Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №729/97/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Суд: Броварський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №729/97/26

Суддя: Писанець Н. В.

Справа № 729/97/26

Провадження № 2/361/1247/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.26

02 листопада 2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді – Писанець Н.В.,

при секретарі – Михальова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Броварського міськрайонного суду Київської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана цивільна справа. В обгрунування позовних вимог, представником позивача зазначено, що 19.09.2019 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали Договір №1291377, відповідно до умов якого, кредитодавець надає споживачу кредит у розмірі 10000,00 грн., зі строком повернення 30 днів. Стандартна ставка становить 1,80% від суми позики за кожен день користування позикою, знижена процентна ставка 492,75% річних.

Цей кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора С283690 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_1 . Відповідно до умов кредитного договору, кредитні кошти надаються кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договором. Відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

23.04.2020 року право вимоги за договором перейшло від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

23.05.2024 року право вимоги за договором перейшло від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до позивача ТОВ «Факторинг Партнерс».

Відповідач умови кредитного договору не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку складає 30 860,00 грн., яка складається з 10000,00 грн. – тіло кредиту; 1900,00 грн. – заборгованість за нарахованими процентами; 18960,00 грн. – заборгованість за пенею, яку просить суд стягнути на свою користь з відповідача та судовий збір в розмірі 2662.40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 13000.00 грн.

Ухвалою суду від 09 березня 2026 р. позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

06.04.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вказує, що у матеріалах справи відсутні доказ отримання кредитних коштів. Крім того, позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що саме відповідач був зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі, не підтверджено отримання саме відповідачем логіну та паролю в системі, що саме відповідачем було подано заявку на отримання кредиту, а також те, що відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами договору та не надано доказів щодо зарахування коштів на платіжну картку, яка належить відповідачу. Крім того, вважає невірним розрахунок заборгованості, оскільки вимогами кредитного договору передбачений інший розмір штрафний санкцій, ніж зазначений у позовній заяві.

У відзиві представник відповідача просила відмовити у стягненні витрат на правову допомогу, посилаючись на неспівмірність витрат на правову допомогу зі складністю справи та на те, що справа є типовою, позов має шаблонний характер, не є складним та не вимагав значних витрат часу.

13.04.2026 року від представника позивача надійшла Відповідь на Відзив. Представник зазначає, що на підтвердження укладення кредитних договорів позивачем до матеріалів позовної заяви долучено довідку від ТОВ «Авентус Україна» відповідно до якого ОСОБА_1 уклав договір, шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором. Щодо підтвердження факту зарахування коштів на рахунок відповідачки до позову було долучено квитанції. Перед укладання договорів позичальник отримала всю інформацію стосовно кредиту, ознайомилась з умовами, реальною відсотковою ставкою за користування кредитними коштами, порядком її зміни та порядком нарахування відсотків. Позивачем надано розрахунок заборгованості, з якого можливо встановити з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. Так, сторона позивача вважає, що доводи відповідачки не мають правового обґрунтування, оскільки відповідачем не було долучено жодних доказів на спростування тих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог. При цьому, зауважує, що відповідач частково сплатив заборгованість по кредиту, що свідчить про визнання кредитних правовідносин, факту отримання кредитних коштів та погодження з умовами кредитування.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Позивач, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження разом з позовом та доданими до нього документами за зареєстрованою адресою проживання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази суд, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, враховуючи таке.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

У судовому засіданні встановлено, що 19.09.2019 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали Договір №1291377, відповідно до умов якого, кредитодавець надає споживачу кредит у розмірі 10000,00 грн., зі строком повернення 30 днів. Стандартна ставка становить 1,80% від суми позики за кожен день користування позикою, знижена процентна ставка 492,75% річних.

Цей кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора С283690 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_1 .

Відповідно до умов кредитного договору, кредитні кошти надаються кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договором. Відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

23.04.2020 року право вимоги за договором перейшло від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

23.05.2024 року право вимоги за договором перейшло від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до позивача ТОВ «Факторинг Партнерс».

Так, звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Факторинг Партнерс» надало належні та допустимі докази укладення ОСОБА_1 кредитного договору №1291377, при цьому, суд враховує, що відповідачем двічі здійснювалась сплата по цьому кредиту: 21.10.2019 року у сумі 4050,00 грн. та 20.12.2019 року у сумі 1000,00 грн., що вбачається з долученого до позову розрахунку заборгованості.

Тобто, ОСОБА_1 отримав кредит, проте не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, кошти не повернув.

Щодо розміру заборгованості, суд враховує зміст кредитного договору №1291377, а саме: п.4.5, яким сторони погодили, що штрафи за договором нараховуються у момент сплати, але у будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафі та пені), нараховані за порушення клієнтом зобов`язань за цим договором, не може перевищувати 50% суми, одержаної клієнтом за цим договором і становить 5000,00 грн., що й підлягає до стягнення у даному випадку.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі викладеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов`язання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення втрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02 липня 2024року; витяг з акту № 25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 року; заявку про надання юридичної допомоги №672 від 01.12.2025 року.

Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. На це вказав КЦС Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

У відзиві на позовну заяву відповідач просила відмовити у стягненні витрат на правову допомогу. Одночасно відповідач обґрунтовувала неспівмірність витрат на правову допомогу зі складністю справи, посилаючись на те, що справа є типовою, позов має шаблонний характер, не є складним та не вимагав значних витрат часу.

З огляду на викладене, а також на пропорційність задоволених вимог, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 622,40 грн., тому, пропорційно до задоволених вимог, підлягає стягненню 900,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625,630, 631, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд=

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №1291377 від 19.09.2019р. у сумі 16900,00 грн., яка складається з 10000,00 грн. – тіло кредиту; 1900,00 грн. – заборгованість за нарахованими процентами; 5000,00 грн. – заборгованість за пенею, судовий збір в розмірі 9000,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000.00 грн.

Відмовити у задоволенні інших позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя Писанець Н.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua