Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №596/1218/26 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" листопада 2026 р. Справа № 596/1218/26

Провадження № 2/596/817/2026 Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Лисюк І.О.

за участю секретаря судового засідання Стасюк О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в селищі Гусятин цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» в інтересах якого діє представник Романенко Михайло Едуардович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» від імені якого діє представник Романенко М.Е. звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просить: стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС заборгованість за Кредитним договором № 95228 від 04.11.2023 р. у розмірі 13350 грн.; у порядку розподілу судових витрат стягнути із Відповідача на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову посилається на те, що 04.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 95228 та ОСОБА_1 перераховано кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 3000 грн.

23.12.2024 ТОВ «ФК «Авіра Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 23122024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» передає (відступає) ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні ТОВ«ФК «Авіра Груп» Права Вимоги до Боржників. Відповідно до Договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 13350 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 10350 грн. - заборгованість по процентам. У зв`язку із порушенням відповідачем своїх зобов`язь виникла спірна заборгованість, яку позовач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою суду від 22.09.2026, прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за позовною заявою про стягнення заборгованості за договором позики. Вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Учасникам справи роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до приписів ЦПК України.

Вказаною ухвалою суду витребувано в АТ КБ «Приват Банк» письмові докази, що становлять банківську таємницю, які надійшли до суду 21.10.2026.

Згідно прохальної частини позовної заяви представник позивача просить проводити розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлялася судом про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін шляхом направлення ухвали суду від 22.09.2026 рекомендованим листом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем реєстрації згідно приписів ст.128 ЦПК України, однак поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду.

Згідно з вимогами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Оскільки відповідачка у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 04.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 95228. Договір підписано ОСОБА_1 за допопомогою Електронного підпису KL5186.

Відповідно до п.1.1.- 1.6.Договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором; Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 01.02.2024. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами; За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 1825 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором; Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом; Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта; Невід`ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства www.aviracredit.com.ua.

Пунктами 3.1.-3.3. Договору передбачено, що сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору; Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штаф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором; Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Авіра груп» про ідентифікацію клієнта від 01 липня 2026 року, Клієнт ОСОБА_1 04.11.2023 року ідентифікована в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП», відповідно до вимог частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-УІІІ: Акцепт оферти Позичальником (підписання договору електронний підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 95228, Унікальний ідентифікатор (код підпису)- KL5186, Номер картки- НОМЕР_1 , Номер телефону - НОМЕР_2 , Дата відправки ідентифікатора - 04.11.2023 20:12:06.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» підтверджено, що рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №П1 -153 від 20.05.2021 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: Номер платіжної інструкції-A497142B218478CLY95228T1045457, Надавач платіжних послуг - ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ: 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України №21/991-рк від 29.05.2023 року, Платник-ТОВ ФК АВІРА ГРУП, код ЄДРПОУ 43174156, Номер транзакції-39912-15270-16523, Дата / час здійснення переказу-04.11.2023 20:12, Сума переказу -3000.00, Номер платіжної картки отримувача НОМЕР_1 , Емітент платіжної картки отримувача-PRIVAT BANK, Код авторизації- 910118, Код ЯІРК-330820278187,Призначення переказу - Видача кредиту №95228.

23.12.2024 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 23122024, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» передає (відступає) ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні ТОВ«ФК «Авіра Груп» Права Вимоги до Боржників.

Згідно п. 2.1. Договору факторингу, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за такс відступлення на умовах, визначених цим Договором.

Сторони розуміють та погоджуються з тим, що операція відступлення Прав Вимоги за цим Договором не є забезпечувальним відступленням. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог доповнює, а не замінює попередній.(п.2.2. Договору)

Згідно п. 4.1 Договору факторингу, Перехід Права вимоги: Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимогу формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору.

Як вбачається із інформації АТ КБ «ПриватБан» №20.1.0.0.0/7-261005/22771-БТ від 07.10.2026 року, на ім`я ОСОБА_1 в банку кмітовано карту№ НОМЕР_5( НОМЕР_3 ). Згідно виписки про рух коштів за період 04.11.2023 року відображено зарахування коштів у сумі 3 000,00грн.

Відповідно до витягу із додатку №1 до Договору факторингу №23122024 від 23.12.2024р., ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до Відповідача ОСОБА_1 в сумі 13350 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 10350 грн. - заборгованість по процентам.

Наявність заборгованості відповідача підтверджено розрахунком заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 95228 від 04.11.2023 року на суму 13350 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 10350 грн. - заборгованість по процентам.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Статтею 509 ЦК України регламентовано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до статей 526, 530, 610, ч. 1 статті 612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як встановлено, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарсько кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таки що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року) справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 рої №127/33824/19.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 отримавши кредитні кошти у добровільному порядку та у встановлені договором строки, їх не повернула, проценти у встановленому договорами розмірі не сплатила в обумовленому обсязі, нею не надано суду доказів на підтвердження належного виконання зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а саме на суму 13350 грн., з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10350 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем були понесені судові витрати, а саме судовий збір за подачу позову в сумі 2662,40 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволено воаністю, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн. судового збору.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1, пункту 1 ч. 3 ст.133 та ч. 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: зокрема, договір № 42649746/01 про надання правової допомоги від 01 червня 2026 року, Додаткову угоду № 95228 від 29 червня 2026 року до Договору про надання правової допомоги № 42649746/01 від 01 червня 2026 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Горобей р.г., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості на підставі: Договір про надання правової допомоги № 42649746/01 від 01 червня 2026 року та додаткова угода до нього, акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 29 червня 2026 рокуна суму 6000 грн.

Згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (Постанова від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Так, позивачем заявлена сума стягнення з відповідача на його користь витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 6 000 грн є не обґрунтованим та завищеним.

Звертаючи увагу на те, що розгляд проводився в спрощеному позовному провадженні, представник позивача не з`являвся до суду, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, розмір правової допомоги в сумі 6 000 грн. є неспівмірним від стягненої суми в розмірі 13350 грн.

Суд звертає увагу на те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує практику Європейського суду з прав людини з розв`язання питання відшкодування судових витрат, яка зазначена ним у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України», і зроблено висновок, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу позивачем, суд, бере до уваги співмірність витрат зі складністю справи та із наданим адвокатом позивача обсягом послуг під час розгляду справи в суді, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, взявши до уваги, виконані роботи, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення розміру витрат та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.12,81,128,141,259,263-265,280,288,352 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» в інтересах якого діє представник Романенко Михайло до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_4 , відкритий в АТ «ПУМБ», МФО:334851, заборгованість за Кредитним договором № 95228 від 04.11.2023 р. в розмірі 13350 грн. (тринадцять тисяч триста п`ятдесят), з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 10350 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_4 , відкритий в АТ «ПУМБ», МФО:334851, 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) судових витрат по сплаті судового збору, 3000 грн.(три тисячі) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», 07406, Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_4 , відкритий в АТ «ПУМБ», МФО:334851.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 03.11.2026 року.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Ірина ЛИСЮК