Вирок від 02 листопада 2026 р. у справі №605/399/26 — Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/399/26

ВИРОК

Іменем України

03 листопада 2026 року

Підгаєцький районний суд

Тернопільської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Підгайці кримінальне провадження №605/399/26 про обвинувачення

ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Софіївка Новобузького району Миколаївської області, зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженої, на утриманні двоє малолітніх дітей, непрацюючої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2026 року, точної дати досудовим розслідуванням та судом не встановлено, проте не пізніше 17 серпня 2026 року, обвинувачена ОСОБА_3 , рухаючись селом Литвинів Підгаєцької територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області, на березі річки “Золота Липа”, знайшла бойовий припас, а самеоборонну осколкову ручну гранату РГО.

В цей час у обвинуваченої, виник злочинний умисел спрямований на придбання (привласнення знайденого), носіння та зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, у серпні 2026 року, точної дати досудовим розслідуванням та судом не встановлено, проте не пізніше 17 серпня 2026 року, ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу берега річки “Золота Липа”, що в селі Литвинів Підгаєцької територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, зберігання та носіння боєприпасу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на громадську безпеку, що супроводжувалось незаконним поводженням з боєприпасом, діючи умисно, заховала знайдений бойовий припас - оборонну осколкову ручну гранату РГО, у кишеню куртки одягу, в якому була одягнена, таким чином умисно вчинила своїми діями незаконне придбання, тобто привласнила знайдену - придбала оборонну осколкову ручну гранату РГО, яка є бойовим припасом та розпочала незаконно зберігати бойовий припас без передбаченого законом дозволу.

Надалі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, обвинувачена, достовірно знаючи, що придбаний нею предмет відноситься до бойових припасів, перенесла його у будинок по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , чим умисно вчинила своїми діями незаконне носіння боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

Прибувши за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , перебуваючи на території подвір`я домогосподарства, тримаючи у своїй руці оборонну осколкову ручну гранату РГО, вирішила її роздивитись детальніше, під час цього зрозуміла, що внаслідок власної необережності привела знайдену гранату в бойову готовність. Злякавшись та не розуміючи, як діяти в такій ситуації, обвинувачена викинула оборонну осколкову ручну гранату РГО в бік вулиці Загороди, що в селі Литвинів Підгаєцької територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області, а саме неподалік житлового будинку, внаслідок чого остання здетонувала (вибухнула).

Враховуючи наведене, обвинувачена ОСОБА_3 не маючи будь-якого дозволу на такі дії, придбала, носила та зберігала бойові припаси, чим порушила вимоги п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України “Про Національну поліцію” №901-VIII від 23 грудня 2015 року, Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року № 2471-XXII “Про право власності на окремі види майна”, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, Інструкції “Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів”, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року за №622.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу – обвинувачена ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України.

Допитана під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України визнала повністю, щиро розкаялася та дала покази, які повністю відповідають обставинам викладеним у обвинувальному акті.

Обвинувачена ОСОБА_3 визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодилася зі всіма зібраними під час досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовилася від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачена та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд прийшов до переконання, про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, дії якої вірно кваліфіковано за ч.1 ст.263 КК України, тобто, придбання, носіння та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

При призначенні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких, її особу, що вона має на утриманні двох малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, .

Крім цього, суд враховуючи пом`якшуючі її відповідальність обставини, що обвинувачена ОСОБА_3 вину визнала і щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, беручи до уваги висновок провідного інспектора Тернопільського районного сектору №1 філії Державної установи “Центр пробації” в Тернопільській області викладений у досудовій доповіді згідно з яким виправлення ОСОБА_3 , враховуючи середню ймовірність вчинення нею повторного кримінального правопорушення, без обмеження чи позбавлення волі на певний строк, можливе, вважає за доцільне застосувати ст.75 КК України, так як виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на неї обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Речові докази, а саме: 4 об`єкти, які є осколками оборонної осколкової ручної гранати РГО, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області – знищити.

Стягнути на користь держави із обвинуваченої ОСОБА_3 процесуальні витрати на залучення експерта по проведенню: судової вибухо-технічної експертизи від 28 серпня 2026 року №СЕ-19/120-26/10833 - ВТХ - в сумі 4813,60 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України і призначити їй покарання:

- за ч.1 ст.263 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік 6 місяців.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, покласти на засуджену ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 , до вступу вироку у законну силі, залишити попередній – особисте зобов`язання.

Речові докази, а саме: 4 об`єкти, які є осколками оборонної осколкової ручної гранати РГО, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області – знищити.

Стягнути на користь держави із обвинуваченої ОСОБА_3 процесуальні витрати на залучення експерта по проведенню: судової вибухо-технічної експертизи від 28 серпня 2026 року №СЕ-19/120-26/10833 - ВТХ - в сумі 4813,60 грн.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченій.

Головуючий: ОСОБА_1