Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №596/1220/26 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

Суд: Гусятинський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №596/1220/26

Суддя: Лисюк І. О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" листопада 2026 р. Справа № 596/1220/26

Провадження № 2/596/819/2026

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Лисюк І.О.

за участю секретаря судового засідання Стасюк О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в селищі Гусятин цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» в інтересах якого діє представник Романенко Михайло Едуардович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» від імені якого діє представник Романенко М.Е. звернулося з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просить: стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 109446 від 01.05.2024 р. у розмірі 17392 грн.; у порядку розподілу судових витрат стягнути із Відповідача на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову посилається на те, що 01.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 109446 та ОСОБА_1 перераховано кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4000 грн.

23.12.2024 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 23122024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» передає (відступає) ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні ТОВ«ФК «Авіра Груп» Права Вимоги до Боржників. Відповідно до Договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 17 392 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість по основному боргу(тіло кредиту); 4392 грн. - заборгованість по процентам; 1000 грн. - заборгованість по комісії; 8000 грн. - пеня. У зв`язку із порушенням відповідачем своїх зобов`язь виникла спірна заборгованість, яку позовач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою суду від 22.09.2026 року, прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за позовною заявою про стягнення заборгованості за договором позики. Вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Учасникам справи роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до приписів ЦПК України.

Вказаною ухвалою суду витребувано в АТ «А-Банк» письмові докази, що становлять банківську таємницю, які надійшли до суду 07.10.2026 року.

Згідно прохальної частини позовної заяви представник позивача просить проводити розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся судом про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін шляхом направлення ухвали суду від 22.09.2026 рекомендованим листом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем реєстрації згідно приписів ст.128 ЦПК України, однак поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду.

Згідно з вимогами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 109446. Договір підписано ОСОБА_1 за допопомогою Електронного підпису KL1988.

Відповідно до п.1.1.- 1.7. Договору, товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором; Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 29.07.2024. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором; За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 445,3 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,22 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором; За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором; Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом; Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта; Невід`ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства www.aviracredit.com.ua.

Пунктами 3.1.-3.3 Договору передбачено, що Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору; Сума кредиту, комісія, що вказана в п.1.4. цього Договору, проценти за користування кредитом, нараховані штаф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором; Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно.

Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Авіра груп» про ідентифікацію клієнта від 01 липня 2026 року, Клієнт ОСОБА_1 ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП», відповідно до вимог частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-УІІІ: Акцепт оферти Позичальником (підписання договору електронний підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 109446: Унікальний ідентифікатор (код підпису)- KL1988, Номер картки- НОМЕР_1 , Номер телефону - НОМЕР_2 , Дата відправки ідентифікатора - 01.05.2024 о 11:44:05.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» підтверджено, що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №П1 -153 від 20.05.2021 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: Номер платіжної інструкції- A6158lm251148CLY109446T1217700; Надавач платіжних послуг - ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ: 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України №21/991-рк від 29.05.2023 року; Платник - ТОВ ФК АВІРА ГРУП, код ЄДРПОУ 43174156; Номер транзакції - 41455-30460-53213; Дата / час здійснення переказу - 01.05.2024 11:44; Сума переказу, грн - 4000; Номер платіжної картки отримувача - НОМЕР_1 ; Емітент платіжної картки отримувача - A-BANK; Код авторизації - 755E6C; Призначення переказу - Видача кредиту №109446.

23.12.2024 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 23122024, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» передає (відступає) ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні ТОВ«ФК «Авіра Груп» Права Вимоги до Боржників.

Згідно п. 2.1. Договору факторингу, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за такс відступлення на умовах, визначених цим Договором.

Сторони розуміють та погоджуються з тим, що операція відступлення Прав Вимоги за цим Договором не є забезпечувальним відступленням. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог доповнює, а не замінює попередній.(п.2.2. Договору)

Згідно п. 4.1 Договору факторингу, Перехід Права вимоги: Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимогу формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору.

Як вбачається із інформації АТ «А-БАНК» №67238/47-261002/242-БТ від 06.10.2026 року, картка № НОМЕР_3 (рахунок № НОМЕР_4 ) емітована на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП/ЄДРПОУ НОМЕР_5 , серія та номер паспорта: НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ). Номер на який відправляється інформація у клієнта: НОМЕР_2 . Згідно виписки про рух коштів за період з 01.05.2024 року відображено зарахування коштів у сумі 4 000,00грн.

Відповідно до витягу із додатку №1 до Договору факторингу №23122024 від 23.12.2024р., ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до Відповідача ОСОБА_1 в сумі 17 392 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість по основному боргу(тіло кредиту); 4392 грн. - заборгованість по процентам; 1000 грн. - заборгованість по комісії; 8000 грн. - пеня.

Наявність заборгованості відповідача підтверджено розрахунком заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 109446 від 01.05.2024 року на суму 17 392 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість по основному боргу(тіло кредиту); 4392 грн. - заборгованість по процентам; 1000 грн. - заборгованість по комісії; 8000 грн. - пеня .

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Статтею 509 ЦК України регламентовано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до статей 526, 530, 610, ч. 1 статті 612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як встановлено, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарсько кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таки що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року) справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 рої №127/33824/19.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як видно з позову, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитами, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» також просило про стягнення пені (штрафу) за невиконання умов Договору про надання фінансового кредиту № 109446 від 01.05.2024 року у розмірі 8000 грн.

З приводу заявлених вимог щодо стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Тому, нарахування неустойки (штрафів) за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за невиконання умов кредитного договору в розмірі 8000 грн., слід відмовити.

Також, як встановлено, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитами, позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» також просило про стягнення нарахованої комісії за надання кредиту у розмірі 1000 грн.

Так, умовами кредитному договору визначено сплату комісії за надання кредиту, яка становить 25% від суми фінансового кредиту (1000 грн.).(п.1.4)

Аналіз умов Договору свідчить про те, що така комісія є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 першої ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання якого не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15.

Слід зауважити, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Однак умова кредитного договору щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Також у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У даній справі позивач не надав доказів погодження зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту та які надаються відповідачу і за які банком встановлена комісія, пов`язана з обслуговуванням кредиту.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що положення Кредитного договору про сплату позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 1000 грн, що становить 25% від наданої суми кредиту суперечать положенням ст. 12, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору.

Зазначене також узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.01.2024 у справі 727/5461/23, від 09.10.2024 у справі 582/202/22.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 отримавши кредитні кошти у добровільному порядку та у встановлені договором строки, їх не повернув, проценти у встановленому договорами розмірі не сплатив в повному обсязі, ним не надано суду доказів на підтвердження належного виконання зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 8392 грн., з яких: 4000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4392 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем були понесені судові витрати, а саме судовий збір за подачу позову в сумі 2662,40 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволений частково (48,25% (8392 х 100 % / 17392), відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1284,61 грн (2662,40 х 48,25%) судового збору. Судовий збір в розмірі 1377,79 грн покласти на позивача.

Зважаючи на принципи співмірності та справедливості, враховуючи зміст позовних вимог та докази, подані стороною позивача на підтвердження обґрунтованості судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема, договором № 42649746 про надання правової допомоги від 01 червня 2026 року, Додатковою угодо № 109446 до Договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01 червня 2026 року від 29 червня 2026 року, Актом надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 29 червня 2026 року, детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_3 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості на підставі Договіру про надання правової допомоги № 42649746 від 01 червня 2026 року та додаткова угода до нього, на суму 6000 грн. Отже, підлягає розподілу судові витрати в сумі 6000,00 грн, які слід розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема, 6000,00 х 48,25% = 2895 грн. підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.

Керуючись ст.ст.12,81,128,141,259,263-265,280,288,352 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_7 , відкритий в АТ «ПУМБ», МФО:334851) заборгованість за Кредитним договором № 109446 від 01.05.2024 року в розмірі 8392 грн. (вісім тисяч триста дев`яносто дві), з яких: 4000 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 4392 грн. - сума заборгованості за відсотками.

В задоволенні решти вимог, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_7 , відкритий в АТ «ПУМБ», МФО:334851, 1284,61 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят чотири гривні шістдесят одна копійка) судових витрат по сплаті судового збору, 2895 грн.(дві тисячі вісімсот дев`яносто п`ять гривень) витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, адреса 07406, Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 03.11.2026 року.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Ірина ЛИСЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua