Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №280/2056/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 280/2056/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року в адміністративній справі №280/2056/26 (головуючий суддя першої інстанції Калашник Ю.В.) за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

11.03.2026 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (далі – відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 12.02.2025 №ЦО-1600/189, прийняте за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії від 20.02.2024 №321 про встановлення інвалідності другої групи безстроково ОСОБА_1 .

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що відповідач незаконно переглянув встановлену йому інвалідність заочно, без його виклику та повідомлення, без проведення огляду та повного медичного обстеження.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

20.02.2024 ОСОБА_1 отримав другу групу інвалідності за загальним захворюванням безстроково, що підтверджує довідка до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ №461173. Довідка складена на підставі акта огляду МСЕК №321.

12.02.2025 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної комісії прийнято рішення №ЦО-1600/189, було зроблено висновок, що порушення опорно-рухового апарату в легкому ступені обмежують життєдіяльність та не дають підстав для встановлення другої групи інвалідності (п. 9 Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення, що підлягає перевірці), що є підставою для встановлення третьої групи інвалідності (розділ 9), тому скасовано другу групу інвалідності та з 20.02.2024 не є особою з інвалідністю (розділ 10). Як вбачається з п. 6.1 оскаржуваного рішення, підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці, є запит старшого слідчого відділу управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Предметом спірних правовідносин є рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 12.02.2025 №ЦО-1600/189 про скасування рішення МСЕК від 20.02.2024 №321 про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності.

Прийняттю означеного рішення передували наступні події.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (далі - Рішення РНБО від 22.10.2024 року), що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктом «б» пункту 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 року вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідувань, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанови від 25.10.2024 року № 1207 та 08.11.2024 року № 1276, якими було внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи».

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 року № 1809 «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» було покладено права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ з дати підписання цього наказу.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 № 1809 було затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію Міністерства охорони здоров`я України (далі - Положення №1809).

Пунктом 8 Положення №1809 встановлено, що Комісія проводить перевірку, зокрема й за запитами правоохоронних органів, обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.

Абзацом 10 пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2024 року № 1276, встановлено, що Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення.

Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" від 19.12.2024 № 4170-IX (далі - Закон № 4170-IX), який набрав чинності з 31.12.2024, внесені зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Зокрема, відповідно до статті 3 Закону № 875-XII в редакції Закону № 4170-IX інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом першим пункту 1 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4170-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року (окрім деяких пунктів).

Відповідно до пункту 3 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4170-IX повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31.12.2024.

З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Постанова № 1338), якою затверджені Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи.

За змістом пункту 3 Постанови № 1338 повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31.12.2024.

З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України "Про військовий обов`язок та військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Отже, з 01.01.2025 перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 10 Порядку рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Пунктом 51 Порядку передбачено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, зокрема, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 березня 2020 року у справі №240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі №804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі №817/820/16, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Отже, предметом судового контролю у цій справі є перевірка дотримання відповідачем порядку ухвалення оскаржуваного рішення.

Межі дискреційних повноважень органу вищого рівня при перевірці рішень нижчестоящих комісій зумовлені обов`язком дотримання принципів адміністративної процедури. Судовий контроль у таких правовідносинах має здійснюватися за наступним алгоритмом перевірки: наявності законодавчо визначених підстав для проведення перевірки; належної мотивованості акта, що скасовує попереднє рішення (викладення конкретних медичних та юридичних невідповідностей); дотримання балансу між суспільним інтересом (боротьба з правопорушеннями) та приватним інтересом особи на стабільність її правового статусу.

Щодо наявності законодавчо визначених підстав для проведення перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, перевірку обґрунтованості рішення МСЕК від 20.02.2024 №321 щодо позивача ініційовано на підставі запиту старшого слідчого відділу управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, що відповідає пункту 51 Порядку.

Отже, у відповідача були законодавчо визначені підстави для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК щодо позивача.

Щодо медичного та правового аналізу експертної документації позивача, колегія суддів враховує наступне.

Колегія суддів звертає увагу, що повноваження на скасування рішення за результатами перевірки не є абсолютним та не може реалізовуватися довільно. Таке повноваження підлягає застосуванню виключно за умови встановлення очевидної невідповідності медичних матеріалів критеріям, визначеним нормативними актами, або істотних порушень процедури первинного встановлення інвалідності. У протилежному випадку орган зобов`язаний ініціювати проведення повноцінної медико-соціальної експертизи.

Застосування повноваження на скасування рішення нижчестоящої комісії за результатами перевірки обґрунтованості допускається лише за умови, якщо з матеріалів медико-експертної справи без проведення додаткових клінічних досліджень вбачається очевидна та істотна невідповідність встановлених діагнозів або функціональних обмежень критеріям, визначеним нормативними актами. За відсутності такої очевидності або у випадку, коли для встановлення відповідності критеріям необхідна додаткова медична оцінка, орган вищого рівня зобов`язаний ініціювати проведення медико-соціальної експертизи (переогляду) з дотриманням гарантій участі особи. Інакше реалізація контрольного повноваження набуває ознак свавільності та порушує принцип пропорційності.

Під очевидною та істотною невідповідністю матеріалів медико-експертної справи критеріям встановлення інвалідності слід розуміти такий недолік первинного рішення, який виявляється безпосередньо з наявної медичної документації та не потребує проведення додаткових клінічних досліджень чи безпосереднього огляду особи. Зокрема, це стосується випадків невідповідності встановленого діагнозу критеріям, визначеним Інструкцією №561, або відсутності в матеріалах справи обов`язкових об`єктивних даних, що підтверджують стійкий розлад функцій організму. У разі, якщо висновок про необґрунтованість рішення не може бути зроблений виключно на підставі аналізу документів, орган вищого рівня зобов`язаний ініціювати процедуру переогляду (медико-соціальної експертизи) з дотриманням процесуальних гарантій участі особи.

Оскаржуване рішення містить конкретний медичний висновок про те, що клініко-функціональні порушення опорно-рухового апарату позивача в легкому ступені обмежують життєдіяльність та не дають підстав для встановлення другої групи інвалідності, тобто воно є належно мотивованим та ґрунтується на аналізі медико-експертної справи, на підставі якої було прийнято рішення МСЕК №321.

Колегія суддів зазначає, що надання оцінки ступеню обмеження життєдіяльності особи та відповідності її стану критеріям встановлення групи інвалідності є дискреційним повноваженням спеціалізованого органу, яке суд не може перебирати на себе, оскільки це вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.

Стосовно доводів позивача щодо перегляду інвалідності заочно, без його виклику та огляду.

Водночас, щодо форми проведення огляду, колегія суддів враховує, що ЦМСЕК МОЗ може скасувати рішення про інвалідність заочно, оскільки у цьому випадку об`єктом перевірки є не сама особа (її фізичний стан), а легітимність та медична достовірність акта комісії, що перевіряється.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2026 року у справі №360/660/25 навів висновки про те, що комісія направляє осіб на обстеження лише у разі обґрунтованої потреби; законодавство залишає за ЦМСЕК МОЗ право самостійно визначати достатність наявних у справі доказів для прийняття рішення; якщо медичні матеріали містять вичерпну інформацію, яка свідчить про необґрунтованість встановлення інвалідності, проведення огляду стану особи не є обов`язковим і не повинно впливати на правовий результат - скасування незаконного рішення.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, підпунктом 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, передбачено повідомлення особи у разі, якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання. Натомість у спірному випадку рішення про необхідність повторного оцінювання не приймалось, а здійснювалась перевірка обґрунтованості рішення, прийнятого медико-соціальною експертною комісією, на підставі наявних медичних документів.

При цьому Суд наголошує, що в умовах воєнного стану та з урахуванням постанови КМУ №225, пріоритетом є забезпечення національної безпеки та недопущення зловживань. Відсутність доказів виклику особи на огляд, а так само й наявність поважних підстав неприбуття, не є самостійною підставою для визнання рішення протиправним, якщо матеріали справи містять об`єктивні медичні дані, що однозначно спростовують встановлений раніше статус особи з інвалідністю.

Відповідно до принципу «превалювання суті над формою», суд має оцінювати, чи було рішення прийняте в межах повноважень та на основі фактичних даних про стан здоров`я. Скасування акта виключно через формальні дефекти без спростування його медичного змісту суперечило б інтересам правосуддя та принципу правової визначеності.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до частини третьої статті 10 Закону №2073-IX особа зобов`язана здійснювати надані їй права добросовісно та не зловживати ними. У цьому контексті суд оцінює доводи позивача щодо процедурних порушень з урахуванням того, що встановлений державою механізм перевірки обґрунтованості рішень МСЕК у перехідний період мав на меті захист публічного інтересу, а процесуальна поведінка учасника справи має корелюватися з обов`язком сприяти встановленню об`єктивної істини у справі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року в адміністративній справі №280/2056/26 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року в адміністративній справі №280/2056/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко