Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №357/17451/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №357/17451/26

Суддя: Гребінь О. О.

Справа № 357/17451/26

3/357/5168/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши об`єднану справу про адміністративні правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області,

стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 , непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушень, передбачених ч.2 та ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

У С Т А Н О В И В:

Обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 977027 від 07.09.2026 року: 07.09.2026 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини, а саме словесні образи, чим завдав психологічної шкоди потерпілій, що погіршило її емоційний стан.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 977162 від 09.09.2026 року: 09.09.2026 о 15:10 год. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме відносно дружини ОСОБА_2 , що виражалось в словесних образах, погрозах, приниженню, штовхав, шарпав за волосся та одяг, такі дії останнього викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку та завдав шкоди психологічному здоров`ю та завдав фізичних страждань постраждалої особи, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Крім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 976842 від 09.09.2026 року: 09.09.2026 о 15:10 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в нетверезому стані за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 в присутності малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав шкоди психологічному здоров`ю дитини та психологічної невпевненості.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.11.2026 справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.2 та ч.3 ст.173-2 КУпАП, об`єднано в одне провадження.

Щодо неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання.

ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, до суду не надходило.

Відповідно до статті 268 КУпАП, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 та ч.3 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.

Загальні положення

Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положення ст.9 КУпАП визначають, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Щодо правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП

За приписами положень ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Ч.3 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

З досліджених матеріалів справи установлено, що 07.09.2026 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 словесно ображав свою дружину ОСОБА_2 .

Тобто, 07.09.2026 ОСОБА_1 вчинив стосовно своєї дружини психологічне домашнє насильство.

Також встановлено, що 09.09.2026 о 15:10 год. ОСОБА_1 словесно ображав свою дружину ОСОБА_2 , погрожував їй та принижував її, штовхав, шарпав за одяг та волосся.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив стосовно дружини психологічне та фізичне домашнє насильство.

Крім того, з роздруківки постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.03.2026 встановлено, що протягом року до події, яка розглядається, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Отже, в діях ОСОБА_1 підтверджується склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Щодо правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП

Положеннями статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» серед іншого також визначено, що дитина, яка постраждала від домашнього насильства, - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Частиною 2 статті 173-2 КУпАП встановлено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Судом було встановлено, що 09.09.2026 о 15:10 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в нетверезому стані за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 в присутності малолітнього сина ОСОБА_3 .

Отже, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Висновок щодо доведеності винуватості

Згідно зі ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 977027 від 07.09.2026 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 977162 від 09.09.2026 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 976842 від 09.09.2026 року; протоколом прийняття заяви від 07.09.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 07.09.2026; формами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника від 07.09.2026; роздруківкою електронного рапорта від 07.09.2026; роздруківкою постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.03.2026 з Єдиного державного реєстру судових рішень; заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 09.09.2026 та доданими до протоколів про адміністративні правопорушення відеозаписами.

У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ зазначив, що при оцінюванні доказів застосовується критерій доведення «поза розумним сумнівом», а така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту.

Досліджені докази є належними, допустимими, узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення. Істотних суперечностей, які ставили б під сумнів достовірність цих доказів, судом не встановлено.

Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом.

Щодо адміністративного стягнення

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як цією особою, так і іншими особами.

При призначенні ОСОБА_1 виду та міри адміністративного стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, які в даному випадку посягнули на громадський порядок і громадську безпеку та були вчинені із застосуванням фізичної сили у присутності дитини, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, зокрема відсутність місця роботи, а тому адміністративне стягнення у виді штрафу є недоцільним, оскільки не буде виконано та такий вид стягнення не сприятиме виправленню особи, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність та вчинення правопорушень у стані сп`яніння, що обтяжує відповідальність, його ставлення до вчиненого.

Санкція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.

Беручи до уваги обставини правопорушення, суддя вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП стягнення у виді громадських робіт на строк сорок годин.

Санкцією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачено накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п`ятнадцяти діб.

За правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк п`ятдесяти годин.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом чи посадовою особою, стягнення накладається в межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Найбільш серйозним із вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень є правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Тому на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП за сукупністю адміністративних правопорушень до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 173 КУпАП у виді громадських робіт на строк п`ятдесят годин.

Щодо вирішення питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для кривдників

Відповідно до статті 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Пунктом 10 частини 1 статті 1 Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Частиною 6 статті 28 Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» регламентовано, що кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про необхідність направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, оскільки останній протягом року вже притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства в сім`ї, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив правопорушення.

Щодо стягнення судового збору

Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Враховуючи, що стосовно ОСОБА_1 за дані правопорушення застосовано адміністративне стягнення, а підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору під час розгляду справи не було встановлено, тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 35, 39-1, 40-1, 173-2, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк сорок годин.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк п`ятдесяти годин.

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП за сукупністю адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у виді громадських робіт на строк п`ятдесяти годин.

Направити ОСОБА_1 на проходження Типової програми для кривдників, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 01.10.2018 №1434, строком на 3 (три) місяці.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі неявки для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність ст. 390-1 КК України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО.О. Гребінь

Оригінал: reyestr.court.gov.ua