Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №520/139/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 р.Справа № 520/139/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 12.06.26 у справі № 520/139/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі також – відповідач, ГУ НП в Харківській області), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо включення до складу місячного розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , застосованого для визначення розміру матеріальної допомоги для оздоровлення за 2021 і 2022 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 і 2024 роки, сум індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області код ЄДРПОУ 40108599 перерахувати та доплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для оздоровлення за 2021 і 2022 роки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 і 2024 роки, визначивши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації грошового забезпечення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо включення до складу місячного розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , застосованого для визначення розміру матеріальної допомоги для оздоровлення за 2021 і 2022 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 і 2024 роки, сум індексації грошового забезпечення;

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для оздоровлення за 2021 і 2022 роки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 і 2024 роки, визначивши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації грошового забезпечення.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає про неврахування судом першої інстанції того, що за приписами частини третьої статті 2 Закону № 1282-XII соціальні виплати, які мають цільовий та разовий характер, зокрема, матеріальна допомога, одноразові виплати та інші аналогічні виплати, індексації не підлягають. Таким чином, матеріальна допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не є складовою щомісячного грошового забезпечення поліцейського, має разовий та необов`язковий характер, надаються за наявності відповідного фінансування та в межах бюджетних асигнувань.

За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Від позивач надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого позивач з висновками суду першої інстанції погодився, уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 в період з 07 листопада 2015 року по 19 червня 2025 року проходив публічну службу в органах і підрозділах Національній поліції України.

Позивачу за рапортом у грудні 2021 року, березні 2022 року нараховано та виплачено матеріальну допомогу для оздоровлення та у грудні 2022 року і жовтні 2024 року нараховано та виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення, проте під час визначення їх розміру застосовано місячний розмір грошового забезпечення без урахування сум індексації грошового забезпечення поліцейського.

Позивач, уважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати матеріальної допомоги для оздоровлення за 2021 і 2022 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 і 2024 роки без урахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку її розміру індексації, звернувся до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що індексація є складовою грошового забезпечення поліцейських, яке, своєю чергою, враховується під час обчислення матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 за №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі – Закон №580, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із пунктом 4 частини десятої статті 62 Закону № 580 поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Відповідно до частин першої, другої статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Також частиною 5 статті 94 Закону встановлено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (далі також – Постанова №988) грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 2 Постанови №988 визначено, що порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджується Міністерством внутрішніх справ, що узгоджується з приписами статті 94 закону України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 за № 580-VIII (зі змінами та доповненнями).

Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України визначаються Порядком і умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 (далі – Порядок № 260).

Згідно із пунктом 3 розділу І Порядку № 260, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з п. 13 Розділу ІІ Порядку № 260 поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік може надаватись матеріальна допомога для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення, та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення.

Для визначення максимального розміру матеріальної допомоги для оздоровлення або матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань застосовується місячний розмір грошового забезпечення, нарахованого поліцейському за місяць, що передує місяцю, у якому приймається рішення про таку виплату, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) та премії.

Виплата поліцейським матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється на підставі їх рапортів у розмірі, визначеному керівником органу поліції.

У разі переведення поліцейського з іншого органу, установи, закладу до визначення максимального розміру грошового забезпечення враховуються дані грошового забезпечення, зазначені в грошовому атестаті, виданому за попереднім місцем служби.

Поліцейським, які прибули для подальшого проходження служби з інших державних органів, працювали в бюджетних установах (організаціях), були відряджені до державних органів, установ та організацій або прикомандировані до Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування із залишенням на службі в поліції, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається за умови, що вони не отримували її за попереднім місцем служби (роботи) за рік, у якому вони прибули.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 за № 2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

У силу приписів статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії державні соціальні гарантії" державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 03.07.1991 за № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі - Закон № 1282-ХІІ), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частинами першою та п`ятою статті 2 Закону №1282-ХІІ встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі- Порядок № 1078).

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, зокрема, посадового окладу.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Водночас проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Ураховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер.

З огляду на те, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення.

Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вона має бути врахована у складі грошового забезпечення поліцейського для розрахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги для оздоровлення.

Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 27.12.2019 у справі № 643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.

Судом установлено, що під час служби позивачу нараховувалася та виплачувалася індексація, проте індексація не була включена до складу грошового забезпечення, з якого позивачу розраховувались матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога для оздоровлення.

З огляду на те, що індексація грошового забезпечення повинна бути включена до складу місячного грошового забезпечення, з якого розраховуються матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога для оздоровлення поліцейських, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що неврахування відповідачем індексації грошового забезпечення при розрахунку таких грошових допомог є неправомірним та свідчить про вчинення протиправної бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо включення до складу місячного розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 застосованого для визначення розміру матеріальної допомоги для оздоровлення за 2021 і 2022 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 і 2024 роки, сум індексації грошового забезпечення та зобов`язав відповідача перерахувати та доплатити позивачу матеріальну допомогу для оздоровлення за 2021 і 2022 роки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 і 2024 роки, визначивши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації грошового забезпечення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.

Так, відповідач помилково посилається на приписи частини третьої статті 2 Закону № 1282-XII як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки спірні правовідносини стосуються не перерахунку матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням індексації, а пов`язані із розрахунком таких допомог від грошового забезпечення з урахуванням відповідних сум індексації, що виплачувалися позивачу під час служби в поліції.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

З урахуванням приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 у справі № 520/139/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц