Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №160/29082/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №160/29082/25

Суддя: Круговий О.О.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/29082/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 в адміністративній справі №160/29082/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 045550031419 від 19 вересня 2025 року про відмову призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 16.06.1989 року відповідно до диплому серії НОМЕР_1 від 26.06.1989 року, період з 15.10.1993 по 03.01.2000 року відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 10 серпня 1989 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути, мою ОСОБА_1 заяву від 10 вересня 2025 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що досягши пенсійного віку звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком. При розрахунку страхового стажу відповідачем не було враховано період навчання та страхового стажу через виявлені недоліки в оформленні трудової книжки, що призвело до невірного розрахунку стажу, а отже і відмови у призначенні пенсії. Позивач наголошує, що відповідальність за заповнення та ведення трудових книжок несе роботодавець та наслідком його дій не може бути позбавлення права позивача на пенсійне забезпечення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 045550031419 від 19 вересня 2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) період навчання з 01.09.1982 по 16.06.1989 року відповідно до диплому серії НОМЕР_1 від 26.06.1989 року, період проходження військової служби з 28.06.1984 року по 03.05.1986 року відповідно військового квитка НОМЕР_4 , період з 15.10.1993 по 03.01.2000 року відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 10 серпня 1989 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути, мою ОСОБА_1 заяву від 10 вересня 2025 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що до страхового стажу правомірно не враховано періоди навчання з 01.09.1982 по 16.06.1989, згідно з дипломом НОМЕР_1 від 26.06.1989, оскільки тривалий термін навчання. Крім того, перетинається з періодом проходження військової служби строкової з 28.06.1984 по 03.05.1986, згідно з військовим квитком НОМЕР_4 від 28.06.1984, не надано уточнюючу довідку щодо підтвердження періоду навчання за денною формою; роботи з 15.10.1993 по 03.01.2000, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 10.08.1989, оскільки наявне виправлення дати наказу в підставах внесення запису про звільнення.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.09.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Заяву ОСОБА_1 направлено для розгляду за принципом екстериторіальності та 19.09.2025 року прийнято рішення №045550031419, яким відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу та пенсійного віку.

Згідно наданих документів до страхового стажу позивача не зараховано:

- навчання з 01.09.1982 по 16.06.1989, згідно з дипломом НОМЕР_1 від 26.06.1989, оскільки тривалий термін навчання. Крім того, перетинається з періодом проходження військової служби строкової з 28.06.1984 по 03.05.1986, згідно з військовим квитком НОМЕР_4 від 28.06.1984, не надано уточнюючу довідку щодо підтвердження періоду навчання за денною формою; - роботи з 15.10.1993 по 03.01.2000, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 10.08.1989, оскільки наявне виправлення дати наказу в підставах внесення запису про звільнення, всупереч вимогам Інструкції № 58 та № 162.»

Не погоджуючись з наданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області відмовою у зарахуванні періоду навчання до страхового стажу, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позові вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач наділений правом на зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1982 по 16.06.1989 року відповідно до диплому серії НОМЕР_1 від 26.06.1989 року, період проходження військової служби з 28.06.1984 року по 03.05.1986 року відповідно військового квитка НОМЕР_4 , період з 15.10.1993 по 03.01.2000 року відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 10 серпня 1989 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.

Як свідчать встановлені обставини справи, за доданими документами до страхового стажу позивача не зараховано:

- період навчання з 01.09.1982 по 16.06.1989, згідно з дипломом НОМЕР_1 від 26.06.1989, оскільки тривалий термін навчання. Крім того, перетинається з періодом проходження військової служби строкової з 28.06.1984 по 03.05.1986, згідно з військовим квитком НОМЕР_4 від 28.06.1984, не надано уточнюючу довідку щодо підтвердження періоду навчання за денною формою;

- період роботи з 15.10.1993 по 03.01.2000, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 10.08.1989, оскільки наявне виправлення дати наказу в підставах внесення запису про звільнення, всупереч вимогам Інструкції № 58 та № 162.

Так, відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 наявні наступні записи щодо роботи у спірних періодах:

-15.10.1993 виробничий кооператив «Акант» прийнятий на посаду інженера – механіка. Наказ №7а від 14.10.1993р.;

-17.12.1993 виробничий кооператив «Акант» перейменований в колективне підприємство «Акант». Наказ №9а від 22.12.1993р.;

-03.01.2000р. звільнений за власним бажанням по ст. 38 КзПП України. Наказ №01/3 від 03.01.2000р.

Записи скріплені печатками підприємств та підписами відповідальних осіб.

Таким чином, наведені записи є такими, що, незважаючи на виявлені органом Пенсійного фонду недоліки, дають можливість підтвердити страховий стаж позивача.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що недотримання окремих правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Вказані правові висновки також відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним в постановах від 09.08.2019 року по справі № 654/890/17 та від 21.02.2018 у справі №687/975/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Враховуючи те, що записи трудової книжки позивача є логічним та відповідають послідовності записам трудової книжки, при цьому відповідачем не надано доказів того, що ці записи зроблені за відсутності законних підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі записи є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу позивача.

Також, згідно з абзацу 1 частини першоїстатті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII(далі - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я та віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За приписами п. «д» ч.3 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до п. 8 Порядку № 837 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання (п.8 Порядку №637).

З матеріалів справи видно, що на підтвердження проходження навчання позивачем надано копію диплому серії НОМЕР_1 від 26.06.1989 року про те, що останній в 1982 році вступив до Ворошиловградського машинобудівного інституту та в 1989 році закінчив повний курс за спеціальністю «технологія машинобудування».

Згідно військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 28 червня 1984 року призваний на військову службу та зарахований до списків частини та 03 травня 1986 року на підставі наказу МОСРСР від 25.03.1986р. №68 демобілізований у запас та направлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відтак, з огляду на вказані обставини справи та приписи законодавства, позивач наділений правом на зарахування до страхового стажу періоду проходження військової служби і періоду навчання.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що період навчання позивача з 01.09.1982 по 16.06.1989 року перетинається з періодом проходження військової служби з 28.06.1984 року по 03.05.1986 року, а тому відповідно, з огляду на необхідність врахування страхового стажу в одинарному розмірі, період навчання позивача має бути зарахований до страхового стажу наступнимии періодами: з 01.09.1982 по 27.06.1984 та з 04.05.1986 по 16.06.1989 року.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частовому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення абзацу 3 резолютивної частини в наступній редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) періоди навчання з 01.09.1982 по 27.06.1984 та з 04.05.1986 по 16.06.1989 року відповідно до диплому серії НОМЕР_1 від 26.06.1989 року, період проходження військової служби з 28.06.1984 року по 03.05.1986 року відповідно військового квитка НОМЕР_4 , період з 15.10.1993 по 03.01.2000 року відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 10 серпня 1989 року». В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області – задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 в адміністративній справі №160/29082/25 – змінити, виклавши абзац 3 резолютивної частини в наступній редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) періоди навчання з 01.09.1982 по 27.06.1984 та з 04.05.1986 по 16.06.1989 року відповідно до диплому серії НОМЕР_1 від 26.06.1989 року, період проходження військової служби з 28.06.1984 року по 03.05.1986 року відповідно військового квитка НОМЕР_4 , період з 15.10.1993 по 03.01.2000 року відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 10 серпня 1989 року».

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 в адміністративній справі №160/29082/25 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш

суддя А.В. Шлай

Оригінал: reyestr.court.gov.ua