Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №340/2713/25
Суддя: Чабаненко С.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
02 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 340/2713/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Білак С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 в адміністративній справі №340/2713/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не проведення перерахунку виплачуваної пенсії ОСОБА_1 із застосуванням до її частини, що перевищує розмір 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 р. №1; Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати пенсії ОСОБА_1 без застосування до її частини, що перевищує розмір 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 р. №1;
- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок виплачуваної ОСОБА_1 пенсії із застосуванням до її частини, що перевищує розмір 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 р. №1, а Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві її виплачувати у такому розмірі з 01.01.2025 р.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про те, що розмір її обчисленої пенсії перевищує 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, але цим же розпорядженням розмір до виплати обмежений максимальним розміром всупереч постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 р. №1. Наявність відповідного обмеження у розпорядженні перешкоджає відповідачу-1 виплачувати позивачу частину пенсії, що перевищує 10 прожиткових мінімумів із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 р. №1. На цій підставі позивач звернулась до відповідача-2 з заявою, якою просила провести перерахунок виплачуваної частини її пенсії, що перевищує 10 прожиткових мінімумів, а до відповідача 1 з заявою, якою просила виплачувати їй пенсію із застосуванням до частини пенсії, що перевищує відповідний розмір коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 р. №1. Листом від 01.04.2025 р. №2802-3004/Л-02/8-1100/25 відповідач-2 переадресував заяву позивача відповідачу-1. Відповідач-1 жодної відповіді на день подання цього позову не надав. Представник позивача вважає бездіяльність відповідачів (відповідача-2 щодо не проведення перерахунку виплачуваної частини пенсії позивача, а відповідача-1 щодо виплати позивачу пенсії без застосування до частини, що перевищує 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 р. №1) протиправною.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, 02.01.2025 р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком.
Із 02.01.2025 р. ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 28029,75 грн.
При цьому розмір пенсії ОСОБА_1 обмежений максимальним розміром – 23 610 грн.
28.03.2025 р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою щодо проведення перерахунку її пенсії із застосуванням коефіцієнтів, визначених постановою КМУ від 03.01.2025 р. №1.
Листом від 01.04.2025 р. №2802-3004/Л-02/8-1100/25 Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області повідомило ОСОБА_1 , що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
23.04.2025 р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про виплату їй частини пенсії, що перевищує 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність із застосуванням коефіцієнтів, визначених постановою КМУ від 03.01.2025 р. №1.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначає, зокрема, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону № 1058-IV (в редакції редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцяти мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону.
Частина 1 ст . 28 цього Закону передбачала на той час, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється
у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частина третя статті 27 в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008.
Згідно ч. 3 ст. 27 Закону № 1058-IV максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII), п.2) ч. 3 ст. 22 у частині третій статті 27 слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI) (ст. 2) визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до ...Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ... не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до ... Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення»... не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,5;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,4;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,3;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,2;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,1.
Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.
Аналіз наведених норм чинного законодавства, яке визначає обмеження щодо розміру пенсій, призначених за Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, дає підстави для висновку, що станом на час встановлення позивачу обмеження розміру її пенсії встановлено відповідні обмеження, які не визнавались неконституційними та підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Усі аргументи позовної заяви, як і апеляційної скарги аргументовані доводами, що стосуються пенсій, призначених за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відтак не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Отже, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, з одночасною зміною мотивувальної частини судового рішення, яку необхідно викласти в редакції цієї постанови.
Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 в адміністративній справі №340/2713/25 - задовольнити частково.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 в адміністративній справі №340/2713/25 - змінити в мотивувальній частині судового рішення, яку необхідно викласти в редакції цієї постанови.
В інший частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 в адміністративній справі №340/2713/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Сафронова
суддя С.В. Білак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua