Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №597/917/26 — Заліщицький районний суд Тернопільської області

Справа №597/917/26

Провадження №2/597/625/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2026 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: судді Шевчук В.М.

за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", в інтересах якого діє Докукіна Дарина Володимирівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулося до Заліщицького районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позовній заяві представник позивача Докукіна Дарина Володимирівна просить суд стягнути в користь позивача з відповідачки ОСОБА_1 45852 гривні 52 копійки заборгованості за кредитним договором №524376-КС-001 від 31.01.2025 року та судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 2662 гривні 40 копійок, покликаючись на те, що 31.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ОСОБА_1 укладено договір №524376-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" 31.01.2025 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №524376-КС-001 про надання кредиту. 31.01.2025 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №524376-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор U-5129 на номер телефону НОМЕР_1 , котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 31.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір №524376-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 6000 гривень шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_2 . 31.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору №524376-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало позичальнику додатково кредит в сумі 3000 гривень. Також, 12.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №2 до Договору №524376-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало позичальнику додатково кредит в сумі 6000 гривень. ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором №524376-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором №524376-КС-001, чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором №524376-КС-001 ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором №524376-КС-001 на загальну суму 9375 гривень 49 копійок. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Згідно з умовами Договору кредиту сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1% відсоток за кожен день користування кредитом. Представник позивача стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" свої зобов`язання за договором виконало в повній мірі, оскільки надало відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідачка в свою чергу зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту та сплатити відсотки в порядку і в терміни, встановлені договором, однак належно не виконує взятих на себе зобов`язань щодо вчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків, у результаті чого виникла заборгованість станом на 05.05.2026 року у розмірі 45852 гривні 52 копійки, що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту - 13874 гривні 20 копійок, суми прострочених платежів по процентах - 23368 гривень 32 копійки, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України - 7410 гривень 00 копійок, суми прострочених платежів за комісією - 1200 гривень 00 копійок, які представник позивача і просить стягнути з відповідачки.

Від представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшли додаткові пояснення на позовну заяву, відповідно до яких відповідачка по справі ОСОБА_1 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" про стягнення заборгованості за кредитним договором визнає частково. Факт отримання споживчого кредиту за договором №524376-КС-001 від 31.01.2025 року стороною відповідачки визнається. Однак, сторона відповідачки заперечує щодо нарахувань позивачем заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України. Враховуючи викладене, представник відповідачки вважає, що за договором про надання споживчого кредиту №524376-КС-001 від 31.01.2025 року з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 37242 гривні 52 копійки, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 13874 гривні 20 копійок, прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом - 23368 гривень 32 копійки, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України в сумі 7410 гривень 00 копійок та прострочених платежів за комісією - 1200 гривень 00 копійок задоволенню не підлягають.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Позивач у судове засідання не з`явився, однак позовна заява містить клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи по суті, що підтверджується матеріалами справи, та не надала у встановлений судом строк відзиву до суду.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 30.06.2026 року суддя Шевчук В.М. відкрила провадження у цивільній справі та визначила проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Суд вважає, що відповідачка не з`явилася у судове засідання без поважних причин, а тому, керуючись положеннями ст.280 ЦПК України, справу слід розглянути за відсутності відповідачки з постановленням заочного рішення.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що 31.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ОСОБА_1 укладено договір №524376-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" 31.01.2025 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №524376-КС-001 про надання кредиту. 31.01.2025 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №524376-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор U-8550 на номер телефону НОМЕР_3 , котрий боржником було введено/відправлено.

Відповідно до заяви прийняття (акцепт) пропозиції (оферти ) укласти договір №524376-КС-001 про надання кредиту від 31.01.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" надало позичальнику суму кредиту, яка становить 6000 гривень 00 копійок, у тому числі: на загальні споживчі цілі - 6000 гривень 00 копійок. Процентна ставка за кредитом в день 1,00 фіксована. Строк кредиту 24 тижні.

Відповідно до графіку платежів, що міститься у заяві: платіжний період з 31.01.2025 року по 18.07.2025 року; розмір щомісячного платежу становить 1230 гривень 00 копійок.

31.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору №524376-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало позичальнику додатково кредит в сумі 3000 гривень.

Також, 12.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №2 до Договору №524376-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало позичальнику додатково кредит в сумі 6000 гривень.

31.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір №524376-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" виконало свої зобов`язання згідно з договором та видало відповідачці ОСОБА_1 кредит у розмірі, передбаченому умовами договору в сумі 15000 гривень, що підтверджується:

довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід», якою підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої ініціатором платіжної операції Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», згідно якої в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 року та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: за номером платіжної картки № НОМЕР_4 , номер транзакції 43832-76949-61513 від 31.01.2025 року про перерахування коштiв ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_5 , згідно кредитного договору №524376 КС-001 від 31.01.2025 року у сумі 6000 гривень;

квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» №b03e08fc-dfd4-11ef-b90a-000c29d57ed2_2 від 31.01.2026 року про перерахування коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_6 , згідно додаткової угоди №1 від 31.01.2025 року до кредитного договору №524376 КС-001 від 31.01.2025 у сумі 3000 гривень;

довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід», якою підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої ініціатором платіжної операції Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», згідно якої в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 року та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: за номером платіжної картки № НОМЕР_7 , номер транзакції 44444-36349-57173 від 12.04.2025 року про перерахування коштiв ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_5 , згідно додаткової угоди №2 від 12.04.2025 року до кредитного договору №524376 КС-001 від 31.01.2025 року у сумі 6000 гривень.

Отже, наведеними вище належними доказами підтверджено укладення кредитного договору №524376-КС-001 від 31.01.2025 року та переказ коштів в сумі 15000 гривень 00 копійок на рахунок, що належить ОСОБА_1 , шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідачки.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №524376-КС-001 позичальник ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором №524376-КС-001 на загальну суму 9375 гривень 49 копійок. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №524376-КС-001 від 31.01.2025 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" та відповідачкою ОСОБА_1 , заборгованість станом на 05.05.2026 року становить 45852 гривні 52 копійки, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 13874 гривні 20 копійок, суми прострочених платежів по процентах - 23368 гривень 32 копійки, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України - 7410 гривень 00 копійок, суми прострочених платежів за комісією - 1200 гривень 00 копійок.

Станом на день звернення до суду заборгованість непогашена, відповідачка ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, строк за якими настав, оскільки відсутні відомості про погашення заборгованості позивачу.

V. Оцінка суду

Положеннями ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За нормою ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з умовами вищевказаного кредитного договору відповідач зобов`язувався своєчасно повернути кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором.

Відповідно до ст.207 ч.ч.1, 2 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст.638 ч.1 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ч.1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1048 ч.1 ЦК України).

Частиною другою вищевказаної статті ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

За положеннями ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування», в разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

31.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ОСОБА_1 укладено договір №524376-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" 31.01.2025 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №524376-КС-001 про надання кредиту. 31.01.2025 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №524376-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор U-5129 на номер телефону НОМЕР_3 , котрий боржником було введено/відправлено.

Відповідно до заяви прийняття (акцепт) пропозиції (оферти ) укласти договір №524376-КС-001 про надання кредиту від 31.01.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" надало позичальнику суму кредиту, яка становить 6000 гривень 00 копійок, у тому числі: на загальні споживчі цілі - 6000 гривень 00 копійок. Процентна ставка за кредитом в день 1,00 фіксована. Строк кредиту 24 тижні.

Відповідно до графіку платежів, що міститься у заяві: платіжний період з 31.01.2025 року по 18.07.2025 року, розмір щомісячного платежу становить 1230 гривень 00 копійок.

31.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору №524376-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало позичальнику додатково кредит в сумі 3000 гривень.

Також, 12.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №2 до Договору №524376-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало позичальнику додатково кредит в сумі 6000 гривень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" виконало свої зобов`язання згідно з договором та видало відповідачці ОСОБА_1 кредит у розмірі, передбаченому умовами договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №524376-КС-001 позичальник ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором №524376-КС-001 на загальну суму 9375 гривень 49 копійок. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №524376-КС-001 від 31.01.2025 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" та відповідачкою ОСОБА_1 , заборгованість станом на 05.05.2026 року становить у розмірі 45852 гривні 52 копійки, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 13874 гривні 20 копійок, суми прострочених платежів по процентах - 23368 гривень 32 копійки, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України - 7410 гривень 00 копійок, суми прострочених платежів за комісією - 1200 гривень 00 копійок.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.

Отже, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Частинами 1 і 2 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

З наданих представником позивача доказів вбачається, що кредитний договір №524376-КС-001 від 31.01.2025 року та додаткові угоди №1 від 31.01.2025 року, №2 від 12.04.2025 року до кредитного договору №524376-КС-001 від 31.01.2025 року підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора UA-5129, UA-9104, UA-1712, є укладеним, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, котрий боржником було введено/відправлено.

Підписавши вказані договора, відповідачка посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, ними погоджено усі істотні умови договору, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, а саме: отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.

Суд також зазначає, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (ресурс Кредитодавця), проходження ідентифікації за посередництвом системи BankID НБУ, отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля, без надання відповідачкою особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору кредиту та правил надання грошових коштів у кредит - укладання договору кредиту є технічно неможливим, що у свою чергу відповідає положенням ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду №524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20) від 12.01.2021: «електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Як вказано у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумачення ст.629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18), ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням принципу тлумачення «favor contractus» (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 року у справі №607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).

Відповідачка ОСОБА_1 не заперечує факт укладення кредитного договору №524376-КС-001 від 31.01.2025 року та додаткових угод №1 від 31.01.2025 року, №2 від 12.04.2025 року до кредитного договору №524376-КС-001 від 31.01.2025 року та отримання кредитних коштів у розмірі 15000 гривень 00 копійок.

Як вбачається з відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №20.1.0.0/7-261007/53499-БТ від 12.10.2026 року на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну карту № НОМЕР_8 та відкрито банківський рахунок НОМЕР_9 .

Згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 було перераховано кредитні кошти у сумі 15000 гривень, що підтверджується:

довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід», якою підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої ініціатором платіжної операції Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», згідно якої в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 року та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: за номером платіжної картки № НОМЕР_4 , номер транзакції 43832-76949-61513 від 31.01.2025 року про перерахування коштiв ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_5 , згідно кредитного договору №524376 КС-001 від 31.01.2025 року у сумі 6000 гривень;

квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» №b03e08fc-dfd4-11ef-b90a-000c29d57ed2_2 від 31.01.2026 року про перерахування коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_6 , згідно додаткової угоди №1 від 31.01.2025 року до кредитного договору №524376 КС-001 від 31.01.2025 у сумі 3000 гривень;

довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід», якою підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої ініціатором платіжної операції Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», згідно якої в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 року та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: за номером платіжної картки № НОМЕР_7 , номер транзакції 44444-36349-57173 від 12.04.2025 року про перерахування коштiв ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_5 , згідно додаткової угоди №2 від 12.04.2025 року до кредитного договору №524376 КС-001 від 31.01.2025 року у сумі 6000 гривень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що кредитний договір №524376-КС-001 від 31.01.2025 року та додаткові угоди №1, №2 до кредитного договору №524376-КС-001 від 31.01.2025 року були вчинені сторонами в електронній формі, яка відповідно до ст.207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми. Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому кредитним договором, однак позичальник свої зобов`язання не виконав.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Оскільки судом встановлено, що відповідно до вимог чинного законодавства між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку укладено електронний кредитний договір №524376-КС-001 від 31.01.2025 року та додаткові угоди №1, №2 до кредитного договору №524376-КС-001 від 31.01.2025 року, внаслідок чого відповідачка отримала грошові кошти в сумі 15000 гривень 00 копійок, що підтверджено інформацією та випискою про рух коштів, наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК», тому існують правові підстави для стягнення заборгованості за тілом кредиту.

Що стосується нарахованої позивачем заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України в сумі 7410 гривень 00 копійок, то суд зважає на наступне.

Відповідно до ст.4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки проценти річних на підставі ст.625 ЦК України за кредитним договором нараховані за період з 15.02.2026 року по 19.06.2026 року, то ОСОБА_1 звільняється від обов`язку їх сплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки комісії в розмірі 1200 гривень 00 копійок, то ці вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов`язаних із цим обмежень для банку.

На виконання вимог, зокрема, п.4 ч.1 ст.1 та ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до п.5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.

Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» відповідно до умов кредитного договору здійснено нарахування комісії у загальному розмірі 1200 гривень 00 копійок.

Пунктом 2.5 кредитного договору передбачено, що комісія за видачу кредиту становить 1200 гривень 00 копійок.

Однак, розмір комісії за надання кредиту та розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості, який визначено в кредитному договорі, встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.

Водночас з тексту позовної заяви взагалі не вбачається ні зміст вказаної послуги, ні обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (пункти 28, 29), у справі № 363/1834/17 (пункт 27).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 28).

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (пункт 31.25).

Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої у кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов`язаних із інформуванням позичальника, не передбачено.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Таким чином банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункти 29-31).

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи вищевикладене, умови договору щодо сплати комісії в загальному розмірі 1200 гривень за надання кредиту та за обслуговування кредиту, є нікчемними, а вимога щодо стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за комісією в сумі 1200 гривень 00 копійок задоволенню не підлягає.

Отже, загальна сума заборгованості за кредитним договором №524376-КС-001 від 31.01.2025 року, яка підлягає стягненню з відповідачки - 37242 гривні 52 копійки, з яких 13874 гривні 20 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 23368 гривень 32 копійки - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Суд вважає, що ухилення від виконання зобов`язання шляхом погашення заборгованості за договором кредиту №524376-КС-001 від 31.01.2025 року призвело до порушення прав позивача як кредитора у зобов`язаннях, які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається представник позивача, як на підставу для задоволення позову знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, суд ухвалює рішення про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", в інтересах якого діє Докукіна Дарина Володимирівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 37242 гривні 52 копійки, з яких 13874 гривні 20 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 23368 гривень 32 копійки - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

VI. Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява була подана до суду у електронному вигляді з використанням системи «Електронний суд», з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» позивачем сплачено судовий збір із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2662 гривні 40 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією №17332 АТ "ПУМБ" від 04.06.2026 року.

Оскільки ціна позову 45852 гривні 52 копійки, позовні вимоги задоволені частково в розмірі 37242 гривні 52 копійки, що становить 81,22 % (37242,52 х 100 % : 45852,52), тому, враховуючи положення ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2162 гривні 40 копійок (2662,40 х 81,22%). Решту судового збору в сумі 500 гривень 00 копійок слід залишити за позивачем.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення 2162 гривні 40 копійок сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст.ст.207, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 549, 599, 610, 612, 625, 626-628, 629, 631, 638, 639, 1048-1049, 1054, 1056-1, Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 11, 76-81, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", в інтересах якого діє Докукіна Дарина Володимирівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (код ЄРДПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: 01133, м.Київ бульвар Лесі Українки будинок 26 офіс 411, номер банківського рахунку у форматі IBAN: НОМЕР_11 ), заборгованість за кредитним договором №524376-КС-001 від 31.01.2025 року у розмірі 37242 (тридцять сім тисяч двісті сорок дві) гривні 52 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (код ЄРДПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: м.Київ бульвар Лесі Українки будинок 26 офіс 411), 2162 (дві тисячі сто шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідачки, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу, яка подається Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, а відповідачкою протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне рішення складено 30.10.2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (код ЄРДПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: 01133, м.Київ бульвар Лесі Українки будинок 26 офіс 411, номер банківського рахунку у форматі IBAN: НОМЕР_11 ).

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.М.ШЕВЧУК