Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №520/13383/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 р.Справа № 520/13383/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 31.07.26 по справі № 520/13383/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з урахуванням уточнених позовних вимог звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ в Харківській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області(далі - відповідач-2, ГУ ПФУ у Київській області), в якому просив суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, від 13 травня 2026 року № 28263/03-16 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 , пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, з 01 серпня 2025 року здійснити ОСОБА_1 , перерахунок пенсії в розмірі 90% від заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, згідно довідки Луганської обласної прокуратури № 21-103 вих26 від 05 травня 2026 року, без обмеження пенсії її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, з 01 серпня 2025 року здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії в розмірі 90% від заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, згідно довідки Луганської обласної прокуратури № 21-103вих26 від 05 травня 2026 року, без обмеження пенсії її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відмова ГУ ПФУ у Київській області здійснити перерахунок пенсію на підставі оновленої довідки, виданої Луганською обласною прокуратурою, є протиправною, суперечить вимогам чинного законодавства та порушує його право на отримання належної пенсії.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області № 28263/03-16 від 13.05.2026, яким відмовлено в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити з 01.08.2025 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно довідки Луганської обласної прокуратури № 21-103вих26 від 05 травня 2026 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 332 грн (триста тридцять дві) гривні 75 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харкіській області витрати зі сплати судового збору на користь ОСОБА_1 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 332 грн (триста тридцять дві) гривні 75 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

ГУ ПФУ в Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач-1 посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що розгляд документів ОСОБА_1 про перерахунок пенсії здійснювало ГУ ПФУ у Київській області, то в подальшому належним відповідачем по даній справі є ГУ ПФУ у Київській області. Отже, зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області про вчинення будь-яких дій не можуть бути заявлені до ГУ ПФУ в Харківській області, оскільки відповідальним за прийняття відповідного рішення є ГУ ПФУ у Київській області.

Позивач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

В свою чергу, позивач також не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав свою апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що в мотивувальній частині рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що віднині пенсія позивачу повинна сплачуватися не в розмірі 90% як це відбувалося 20 років з 2006 по 2026 роки, а в розмірі 60%, тобто на майбутнє суттєво зменшив позивачу розмір його пенсії та наперед орієнтує уповноважені органи ПФУ здійснювати ОСОБА_1 перерахунок його пенсії в розмірі 60% від заробітної плати працюючого прокурора.

Позивач зазначає, що судом першої інстанції проігноровані суттєві обставини, які мають значення для правильного вирішення справи і не враховано, що вперше пенсія позивачу була призначена ГУ ПФУ в Харківській області у червні 2006 року на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХП (далі - Закон № 1789-ХП) в редакції, чинній на день виходу позивача на пенсію, в розмірі 90% від заробітної плати працюючого на відповідній посаді прокурора.

Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 308, п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційних скарг, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, натомість апеляційна скарга відповідача-1 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 29.06.2006 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області, як отримувач пенсії за вислугу років, призначену на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХП, в редакції Закону від 12 липня 2001 року, у розмірі 90% відсотків від суми заробітної плати.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.01.2017 у справі №638/18123/16-а, яка набрала законної сили 18.04.2017, зобов?язано Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , в розмірі 90% від суми місячного заробітку нарахованого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, який згідно довідки прокуратури Луганської області від 25.10.2016 року № 18-679вих 16 станом на 01 грудня 2015 року складає 12.658 грн. 37 коп., та здійснити відповідні виплати без обмеження її максимального розміру.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 у справі №520/17046/2020, яке набрало законної сили 02.03.2021у, зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області здійснити з 01 жовтня 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Луганської обласної прокуратури №21-768вих-20 від 27.10.2020 про заробітну плату (грошове забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій в розмірі 57384,60 грн., без обмеження її максимального розміру.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2021 у справі №520/17416/2020, як набрало законної сили 02.03.2021, зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області, здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХII у редакції, що діяла на момент призначення пенсії, статей 81, 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 (далі - Закон №1697-VII), виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області №18-117вих20 від 02.03.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, в сумі 31520,06 грн. без обмеження її максимального розміру.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 у справі №520/6582/25, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2025, зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без обмеження її максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.

Луганською обласною прокуратурою, відповідно до Рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)2019 та від 26.03.2020 №6-р/2020 виготовлено оновлену довідку №21-103вих2 від 05.05.2026 про розмір заробітної плати з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , за нормами чинними на 01.08.2025 за відповідною (прирівняною) посадою позивача прокурор прокуратури.

07.05.2026 позивач звернувся до управління Пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки.

За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто ГУ ПФУ у Київській області та прийнято рішення №28263/03-16 від 13.05.2026 яким відмовлено позивачу у перерахунку пенсії.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи міститься копія довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій №21-103вих26 від 05.05.2026, яка видана Луганською обласною прокуратурою про те, що відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019 та від 26.03.2020 №6-р/2020 розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 01.08.2025 за відповідною (прирівняною) посадою прокурор прокуратури становить 95641,00 грн. Отже, позивач має право на перерахунок його пенсії на підставі вказаної довідки з 01.08.2025. За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ у Київській області № 28263/03-16 від 13.05.2026, яким відмовлено в перерахунку пенсії ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому обираючи ефективний захист прав позивача в спірних правовідносинах, враховуючи, що електронну пенсійну справу позивача сформовано ГУ ПФУ в Харківській області, після відмови в перерахунку пенсії передано електронну пенсійну справу до ПФУ за місцем фактичного проживання позивача (до ГУ ПФУ в Харківській області), суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії має бути здійснено саме ГУ ПФУ в Харківській області.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії в розмірі 90% від заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії згідно довідки, суд виходив з того, що вказані позовні вимоги направлені на майбутнє, а тому права позивача в цій частині не є порушеними. Крім того, суд зазначив, що на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону № 1697-VІІ, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (далі - Указ № 64/2022), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30- 34, 38, 39, 41- 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, не обмежується конституційне право громадян на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

У свою чергу, пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачає, що основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих станом на час призначення позивачу пенсії (29.06.2006) було визначено статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

Стаття 50-1 Закону №1789-ХІІ передбачала, що:

- прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (ч. 1 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ);

- обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч. 12 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ);

- призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 17 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ).

До статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), внаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ з 01.10.2011 стала частиною вісімнадцятою. Тобто, відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14.10.2014 ухвалено новий Закон №1697-VІІ.

Частина 20 ст. 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий зміст: Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Отже, первісна редакція ч. 20 ст. 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 ч.18) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII Прикінцеві положення Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч.ч. 4, 6, 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів).

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №76-VIII), яким, серед іншого, внесено такі зміни:

частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

частину двадцяту статті 86 Закону №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру", а законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Отже, чинна з 13.12.2019 норма частини 20 статті 86 Закону №1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати працівникам прокуратури.

Також, Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону №1697-VII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішень від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 №6-р/2020 у позивача виникло право на звернення за перерахунком пенсії в порядку, визначеному частиною 20 статті 86 Закону №1697-VII, а саме: з дня підвищення заробітної плати працівникам прокуратури на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 3, 4 ст. 81 Закону №1697-VII посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом, зокрема: заступника керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора - 1,17-1,10 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора.

Законами України Про державний бюджет України на 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки було установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовувався для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень.

Разом з тим, згідно з п. 3 Закону України №4571-IX від 20.08.2025 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон №4571-IX), який набрав чинності 13.09.2025, внесено зміни у статтю 7 Закону від 19.11.2024 №4059-IХ «Про Держаний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон №4059-IХ), а саме:

1) абзац сьомий частини першої виключено;

2) доповнено частиною другою такого змісту: "Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, становить: з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року - 1600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 2102 гривні".

Тобто, Законом №4571-ІХ з 01.08.2025 підвищено із 1600 грн до 2102 грн розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, внаслідок чого відбулося його підвищення, та який є базовим для розрахунку посадових окладів та інших складових сум видів оплати праці (грошового забезпечення) прокурорів Офісу Генерального прокурора.

Разом із цим, п. 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №4571-IX установлено, що у 2025 році положення ст. 7 Закону № 4059-IХ не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-ІХ (далі - Закон № 4695-ІХ) установлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури, визначаються на рівні, встановленому станом на 31 грудня 2025 року.

Таким чином, підвищення заробітної плати прокурорів органів прокуратури відбулось з 01.08.2025 у зв`язку з внесенням Законом № 4571-IX змін до ч. 2 ст. 7 Закону №4059-IХ та збільшенням розміру прожиткового мінімуму з 1600 грн до 2102 грн для визначення базового окладу прокурора окружної прокуратури.

При цьому, у Законі № 4695-ІХ розмір прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури залишено на рівні 2102 грн.

Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у постанові від 20.06.2024 у справі № 640/12340/22, в якій вказано: Зі змісту частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ слідує, що перерахунок здійснюється у зв`язку зі збільшенням заробітної плати прокурорським працівникам, однак на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу саме на момент виникнення права на такий перерахунок.

Зважаючи, що розмір заробітної плати працівників прокуратури збільшений з 01.08.2025 у зв`язку із внесенням змін до Закону №4059-IХ, на переконання суду саме з цієї дати виникло право на перерахунок пенсії колишнім працівникам прокуратури.

Отже, проаналізувавши встановлені обставини справи, надані сторонами докази та норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії були відсутні.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення, прийняте ГУ ПФУ у Київській області № 28263/03-16 від 13.05.2026, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо зобов`язальної частини позовних вимог колегія суддів зазначає таке.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області як отримувач пенсії за вислугу років, призначену на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХП, в редакції Закону від 12 липня 2001 року, у розмірі 90% відсотків від суми заробітної плати, а його заява про перерахунок пенсії від 07.05.2026 за принципом екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ у Київській області.

Рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 13.05.2026 № 28263/03-16 позивачу було відмовлено в такому перерахунку.

Положеннями абзацу першого пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), передбачено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Вищевикладене, на переконання колегії суддів, свідчить, що з урахуванням принципу екстериторіальності перерахунок пенсії у випадку скасування судом рішення про відмову в її перерахунку має здійснюватися саме тим територіальним органом Пенсійного фонду України, якого було уповноважено розглядати подану особою заяву про перерахунок.

До компетенції ж органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи (у цій справі це ГУ ПФУ в Харківській області) належить здійснення виплати пенсії після її перерахунку органом, який розглянув відповідну заяву.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів доходить висновку, що у спірних правовідносинах обов`язок щодо перерахунку позивачу пенсії з 01.08.2025 на підставі довідки Луганської обласної прокуратури № 21-103вих26 від 05 травня 2026 року необхідно покласти саме на ГУ ПФУ у Київській області як на орган, який прийняв протиправне рішення про відмову у такому перерахунку.

Водночас, пункт 4.10 Порядку № 22-1 встановлює, що виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання особи).

Отже, саме ГУ ПФУ в Харківській області є відповідальним за виплату позивачу пенсії у випадку прийняття рішення про її перерахунок.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Харківській області є частково обгрунтованими, та приймаються колегією суддів в якості належних.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити з 01.08.2025 перерахунок пенсії в розмірі 90% від заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії згідно довідки Луганської обласної прокуратури № 21-103вих26 від 05 травня 2026 року та без обмеження пенсії максимальним розміром, колегія суддів виходить з наступного.

Питання щодо відсоткового значення розміру пенсії та її обмеження граничним розміром при перерахунку на підставі довідки Луганської обласної прокуратури № 21-103вих26 від 05 травня 2026 року відповідачем не вирішувалося, оскільки сам перерахунок не проводився.

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у рішенні від 14.09.2020 у зразковій справі № 560/2120/20, яким вимоги щодо проведення перерахунку пенсії у розмірі 90 % відповідних сум заробітної плати та без обмеження її граничного розміру визнано передчасними, оскільки вони залежать від реалізації самого права на перерахунок.

Крім того, як встановлено судом з матеріалів справи виплата пенсії позивачу з 01.03.2026 здійснюється у розмірі 90 % від заробітної плати без обмеження її граничного розміру (а.с. 17).

Відомостей про те, що відповідач має намір при перерахунку пенсії відступити від зазначених умов, матеріали справи не містять, а судовому захисту підлягають порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.

Посилання позивача на те, що вперше пенсія позивачу була призначена ГУ ПФУ в Харківській області у червні 2006 року на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХII в редакції, чинній на день виходу позивача на пенсію, в розмірі 90% від заробітної плати працюючого на відповідній посаді прокурора, колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки первинне призначення пенсії у розмірі 90 % заробітної плати не означає автоматичного збереження такого відсоткового показника під час її перерахунку, який здійснюється з урахуванням законодавства, чинного на момент виникнення права на перерахунок.

Отже, суд першої інстанції обгрунтовано визнав передчасними вимоги позивача в частині зобов`язання провести перерахунок пенсії з розміру 90 % від заробітної плати без обмеження її граничного розміру.

Колегія суддів наголошує, що спірним у цій справі є заперечення пенсійним органом права позивача на проведення перерахунку пенсії, а тому питання щодо відсоткового розміру взагалі не є наразі спірним, та як вірно вказав суд першої інстанції, є передчасним.

За цим доводи апеляційної скарги позивача колегією суддів відхиляються.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині покладення обов`язку на ГУ ПФУ у Харківській області здійснити з 01.08.2025 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно довідки Луганської обласної прокуратури № 21-103вих26 від 05 травня 2026 року, зробив помилкові висновки.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

З огляду на вищенаведений підхід, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційних скарг отримали достатню оцінку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 по справі № 520/13383/26 - скасувати в частині задоволення позову про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити з 01.08.2025 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно довідки Луганської обласної прокуратури № 21-103вих26 від 05 травня 2026 року.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області з 01 серпня 2025 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії згідно довідки Луганської обласної прокуратури № 21-103вих26 від 05 травня 2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01 серпня 2025 року здійснити ОСОБА_1 виплату перерахованої пенсії згідно довідки Луганської обласної прокуратури № 21-103вих26 від 05 травня 2026 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду віл 31.07.2026 у справі №520/13383/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий