Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №160/8606/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №160/8606/26

Суддя: Чабаненко С.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 160/8606/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року в адміністративній справі № 160/8606/26 (головуючий суддя першої інстанції Озерянська С.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в розрахунку призначеної пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28, частини 2 статті 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу роботи з повним робочим днем під землею відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання з 01.09.2003 по 30.06.2007, періоди підземної роботи з 27.08.2007 по 01.11.2007, з 30.07.2014 по 01.08.2014, з 02.02.2015 по 06.02.2015, з 09.02.2015 по 13.02.2015, з 02.03.2015 по 04.03.2015, з 06.03.2015 по 08.03.2015, з 10.03.2015 по 12.03.2015, з 28.07.2018 по 28.07.2018, з 30.07.2018 по 31.07.2018, з 24.09.2018 по 23.11.2019, період строкової військової служби з 08.11.2007 по 09.10.2008, та здійснити перерахунок і виплати пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з 01.06.2025.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06.03.2026 №046350016458 щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 (Постанова №202, підземні) період строкової військової служби з 08.11.2007 по 09.10.2008, періоди роботи з 26.12.2006 по 19.04.2007, з 27.08.2007 по 01.11.2007, з 30.07.2014 по 01.08.2014, з 02.02.2015 по 06.02.2015, з 09.02.2015 по 13.02.2015, з 02.03.2015 по 04.03.2015, з 06.03.2015 по 08.03.2015, з 10.03.2015 по 12.03.2015, з 28.07.2018 по 28.07.2018, з 30.07.2018 по 31.07.2018, з 24.09.2018 по 23.11.2019, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.02.2026 з урахуванням зарахованих періодів.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки періоди, які не зараховано до пільгового стажу за Списком №1, не підтверджені належними документами про зайнятість позивача повний робочий день на підземних роботах, а час проходження строкової військової служби не може бути зарахований до пільгового стажу, оскільки на момент призову позивач займав посаду учня, а не працював за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи і з 21.05.2024 отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

26.02.2026 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про зміну надбавки. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06.03.2026 №046350016458 у перерахунку пенсії, зміні надбавки відмовлено. Згідно з протоколом від 18.03.2026 №046350016458 позивачу проведено перерахунок пенсії по інвалідності з 17.03.2026.

Відповідно до розрахунку стажу до пільгового стажу за Списком №1 (підземні) позивачу не зараховано період навчання з 01.09.2003 по 30.06.2007, періоди підземної роботи з 27.08.2007 по 01.11.2007, з 30.07.2014 по 01.08.2014, з 02.02.2015 по 06.02.2015, з 09.02.2015 по 13.02.2015, з 02.03.2015 по 04.03.2015, з 06.03.2015 по 08.03.2015, з 10.03.2015 по 12.03.2015, з 28.07.2018 по 28.07.2018, з 30.07.2018 по 31.07.2018, з 24.09.2018 по 23.11.2019 та період строкової військової служби з 08.11.2007 по 09.10.2008.

Згідно з записами трудової книжки позивач навчався з 01.09.2003 по 30.06.2007 в Дзержинському гірничому технікумі та в період навчання з 26.12.2006 по 19.04.2007 працював і проходив практику в «Шахті «Торецька» ДП «Дзержинськвугілля» на посаді підземного учня електрослюсаря з повним робочим днем у шахті (записи №1 від 26.12.2006 та №2 від 19.04.2007).

З 27.08.2007 по 01.11.2007 позивач працював у ВП «Шахта «Північна» ДП «Дзержинськвугілля» учнем гірника підземного з повним робочим днем у шахті та був звільнений у зв`язку з призовом на військову службу.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 від 05.11.2007 з 08.11.2007 позивач проходив строкову військову службу у Збройних Силах України.

Після служби позивач працював у «Шахті «Торецька» ДП «Дзержинськвугілля» електрослюсарем підземним (з 31.01.2012 по 01.05.2013) та підземним прохідником (з 18.06.2018 по 21.08.2018), а з 24.09.2018 по 08.07.2024 - прохідником підземним з повним робочим днем у шахті у ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Судом першої інстанції також встановлено, що відповідно до протоколу форми «рс-право» періоди роботи з 02.02.2012 по 29.07.2014, з 01.09.2014 по 01.02.2015, з 07.02.2015 по 08.02.2015, з 14.02.2015 по 01.03.2015, з 05.03.2015, з 09.03.2015, з 13.03.2015 по 27.07.2018, з 29.07.2018, з 01.08.2018 по 21.08.2018, з 24.11.2019 по 02.03.2022, з 17.08.2023 по 31.03.2024 та з 01.04.2024 по 31.05.2024 зараховані відповідачем до пільгового стажу за Списком №1 (Постанова №202, підземні).

Водночас періоди з 30.07.2014 по 01.08.2014, з 02.02.2015 по 06.02.2015, з 09.02.2015 по 13.02.2015, з 02.03.2015 по 04.03.2015, з 06.03.2015 по 08.03.2015, з 10.03.2015 по 12.03.2015, з 28.07.2018, з 30.07.2018 по 31.07.2018 та з 24.09.2018 по 23.11.2019 до пільгового стажу не зараховано, хоча у ці періоди позивач не змінював ні місця роботи, ні посади.

Вважаючи, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу зазначені періоди та не здійснив перерахунок пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі - Постанова №202). Розділом 1 «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» цього Списку передбачено, що правом на пенсію незалежно від віку користуються усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів можливе лише за її відсутності або за відсутності в ній відповідних записів, зокрема таких, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Стосовно зарахування до пільгового стажу періодів підземної роботи.

Як вбачається з трудової книжки позивача, у спірні періоди він працював на посадах учня гірника підземного, електрослюсаря підземного та прохідника підземного з повним робочим днем у шахті, тобто виконував підземні роботи на шахтах з видобутку вугілля, які за розділом 1 Списку, затвердженого Постановою №202, дають право на пенсію незалежно від віку.

Записи трудової книжки про характер і умови роботи (зайнятість повний робочий день під землею) є достатніми для підтвердження пільгового стажу, а уточнююча довідка підприємства згідно з пунктом 20 Порядку №637 потрібна лише за відсутності таких відомостей у трудовій книжці.

Періоди з 30.07.2014 по 01.08.2014, з 02.02.2015 по 06.02.2015, з 09.02.2015 по 13.02.2015, з 02.03.2015 по 04.03.2015, з 06.03.2015 по 08.03.2015, з 10.03.2015 по 12.03.2015, з 28.07.2018, з 30.07.2018 по 31.07.2018 та з 24.09.2018 по 23.11.2019 є складовими безперервної роботи позивача на тих самих підземних посадах, періоди до і після яких відповідач зарахував до пільгового стажу за Списком №1.

Із матеріалів справи, як їх відображено в рішенні суду першої інстанції, не вбачається, що у ці дні позивач змінював місце роботи чи посаду, і відповідач у відзиві не навів жодних доводів чи доказів на спростування зайнятості позивача на підземних роботах протягом повного робочого дня у ці періоди.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо періоду з 26.12.2006 по 19.04.2007 колегія суддів зазначає, що цей період входить до заявленого позивачем періоду навчання, у межах якого позивач працював і проходив практику на посаді підземного учня електрослюсаря з повним робочим днем у шахті, що підтверджено записами №1 та №2 трудової книжки.

Суд першої інстанції, відмовивши в зарахуванні до пільгового стажу самого періоду навчання в технікумі, зарахував до пільгового стажу за Списком №1 цей період саме як період роботи на підземних роботах, що відповідає записам трудової книжки та не виходить за межі позовних вимог.

Стосовно зарахування до пільгового стажу періоду строкової військової служби.

Відповідно до пункту «в» частини третьої статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Згідно з абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Отже, умовою зарахування часу строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, є те, що на момент призову особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на таку пенсію; загальна тривалість такого зарахованого часу не повинна перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач з 27.08.2007 по 01.11.2007 працював учнем гірника підземного з повним робочим днем у шахті, був звільнений у зв`язку з призовом на військову службу та з 08.11.2007 проходив строкову військову службу, що підтверджено записами трудової книжки та військовим квитком серії НОМЕР_1 від 05.11.2007. Робота учнем гірника підземного з повним робочим днем у шахті є підземною роботою, зайнятість на якій протягом повного робочого дня дає право на пенсію за розділом 1 Списку, затвердженого Постановою №202. Тривалість зарахованого пільгового стажу позивача за Списком №1 (10 років 07 місяців 17 днів за даними відповідача) значно перевищує тривалість строкової військової служби (з 08.11.2007 по 09.10.2008), а тому обмеження, встановлене абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII, не порушується.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що період строкової військової служби з 08.11.2007 по 09.10.2008 підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1 (Постанова №202, підземні).

Стосовно способу захисту порушеного права.

Оскільки відповідачем не здійснювався розрахунок пільгового стажу позивача з урахуванням зазначених періодів і не вирішувалось питання про наявність у позивача права на застосування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу третього частини першої статті 28 Закону №1058-IV, суд першої інстанції правильно виходив з того, що вирішення цих питань належить до компетенції органу Пенсійного фонду України, який не може бути підмінений судом, і ефективним способом захисту є визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 06.03.2026 №046350016458, зобов`язання зарахувати спірні періоди до пільгового стажу та повторно розглянути заяву позивача від 26.02.2026 з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог (зокрема щодо зарахування періоду навчання в технікумі та щодо перерахунку пенсії з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці») позивачем не оскаржено, а тому в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.

Доводи апеляційної скарги про відсутність підтвердження зайнятості позивача на підземних роботах протягом повного робочого дня у спірні періоди та про неможливість зарахування часу строкової військової служби не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки зайнятість позивача на підземних роботах із повним робочим днем підтверджена записами трудової книжки, які відповідачем не спростовані, а умови зарахування часу строкової військової служби, встановлені абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII, у цій справі дотримані.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року в адміністративній справі № 160/8606/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua