Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №524/5120/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа №524/5120/26

Провадження №2/524/4746/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 26 551,26 грн, ухвалив таке рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що між 26.01.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , укладено Договір кредитної лінії № 838564474 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит в сумі 15000 грн.

Всупереч умов Договору № 838564474 від 26.01.2022 Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 26 551,26 грн.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу за умовами якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за договором № 838564474. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу, а далі ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу згідно з умовами якого, Позивач набув право вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 838564474 від 26.01.2022.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти стягнення із нього заборгованості за тілом кредиту не заперечував, однак просив зменшити розмір нарахованих відсотків.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

26.01.2022 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір № 838564474 за умовами якого Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 29900 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 15000 грн 00 коп. одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 25.02.2022. Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту (Траншів), отриманих протягом всього строку дії Договору. Кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником(далі – Дисконтний період), а саме до 25.02.2022. Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 76,65 (сімдесят шість цілих шістдесят п`ять сотих) процентів річних, що становить 0,21 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 383,25 (триста вісімдесят три цілих двадцять п`ять сотих) процентів річних, що становить 1,05 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті. Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим Договором щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду, є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.

28.11.2018 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено договір факторингу 28/1118-01. В подальшому між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладені додаткові угоди, в тому числі і додаткова угода №27 від 31.12.2021, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу до 31.12.2022.

Відповідно до реєстру прав вимоги №175 кредитор відступає право вимоги від ОСОБА_1 коштів в сумі 24 372,86 грн, право одержання яких належить первісному кредитору на підставі кредитного договору № 838564474, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу – 24 203,46 грн, суми заборгованості за відсотками 169,40 грн.

30.10.2023 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу 30/1023-01. Згідно з витягом з реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023 первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги від ОСОБА_1 коштів в сумі 26 551,26 грн, які складаються із тіла в сумі 24 203,46 грн та відсотків 2347,80 грн.

11.07.2025 ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е згідно з умовами якого, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 838564474 від 26.01.2022 в сумі 26 551,26 грн, які складаються із тіла в сумі 24 203,46 грн та відсотків 2347,80 грн.

НОРМИ ПРАВА

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі – Закон № 675-VIII) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В ч.1 ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОЦІНКА СУДУ

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Відповідно до Договору кредит надавався строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі – Дисконтний період). Отже, сторонами договору було погоджено строк кредитування до 25.02.2022.

Суд відзначає, що відповідно до умов Договору сторони погодили можливість продовження строку кредитування шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів. Тобто, відповідно до погоджених сторонами договору умов кредитування, для продовження строку кредитування позичальник мав до 25.02.2022 сплатити нараховані кредитором відсотки.

Разом із тим, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що кошти в сумі 1121 грн і 1209 грн були внесені позичальником 27.02.2022 та 28.02.2022, тобто після спливу строків кредитування, а тому на думку суду, такі дії не свідчать про продовження строку кредитування.

Відтак, на переконання суду строк кредитування за договором сплив 25.02.2022.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється. Права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.

Також в постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду уточнила власний правовий висновок, викладений в пункті 123 постанови від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав»).

Суд враховує те, що в п.5.3 Договору зазначено, що сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Разом із тим, суд наголошує на тому, що позивач вимог про стягнення процентів відповідно до ст. 625 ЦК України не заявляв, натомість відсотки, нараховані кредиторами визначені в позовній заяві саме «заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом», тобто за правомірну поведінку позичальника, що суперечить умовам договору.

Отже, станом на 25.02.2026 розмір нарахованої первісним кредитором заборгованості становив 26 638,88 грн(тіло кредиту 25 100 грн, відсотки за кредитом 1538,88 грн).

Як було зазначено раніше 27.02.2022 та 28.02.2022 позичальником було внесено 1121 грн і 1209 грн. Крім того, 05.05.2022 відповідачем внесено 169,40 грн.

Відтак, суд відзначає, що розмір заборгованості(тіло та відсотки) становить 24139,48 грн.

З огляду на те, що відповідач не надав суду доказів на спростування вимог позивача та фактично не заперечував проти стягнення із нього суми боргу за договором, суд вважає за можливе частково задовольнити позов та стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за договором в сумі 24139,48 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2420,65 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог 90.92%.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності обґрунтованих заперечень сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема через їх неспівмірність та/або за власним розсудом, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою – сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Зокрема, суд може змінити розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу як шляхом зменшення загальної суми таких витрат, так і шляхом відмови у відшкодуванні чи зменшення розміру витрат на оплату окремих послуг адвоката.

Такі висновки викладені у постанові Велика Палата Верховного Суду від 20 травня 2026 року по справі № 911/969/24.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, суд приймає до уваги те, що ціна позову в даній справі дорівнює 26 551,26 грн, що становить приблизно 7,98 прожиткових мінімумів для працездатних осіб(2026 рік), а отже вказана справа є малозначною. Також, суд враховує сталість судової практики у питання стягнення заборгованості.

З цих підстав, враховуючи принцип розумності витрат на правничу допомогу, суд вважає за можливе зменшити їх розмір до 3500 грн.

Разом із тим, з огляду на те, що судом частково задоволено позов, суд вважає за можливе стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 3182,20 грн.

Керуючись ст. 526, 530, 610-612, 625, 1054 ЦК України, ст. 10, 12, 81, 258, 259, 263 – 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місто Київ, вулиця Поправки Юрія, будинок 6 кабінет 13, р/р НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») заборгованість в розмірі 24139,48 грн та судові витрати в сумі 5602,85 грн.

В іншій частині вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Діна АНДРІЄЦЬ