Суд: Конотопський міськрайонний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №577/5725/26
Суддя: Кравченко В. О.
Справа № 577/5725/26
Провадження № 2-а/577/97/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді Кравченка В.О.
за участю секретаря
судового засідання Цуканової О.В.
позивача ОСОБА_1
представника ГУНП
в Сумській області Каракуц М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в режимі відеоконференцзв`язку адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУНП в Сумській області, третя особа інспектор Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області старший лейтенант поліції Цілик Дмитро Леонідович про скасування постанови про притягнення до адмінвідповідальності,-
ВСТАНОВИВ:
У поданому зверненні ставиться питання про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7928926 від 22.09.2026 року, винесеної інспектором Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Ціликом Д.Л., про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (далі по тексту Постанова).
Не ногоджуючись з оспорюваним рішенням, ОСОБА_1 вказав на відсутність доказів підтверджуючих факт непрацюючої лівої фари у керованому ним автомобілі, за що і був притягнутий до відповідальності. При цьому стверджує, що перед виїздом перевіряв зовнішні світлові прилади авта, які були у справному стані, зокрема – світила ліва фара ближнього світла.
Отже, вважає безпідставним його притягнення до адмінвідповідальності.
Представник ГУНП в Сумській області Каракуц М.Ю., заперечуючи задоволенню вимог, послалася на доведеність керування позивачем, у зазначені в Постанові день, час, місці, автомобілем, із непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, внаслідок чого могла бути спричинена аварійна обстановка на дорозі. При цьому наголосила на дотриманні поліцейським процедури притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності.
Третя особа: інспектор Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області старший лейтенант поліції Цілик Д.Л. у судове засідання не з`явився, поважність причин неявки не повідомив, заяви про відкладення справи не надходило.
За таких обставин неявка третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши представлені докази, переглянувши відеозапис події, дійшов такого висновку.
Згідно із ч. 2 ст. 286 КАС України (далі по тексту КАС) позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Враховуючи, що Постанова, яка є предметом судової перевірки, винесена 22.09.2026 року, а до суду з позововом про її оскарження ОСОБА_1 звернувся 01.10.2026 року, то строк звернення до суду не пропущений.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що 22.09.2026 року поліцейським Контопського РВП ГУНП в Сумській області Ціликом Д.Л. винесена постанова серії ЕНА № 7928926 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 340 грн. Із фабули правопорушення видно, що 22.09.2026 року о 20 год. 42 хв. в м.Конотоп по пр. Миру водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п. 31.4.3в. ПДР України (а.с. 31-32).
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту скоєння особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством.
Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, що повинно доводитись шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами у справах про адміністративне правопорушення.
Частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За приписами п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно п. 2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, зареєстрованої в МЮ України 10.11.2015 року за №1408/27853 (далі Інструкція № 1395) постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема ч. 1 ст. 121, виносяться на місці вчинення адміністративного правопорушення. Поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені у ст. 222 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Приписами п. 4 розділу І Інструкції № 1395 регламентовано, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п.10 розділу III Інструкції № 1395).
Відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції № 1395, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначають Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі по тексту ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 1.3 ПДР закріплено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема за керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 72 КАС визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Досліджуючи представлені докази, судом переглянутий відеозапис події, на якому зафіксовано як 22.09.2026 року о 20:42 год., тобто у темну пору доби, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Нісан Кашкай», д.н.з. НОМЕР_1 , з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла, у зв`язку з чим був зупинений працівниками поліції.
Суд звертає увагу, що відеозапис розпочинається з того, що поліцейський повідомляє водію, яким є позивач, про непрацюючу ліву фару в режимі ближнього світла в керованому ним автомобілі, з чим погоджується і ОСОБА_1 , запевняючи, що перед початком руху все перевіряв і все працювало.
Крім того, мається відеозапис, на якому назустріч поліцейському автомобілю рухається автомобіль із непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла (час 20:41:40).
Співвідносячи час виявлення автомобіля з непрацюючою лівою фарою (20:41:40) із часом зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 (20:43:26), підтвердженням на місці факту непрацюючої лівої фари в режимі ближнього світла шляхом вмикання фар, з чим на початку погоджувався і позивач, а також, що в темну добу водій не може не помітити відсутність ближнього світла однієї із фар, суд вважає, що вина останнього у правопорушенні повністю доведена. Відтак, посилання ОСОБА_1 на відсутність доказів не заслуговує на увагу суду.
Відповідно до п. 31.4.4. «в» ПДР, експлуатація транспортного засобу з непрацюючою лівою фарою ближнього світла заборонена.
Разом з тим, у залежності від пори доби можливі два варіанти:
1) якщо у світлу пору доби (вдень), а несправність виникла в дорозі, то водій має право доїхати до найближчого місця ремонту чи паркування коротшим шляхом, але обов`язково увімкнувши аварійну світлову сигналізацію (п. 31.5 ПДР);
2) у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості правила дорожнього руху суворо забороняють рух (навіть до місця ремонту), якщо фари не горять взагалі або не горить саме ліва фара у темряві (п. 31.6 «б»). Рухатися далі автомобілю не можна. За таких обставин подальший рух транспортного засобу можливий виключно після усунення несправності на місці (наприклад заміна лампи). Якщо це зробити неможливо, автомобіль має бути залишлений на місці або евакуйований/відбуксований, оскільки подальший рух такого транспортного засобу буде наражати учасників дорожнього руху на небезпеку, створення аварійної обстановки.
З огляду на викладене твердження позивача, що перед початком руху він перевіряв зовнішні світлові прилади авта, які були у справному стані, зокрема – світила ліва фара ближнього світла, не мають юридичного значення, оскільки не спростовують допущені порушення ПДР та законність винесеної Постанови.
Відтак, суд дійшов переконання, що притягаючи позивача до відповідальності, інспектор діяв у рамках чинного законодавства України та у спосіб визначений законом.
Частиною 3 ст. 286 КАС передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Керуючись: ст.ст. 286, 72-77, 271, 272 КАС України, ст.ст. 121, 222, 251, 252 КУпАП,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя Кравченко В. О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua