Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №609/155/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/155/26

2/609/302/2026

02 листопада 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Харлана М.В.

за участю секретаря судового засідання Семенюк О.І.

представника позивача Кондрат Л.Г.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача Чауса С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до

відповідача: ОСОБА_1

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за договорами

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 19 лютого 2026 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. В обґрунтування позову зазначено, що 14 вересня 2018 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладеного договір № 94757531000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку.

Відповідно до умов договору, кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 8000,00 грн. на строк до 14.09.2020 р. включно, процентна ставка за кредитним договором встановлюється в розмірі 55,00 % річних.

Також, умовами Договору передбачено, що за користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений Договором термін, розмір процентної ставки може бути змінений, та діятиме для строкової суми основної заборгованості на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується для всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення простроченої, а саме з наступного дня після дня не сплати або не повної сплати платежу встановленого у кредитному договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.

Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши позичальнику кредитні кошти на загальну суму 8000,00 грн.

Однак, відповідач не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий кредит в строки, передбачені договором.

19.02.2021 р. між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» було укладено договір № 200, відповідно до якого первісний кредитор передав права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 94757531000 (рахунок № 26200965942660).

22.02.2021 р. між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 04/22/02/2021/1 відповідно до якого ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 94757531000(26200965942660).

10.01.2023 р. між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 94757531000(26200965942660).

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 94757531000(26200965942660).

Станом на день звернення до суду з даним позовом заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у неї обліковується прострочена заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню грошових коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості становить 36012,81 грн., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту – 26578,55 грн;

- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 9298,06 грн.

- заборгованість за комісіями – 136,20 грн.

Оскільки на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «Коллект Центр», тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

З огляду на вищевикладене, ТОВ «Коллект Центр» просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 36012,81 грн., а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.

28 квітня 2026 року представником позивача ТОВ «Коллект Центр» подано заяву про уточнення позовних вимог, разом із тим, заявою від 03.06.2026 р. представник позивача просив не брати до уваги під час розгляду справи по суті відомості та доводи викладені в заяві про уточнення позовних вимог, оскільки інформація у ній не відображає актуальної процесуальної позиції позивача.

03 червня 2026 року представником позивача ТОВ «Коллект Центр» подано письмові пояснення, у яких останній вказав, що 14.09.2018 р. між Акціонерним товариством «Укрисиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 94757531000 (рахунок № 26200965942660), відповідно до умов якого між сторонами виникли кредитні правовідносини.

У позовній зяві заначено, що відповідно до умов договору, кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 8000,00 грн. на строк до 14.09.2020 р. включно. При цьому зазначений договір за своєю правовою природою не зводиться виключно до надання одноразової фіксованої суми коштів, оскільки передбачає складну структуру кредитування, що включає як цільове фінансування, так і додатковий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту (овердрафту) на картковому рахунку позичальника.

Так, відповідно до п.3.1 Договору Сума кредиту за Договором становить 26522,00 грн.

Пунктом 3.2 Договору передбачено надання кредиту здійснюється не пізніше ніж 30 календарних днів з моменту підписання Договору.

Згідно із п.3.3 Договору Кредит надається Позичальнику для особистих потреб: - в сумі 25980,00 грн. (- на оплату товарів (обладнання/матеріалів) для здійснення заходів щодо реалізації Проекту в рамках Програми "UREEFF" шляхом оплати Банком з позичкового рахунку Позичальника платіжних документів ФОП ОСОБА_2 (далі - Отримувач 1), ідентифікаційний код юридичної особи / ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_1 , на рахунок Отримувача 1 N? НОМЕР_2 , відкритий в АТ ОЩАДБАНК, код банку (МФО) 338545. - на оплату разової комісії за надання кредиту в сумі 517,00 грн. у разі її застосування, шляхом зарахування на рахунок Банку суми разової комісії за надання кредиту з позичкового рахунку Позичальника. - в сумі 25,00 грн. на оплату комісії за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов?язаннями за Договором (довідки надаються Банком у вигляді текстових смс-повідомлень, що направляються на номер телефону Позичальника), шляхом зарахування на рахунок Банку суми комісії за надання довідки про стан розрахунків за кредитними зобов?язаннями за перший місяць кредитування з позичкового рахунку Позичальника.

Окремо відповідно до умов договору Банком було відкрито позичальнику картковий рахунок № НОМЕР_3 , який використовується у межах встановленого режиму кредитування та обслуговується відповідно до тарифів і правил банку. Саме в межах цього карткового рахунку функціонує окремий інструмент кредитування у вигляді додаткового кредиту, що надається шляхом встановлення кредитного ліміту (овердрафту)

Так, відповідно до п.4.1 Договору Банк відкриває позичальнику та обслуговує на умовах Тарифного плану Револьверна Кредитна Картка "Шоппінг картка", розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com й на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку (надалі - «Тарифи»), окремий картковий рахунок № НОМЕР_3 у національній валюті України, який використовується згідно з режимом поточного рахунку, встановленим законодавством, та обслуговується згідно цього Договору та Правил. Картковий рахунок відкривається Банком в Дату встановлення ліміту кредитування, визначену цим Договором.

Сторони домовились, що цей Договір містить заяву Позичальника на відкриття Карткового рахунку і подання окремої заяви не вимагається. Згідно із п.4.2 Договору Підписанням цього договору позичальник засвідчує своє клопотання щодо надання Позичальнику додаткового кредиту (Кредитної картки) шляхом встановлення ліміту овердрафту (далі – ліміт кредитування) на картковому рахунку позичальника.

В той же час вказаним пунктом передбачено, що ліміт кредитування становить – 8000 грн, строк дії ліміту кредитування – 24 місяці з дати встановлення ліміту (з можливістю подальної пролонгації). Процентна ставка за операціями із отримання готівки та безготівковими операціями становить – 55% річних . Водночас матеріали справи містять Паспорт споживчого кредиту – Інформаційний лист, у якому зазначено, що ліміт кредитування до додатковим кредитом становить – до 50000 грн.

Згідно із п.4.6 Договору Факт користування Позичальником коштами додаткового кредиту підтверджує згоду позичальника з умовами кредитування, зазначеними в цьому Договорі та письмовому повідомленні Банку, згаданому в п. 4.4 цього Договору.

У відповідності до п.4.7 Договору Позичальник заявляє, що йому відомо про те, що додатковий кредит надається для споживчих цілей і його забороняється використовувати для проведення операцій, пов?язаних із здійсненням підприємницької діяльності, для здійснення операцій з примусового стягнення коштів з карткового рахунку Позичальника, а також, для оплати

Пунктом 4.8 Договору передбачено, що Позичальник зобов?язується повернути додатковий кредит длату за користування додатковим кредитом не пізніше дати спливу строку дії лімту кредитування. Водночас первісний кредитор у подальшому розпорядився правами вимоги за вказаним договором шляхом їх відступлення.

Із аналізу змісту Реєстру боржників до всіх Договорів факторингу свідчить про те, що фактичному відступленню підлягала саме вимога, яка виникла у зв`язку з використанням додаткового кредиту (кредитного ліміту), як окремого та самостійного елементу кредитного продукту. Таким чином, первісний кредитор фактично відступив право вимоги саме за додатковим кредитом, що був реалізований у формі кредитного ліміту на картковому рахунку позичальника, тоді як інші складові кредитного зобов`язання мають відокремлений характер та не можуть автоматично включатися до обсягу відступлених прав без чіткого їх індивідуального визначення.

Так, відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 200 від 19.02.2021 року право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором № 94757531000 (рахунок № 26200965942660) значиться під порядковим номером «61», згідно із яким сума кредитного ліміту 28000,00 грн, дата 11.04.2019 рік, загальна сума заборговансоті за Договором 34130.47 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) – 26578.55 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 7415,72 грн., заборгованість за комісіями – 136,20 грн.

З наведеного вбачається, що предмет відступлення права вимоги був конкретизований через показники саме кредитного ліміту та сформованої за ним заборгованості, що за своєю суттю свідчить про відступлення вимог, пов`язаних із використанням додаткового кредитного інструменту, тоді як інші елементи зобов`язання не були чітко відокремлені або індивідуалізовані як самостійний предмет відступлення у розумінні цивільного законодавства та умов договору факторингу.

Звертає увагу суду й те, що позивач у даній справі заявляє до стягнення заборгованість саме, яка сформувалася внаслідок користування додатковим кредитом (кредитним лімітом), тобто фактично йдеться не про всю сукупність зобов`язань за договором, а виключно про частину боргу, що виникла в межах овердрафтного кредитування.

Звертає увагу суду на те, що вже на початку виписки по рахунку НОМЕР_4 зазначено дату 11.04.2019 р., під якою зафіксовано операцію із встановлення та/або збільшення кредитного ліміту. Саме з цієї дати фактично розпочалося активне використання позичальником кредитного інструменту у вигляді карткового рахунку, що свідчить про те, що саме з 11.04.2019 р. виникли правовідносини у частині додаткового кредиту, а не з дати укладення первісного договору 14.09.2018 р. Таким чином, дата 11.04.2019 р. у Реєстрі боржників обґрунтовано відображає момент фактичної активації та використання кредитного ліміту, а не дату укладення базового договору.

Щодо наявної різниці у зовнішньому вигляді підпису відповідача на двох примірниках договору, зазначає, що позивач об`єктивно позбавлений можливості надати будь-яке технічне або експертне пояснення щодо графічних особливостей виконання підпису, оскільки формування та проставлення підпису здійснюється виключно особисто позичальником при підписанні кожного окремого примірника договору. Кредитодавець при цьому не має ані технічної, ані фактичної можливості впливати на спосіб виконання підпису, його графічні особливості, інтенсивність, нахил чи інші елементи почерку, оскільки такі дії перебувають виключно у сфері волевиявлення та фізичного виконання самої особи, яка підписує документ.

Вказують, що відповідачем не оспорюється сам факт укладення кредитного договору, не заперечується отримання кредитних коштів та фактичне користування кредитним продуктом, що є визначальним для підтвердження реальності правовідносин між сторонами.

В судовому засіданні представник позивача ТОВ «Коллект Центр» Кондрат Л.Г. позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Чаус С.Г. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити в задоволенні позову.

В попередніх судових засіданнях відповідач ОСОБА_1 не заперечила того факту, що користувалась кредитною карткою.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2026 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано десятиденний термін для усунення недоліків позовної заяви, перелічених в ухвалі суду.

4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 09 березня 2026 року відкрито провадження за даним позовом за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 23 березня 2026 року, за клопотанням позивача витребувано інформацію, що містить банківську таємницю, окрім того, у Акціонерного товариства «Укрсиббанк» витребувано детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 , у зв`язку із ненадходженням витребуваної інформації судовий розгляд справи відкладено на 06 квітня 2026 року.

5. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 06 квітня 2026 року судовий розгляд справи відкладено на 20 квітня 2026 року, явку представника позивача визнано обов`язковою, у зв`язку із перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті, судовий розгляд справи відкладено на 07 травня 2026 року, у зв`язку із клопотанням представника позивача судовий розгляд справи відкладено на 21 травня 2026 року, у зв`язку із клопотанням представника позивача судовий розгляд справи відкладено на 04 червня 2026 року, у зв`язку із оголошеною перервою судовий розгляд справи відкладено на 22 червня 2026 року.

6. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 22 червня 2026 року за клопотанням відповідача ОСОБА_1 витребувано в АТ «Укрсиббанк» інформацію щодо виданих платіжних карток на ім`я ОСОБА_1 та відкритих рахунків для їх обслуговування, а також інформацію щодо встановлених кредитних лімітів на вищевказані кредитні картки, судовий розгляд справи відкладено на 09 липня 2026 року, у зв`язку з ненадходженням витребуваних доказів судовий розгляд справи відкладено на 23 липня 2026 року, у зв`язку із клопотанням відповідача судовий розгляд справи відкладено на 27 серпня 2026 року, у зв`язку із клопотанням представника відповідача судовий розгляд справи відкладено на 15 вересня 2026 року, у зв`язку із неявкою відповідача та її представника судовий розгляд справи відкладено на 01 жовтня 2026 року, у зв`язку із клопотанням представника відповідача судовий розгляд справи відкладено на 21 жовтня 2026 року, у зв`язку із заявою представника відповідача судовий розгляд справи відкладено на 02 листопада 2026 року.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

7. Судом встановлено, що 14.09.2018 року між Акціонерним товариством «Укрисиббанк» та ОСОБА_1 укладеного договір № 94757531000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку, підписаний власноруч відповідачем.

Відповідно до п. 3.1 Договору Сума кредиту за Договором становить 26522,00 грн.

Згідно із п. 3.3 Договору кредит надається позичальнику для особистих потреб: - в сумі 25980,00 грн. (- на оплату товарів (обладнання/матеріалів) для здійснення заходів щодо реалізації Проекту в рамках Програми "UREEFF" шляхом оплати Банком з позичкового рахунку Позичальника платіжних документів ФОП ОСОБА_2 (далі - Отримувач 1), ідентифікаційний код юридичної особи / ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_1 , на рахунок Отримувача 1 № НОМЕР_2 , відкритий в АТ "Ощадбанк", код банку (МФО) 338545.

- на оплату разової комісії за надання кредиту в сумі 517,00 грн. у разі її застосування, шляхом зарахування на рахунок Банку суми разової комісії за надання кредиту з позичкового рахунку Позичальника.

- в сумі 25,00 грн. на оплату комісії за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов?язаннями за Договором (довідки надаються Банком у вигляді текстових смс-повідомлень, що направляються на номер телефону Позичальника), шляхом зарахування на рахунок Банку суми комісії за надання довідки про стан розрахунків за кредитними зобов?язаннями за перший місяць кредитування з позичкового рахунку Позичальника.

Також, відповідно до умов п. 4.1 договору Банк відкриває позичальнику та обслуговує на умовах Тарифного плану Револьверна Кредитна Картка "Шоппінг картка", розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com й на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку (надалі - «Тарифи»), окремий картковий рахунок № НОМЕР_3 у національній валюті України, який використовується згідно з режимом поточного рахунку, встановленим законодавством, та обслуговується згідно цього Договору та Правил. Картковий рахунок відкривається Банком в Дату встановлення ліміту кредитування, визначену цим Договором.

Сторони домовились, що цей Договір містить заяву Позичальника на відкриття Карткового рахунку і подання окремої заяви не вимагається.

Згідно із п. 4.2 договору підписанням цього договору позичальник засвідчує своє клопотання щодо надання Позичальнику додаткового кредиту (Кредитної картки) шляхом встановлення ліміту овердрафту (далі – ліміт кредитування) на картковому рахунку позичальника на наступних умовах: ліміт кредитування – 8000,00 грн., строк дії ліміту кредитування – 24 місяці з дати встановлення ліміту (з можливістю подальшої пролонгації), процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки, річних 55,00% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями, річних 55,00 % річних, процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями, для яких діє пільговий період 0,0001%, комісія за надання послуг з управління кредитом при простроченні платежу до 500,00 грн., комісія за розрахунково-касове обслуговування – у відповідності до тарифного плану.

Відповідно до п. 5.3 договору вбачається, що підписанням цього договору позичальник серед іншого засвідчує, що він особисто ознайомлений з правилами та тарифами, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com, отримала від Банку інформацію про умови кредитування згідно вимог законодавства України, зокрема, ЗУ «Про споживче кредитування».

8. Додатком до договору № 94757531000 від 14.09.2018 р. є графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту, найменування комісій та порядок їх сплати.

9. 14 вересня 2018 року відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту. У відповідності до Паспорта споживчого кредиту - Інформаційного листа (Інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), а саме розділу №3. Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, тип кредиту поділяється на 2 частини, а саме: 1) Основний кредит (кредит), розмір якого становить 26522,00 грн. на строк 24 місяці. 2) Додатковий кредит (кредитування рахунку, овердрафт), ліміт якого становить до 50000,00 грн., на строк до 24 місяців з дати встановлення ліміту (з можливістю подальшої пролонгації).

10. Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_4 вбачається, що 11.04.2019 р. на вищевказаний картковий рахунок був встановлений кредитний ліміт в розмірі 28000,00 грн.

11. Відповідно до листа № 31-4-01/9104 наданого 07 липня 2026 року АТ «Укрсиббанк» на ухвалу Шумського районного суду Тернопільської області від 22 червня 2026 року вбачається, що банком на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано та видані наступні платіжні картки:

1. 5354321001881490 випущена до діючого карткового рахунку НОМЕР_5 в валюті UAH без встановлення кредитного ліміту;

2. 5354321001881763 випущена до діючого карткового рахунку НОМЕР_6 в валюті EUR без встановлення кредитного ліміту;

3. 5116951958903720 випущена до діючого карткового рахунку НОМЕР_4 в валюті UAH. Сума встановленого кредитного ліміту 28000,00 грн.

12. 19.02.2021 р. між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» було укладено договір факторингу № 200.

13. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 200 від 19.02.2021 р право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором № 94757531000, яка зазначена під порядковим номером «61», в розмірі 34130,47 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 26578,55 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 7415,72 грн., заборгованість за комісіями – 136,20 грн. перейшло до ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (сума кредитного ліміту 28000,00 грн.)

14. 22.02.2021 р. між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 04/22/02/2021/1.

15. Відповідно до витягу з реєстру прав боржників до договору факторингу № 04/22/02/2021/1 від 22.02.2021 р. ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором № 94757531000 у загальній сумі 34130,47 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 26578,55 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 7415,72 грн., заборгованість за комісіями – 136,20 грн.

16. 10.01.2023 р. між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.

04.02.2025 р. між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено додаткову угоду № 10/11 до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, умовами якого внесено зміни до реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді, а також до реєстру боржників в електронному вигляді.

17. Відповідно до витягу із змінами з реєстру боржників до договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023 р., що є додатком до додаткової угоди № 10/11 від 04.02.2025 р. ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором № 94757531000 у загальній сумі 36012,81 грн.

18. Відповідно до довідки - розрахунку заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Коллект Центр» станом на 04.02.2026 р. за кредитним договором № 94757531000 від 14.09.2018 р. становить 36012,81 грн., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту – 26578,55 грн;

- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 9298,06 грн.

- заборгованість за комісіями – 136,20 грн.

Також в матеріалах справи містить розрахунок заборгованості за договором № 94757531000 від 14.09.2018 р. виконаний первісним кредитором, відповідно до кого вбчається, що відповідачем вчинялись дії щодо погашення заборгованості за кредитним договором у період з 12.05.2019 р. по 18.02.2021 р.

ІV. Оцінка Суду.

19. Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобовязані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

20. У відповідності до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

21. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

22. В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

23. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

24. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

25. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

26. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

27. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

28. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

29. Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

30. Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

31. Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

32. Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

33. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

34. Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

35. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Суд вважає доведеним позивачем перехід прав вимог до відповідача за кредитним договором № 94757531000 від 14.09.2018 р., що підтверджується, зокрема: копіями договорів факторингу, витягами з реєстру боржників, актами прийому – передачі реєстру боржників, копією платіжного доручення № 186180001 від 26 лютого 2021 р.

36. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

37. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

38. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

39. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

40. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

41. За положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

42. Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Укрсиббанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

43. У рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

За змістом статті 1056-1ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

44. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

45. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

46. Відповідно до ч.4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

47. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, в тому числі і кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.

48. Судом встановлено, що 14 вересня 2018 року відповідно до наведених вище положень законодавства АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 уклали договір № 94757531000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку. Між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору та договір підписано його сторонами, у тому числі відповідачем власноручним підписом.

Оскільки вказаний кредитний договір відповідачем підписано особисто, недійсним в судовому порядку не визнавався, а відтак є чинним і підлягає до виконання його сторонами. Відповідач під час укладення кредитного договору, ознайомилась з його текстом та істотними умовами кредитування, що підтверджується особистим підписом позичальника. Оскільки, кредитний договір був підписаний відповідачем без будь-яких застережень, суд приходить до висновку, що остання погодилася з його умовами та зобов`язалася виконувати їх.

49. Згідно зі статтею 41 Закону України «Про Національний банк України» та частинами першою, другою статті 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Національний банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та Правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі Правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

50. Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 року № 566, чинного на час виникнення спірних правовідносин, зі змінами та доповненнями, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

51. Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

52. Згідно з пунктом 5.4 цього Положення, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

53. Пунктом 5.6 вказаного Положення визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Подібні висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 214/1423/15-ц (провадження № 61-8821св24).

Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_4 наявний в матеріалах справи вбачається, що 11.04.2019 р. на вищевказаний картковий рахунок був встановлений кредитний ліміт в розмірі 28000,00 грн. Окрім того, із вищевказаної виписки вбачається, що відповідач користувалась кредитними коштами та здійснювала часткове погашення заборгованості. Вказаний факт не заперечувався і самим відповідачем в судовому засіданні.

Зазначені докази є належними та допустимими, відповідачем не спростовані.

54. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов`язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.

55. Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

56. Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

57. Згідно із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

58. З розрахунків заборгованості, наявних в матеріалах справи вбачається, що проценти за користування кредитом нараховано за період та за відсотковою ставкою, що відповідають умовам Договору. (строк кредитування 24 місяці з 11.04.2019 р. (дата встановлення кредитного ліміту) по 09.04.2021 р.).

Також в матеріалах справи містить розрахунок заборгованості за договором № 94757531000 від 14.09.2018 р. виконаний первісним кредитором, відповідно до кого вбчається, що відповідачем вчинялись дії щодо погашення заборгованості за кредитним договором у період з 12.05.2019 р. по 18.02.2021 р. (саме в частині оплати заборгованості по додатковому кредиту).

Сплачуючи кредит, відповідач вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для неї певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».

59. Щодо стягнення заборгованості за комісією суд зазначає таке

Умовами Договору визначено сплату комісії за надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати платежу (до 500 грн.), а також, за розрахунково-касове обслуговування.

В частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 94757531000 від 14.09.2018 р. за комісією в розмірі 136,20 грн. суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки в кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, також позивачем не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості за комісією, а з розрахунку заборгованості первісного кредитора вбачається, що 2142,50 грн. із здійснених відповідачем платежів позивач зарахував на погашення заборгованості саме по комісії, зазначені кошти підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.

Таким чином, розмір заборгованості за процентами підлягає зменшенню з 9298,06 грн. до 7155,56 грн. (9298,06 грн. – 2142,50 грн.).

60. Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, а також те, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення із останньої в користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості за договором № 94757531000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку від 14.09.2018 р. в розмірі 33734,11 грн. з яких: заборгованість за основним зобов`язанням – 26578,55 грн., заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 7155,56 грн.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

61. Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2493,87 грн. (93,67%)

62. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

63. Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.

64. Частиною 1 статті 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

65. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 134 ЦПК України).

66. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

67. При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

68. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

69. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

70. Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

71. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

72. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

73. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

74. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

75. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

76. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

77. Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

78. Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

79. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

80. При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

81. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

82. Частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

83. З огляду на зазначене, слід виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.

84. Судом встановлено, що 01 липня 2024 року між ТОВ «Коллект центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024, відповідно до умов якого, адвокатське об`єднання, на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги, зокрема: надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно п. 4.1 вказаного Договору, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору.

Як вбачається з заявки на надання юридичної допомоги № 246 від 01 січня 2026 року, ТОВ «Коллект центр» та АО «Лігал Ассістанс» погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об`єднанням товариству по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 : надання усної консультації 4000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 9000,00 грн.

Відповідно до витягу з акту № 18 від 30 січня 2026 року про надання юридичної допомоги, АО «Лігал Ассістанс» надано ТОВ «Коллект центр» наступні послуги по клієнту Головач: надання усної консультації 4000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 9000,00 грн.

Таким чином, позивачем надано докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість, понесених у суді.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представник не погодилась із визначеним позивачем розміром суми, що підлягає стягненню із відповідача в порядку відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вказані у акті наданих послуг правничої допомоги в розмірі 13000,00 грн. щодо надання усної консультації клієнта, складання позовної заяви, не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, у розумінні приписів частини третьої статті 141 ЦПК України та не є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом робіт, а також не відповідає вказаному вище критерію розумності та обґрунтованості, оскільки, з огляду на зміст позовної заяви, її написання не вимагало у адвоката особливих зусиль чи вивчення нових обставин справи, окрім того, супровід справи в судових засіданнях здійснювали представники ТОВ «Коллект Центр», а не представники адвокатського об`єднання АО «Лігал Ассістанс».

На підставі наведеного, враховуючи розмір пропорційно задоволених позовних вимог, заперечення відповідача суд приходить до висновку що позивачу слід відшкодувати лише необхідні і розумні витрати на правову допомогу. Такими у цій справі є витрати у розмірі 4000,00 грн.

З цих підстав,

Керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 11, 207, 526, 549, 551, 626, 628, 633-634, 638, 1048-1050, 1054-1055 Цивільного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором – задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором № 94757531000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку від 14.09.2018 р. в розмірі 33734,11 грн. з яких: заборгованість за основним зобов`язанням – 26578,55 грн., заборгованість за нарахованими процентами – 7155,56 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - 2493,87 грн. сплаченого судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст судового рішення складено 03 листопада 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місце знаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, ЄДРПОУ: 44276926.

Реквізити рахунка: одержувач коштів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ одержувача: 44276926, IBAN: НОМЕР_7 , відкритий у АТ «Сенс Банк», код МФО 300346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 .

Суддя: М.В. Харлан