Суд: Обухівський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №372/4520/21
Суддя: Висоцька Г. В.
Справа № 372/4520/21
Провадження 2-др/372/52/26
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі: головуючого судді: Висоцької Г.В., за участю секретаря: Куник О.В., представника відповідача Суркова А.В., представниці позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду заяву представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Суркова Антона Вікторовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Обухівського районного суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14.05.2026 р., позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено частково.
21.05.2026 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Суркова Антона Вікторовича надійшла заява сформована в системі «Електронний суд» 20.05.2026 р. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Заява мотивована тим, що незважаючи на часткове задоволення позовної заяви, доводи та обґрунтування представника відповідача були враховані судом при прийнятті рішення про відмову в іншій частині позовних вимог позивачів, а саме визнання за ОСОБА_4 права власності на 2/6 частини земельної ділянки. В зв`язку з цим просив суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 34000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Також зазначав, що представником Позивача, після відкриття провадження у дані справі ще у 2021 році, неодноразово подавались клопотання про зупинку провадження, мотивуючі необхідністю отримання результатів розгляду справи № 757/28019/21-ц, як такої, що має преюдиційне значення для даної справи. Крім того, представник Позивачів двічі подавала ідентичні клопотання про витребування доказів у приватного нотаріуса Верповської О.В., хоча вони вже були в неї в наявності та отримані від того ж нотаріуса при розгляді зазначеної справи № 757/28019/21-ц, де та ж сама представник виступала від імені тих самих Позивачів, та про що їй було добре відомо. При цьому, що нових доказів від приватного нотаріуса до суду по даній справі не надходило у зв`язку із їх відсутністю. Позивачі всебічно намагались затягнути процес із можливими очікуваннями відсутності у Відповідача можливості повноцінної участі в судовому процесі та висловлення своєї позиції, фактично, намагаючись взяти Відповідача на змор. Таким чином, наявне зловживання певними процесуальними правами з боку позивачів.
02.06.2026 р. до суду від представника позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – адвоката Музичко Руслани Василівни через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. Представник вказала, що за результатами розгляду справи судом були задоволені три з чотирьох позовних вимог, при цьому позовні вимоги позивачки ОСОБА_3 були задоволені у повному обсязі. За таких обставин відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову всі судові витрати покладаються на відповідачку. Жодні судові витрати, понесені відповідачкою не можуть бути покладені на позивачку ОСОБА_3 . Натомість, витрати позивачки ОСОБА_3 на правничу допомогу повинні бути покладені на відповідачку, про що подана відповідна заява. Вважає, що понесені відповідачкою не можуть бути покладені на позивачку, чиї позовні вимоги задоволені у повному обсязі, тому просить в задоволенні заяви про покладення витрат відповідачки на позивачку ОСОБА_3 відмовити. Частину витрат відповідачки на правничу допомогу, що є пропорційною вимогою тій частині позовних вимог позивача ОСОБА_4 , в якій суд відмовив у задоволенні позову, зменшити до розміру витрат до розумного та спів мірного, що можуть бути покладені на позивача ОСОБА_4 , а саме до 5000,00 грн.
Представник відповідачів ОСОБА_2 – адвокат Сурков А.В. у судовому засіданні просив заяву задовольнити.
Представник позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – адвокат Музичко Р.В. в судовому засіданні заперечила щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу із позивачів на користь позивачки.
Заслухавши учасників, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно із ч.ч 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Частиною 1 ст.270 ЦПК України передбачено випадки для ухвалення додаткового рішення. Так, зокрема, згідно п.4 цієї норми, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.ч.2-4 цієї ж статті, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Положеннями ч.8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦК України).
Верховний Суд у постанові від 20 березня 2025 року у справі № 199/484/21 вказав на те, що для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.
Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду щодо порядку стягнення витрат на професійну правничу допомогу, викладеною у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15.
Відповідно до абзацу першого, другого частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (стаття 122 ЦПК України).
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
За таких обставин, перебіг процесуального строку починається протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, а не із дня отримання судового рішення.
Так, рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14.05.2026 року позов задоволено частково. Проте, заява про ухвалення додаткового рішення надійшла до суду 21.05.2026 року.
Враховуючи, що рішення суду надіслано 15.05.2026 р. о 18:11, днем отримання вважається 16.05.2026 р. Таким чином, дана заява подана у встановлені законом строки.
При цьому згідно з частинами 3-4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених відповідачкою витрат надано: Копію договору про надання правової допомоги № 22/05 від 22.05.2025 р.; Копію додатку № 1 від 25.05.2026 до договору про надання правової допомоги № 22/05 від 22.05.2025 р.; Копію акту прийняття-передачі наданих послуг від 18.05.2026 року; Копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 6706/10 від 14.06.2018; Копію ордеру на надання правничої допомоги АІ № № 1759199 від 22.05.2025 року; Копію картки руху судового рішення з кабінету Електронний суд, відповідно до яких вартість витрат на професійну правничу допомогу становить 34000 гривень.
Як встановлено, рішенням суду від 14.05.2026 року, позовні вимоги задоволено частково, а саме із трьох позовних вимог задоволено – дві.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: - у разі задоволення позову - на відповідача; - у разі відмови в позові - на позивача; - у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, відповідно до ст. 141 ЦПК України, відповідачка може претендувати на 1/3 частину заявлених витрат на правову допомогу у сумі 11334,00 грн. (34000/3=11334,00 грн).
Оцінивши надані докази на підтвердження вартості витрат та опис наданих послуг, суд приходить до переконання, що такі безпосередньо пов`язані з розглядом справи, клопотання представника відповідачки щодо стягнення витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення таких витрат з позивачів у загальному розмірі 11334,00 грн. по 5667,00 грн. з кожного.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 14, 43, 127, 141, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Суркова Антона Вікторовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності – задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 11 334,00 грн., по 5 667,00 грн. з кожного.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст додаткового рішення складений та підписаний 03.11.2026
Суддя Г.В.Висоцька
Оригінал: reyestr.court.gov.ua