, з 07.07.2008 року по 25.08.2008 року, з 07.09.2009 року по 20.09.2009 року, з 15.02.2010 року по 28.02.2010 року, з 20.08.2010 року по 03.04.2018 року, з 17.05.2018 року по 14.11.2025 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період служби під час мобілізації один місяць служби за три місяці періоди безпосередньої участі в бойових діях з 10.07.2015 року по 27.10.2015 року, з 14.11.2015 року по 20.01.2016 року, з 25.02.2016 року по 06.07.2016 року, з 20.03.2022 року по 10.12.2022 року, з 18.01.2023 року по 20.07.2023 року, з 31.07.2023 року по 01.10.2023 року, з 17.10.2023 року по 29.12.2023 року, з 06.01.2024 року по 09.07.2024 року, з 27.07.2024 року по 12.11.2024 року, з 30.11.2024 року по 23.06.2025 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», викладеному у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 21.11.2025 №046350016835, та скасовано рішення про відмову у призначенні пенсії від 21.11.2025 №046350016835.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету та в Національному гірничому університеті з 01.09.2003 до 29.06.2007, з 01.09.2007 до 30.06.2009 та з 01.09.2009 до 30.06.2010; періоди роботи з 15.05.2006 до 16.07.2006, з 15.01.2007 до 29.04.2007, з 07.07.2008 до 25.08.2008, з 07.09.2009 до 20.09.2009, з 15.02.2010 до 28.02.2010, з 20.08.2010 до 03.04.2018, з 17.05.2018 до 14.11.2025; а також період служби під час мобілізації з розрахунку один місяць служби за три місяці періоди безпосередньої участі в бойових діях з 10.07.2015 по 27.10.2015, з 14.11.2015 по 20.01.2016, з 25.02.2016 по 06.07.2016, з 20.03.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 20.07.2023, з 31.07.2023 по 01.10.2023, з 17.10.2023 по 29.12.2023, з 06.01.2024 по 09.07.2024, з 27.07.2024 по 12.11.2024, з 30.11.2024 по 23.06.2025.
Судові витрати судом першої інстанції не розподілялися, оскільки позивач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що надані позивачем уточнюючі довідки від 27.05.2024 №367 та від 16.10.2025 №1463 не містять необхідної кількості підписів посадових осіб підприємства, а довіреності на осіб, які їх підписали, до заяви не додано, а тому підтвердити пільговий характер роботи позивача неможливо; що період навчання не може бути зарахований до пільгового стажу, а пільгове обчислення періодів участі у бойових діях (один місяць служби за три) не застосовується при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах, у зв`язку з чим необхідного пільгового стажу позивач не має і підстав для скасування рішення від 21.11.2025 №046350016835 немає.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на пенсійному обліку не перебуває та пенсію не отримує. 14.11.2025 він звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.11.2025 №046350016835 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з недостатністю пільгового стажу. Відмову, серед іншого, обґрунтовано тим, що в наданих довідках від 16.10.2025 №1463 та від 27.05.2024 №367 відсутня необхідна кількість підписів посадових осіб підприємства, а також відсутні довіреності від 30.12.2024 №167-ПУ/ШУГК/2024 та від 14.12.2023 №109/ПУ/ШУД/23. З форми РС-ПРАВО, доданої до рішення про відмову, вбачається, що до пільгового стажу позивача не зараховано період навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету та в Національному гірничому університеті з 01.09.2003 до 29.06.2007, з 01.09.2007 до 30.06.2009 та з 01.09.2009 до 30.06.2010, а також періоди служби під час мобілізації з розрахунку один місяць служби за три місяці (періоди безпосередньої участі в бойових діях з 10.07.2015 по 27.10.2015, з 14.11.2015 по 20.01.2016, з 25.02.2016 по 06.07.2016, з 20.03.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 20.07.2023, з 31.07.2023 по 01.10.2023, з 17.10.2023 по 29.12.2023, з 06.01.2024 по 09.07.2024, з 27.07.2024 по 12.11.2024, з 30.11.2024 по 23.06.2025).
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 15.05.2006 та пільговими довідками від 27.05.2024 №367, виданою ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Дніпровське», і від 16.10.2025 №1463, виданою ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу», позивач працював у ВСП «Шахта «Дніпровське» ВАТ «Павлоградвугілля» учнем електрослюсаря підземного, електрослюсарем підземним, виконуючим обов`язки майстра гірничого та гірничим майстром з повним робочим днем у шахті: з 15.05.2006 по 16.07.2006, з 15.01.2007 по 29.04.2007, з 07.07.2008 по 25.08.2008, з 07.09.2009 по 20.09.2009, з 15.02.2010 по 28.02.2010 та з 20.08.2010 по 03.04.2018, а у ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» – електрослюсарем підземним, майстром гірничим з повним робочим днем в шахті з 17.05.2018 по 14.11.2025. Атестацію робочих місць проведено, що підтверджується розпорядженнями від 03.01.2006 №7, від 04.01.2011 №10, від 10.01.2013 №155, від 08.12.2014 №4922, від 15.12.2015 №4883 та наказом від 02.12.2019 №3897.
Також судом першої інстанції встановлено, що згідно з дипломами серії НОМЕР_2 , серії НР №36849202 та серії НР №39501085 з додатками до них позивач у періоди з 01.09.2003 по 29.06.2007, з 01.09.2007 по 30.06.2009 та з 01.09.2009 по 30.06.2010 навчався в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету та в Національному гірничому університеті за спеціальністю «Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» (кваліфікація «гірничий технік-електромеханік»), за спеціальністю «Гірництво» (кваліфікація «молодший гірничий інженер-електромеханік») та за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин» (кваліфікація «гірничий інженер-електромеханік»). Під час навчання позивач працював та проходив практику у ВСП «Шахта «Дніпровське» ВАТ «Павлоградвугілля» на підземних роботах, зокрема в періоди з 15.05.2006 по 16.07.2006, з 15.01.2007 по 29.04.2007, з 07.07.2008 по 25.08.2008, з 07.09.2009 по 20.09.2009 та з 15.02.2010 по 28.02.2010.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що на момент призову на військову службу 03.05.2015 позивач працював на посаді майстра гірничого з повним робочим днем у ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», а перед повторним призовом 04.03.2022 – на посаді підземного майстра гірничого там само. Позивач є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_3 , видане 10.03.2016). Згідно з довідкою від 07.07.2016 №826 він безпосередньо брав участь в антитерористичній операції в районі м. Маріуполь Донецької області у періоди з 10.07.2015 по 27.10.2015, з 14.11.2015 по 20.01.2016 та з 25.02.2016 по 06.07.2016, а згідно з довідкою від 01.07.2025 №8294 – у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у періоди з 20.03.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 20.07.2023, з 31.07.2023 по 01.10.2023, з 17.10.2023 по 29.12.2023, з 06.01.2024 по 09.07.2024, з 27.07.2024 по 12.11.2024 та з 30.11.2024 по 23.06.2025.
Вважаючи дії відповідача щодо незарахування зазначених періодів до пільгового стажу та відмови у призначенні пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Згідно з частиною четвертою цієї статті періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За приписами частини третьої статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до статті 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі – Порядок №637; тут і далі Порядок цитується в редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії). Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону №1788-XII встановлено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Відповідно до пункту 8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Статтею 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» (далі – Закон №103/98-ВР), який втратив чинність 12.09.2025, у редакції, чинній на час навчання позивача, передбачено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Статтею 57 Закону №1788-XII встановлено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Згідно з абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”» (далі – Порядок №393), у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119, передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці за участь у бойових діях у воєнний час.
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів дійшла висновку, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників потрібні для підтвердження спеціального стажу лише тоді, коли в трудовій книжці немає відомостей про умови праці та характер виконуваної роботи. Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV є наявність необхідного стажу зайнятості повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах за відповідним Списком, підтверджена, зокрема, результатами атестації робочих місць за умовами праці.
Стосовно доводів апеляційної скарги про відсутність у довідках підписів посадових осіб підприємства та довіреностей.
Колегія суддів зазначає, що, як вже наводилося, відповідач відмовив у призначенні пенсії, серед іншого, через те, що в довідках від 27.05.2024 №367 та від 16.10.2025 №1463 немає необхідної кількості підписів посадових осіб підприємства, а також відсутні довіреності від 30.12.2024 №167-ПУ/ШУГК/2024 та від 14.12.2023 №109/ПУ/ШУД/23. Проте записи в трудовій книжці серії НОМЕР_1 щодо періодів роботи позивача у ВСП «Шахта «Дніпровське» ВАТ «Павлоградвугілля» та у ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» відповідачем не спростовані, а довідки підтверджують повну зайнятість позивача на підземних роботах, посади, на яких він працював, та проведення атестації робочих місць (розпорядження від 03.01.2006 №7, від 04.01.2011 №10, від 10.01.2013 №155, від 08.12.2014 №4922, від 15.12.2015 №4883, наказ від 02.12.2019 №3897).
Недоліки оформлення довідок, на які посилається відповідач, не можуть самі по собі позбавляти особу права на призначення пенсії.
Частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органам Пенсійного фонду надано право вимагати від підприємств відповідні документи, видані для оформлення пенсії, та перевіряти обґрунтованість їх видачі і достовірність відомостей про умови праці.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач скористався цим правом, звертався до підприємства за підтвердженням повноважень осіб, які підписали довідки, або за додатковими документами. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у відповідача не було підстав не зараховувати до пільгового стажу позивача періоди роботи з 15.05.2006 по 16.07.2006, з 15.01.2007 по 29.04.2007, з 07.07.2008 по 25.08.2008, з 07.09.2009 по 20.09.2009, з 15.02.2010 по 28.02.2010, з 20.08.2010 по 03.04.2018 та з 17.05.2018 по 14.11.2025, які підтверджені записами трудової книжки та довідками підприємств.
Стосовно доводів апеляційної скарги про незарахування до пільгового стажу періоду навчання.
Верховний Суд у постанові від 25.08.2026 у справі №160/29691/25, ухваленій за позовом особи, яка навчалася в тому самому Павлоградському технікумі Національного гірничого університету за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв», дійшов висновку, що навчання в технікумі дає право на зарахування відповідного періоду до пільгового стажу. Суд касаційної інстанції виходив з того, що відповідно до статті 18 Закону №103/98-ВР до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать, зокрема, інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання; що віднесення технікуму до вищих навчальних закладів не є підставою вважати, що цей заклад не здійснює професійно-технічне навчання; і що технікум, в якому навчався позивач, має професійно-технічну спеціалізацію (гірничу), а здобута ним спеціальність належить до технічних професій.
Суд також зауважив, що до пільгового стажу має зараховуватися лише період навчання в технікумі за технічною професією, яка відноситься до пільгових відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, а перерва між закінченням навчання та зарахуванням на роботу не повинна перевищувати трьох місяців, як це передбачено статтею 38 Закону №103/98-ВР.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №367/945/17, в якій Верховний Суд визнав необґрунтованими доводи органу Пенсійного фонду про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу періоду навчання та виробничої практики в гірничому технікумі, враховуючи, що перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищувала трьох місяців. У тій самій постанові Верховний Суд зазначив, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Колегія суддів зазначає, що наведений висновок Верховного Суду підлягає врахуванню відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач здобув гірничу електромеханічну спеціальність (дипломи серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 ), під час навчання у періоди виробничої практики та роботи працював учнем електрослюсаря підземного та електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті, а після завершення навчання продовжував працювати у шахтоуправлінні на посадах гірничого майстра, тобто перерви між закінченням навчання та роботою за набутою професією, що перевищувала б три місяці, немає.
Крім того, пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, а період навчання підтверджений дипломами та додатками до них, як цього вимагає пункт 8 Порядку №637.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивача періоди навчання з 01.09.2003 по 29.06.2007, з 01.09.2007 по 30.06.2009 та з 01.09.2009 по 30.06.2010. Питання про те, чи не збігаються за часом окремі періоди навчання, практики та роботи, і яка саме кількість календарних днів підлягає зарахуванню без їх подвійного обліку, належить до компетенції відповідача під час виконання рішення суду та повторного розгляду заяви позивача.
Стосовно доводів апеляційної скарги про незарахування до пільгового стажу періодів участі у бойових діях з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Верховний Суд у постанові від 22.09.2026 у справі №200/8162/24, ухваленій за позовом про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, дійшов висновку, що періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції підлягають зарахуванню до пільгового стажу з розрахунку один місяць служби за три місяці відповідно до підпункту «а» пункту 3 Порядку №393. Верховний Суд виходив з того, що пільгове обчислення періодів служби враховується не лише для визначення розміру пенсії, а й для встановлення права на її призначення; що такий висновок узгоджується з частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV, статтею 57 Закону №1788-XII та абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII; що положення пункту 3 Порядку №393 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119 (за якою пільгове обчислення застосовувалося лише для визначення розміру пенсії) не підлягають застосуванню, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №640/13694/22 пункт 4, підпункт 1 пункту 5, пункти 6 і 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119 визнано протиправними та нечинними, а суди не повинні застосовувати положення підзаконних актів, які суперечать закону, як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.05.2026 у справі №420/21549/25.
Верховний Суд у тій же постанові також зазначив, що підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові від 19.06.2025 у справі №360/665/24, немає, оскільки той висновок було сформульовано до визнання відповідних положень змін, затверджених постановою №119, протиправними та нечинними, і без оцінки правових наслідків такого визнання.
Колегія суддів вважає за необхідне урахувати цей висновок Верховного Суду в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Як встановлено судом першої інстанції, на момент призову на військову службу 03.05.2015 та 04.03.2022 позивач працював на посаді майстра гірничого з повним робочим днем у шахтоуправлінні, його участь у зазначені періоди в антитерористичній операції та у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації підтверджена довідками від 07.07.2016 №826 і від 01.07.2025 №8294, а статус учасника бойових дій – посвідченням серії НОМЕР_3 . Доводи відповідача про неможливість пільгового обчислення цих періодів при визначенні права на пенсію за частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV є необґрунтованими.
З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність незарахування відповідачем до пільгового стажу позивача періодів безпосередньої участі в бойових діях з розрахунку один місяць служби за три місяці з 10.07.2015 по 27.10.2015, з 14.11.2015 по 20.01.2016, з 25.02.2016 по 06.07.2016, з 20.03.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 20.07.2023, з 31.07.2023 по 01.10.2023, з 17.10.2023 по 29.12.2023, з 06.01.2024 по 09.07.2024, з 27.07.2024 по 12.11.2024 та з 30.11.2024 по 23.06.2025. Обчислення загального стажу з урахуванням можливого збігу за часом періодів військової служби та роботи у шахтоуправлінні, а також вирішення питання про наявність у позивача права на призначення пенсії за частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV належать до компетенції органу Пенсійного фонду України і підлягають вирішенню ним під час виконання рішення суду та розгляду заяви позивача від 14.11.2025.
Решту доводів апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції про те, що рішення відповідача від 21.11.2025 №046350016835 прийнято без належної оцінки поданих позивачем документів і без зарахування до пільгового стажу періодів, що підлягають зарахуванню, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року в адміністративній справі № 160/36376/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua