Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №529/417/26 — Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/417/26

Провадження № 2/529/477/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

03 листопада 2026 року Диканський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Петренко Л.Є.

з участю секретаря - Звягольської В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача 30.04.2026 звернулась з позовною заявою, яка сформована в системі "Електронний суд" та просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що 16.04.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачкою ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем позивача, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1381-5096. Згідно умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 2 000 грн. зі строком кредитування 300 днів з базовим періодом 17 днів; з відсотковою ставкою 2,5 % в день.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти, відповідно до умов укладеного договору. При цьому, відповідачка ОСОБА_1 свої кредитні зобов`язання в частині повернення кредитних коштів не виконала, як наслідок утворилась заборгованість в загальній сумі 16 745 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту 2 000 грн, нарахованих відсотків 14 745 грн.

Разом з тим позивач застосовує до відповідача Програму лояльності та частково списує заборгованість по нарахованих відсотках і просить стягнути відсотки в розмірі 8000 грн та тіло кредита 2000 грн.

Вказані обставини і слугували підставою звернення представника позивача з позовною заявою до суду.

08.05.2026 ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області відкрито провадження по справі та визначено порядок розгляду такої за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

08.06.2026 постановлено ухвалу про витребування доказів у позивача.

09.07.2026 ухвалою суду задоволено клопотання позивача та витребувано докази в АТ «Райффайзен банк».

18.08.2026 повторно постановлено ухвалу про витребування доказів в АТ «Райффайзен банк».

27.10.2026 надійшли документи на виконання ухвали суду від АТ «Райффайзен банк».

Представник позивача у позовній заяві вказав про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання неодноразово не з`явилась про дату та час розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку. До суду повернуто конверт із судовою повісткою та ухвалою про відкриття провадження на 08.06.2026, які надсилалися відповідачці рекомендованим листом, на адресу її місця реєстрації, з відміткою "адресат відсутній". Разом з тим на судові засідання 09.07.2026, 18.08.2026, 17.09.2026, 06.10.2026 та 03.11.2026 відповідачка отримала судову кореспонденцію, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення.

Відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З огляду на норми ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається повідомлений належним чином про розгляд справи.

За таких обставин судом відповідно до положень норм ст. 280, 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

16.04.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачкою ОСОБА_1 , в електронній формі укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1381-5096. Згідно умов кредитного договору, позивач надав відповідачці кредит для задоволення особистих потреб в сумі 2 000 грн зі строком кредитування 300 днів, дата повернення кредиту 09.02.2025. Стандартна відсоткова ставка за вказаним договором становить 2,5 % за кожен день користування кредитом.

Вказаний договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором СО950 (а.с.11-20).

Пунктом 4.6 Договору, сторони узгодили спосіб надання кредитних коштів, які надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 – п.13.

Як вбачається з квитанції Liqpay 16.04.2024 перераховано кошти в сумі 2 000 грн.. Маска картки 414950*41 (а.с.32,33).

Зарахування коштів 17.04.2024 в сумі 2 000 грн на рахунок НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 підтверджується випискою про рух коштів АТ «Райффайзен Банк»

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1381-5096 від 16.04.2024 станом на 27.03.2026 відповідачка ОСОБА_1 має заборгованість загальною сумою 16 745 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту 2 000 грн, нарахованих відсотків 14 745 грн (а.с.34-42)

Крім того з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 на погашення заборгованості платежів не вносила.

Разом з тим позивачем зазначено, що було прийнято рішення стосовно можливості застосування програми лояльності та часткове списання заборгованості по відсотках, тому просить суд стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за нарахованими відсотками, а лише її частину, а саме прострочену заборгованість за кредитом 2 000 грн та прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 8 000 грн, що разом становить 10 000 грн.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На офіційному веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають наслідки встановлені договором або законом.

Згідно з ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права уразі його порушення, невизнання або оспорювання.

Що стосується розміру заборгованості, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору № 1381-5096 від 16.04.2024, який є споживчим кредитом, відповідачка ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в розмірі 2 000 грн., строк позики - 300 днів, з відсотковою ставкою 2,5 % в день.

Разом з тим, підпунктом 6 пункту 5 Закону №3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі Закон №3498-IX) стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5% (24.12.2023- 21.04.2024); протягом наступних 120 днів 1,5% (22.04.2024-19.08.2024), а з 20 серпня 2024 року - 1% в день.

Договір про відкриття кредитної лінії укладений 16.04.2024 тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування» Законом № 3498-IX від 22.11.2023, тому до даних правовідносин слід застосовувати пункт 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» кредитор за період з 16.04.2024 по 21.04.2024 мав право нараховувати відповідачу відсотки у розмірі 2,5% в день, а з 22.04.2024 по 19.08.2024 1,5 % в день та з 20.08.2024 по 09.02.2025 1% в день.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачці ОСОБА_1 з 16.04.2024 по 21.04.2024 нараховувались відсотки за відсотковою ставкою 1,75 % в день (у пільговий період). Розмір таких нарахованих відсотків складає 210 грн та відповідає нормам Закону України «Про споживче кредитування».

Разом з тим, з 22.04.2024 по 12.05.2025 нарахування таких за відсотковою ставкою 1,75 % та 2,5 % суперечить нормам вищезгаданого Закону.

Враховуючи, що кредитний договір укладений після внесення змін до Закону України "Про споживче кредитування", тому умова договору щодо встановлення пільгової процентної ставки 1,75% з 22.04.2024 по 02.05.2024 та стандартної процентної ставки за користування кредитом на рівні 2,5 % з 03.05.2024 є нікчемною в силу положень ч. 5 ст. 8 та ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Тому, судом проведено власний розрахунок нарахування відсотків за кредитним договором з 22.04.2024 по 19.08.2024 за ставкою 1,5 % в день та за період з 20.08.2024 по 09.02.2025 за ставкою 1% в день.

Відтак сума заборгованості по відсотках за процентною ставкою 1,5 % за період з 22.04.2024 по 19.08.2024 становить: 2 000 грн. (сума боргу за тілом кредиту) х 1,5 % : 100 % = 30 грн х 120 днів = 3 600 грн.

Сума заборгованості по відсотках за процентною ставкою 1 % за період з 20.08.2024 по 09.02.2025 становить: 2 000 грн. (сума боргу за тілом кредиту) х 1 % : 100 % = 20 грн х 174 днів = 3 480 грн.

Таким чином, реальний загальний розмір відсотків за користування кредитними коштами, які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача складає 7 290 грн (210 грн. + 3600 грн + 3480 грн).

Отже, враховуючи ту обставину, що в порушення умов договору № 1381-5096 від 16.04.2024 взяті на себе зобов`язання ОСОБА_1 не виконала, не погасила тіло кредита та відсотки, реальна заборгованість по такому становить: 2 000 грн заборгованість за тілом кредита та 7 290 грн заборгованість по відсоткам, а всього 9 290 грн, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог, а саме 92,9 %, в сумі 2 473 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 352 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за кредитним договором № 1381-5096 від 16.04.2024, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 2 000 грн., нарахованих відсотків 7 290 грн., а всього 9 290 (дев`ять тисяч двісті дев`яносто) грн. та витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в сумі 2 473 (дві тисячі чотириста сімдесят три) грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, а саме безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуюча Л.Є. Петренко