Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №396/1514/26 — Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1514/26

Провадження № 2/396/1481/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02.11.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Цесельської О. С.,

за участю секретаря судового засідання: Філюкової О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Новоукраївка Кіровоградської області, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу №396/1514/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2026 року до суду звернулося з позовною заявою ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 48 291,53 грн., витрат на правову допомогу та судових витрат.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 17.02.2017 року між ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0676/82/0311588, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 36 712,51 грн. на строк 72 місяців. Процентна ставка - 38,30% річних. Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. Відповідач не виконав умови кредитного договору.

31.08.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №114/63, згідно з умовами якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №4014/0676/82/0311588 від 17.02.2017 р.

Таким чином, всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання та має непогашену заборгованість на загальну суму 48 291,53 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 35 268,03 грн., відсотки - 4 397,40 грн., заборгованість за штрафом - 8 626,10 грн.

Ухвалою суду від 01.07.2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

25.09.2026 р. відповідач через канцелярію суду надав заяву, у якій останній просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку з укладенням договору із адвокатом.

08.10.2026 р. відповідач через канцелярію суду надав заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

29.10.2026 р. відповідач ОСОБА_1 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому він не заперечує проти факту укладення кредитного договору №4014/0676/82/0311588 від 17.02.2017 р. та отримання кредитних коштів, разом з тим вважає, що завлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на те, що вимоги про стягнення штрафу є необгрунтованими, надмірними та неспівмірними із сумою основного зобов`язання, що суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності. Відповідач просить суд задовольнити позовні вимоги позивача частково та відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення штрафу. Щодо заявлених позивачем витрат на правову допомогу, відповідач вважає їх неспівмірними спору та складності справи, завищеними та необгрунтованими, у зв`язку із чим просить відмовити у їх задоволенні.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у судове засідання не з`явився, через систему "Електронний суд" надіслав клопотання про підтримання позовних вимог та розгляду справи без участі сторони позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, про що свідчить підпис від 19.10.2026 р. у розписці про отримання копії ухвали про відкриття провадження та повістки про виклик до суду.

За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до рішення зборів суддів Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28.03.2025 року №6, у спорах, що виникають з правочинів, зокрема договорів, з них – позики, кредиту, банківського вкладу, у тому числі споживчого кредиту запроваджена змішана форма розгляду (формування та зберігання) судових справ. Встановлено, що підлягають роздрукуванню такі матеріали: позовна заява, документ, що підтверджує сплату судового збору; документи, що підтверджують повноваження представників сторін. Додатки до позовної заяви не роздруковуються та зберігаються в електронній формі, якщо інше не визначено.

Суд, дослідивши матеріали електронної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подав, про розгляд справи судом повідомлений належним чином.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Всебічно і повно дослідивши матеріали справи, перевіривши підтвердження їх наявними у справі доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 17.02.2017 року між ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0676/82/0311588, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 36 712,51 грн. на строк 72 місяців. Процентна ставка - 38,30% річних. Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. Відповідач не виконав умови кредитного договору.

Додані до Кредитного договору анкета заява на кредит, графік платежів за договором і паспорт споживчого кредиту містять розмір суми кредиту, процентну ставку за кожен день та річну, строк кредитування, відповідальність за порушення умов договору. Вказані документи підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Перед укладенням Кредитного договору відповідач був вільним в погодженні всіх умов кредитування, з правилами, порядком погашення по кредиту ознайомлений.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Ураховуючи викладені обставини, суд вважає, що спірний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони договору досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів ст. 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні.

31.08.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №114/63, згідно з умовами якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №4014/0676/82/0311588 від 17.02.2017 р.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (ст. 512 ЦК України). Відступлення права вимоги відбувається на підставі правочину, зокрема, внаслідок укладення договору купівлі-продажу чи міни; дарування; факторингу. Останнім є операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредиторові.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти.

Із ст. 1050 ЦК України вбачається, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості 35 268,03 грн. - за основним боргом та 4 397,40 грн. - за відсотками.

Крім того, позивач прохав стягнути з відповідача 8 626,10 грн. штрафу за зазначеним кредитним договором.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати штрафу.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачу було неправомірно нараховано штраф у розмірі 8 626,10 грн. за кредитним договором № 4014/0676/82/0311588 від 17.02.2017 р., а тому слід відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачем надано не було.

З урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та враховуючи факт не виконання відповідачем умов кредитного зобов`язання, а також те, що він не подав до суду відзив на позовну заяву, чим не спростував доводи представника позивача щодо заявлених позовних вимог, а тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 39 665,43 гривень.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 8 000,00 грн., то суд дійшов наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно договору № 0107 від 01.07.2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», з однієї сторони, та Адвокатське об`єднання «Апологет», з іншої сторони, уклали договір про надання правової (правничої) допомоги.

Згідно Акту наданих послуг про надання правової (правничої) допомоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та Адвокатське об`єднання «Апологет» в особі адвоката Усенка М. І. засвідчують, що виконавець надав, а клієнт отримав послуги на загальну суму 8 000 грн.

Згідно ч. 5 ст. 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139, ч. 3 ст. 141 ЦПК України, а також їх документального обґрунтування.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, та чи була їх сума обґрунтованою.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 8 000 грн. є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи.

Враховуючи викладені обставини, складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правової допомоги у цій справі є меншим, ніж зазначено у детальному описі робіт на загальну суму 8 000 грн., а тому такий обсяг виконаних робіт підлягає зменшенню та стягненню з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, понесених у цій справі, в сумі 5 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 186 грн. 62 коп. (39 665,43 х 100 : 48 291,53 = 82,13%, 2662,40 х 82,13% = 2 186 грн. 62 коп.).

Керуючись статтями ст. ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за кредитним договором №4014/0676/82/0311588 від 17.02.2017 року в розмірі 39 665,43 гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 186,62 гривень та 5 000,00 гривень витрат на правову допомогу.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Повний текст рішення складено та підписано 02 листопада 2026 року.

Суддя: О. С. Цесельська