Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №340/1960/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 340/1960/26

(суддя Брегей Р.І., м. Кропивницький)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 у справі №340/1960/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01 квітня 2026 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, згідно з яким, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) щодо припинення ОСОБА_1 (РНОКПГІ НОМЕР_1 ) виплати пенсії по інвалідності з 01 листопада 2025 року;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) щодо відмови у поновленні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), із 01 листопада 2025 року пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-ХІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) поновити із 01 листопада 2025 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), виплату пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби т деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-ХІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) перерахувати та виплати із 01 листопада 2025 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), пенсію, як особі з інвалідністю наслідок війни, здоров`я якої погіршується у зв`язку із загальним захворюванням, за новою групою інвалідності - по першій (І) групі інвалідності із збереженням її причини, в розмірі 100 процентів від відповідних сум грошового забезпечення, починаючи із 01 листопада 2025 року та безстроково.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно припинив виплату позивачу пенсії по інвалідності з 01 листопада 2025 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року, у справі розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження, позов задоволено частково.

Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо припинення виплати пенсії по інвалідності (2 група) за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 з 01 листопада 2025 року.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код 20632802; вул.Соборна,7А м.Кропивницький Кіровоградська область) поновити ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) виплату пенсії по інвалідності (2 група) за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01 листопада 2025 року.

Відмовити у задоволенні позову в іншій частині позовних вимог.

Рішення суду мотивовано тим, що захворювання, наявність якого призвела до встановлення позивачу 1 групи інвалідності, не пов`язане з виконанням обов`язків військової служби і не є захворюванням, яке пов`язане з проходженням служби.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивача визнано особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку, при цьому інвалідність встановлено безстроково. У подальшому до Головного управління надійшов витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 13.10.2025 №247/25/2426, відповідно до якого позивача визнано особою з інвалідністю І групи внаслідок загального захворювання. Зазначена зміна причини інвалідності, яка не пов`язана з проходженням військової служби, безпосередньо впливає на право щодо отримання пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ та виключає можливість її подальшої виплати за цим Законом.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивач з 01 квітня 2001 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні, як одержувач пенсії по інвалідності (3 група) за Законом (а.с.41-42).

23 січня 2001 року 15 військово-лікарська комісія Південного оперативного командування (далі – Комісія) встановила такі захворювання у позивача:

- вірусний гепатит А (жовтушна форма, середнього ступеню тяжкості); дискінезія жовчевивідних шляхів; хронічний холецистит у формі нестійкої ремісії (пов`язані з виконанням обов`язків військової служби (інтернаціональний обов`язок));

- складний міотичний астигматизм правого ока (пов`язане з проходженням військової служби).

У акті медико-соціальної експертної комісії від 26 лютого 2001 року, яким встановлено 3 групу інвалідності, зазначено, що захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби (інтернаціональний обов`язок) (а.с.20).

Захворювання таке – хронічний гепатит; супутні захворювання.

06 вересня 2004 року відносно позивача медико-соціальна експертна комісія встановила 2 групу інвалідності (безстроково) (а.с.22).

Захворювання таке – хронічний гепатит з переходом у цироз; супутні захворювання.

Причина інвалідності - виконання обов`язків військової служби (інтернаціональний обов`язок).

Управління перерахувало суму пенсії, збільшивши виплату (а.с.41-42).

13 жовтня 2025 року Команда встановила відносно ОСОБА_1 1 групу інвалідності (а.с.13-16).

Захворювання таке - сліпота одного ока (травматична катаракта; рубці і помутніння рогівки; атрофія зорового нерву).

Причина інвалідності - загальне захворювання.

22 травня 2026 року Команда роз`яснила суду, що між захворюванням правого ока, яке пов`язане з проходженням військової служби, і захворюванням, що стало підставою встановлення інвалідності 1 групи, відсутній причинно-наслідковий зв`язок (а.с.53).

З 01 листопада 2025 року Управління припинило виплату пенсії по інвалідності (2 група) за Законом і роз`яснило про право на такий же вид пенсії (1 група) за Законом 2 (а.с.41-42).

16 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача зі заявою про поновлення виплати пенсії по інвалідності (1 група) за Законом і надання копії рішення про припинення виплати пенсії (а.с.27).

02 січня 2026 року Управління підтвердило припинення виплати пенсії, однак не надало копії рішення про це (а.с.28).

Правомірність вказаних дій відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, згідно з якою суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон №2262-ХІІ).

Статтею 1-1 Закону № 2262-XII встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Стаття 1 Закону № 2262-XII визначає, що військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Згідно ст. 18 Закону № 2262-XII, пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.

Відповідно до ст. 19 Закону № 2262-XII, групи і причини інвалідності, а також час її настання встановлюються медико-соціальними експертними комісіями, які діють на підставі положення про них, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Залежно від ступеня втрати працездатності особи з інвалідністю поділяються на три групи.

Статтею 20 Закону № 2262-XII, залежно від причини інвалідності особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом поділяються на такі категорії:

а) особи з інвалідністю внаслідок війни - при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час, а також інші особи, зазначені у статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

б) інші особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - при настанні інвалідності внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби.

Відповідно до ст. 21 Закону № 2262-XII, пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах:

а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);

б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Згідно ст. 26 Закону № 2262-XII, пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються на весь час інвалідності, встановленої медико-соціальною експертною комісією, а особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться лише за їх заявою.

Відповідно до ст. 27 Закону № 2262-XII, із зміною групи інвалідності, що настала після призначення пенсії, відповідно змінюється і розмір пенсії. Якщо при цьому у особи з інвалідністю внаслідок війни здоров`я погіршується у зв`язку із загальним захворюванням, трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, пенсія перераховується за новою групою інвалідності із збереженням її причини.

Таким чином, після встановлення позивачу І групи інвалідності у зв`язку із загальним захворюванням у нього зберігається право на встановлення підвищень та доплат, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, враховуючи норми статті 27 Закону № 2262-XII.

Відтак, пенсійний орган, здійснюючи перерахунок пенсії позивача по інвалідності І групи протиправно зменшив її розмір, не врахувавши збереження причини встановлення інвалідності ІІ групи.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач протиправно припинив виплату пенсії по інвалідності при зміні групи інвалідності, що настала після призначення пенсії.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 у справі №340/1960/26 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 03 листопада 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов