Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №520/9003/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №520/9003/26

Суддя: Спаскін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 р.Справа № 520/9003/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , П`янової Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Лук`яненко М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/9003/26

за позовом Підприємства "Ніка" Товариства інвалідів "Шанс" Жовтневого району м. Харкова

до Харківської митниці Державної митної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Підприємство "Ніка" Товариства інвалідів "Шанс" Жовтневого району м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Харківської митниці Державної митної служби України, в якому просив:

1. визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2026/000033/2 від 04.02.2026р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2026/000046.

2. стягнути з Харківської митниці (Україна, 61005, Харківська обл., місто Харків, вул. Миколаївська, будинок 16Б, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44017626) на користь Підприємства "Ніка" Товариства інвалідів "Шанс" Жовтневого району м. Харкова (Україна, 61070, Харківська обл., місто Харків, вулиця Рудика, будинок 6, код ЄДРПОУ 30235984) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

3. стягнути з Харківської митниці (Україна, 61005, Харківська обл., місто Харків, вул. Миколаївська, будинок 16Б, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44017626) на користь Підприємства "Ніка" Товариства інвалідів "Шанс" Жовтневого району м. Харкова (Україна, 61070, Харківська обл., місто Харків, вулиця Рудика, будинок 6, код ЄДРПОУ 30235984) судовий збір у сумі 2 622,40 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2026/000033/2 від 04.02.2026 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2026/000046.

Стягнуто з Харківської митниці (Україна, 61005, Харківська обл., місто Харків, вул. Миколаївська, будинок 16Б, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44017626) на користь Підприємства "Ніка" Товариства інвалідів "Шанс" Жовтневого району м. Харкова (Україна, 61070, Харківська обл., місто Харків, вулиця Рудика, будинок 6, код ЄДРПОУ 30235984) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок) грн.

Стягнуто з Харківської митниці (Україна, 61005, Харківська обл., місто Харків, вул. Миколаївська, будинок 16Б, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44017626) на користь Підприємства "Ніка" Товариства інвалідів "Шанс" Жовтневого району м. Харкова (Україна, 61070, Харківська обл., місто Харків, вулиця Рудика, будинок 6, код ЄДРПОУ 30235984) судовий збір у сумі 2 622,40 (дві тисячі шістсот двадцять дві гривні 40 копійок) грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 р. та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Митного кодексу України (в подальшому – МК України), Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що Підприємство "Ніка" Товариства інвалідів "Шанс" Жовтневого району м. Харкова (далі - позивач, П "НІКА" ТІ "ШАНС", Підприємство) зареєстроване 08.12.1998, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 30235984; основний вид діяльності за КВЕД: 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів.

08.11.2024 року між П "НІКА" ТІ "ШАНС" (в якості Покупця) та Компанією "CANAGRO FOODS INC." (Канада) (в якості Продавця), укладено контракт №CANC/UKR.DMT-01, відповідно до умов якого Продавець зобов`язався поставити товар, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті (далі - Контракт).

Відповідно до п. 1.2 Контракту, товар, що поставляється, має бути виготовлений і поставлений партіями в повній відповідності до вимог, на умовах та за цінами, зазначеними в Додатках і Специфікаціях до цього контракту, що є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 3.1, п. 3.2, п.3.3, п.4.1, п.5.1 Контракту, загальна кінцева сума контракту становить суму всіх Специфікацій, що будуть підписані сторонами протягом строку дії цього контракту. Вартість одиниці товару зазначено в Специфікаціях до цього контракту в доларах США. Ціна на товар розуміється, до поставки вказаним в Специфікації, перевізником в порт, згідно з умов «Інкотермс – 2020», і включає в себе всі можливі затрати Продавця, до моменту отримання товару Покупцем у вказаному в Специфікації порту доставки.

Назва, ціна та кількість товару, що поставляється, умови поставки (відповідно до «Інкотермс – 2010»), погоджується сторонами в Специфікаціях, які підписуються на кожну окрему поставку, або декілька поставок, та є невід`ємною частиною цього контракту.

Оплата товару здійснюється у доларах США, у формі банківського переказу на рахунок Продавця, на умовах зазначених в Специфікації, що підлягає сплаті.

Товар за цим контрактом повинен бути поставлений на умовах «Інкотермс – 2020», які зазначені в Специфікаціях на партії товару.

Компанія "CANAGRO FOODS INC." (Канада) надала позивачу комерційну пропозицію (Commercial offer) від 01.10.2025 року щодо Товару "Half Cut Dried Cranberries Sweetened, manufactured September/October 2025, USA origin, HS CODE: 2008.93", кількість - 19 051.20 кг, ціна - 3.61 доларів США за 1 кг, загальна вартість - 68,774.83 доларів США.

Згідно специфікації №6 від 06.10.2025 року до Контракту №CANC/UKR.DMT-01 від 08.11.2024 року, сторонами погоджено опис товару, його кількість та вартість, а саме: "Dried Cranberries, Cane Sugar Infused Halves. USA ORIGIN Variety Vaccinium Macrocarpon", пакування – 11,34 кг в картонних коробках, ціна 3,61 доларів США за 1 кг, кількість – 19 051,20 кг, загальна сума 68 774,83 доларів США.

Загальна вартість специфікації - 68 774,83 доларів США; умови постачання CIF / CFR морський торгівельний порт Чорноморськ, Україна (Інкотермс 2020). Вільний час – 14 днів. Умови оплати: 20% передплата в сумі 13 754,97 доларів США; сума доплати – 53 019,86 доларів США. Відвантаження – не пізніше 20 жовтня 2025 року.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту вказаних товарів представником позивача до Харківської митниці подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД): 26UA807200001394U3 від 02.02.2026 року, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною Контракту (основний метод). Задекларована декларантом вартість товару склала 2 944 339,88 грн. (68 774,83 доларів США х 42,8113).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД, а саме:

1. Контракт №CANC/UKR.DMT-01 від 08.11.2024;

2. Специфікація №6 від 06.10.2025 року до Контракту №CANC/UKR.DMT-01 від 08.11.2024 року;

3. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №000251 від 28.10.2025 року;

4. Проформа – інвойс (Proforma invoice) №000251 від 15.10.2025 року;

5. Пакувальний лист (Packing list) №000251 від 28.10.2025 року;

6. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 29.09.2025 року;

7. Комерційна пропозиція (Commercial offer) від 01.10.2025 року;

8. Сертифікат аналізу (Certificate of Analysis) від 26.10.2025 року;

9. Специфікація продукту (Product specification) від 28.10.2025 року;

10. Сертифікат якості (Certificate of quality) №112672 від 26.10.2025 року;

11. Декларація про походження товару (Declaration of origin) б/н від 28.10.2025 року;

12. Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) б/н від 20.06.2024 року;

13. Коносамент (Bill of lading) №HLCUTOR251030157 від 12.11.2025 року;

14. Банківський платіжний документ від 14.10.2025 року;

15. Банківський платіжний документ від 15.12.2025 року;

16. Договір – заявка №23/01/26 на перевезення від 23.01.2026 року;

17. Рахунок на оплату № 45 від 02 лютого 2026 року;

18. Доручення від 02.02.2026 року;

19. Контрольний талон від 30.01.2026 року;

20. Автотранспортна накладна (Road consignment note) №772 від 30.01.2026 року.

02.02.2026 року митницею направлено запит (Повідомлення) б/н до МД від 02.02.2026 №26UA807200001394U3 про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Листом №2/02 від 03.02.2026 року позивачем повідомлено митний орган про те, що позивач надав всі документи на даний час інших немає.

04.02.2026 року Харківською митницею відмовлено у оформленні (випуску) товарів, складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2026/000046 та прийнято рішення про коригування митної вартості №UA807000/2026/000033/2 від 04.02.2026 року.

Так, у рішенні про коригування митної вартості №UA807000/2026/000033/2 від 04.02.2026 року зазначено наступне: "У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленому декларанту.

Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст. 54, 55, 57, 58-63 Митного кодексу України 1) подані декларантом основні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; 2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; 3) надані декларантом на запит митного органу додаткові документи не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості.

За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено наступне:

- декларантом не надано транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту HLCUTOR251030157;

- відсутній банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати згідно умов коносамента HLCUTOR251030157;

- декларантом не надано каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- наданий прайс-лист охоплює лише товари, зазначений в інвойсі, що свідчить про можливість індивідуального ціноутворення для конкретного покупця, а не про загальнодоступну ринкову ціну;

- декларантом не надано декларацію країни відправлення з датою експорту та відмітками митних органів країни відправлення;

- надана платіжна інструкція від 14.10.25 №141025/2008618 не дає можливості ідентифікувати передоплату згідно даної поставки, оскільки сума згідно умов Специфікації №6 від 06.10.2025 за дану поставки має становити 13754,97 дол. США, що відрізняється від суми вказаній в платіжній інструкції; а також в зв`язку з неможливістю надати декларантом всі витребувані додаткові документи, передбачені п.3 ст.53 МКУ та вимогою видати рішення про коригування митної вартості.

Право на проведення консультації з митним органом відповідно до частини 5 ст.55 МКУ декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв`язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої ст.58 МКУ, оскільки надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 МКУ. Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв`язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів.

Відповідно до ст.64 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку з наявністю відповідної інформації.

За результатами аналізу цінової інформації, наявної в ЄАІС Держмитслужби, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, встановлено наявність митних оформлень ідентичних товарів за митними деклараціями: товар №1 - МД №UA500580/2025/009660 (25UA500580009660U2) від 05.12.2025 з митною вартістю 4,09 дол.США/кг (код товару згідно з УКТ ЗЕД 2008939100, назва товару: «Журавлина сушена, приготовлена та консервована шляхом осмотичного зневоднення...», країна походження US, умови поставки CFR., вага 18 143,69 кг, виробник DECAS CRANBERRY PRODUCTS, INC. Отже, митна вартість товару, визначена за резервним методом, становить: 4,09 дол.США/кг * 19 051,2 кг = 77 919,4 дол.США."

Не погоджуючись із вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення та картка відмови протиправні, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 4, п. 1 ч. 6 ст. 321 МК України, товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму. Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму. Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (п. 23 ч. 1 ст. 4 МК України).

Статтями 246, 248 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із ч. 1 ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 6 ст. 53 МК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктом 2 частини 4 статті 54 МК України встановлено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Статтею 318 МК України встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 5, 9, 21 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (Контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Згідно із ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 МК України встановлено, що підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Судом встановлено, відповідач не визнав заявлену декларантом митну вартість у зв`язку з тим, що надані декларантом документи містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо числових значень складових митної вартості, а саме:

- декларантом не надано транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту HLCUTOR251030157;

- відсутній банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати згідно умов коносамента HLCUTOR251030157;

- декларантом не надано каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- наданий прайс-лист охоплює лише товари, зазначений в інвойсі, що свідчить про можливість індивідуального ціноутворення для конкретного покупця, а не про загальнодоступну ринкову ціну;

- декларантом не надано декларацію країни відправлення з датою експорту та відмітками митних органів країни відправлення;

- надана платіжна інструкція від 14.10.25 №141025/2008618 не дає можливості ідентифікувати передоплату згідно даної поставки, оскільки сума згідно умов Специфікації №6 від 06.10.2025 за дану поставки має становити 13754,97 дол. США, що відрізняється від суми вказаній в платіжній інструкції.

Відповідно до ч. 1 ст.337 МК України перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав розширений пакет документів для підтвердження правильності та достовірності визначення ним митної вартості задекларованих товарів.

Щодо доводів митного органу на те, що декларантом не надано транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту HLCUTOR251030157 та відсутній банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати згідно умов коносамента HLCUTOR251030157, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що серед документів на підтвердження митної вартості товару надаються також: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Дане положення містить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Судом встановлено, що згідно п. 3.1, п. 3.2, п.3.3, п.4.1, п.5.1 Контракту, загальна кінцева сума контракту становить суму всіх Специфікацій, що будуть підписані сторонами протягом строку дії цього контракту. Вартість одиниці товару зазначено в Специфікаціях до цього контракту в доларах США. Ціна на товар розуміється, до поставки вказаним в Специфікації, перевізником в порт, згідно з умов «Інкотермс – 2020», і включає в себе всі можливі затрати Продавця, до моменту отримання товару Покупцем у вказаному в Специфікації порту доставки.

Згідно специфікації №6 від 06.10.2025 року до Контракту №CANC/UKR.DMT-01 від 08.11.2024 року, сторонами було погоджено умови постачання CIF / CFR морський торгівельний порт Чорноморськ, Україна (Інкотермс 2020).

Відповідно до рахунку – фактури №000251 від 28.10.2025, визначено умову поставки товару CIF морський торгівельний порт Чорноморськ, Україна. Згідно з правилами Інкотермс 2020: умови постачання CIF — це вартість, страхування і фрахт (Cost, Insurance and Freight). Продавець бере на себе організацію доставки аж до порту призначення, тоді як покупець просто приймає вантаж. При цьому ризики переходять у момент, коли товар знаходиться на борту в порту відправлення.

А отже, витрати на транспортування включені у вартість товару, що підтверджується умовами контракту №CANC/UKR.DMT-01 від 08.11.2024 року, відповідно до якого поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2020.

З приводу того, що декларантом не надано каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а наданий прайс-лист охоплює лише товари, зазначений в інвойсі, що свідчить про можливість індивідуального ціноутворення для конкретного покупця, а не про загальнодоступну ринкову ціну, суд зазначає, що такі документи складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Отже, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації (аналогічні висновки наведено в постанові Верховного Суду від 27.01.2022 року у справі №810/3667/15).

Колегія суддів зазначає, що посилання митниці, що наданий прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо позивачу та не відображає "дійсну вартість", а тому суд вважає необґрунтованим, оскільки не підтверджено жодним нормативно-правовим документом, адже відсутні законодавчі вимоги до форми та змісту таких документів, як прайс-лист.

Верховний Суд в постанові від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19 дійшов висновку, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

В постанові від 02.06.2022 у справі №460/2674/20 Верховний Суд виснував наступне: "Щодо доводів митниці про те, що долучений декларантом документ прейскурант (прайс лист) виробника товарів складений не для широкого осіб та не містить терміну дії, у зв`язку з чим витребував додаткові документи, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, з огляду на наступне: термін дії прайс листа не є обов`язковим реквізитом такого виду документу, а тому може у ньому не зазначатися; продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності. Разом з тим, суд касаційної інстанції звертає увагу на постанову від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 де Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару".

Отже, прайс-лист є додатковим (не підтверджуючим митну вартість) документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару, а тому доводи відповідача про недоліки прайс-листів до митних декларацій є необґрунтованим.

Стосовно ненадання декларації країни відправлення з датою експорту та відмітками митних органів країни відправлення, суд зазначає, що в розумінні частини 2 статті 53 МК України експортна декларація, не є основним документом, що підтверджує митну вартість.

Так, відповідно до правової позиції, викладеної в листі Європейської комісії до Держмитслужби щодо експортних декларацій країни відправлення від 27 березня 2008 року TAXUD.B.5/JZ/sk D(2008) 17044 (Брюссель), відповідно до міжнародних митних стандартів, транспортні документи та/або інвойси, але не експортна декларація, мають бути представлені імпортером для підтвердження та перевірки митної декларації. Ці документи містять достатню інформацію щодо країни відправлення/призначення, вартості товару тощо.

Отже, інвойс, засвідчений підписом та скріплений печаткою, є належним та допустимим засобом доказування митної вартості, якщо орган доходів та зборів не доведе, що такий інвойс, дані з якого позивач врахував при визначенні митної вартості, отримано з порушенням закону.

Крім того, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а може лише додатково надаватися відповідачу виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України за її наявності.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.09.2023 року у справі №815/6805/17.

Щодо доводів відповідача про те, що надана платіжна інструкція від 14.10.2025 року №141025/2008618 не дає можливості ідентифікувати передоплату згідно даної поставки, оскільки сума згідно умов Специфікації №6 від 06.10.2025 за дану поставки має становити 13754,97 дол. США, що відрізняється від суми вказаній в платіжній інструкції, колегія суддів зазначає таке.

Так, для митного оформлення товару позивачем надано відповідачу копію між Контракту №CANC/UKR.DMT-01 від 08.11.2024 року, відповідно до умов якого оплата товару здійснюється у доларах США, у формі банківського переказу на рахунок Продавця, на умовах зазначених в Специфікації, що підлягає сплаті.

Згідно специфікації №6 від 06.10.2025 року до Контракту №CANC/UKR.DMT-01 від 08.11.2024 року, сторонами погоджено загальну суму товару - 68 774,83 доларів США, а також умови оплати - 20% передплата в сумі 13 754,97 доларів США; сума доплати – 53 019,86 доларів США.

Позивачем надано для митного оформлення банківські платіжні документи від 14.10.2025 року на суму 29 357,90 дол. США та від 15.12.2025 року на суму 53 019,86 дол. США.

Згідно вказаних в деталях оплати цих банківських документів зазначено призначено платежу - «передоплата за сушену журавлину CONTR CANC/UKR.DMT-01 від 08.11.2024», у реквізитах платника зазначено – позивача, у реквізитах отримувача - "CANAGRO FOODS INC".

Отже, вказані платіжні документи мають всі реквізити для ідентифікації платежу за Контрактом №CANC/UKR.DMT-01 від 08.11.2024 року.

Стосовно суми, яка зазначена в платіжній інструкції від 14.10.25 №141025/2008618 - 29 357,90 дол. США, то вказаною платіжною інструкцією позивачем сплачено попередню оплату за двома Специфікаціями №5 в сумі 15 602, 93 дол. США та №6 в сумі 13754,97 дол. США.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Тому, наявність в платіжних дорученнях відомостей про суму коштів, яка перерахована за товар та чітке посилання на номер і дату контракту, дає можливість в повній мірі встановити факт оплати товару.

Колегія суддів зазначає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані декларантом до митного органу документи є достатніми для визначення митної вартості товарів за основним методом, у зв`язку із чим суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2026/000033/2 від 04.02.2026 року.

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2026/000046 необхідно визнати протиправною та скасувати.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Доводів щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу апеляційна скарга не містить, тому рішення Харківського окружного адміністративного суду в даній частині перегляду не підлягає

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 р. – без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 по справі № 520/9003/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді О.В. Присяжнюк Я.В. П`янова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua