Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №398/4933/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4933/26

провадження №: 2/398/4385/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"29" жовтня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Голосеніної Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Шаповал І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Через систему «Електронний суд» ТОВ «Селфі Кредит» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №2321624 про надання споживчого кредиту від 22.05.2025 року в розмірі 75 637,52 грн та судових витрат. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22.05.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №2321624 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 30 500,00 грн, строком на 360 днів, тобто до з 22.05.2025 року до 17.05.2026 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1% в день. Взяті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 75 637,52 грн, з яких: 29 174,14 грн заборгованість за тілом кредиту; 31 213,38 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом; 15 250,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.08.2026 року справу призначено до судового розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

05.09.2026 року через систему «Електронний суд» відповідач ОСОБА_1 подала відзив, в якому просила відмовити у задоволенні позову. Відзив обґрунтувала тим, що факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів вона не заперечує. Водночас не погоджується із розміром заборгованості, зазначеним позивачем у позовній заяві. Відповідно до інформації, яка відображається в особистому кабінеті позивача, нею було сплачено 73 622,20 грн. Зазначена сума є суттєвою та повинна бути врахована при визначенні фактичної заборгованості. При цьому позивач просить стягнути ще 75 637,52 грн, тобто суму, яка більш ніж удвічі перевищує отримані нею кредитні кошти. Саме тому вважає необхідним перевірити правильність проведеного позивачем розрахунку.

08.09.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить позовні вимоги задовольнити. Товариство наголошує, що нарахування заборгованості здійснювалося виключно відповідно до умов кредитного договору, які були погоджені сторонами під час його укладення, є чіткими, однозначними та не допускають подвійного тлумачення. Умови щодо порядку погашення заборгованості, черговості зарахування платежів та нарахування відповідних платежів визначені Договором належним чином і були відомі Відповідачці до моменту його укладення. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі (п.1.4. Договору). Встановлений розмір процентної ставки повністю відповідає та не перевищує законодавчих обмежень визначених ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Товариством надано детальний розрахунок заборгованості за Договором №2321624 від 22.05.2025 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», з якого вбачається, зокрема, інформація: про щоденне нарахування Товариством процентів за кожен день користування кредитом; щодо нарахованих Товариством штрафних санкцій (штрафу), з урахуванням обмежень встановлених ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування»; щодо здійснених Відповідачкою платежів в рахунок погашення заборгованості у сумі 73625,00 грн.. Оплати відповідачки враховано при визначені суми заборгованості та наведені у додатку до позову - Розрахунок заборгованості за Договором. Згідно Кредитного договору у випадку прострочення повернення суми Позики, Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству штраф. Штрафи за Договором нараховуються у момент сплати, але в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення Споживачем зобов`язань за цим Договором обмежується сумою, визначеною, відповідно до статті 21 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідач, укладаючи кредитний договір, мала можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище. Крім того, згідно з умовами договору, вона мала право відмовитися від договору протягом 14 днів з дня його укладення без пояснення причин, у тому числі після отримання грошових коштів, однак таким правом не скористалася. За таких обставин відсутні підстави вважати, що у справі, яка переглядається, нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Учасники справи, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача у позовній заяві та відповіді на відзив просив розглядати справу у його відсутність.

Відповідач причини неявки не повідомила.

Підстав для відкладення розгляду справи, визначених ст. ст. 223 та 240 ЦПК України, судом не встановлено.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Судом встановлено, що 22.05.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №2321624 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмірі 30 500,00 грн, строком на 360 днів, тобто з 22.05.2025 року до 17.05.2026 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом: стандартна процентна ставка 1 % на день (фіксована), знижена процентна ставка 0,5 % на день за умови сплати першого платежу до 21 червня 2025 року або протягом наступного календарного дня; денна процентна ставка на дату укладення договору 1 %. Пунктами 1.13, 1.14 договору передбачено, що додаткові та/або супутні послуги за договором не надаються, а комісії не встановлюються.

Договір містить додаток №1 «Графік платежів». Зазначені договір та додаток до нього відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Крім того, відповідач ознайомлена з паспорт споживчого кредиту, який нею підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

На виконання умов зазначеного договору кредитні кошти в сумі 30 500 грн були перераховані 22 травня 2025 року о 20 год 32 хв на реквізити платіжної картки відповідача № 4149510032502694, зазначеної в пункті 2.1 договору ( НОМЕР_1 ), що підтверджується листом ТОВ ПЕЙТЕК (код ЄДРПОУ 44103264) вих. № 20260702-191 із зазначенням номера транзакції, коду авторизації та банку-еквайра. ТОВ ПЕЙТЕК на підставі ліцензії Національного банку України надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку і діяло на підставі договору з ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» від 01 квітня 2024 року № 01042024-2. Отримання кредитних коштів відповідач визнає.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з деталізованим розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» станом на 10 липня 2026 року, за період з 22 травня 2025 року по 17 травня 2026 року (360 днів) відповідачеві нараховано: тіло кредиту 29 174,14 грн, проценти за користування кредитом 31 213,38 грн, штрафні санкції 15 250,00 грн (нараховані у період з 02 лютого по 05 лютого 2026 року та з 04 березня по 08 березня 2026 року), а всього 75 637,52 грн.

З розрахунку заборгованості вбачається, у період з 22.05.2025 роду до 16.06.2025 року включно (26 днів) відсотки за користування кредитом нараховувались на суму кредиту в розмірі 30 500,00 грн за пільговою ставкою 0,5%, а з 17.06.2025 року на суму кредиту неодноразово зменшувалась в зв`язку з здійсненням відповідачем часткового погашення тіла кредиту та відсотки нараховувались за стандартною ставкою 1% на суму кредиту.

За цим самим розрахунком відповідач здійснювала платежі, які кредитодавець зарахував у погашення тіла кредиту в розмірі 1 325,86 грн та у погашення процентів за користування кредитом в розмірі 72299,14 грн. Після 05 лютого 2026 року платежі від відповідача не надходили.

При цьому, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Така правова позиції викладена у постановах Верховного Суду від 12.12.2024 у справі № 298/825/15, від 06 травня 2020 року у справі № 372/223/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 02 жовтня 2024 року у справі № 761/24252/14-ц, від 04.12.2024 у справі № 755/4205/14.

Відтак заборгованість відповідача за кредитним договором становить в частині заборгованості за тілом кредиту в розмірі 29 174,14 грн (30 500,00 грн (сума кредиту) – 1325,86 грн (сплачено в рахунок тіла кредиту), в частині заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 31 213,38 грн (39 968,38 грн (нараховані та не сплачені відсотки за період з 01.01.2026 року по 17.05.2026 року) – 8 755,00 грн (сплачені відсотки 30.01.2026 року та за період з 02.02.2026 року по 05.02.2026 року), а всього 60 387,52 грн.

За період з 22.05.2026 року по 31.12.2025 року нараховані відсотки за користування кредитом в загальному розмірі 72 299,14 грн були погашені відповідачем та в рахунок заборгованості позивачем не включені.

Отже, розрахунок заборгованості, наданий позивачем, відповідає умовам кредитування та є математично правильним.

Суд звертає увагу, що посилання відповідача на обмеження щодо розміру заборгованості подвійним розміром суми кредити є нерелевантним, оскільки такі обмеження стосуються виключно сукупної суми неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін (ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування») та не поширюється на сукупну суму тіла кредиту та відсотків за його користування.

Щодо стягнення штрафних санкцій, нарахованих позивачем відповідно до пунктів 6.4, 6.4.1, 6.4.2 кредитного договору, суд зазначає наступне.

Пунктом 18 ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки, штрафні санкції нараховані позивачем в період дії в Україні воєнного стану, що суперечить вищезазначеній нормі ЦК України, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 15 250,00 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України та абз. 1 п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог (79,84%), в розмірі 2 125,66 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 – 81, 141, 258, 259, 263 – 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», ЄДРПОУ 37356833, заборгованість за договором №2321624 про надання споживчого кредиту від 22.05.2025 року у розмірі 60 387 (шістдесят тисяч триста вісімдесят сім) грн 52 коп, яка складається з:

29 174,14 грн – заборгованість за тілом кредиту;

31 213,38 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом;

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», ЄДРПОУ 37356833 судовий збір в розмірі 2 125 ( дві тисячі сто двадцять п`ять) грн 66 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: м.Київ, вул.Андріївський узвіз, 1-а;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В.Голосеніна