Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №553/1197/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №553/1197/26

Суддя: Макаренко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 р.Справа № 553/1197/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Полтави від 14.08.2026, головуючий суддя І інстанції: Фоміна Ю.В., по справі № 553/1197/26

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа - Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві

про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві, в якому просила:

- скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України АВ №00009750 від 27.01.2026 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір за подання позовної заяви (532,48 грн) та заяви про забезпечення позову (532,48 грн), витрати на правничу допомогу в сумі 9500,00 грн.

Рішенням Подільського районного суду міста Полтави від 14.08.2026 у справі № 553/1197/26 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України АВ №00009750 від 27.01.2026 року, відмовлено.

Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 , зі сплати судового збору в загальній сумі сумі 1064,96 грн., витрати, пов`язані із залученням експерта в сумі 16488,36 грн., витрати на професійну правову допомогу в сумі 9500,00 грн., залишено за позивачкою ОСОБА_1 .

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, яку аргументує порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин справи, просить скасувати рішення Подільського районного суду м. Полтави від 14.08.2026 року у справі № 553/1197/26, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі: визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті серії АВ № 00009750 від 27.01.2026 року та закрити провадження у справі, стягнути на користь апелянта за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті витрати на оплату судового збору за дві інстанції, за проведення судової експертизи Бокаріуса в загальній сумі 18080,80 грн. та витрати на правничу допомогу, понесені позивачем в суді першої та апеляційної інстанції в сумі 15500,00 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачем указано, що вантажівка MAN TGA 26.310 (д.н.з. НОМЕР_1 ) відповідно до Єдиного державного реєстру МВС та свідоцтва про реєстрацію конструктивно є тривісним із дозволеною повною масою 26 тонн. Апелянт наголошує, що на панорамному нічному знімку фіксації WIM чітко видно обриси та світлові відблиски трьох конструктивних осей автомобіля MAN, що рухаються дорогою, комплекс здійснив збій під час комп`ютерного розпізнавання контуру ТЗ, помилково присвоївши йому «Клас 4» (двовісний), весь подальший математичний розподіл ваги та підставлений ліміт (18 т замість 26 т) є невірним.

Позивач зазначає, що у матеріалах справи міститься офіційний висновок судових експертів ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» № 6106/6107 від 22.05.2026 про те, що через низьку роздільну здатність нічного відео WIM (800х450), ракурс зйомки зверху та динамічне розмиття, встановити, чи знаходилася у піднятому або опущеному стані задня додаткова вісь експертним шляхом не представляється можливим. Позивач вказав, що суд першої інстанції не врахував технічну неможливість руху завантаженого MAN TGA 26.310 на двох осях, оскільки згідно з наданими ТТН та договором-заявкою вага чистого вантажу складала 10,0171 тонн, за наявності вантажу вагою 10 тонн, система безпеки автомобіля MAN TGA 26.310 в автоматичному режимі безальтернативно опускає третю вісь на дорожнє покриття. Апелянт стверджує, що наявність, розташування та геометрія колісної тіні під час руху дозволяють зробити висновок, що підйомна вісь транспортного засобу перебувала в опущеному стані та безпосередньо торкалася дорожнього полотна.

Скаржник наголошує на помилковості осьових навантажень, зафіксованих комплексом WIM, оскільки фіксація навантаження на одну вісь у розмірі 17 500 кг означає перевищення максимальної технічної спроможності елементів підвіски автомобіля більш ніж на 6 тонн, за такого критичного навантаження рух автомобіля є фізично неможливим.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивача, просить відмовити в задоволені апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Полтава від 14.08.2026 по справі №553/1197/26 в повному обсязі, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує, що за даними інформаційної картки, автоматично сформованої автоматичним пунктом при проїзді транспортного засобу через WIM-комплекс, засобами автоматичного пункту було зафіксовано тип транспортного засобу («type») – 2 (вантажний) та клас («class») – 4, що згідно довідника «Класифікація транспортних засобів» відповідає двовісному вантажному автомобілю. Відповідач вказує, що зафіксована інформація також відповідає наявним матеріалам фотофіксації проїзду транспортного засобу через автоматичний пункт, на яких чітко видно, що центри 2 та 3 осей не перебувають на одній лінії паралельно до дорожнього покриття, у той час як при русі з опущеними осями центри обох осей мають бути на одній прямій.

Відповідач наголошує, що позивачем до матеріалів справи не надано жодних документальних доказів на підтвердження дійсної наявності вказаного механізму автоматичного функціонування системи підвіски в транспортному засобі марки MAN TGA 26.310, державний номерний знак НОМЕР_2 , та його справності, зокрема, на момент проїзду транспортного засобу через автоматичний пункт. Відповідач зазначає, що наданий стороною позивача Висновок експертів №6106/6107 від 22.05.2026 жодним чином не встановлює спірних фактичних обставин по даній справі, оскільки як не встановлює факту руху транспортного засобу на момент фіксації адміністративного правопорушення на 3-ох осях, так і не спростовує факту руху останнього на 2-ох осях.

Відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні у них докази, обговоривши підстави та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до постанови серії АВ № 00009750 від 27.01.2026 по справі про адміністративне правопорушення, винесеною головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Степаненко М.В. притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, з якої вбачається, що 25.12.2025 року о 5 год. 51 хв, за адресою Н-31, км 122+000, Полтавська область, зафіксовано транспортний засіб MAN TGA 26.310, д.н.з. НОМЕР_2 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху: перевищення загальної маси транспортного засобу на 21,750% (3,915 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 27,826% (3,2 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 132-1 КУпАП. Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 8, WAGA-WIM35, зав. №2, сертифікат перевірки типу № UA.TR.113- 0619-21 від 13.04.2021, чинний до 12.04.2031; свідоцтво про повірку № 4/80620 від 17.11.2025 року, чинне до 17.11.2026 (підсистема вагового контролю) та сертифікат перевірки типу № UA.TR.-113- 0695-21 від 21.09.2021 року, чинний до 20.09.2031 року; свідоцтво про повірку № 1438 від 19.11.2025 року, чинне до 17.11.2026 року (підсистема габаритного контролю). За вказане правопорушення на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000, 00 грн.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з позовом визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив із правомірності винесення оскаржуваної постанови. Суд першої інстанції вказав, що перевезення позивачем здійснювалось на 2-ох осях та навантаження розподілялося по 2-ох осях, що зафіксовано автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспортні, а тому до транспортного засобу позивача застосовуються вагові параметри, як до двохвісного автомобіля відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому, за приписами частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі – Закон № 3353-XII) учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону № 3353-XII, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Водночас, згідно із Законом України «Про дорожній рух», Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України), встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків (пункти 1.3, 1.5 ПДР України).

Відповідно до пункту 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За приписами підпункту «б» пункту 22.5 ПДР України, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема, на дорогах державного значення для двовісних автомобілів – 18 тонн, для трьохвісних автомобілів - 25 (26) тонн, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни.

Згідно з підпунктом «в» пункту 22.5 ПДР України, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують навантаження на вісь, зокрема, для автомобільних доріг державного значення на одинарну вісь - 11,5 тонн; на здвоєні осі, якщо відстань між осями менш як 1 метр - 11,5 тонн; від 1 до 1,3 метра - 16 тонн; від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах - 18 тонн; від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни -19 тонн; від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни - 23 тонни; від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів - 20 тонн; на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше - 21 тонна; понад 1,3 до 1,4 метра - 24 тонни.

Таким чином, підпунктами «б», «в» пункту 22.5 ПДР передбачені обмеження вагових параметрів транспортних засобів та їх составів для автомобільних доріг державного значення, а саме загальної маси та навантаження на вісь транспортних засобів.

Водночас, за приписами частини 2 статті 132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Приміткою до статті 132-1 КУпАП передбачено, що дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Тобто, відповідальність за частиною 2 статті 132-1 КУпАП настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами без відповідного дозволу.

При цьому, згідно з частиною 1 статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до статті 229 КУпАП, органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом, зокрема, але не виключно, передбачених частиною другою, третьою статті 132-1 КУпАП.

Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частини друга, третя статті 132-1 КУпАП).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 (далі – Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

До основних завдань Укртрансбезпеки віднесено, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті (підпункт 4 пункту 4 Положення № 103).

Відповідно до пункту 5 Положення № 103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового-контролю; у випадках, передбачених правопорушення, розглядає справи про законом, складає протоколи про адміністративні адміністративні правопорушення i накладає адміністративні стягнення.

Отже, посадові особи Державної служби України з безпеки на транспорті розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами 2, 3 статті 132-1 КУпАП.

Водночас, механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2019 № 1174 (далі - Порядок № 1174).

Згідно з пунктами 2, 16 Порядку № 1174, посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1174, система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (пункт 7 Порядку № 1174).

Згідно з пунктами 12-15 Порядку №1174, автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.

Метадані повинні містити дані про:

- засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);

- місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);

- найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

- дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 "Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку", повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);

- фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака;

- відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Також з аналізу положень Порядку № 1174 вбачається, що система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів відповідно до законодавства.

З викладеного вбачається, що процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті здійснюється в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, у тому числі щодо визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій, та має як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, а, відтак, і габаритно-вагові розрахунки щодо транспортного засобу здійснюються в автоматичному режимі та в подальшому застосовуються відповідною посадовою особою при прийнятті постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Водночас, Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі затверджена наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.202 № 512, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2021 за № 1286/36908 (далі - Інструкція № 512)

Пунктом 8 розділу ІІ Інструкції № 512 передбачено, що винесені постанови, що набрали законної сили, разом з метаданими передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Відповідно до Додатка 1 до Інструкції № 512 в частині «Установив (ла)» постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, має міститися, в тому числі, наступна інформація: (марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги), а також: (суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги).

Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Таким чином, Інструкцією № 512 затверджено форму постанови про адміністративне правопорушення, яка складається уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до постанови серії АВ № 00009750 від 27.01.2026 по справі про адміністративне правопорушення, 25.12.2025 року о 5 год. 51 хв, за адресою Н-31, км 122+000, Полтавська область, зафіксовано транспортний засіб MAN TGA 26.310, д.н.з. НОМЕР_2 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху: перевищення загальної маси транспортного засобу на 21,750% (3,915 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 27,826% (3,2 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 132-1 КУпАП. За вказане правопорушення на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000, 00 грн.

У постанові вказаний результат автоматичної фіксації транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення: виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу - загальна маса 21915 кг, навантаження на одиночну вісь – 14700 кг, фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 2 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 5500 мм, 2-3: 1330 мм, навантаження на вісь 1 - 6850 кг, 2 - 17500 кг, загальна маса 24350 кг.

Крім цього, скоєння позивачем адміністративного правопорушення підтверджуються наданими відповідачем фотографіями транспортного засобу та державного номерного знаку, здійсненими під час фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт, а також відеозаписом моменту проїзду транспортного засобу через автоматичний пункт.

При цьому, копіями сертифікату перевірки типу № UA.TR.113- 0619-21 від 13.04.2021, чинного до 12.04.2031, свідоцтва про повірку № 4/80620 від 17.11.2025 року, чинного до 17.11.2026 (підсистема вагового контролю) та сертифікату перевірки типу № UA.TR.-113- 0695-21 від 21.09.2021 року, чинного до 20.09.2031 року, свідоцтва про повірку № 1438 від 19.11.2025 року, чинного до 17.11.2026 року (підсистема габаритного контролю) встановлено, що комплексний технічний засіб марки WIM 8, WAGA-WIM35 відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМУ № 94 від 13.01.2016, вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010 Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Частина І.

Отже, на момент скоєння позивачем адміністративного правопорушення (25.12.2025) прилад для зважування транспортних засобів WAGA-WIM35 відповідав вимогам, встановленим для автоматичних приладів для зважування дорожніх транспортних засобів у русі.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що факт порушення позивачем вимог пункту 22.5 ПДР України, ч. 2 ст. 132-1 КУпАП зафіксований належним чином, а винесення відповідачем постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 00009750 від 27.01.2026 є правомірним.

Водночас, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги позивача про технічну неможливість руху завантаженого автомобіля MAN TGA 26.310 на двох осях, автоматичне спрацювання системи опускання/підйому третьої осі автомобіля при наявності навантаження більше 10 тонн, помилковості визначення осьового навантаження відповідачем, а також надані представником позивача зображення завантаженого автомобіля MAN TGA 26.310 з опущеною третьою віссю (а.с. 29-30, 178 - 181), оскільки та обставина, що транспортний засіб має підйомну вісь відповідно до технічних характеристик транспортного засобу не підтверджує факту того, що така підйомна вісь використовувалась при перевезенні вантажу.

Колегією суддів було запропоновано представнику позивача надати підтвердження технічної неможливості руху завантаженого автомобіля MAN TGA 26.310 на двох осях, автоматичне спрацювання системи опускання/підйому третьої осі автомобіля при наявності навантаження більше 10 тонн.

19.10.2026 до Другого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких представник позивача вказує, що заводська специфікація МАН та протоколи техконтролю, де вказана вантажність 15.3 т та категорія N3, підтверджують, що опис роботи системи ECAS та автоматичного опускання осі, наведений експертами, є єдино можливим технічним алгоритмом для даного ТЗ.

19.10.2026 до Другого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення позивача, у яких відповідач просить суд апеляційної інстанції відмовити в задоволені апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Полтава від 14.08.2026 по справі №553/1197/26 в повному обсязі, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів звертає увагу, що представником позивача до вказаних пояснень було додано, зокрема, протоколи перевірки технічного стану транспортного засобу MAN TGA 26.310 д.н.з. НОМЕР_1 № 01157-00178-25 від 18.04.2025, № 01195-00683-26 від 14.04.2026.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що зазначені документи не містять відомостей щодо автоматичного опускання підйомної осі транспортного засобу MAN TGA 26.310 д.н.з. НОМЕР_1 .

Крім цього, представником позивача до суду надано лист ТОВ «Агротраксервіс» № 953 від 05.10.2026, лист ТОВ «АВАНТІ Груп» № 27-А/03-242 від 01.10.2026, лист заступника директора ПП «Компанія Діамет» від 30.09.2026, лист ТОВ «МАН Трак енд Бас Юкрейн» № 159 від 12.10.2026, з відомостей яких слідує, що вказані організації не володіють інформацією щодо комплектації автомобіля MAN TGA 26.310.

Представником позивача також долучено лист ТОВ Ман Трак енд Бас Юкрейн № 119 від 21.08.2026, з відомостей якого встановлено, що на момент виходу з виробництва шасі № WMAH18ZZ15W057833 мало 1 рульову вісь (передню), 1 привідну вісь (першу задню) та 1 підйомну вісь (другу задню).

Колегія суддів вказує, що даний лист не містить інформації щодо функціонування механізму підйомної осі в автомобілі MAN TGA 26.310 д.н.з. НОМЕР_1 .

Крім цього, представником позивача до додаткових пояснень від 19.10.2026 було долучено керівництво з експлуатації автомобілів марки МАN TGA.

Колегія суддів зазначає, що надане керівництво з експлуатації не містить відомостей стосовно технічної неможливості руху завантаженого автомобіля MAN TGA 26.310 на двох осях, автоматичне спрацювання системи опускання/підйому третьої осі автомобіля при наявності навантаження більше 10 тонн.

При цьому, колегія суддів зазначає, що автоматичний пункт габаритно-вагового контролю марки WIM 8, WAGA-WIM35 забезпечує визначення навантаження на осі транспортного засобу у момент габаритно-вагового контролю.

Так, відповідно до наявних у матеріалах справи відомостей про програмне забезпечення інформаційно-комунікаційної системи «Система автоматичної фіксації габаритно-вагового контролю транспортних засобів», система класифікує транспортні засоби за типом, враховуючи кількість осей транспортних засобів, та вимірює навантаження на вісь та групу осей за порядковим номером (а.с. 95 зворот – 100 зворот).

Доказів того, що пристрій, яким зафіксовано порушення, був у несправному стані, позивачем до суду не надано.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача про те, що вантажівка MAN TGA 26.310, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до Єдиного державного реєстру МВС та свідоцтва про реєстрацію конструктивно є тривісною, колегія суддів звертає увагу, що сертифікований автоматичний пункт габаритно-вагового контролю марки WIM 8, WAGA-WIM35 визначив наявність навантаження лише на 2 осі у транспортному засобі марки MAN TGA 26.310, д.н.з. НОМЕР_1 .

Крім цього, колегія суддів погоджується із доводами відповідача про те, що у вантажних автомобілях існує такий механізм, як підйомна вісь, суть вказаного механізму полягає у можливості підняття осі на незначну висоту, у зв`язку із чим за наявності 3-х осей, переміщення буде здійснюватися на 2-х осях, що і має місце у даному випадку, оскільки сертифікований прилад визначив наявність навантаження на 2 осі у транспортному засобі марки MAN TGA 26.310, д.н.з. НОМЕР_1 .

Колегія суддів вказує, що до уваги необхідно брати саме ті характеристики транспортного засобу, які мали місце при фактичному здійсненні перевезень. У даному випадку перевезення здійснювалися на 2-ох осях, що зафіксовано автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті.

29.10.2026 до Другого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких представник позивача вказує, що рух автомобіля MAN TGA 26.310 із піднятою третьою віссю є технічно неможливим і забороненим електронікою автомобіля (системою ECAS), посилається на відповідь офіційного представництва виробника — ТОВ «МАН Трак енд Бас Україна» (в особі продакт-менеджера Владислава Монька).

03.11.2026 від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшли заперечення на додаткові пояснення позивача у справі від 29.10.2026, у яких відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Полтава від 14.08.2026 по справі №553/1197/26 в повному обсязі, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Так, із наданого позивачем листа представника ТОВ «МАН Трак енд Бас Україна» від 23.10.2026 слідує, що вантажний автомобіль MAN TGA 26.310 6x2-2 BL, шасі номер НОМЕР_3 має допустиме навантаження на вісі: передня вісь — 8000 кг, задня ведуча вісь – 11500 кг, третя підйомна вісь — 7500 кг, третя підйомна вісь, тип NO-08, завантажується (опускається) автоматично, щойно навантаження на ведучий міст тип HY-1350 сягає навантаження 11500 кг.

У листі від 23.10.2026 вказано на ймовірність опущення третьої підйомної вісі при навантаженні ведучого моста 11000 кг.

При цьому, представник ТОВ «МАН Трак енд Бас Україна» у зазначеному листі вказує на можливість внесення першим власником автомобіля змін в конструкцію автомобіля, встановивши окремий блок керування, завдяки якому вісь опускається лише після натискання кнопки, що можливо перевірити в умовах офіційного сервісу МAN.

Таким чином, колегія суддів вказує, що наданий позивачем лист представника ТОВ «МАН Трак енд Бас Україна» від 23.10.2026 не спростовує відомостей, що були зафіксовані у момент скоєння позивачем адміністративного правопорушення (25.12.2025) автоматичним пунктом габаритно-вагового контролю марки WIM 8, WAGA-WIM35, що пройшов повірку та знаходився у справному стані.

Отже, позивачем не було надано доказів, які б підтвердили зазначений автоматичний принцип функціонування системи опускання/підйому третьої осі автомобіля, справність даної системи на момент фіксування правопорушення, неможливість маніпулювання даною системою водієм автомобіля до початку чи під час руху, а надані зображення (а.с. 29-30, 178 - 181) жодним чином не спростовують даних, які зафіксовані у момент скоєння позивачем адміністративного правопорушення (25.12.2025) автоматичним пунктом габаритно-вагового контролю марки WIM 8, WAGA-WIM35, що пройшов повірку та знаходився у справному стані.

Водночас, колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на висновок ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» № 6106/6107 від 22.05.2026 про те, що через низьку роздільну здатність нічного відео WIM (800х450), ракурс зйомки зверху та динамічне розмиття, встановити, чи знаходилася у піднятому або опущеному стані задня додаткова вісь експертним шляхом не представляється можливим, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-XII, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до частин 1-3 статті 101 КАС України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

На підставі частини першої статті 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

У постанові Верховного Суду від 12.07.2021 у справі № 766/12142/16-а суд касаційної інстанції зазначив, що висновок експерта може бути доказом у справі лише тоді, коли експертиза здійснена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами. У разі коли висновок експертизи наданий стороною як додаток до позовної заяви, тобто проведений відповідною експертною установою за клопотанням сторони чи її представника, то такий висновок може розцінюватися лише як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці.

Так, висновок ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» № 6106/6107 від 22.05.2026 виготовлений на виконання листа позивача від 27.04.2026 та на вирішення експертного дослідження поставлено таке питання: чи рухався 25.12.2025 о 5:51:41 годині транспортний засіб MAN TGA 26.310, д.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_1 , на 3-ох осях чи на 2 осях з піднятою 3-ю віссю.

Зі змісту висновку ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» № 6106/6107 від 22.05.2026 слідує, що через низьку роздільну здатність нічного відео WIM (800х450), ракурс зйомки зверху та динамічне розмиття, встановити, чи знаходилася у піднятому або опущеному стані задня додаткова вісь експертним шляхом не представляється можливим.

Колегія суддів звертає увагу, що зазначений висновок експерта за своїм змістом не містить твердження про те, що задня додаткова вісь транспортного засобу на момент його проїзду через сертифікований автоматичний пункт габаритно-вагового контролю марки WIM 8, WAGA-WIM35 перебувала в опущеному стані, а лише вказує на неможливість встановлення експертом її положення за наданим на дослідження відеозаписом. Отже, такий висновок не підтверджує обставин, на які посилається позивач, а свідчить виключно про недостатність саме зазначеного відеозапису для вирішення поставленого перед експертом питання.

При цьому, за змістом ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів зазначає, що сама по собі неможливість експертного дослідження встановити певну обставину за конкретним джерелом доказів не означає, що така обставина не може бути встановлена судом на підставі сукупності інших належних та допустимих доказів.

Крім того, предметом експертного дослідження була технічна можливість встановлення положення осі саме за наявним відеозаписом, тоді як питання правомірності здійснення вагового контролю та достовірності зафіксованих WIM показників підлягає оцінці судом з урахуванням усіх наявних у справі доказів, а не виключно відповідного відеозапису.

Таким чином, посилання позивача на висновок ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» № 6106/6107 від 22.05.2026 не спростовує достовірності результатів вагового контролю та не підтверджує перебування додаткової осі в опущеному стані на момент проходження транспортним засобом WIM-комплексу.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем доведено факт порушення позивачем вимог пункту 22.5 ПДР України, ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а також надано належні і допустимі докази на підтвердження даного факту.

За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті витрат на оплату судового збору за дві інстанції, за проведення судової експертизи Бокаріуса в загальній сумі 18080,80 грн. та витрати на правничу допомогу, понесені позивачем в суді першої та апеляційної інстанції в сумі 15500,00 грн, оскільки оскаржувана постанова винесена правомірно, подія та склад адміністративного правопорушення належним чином встановлені та відображені у оскаржуваній постанові.

Із урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України АВ №00009750 від 27.01.2026.

Доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження під час розгляду колегією суддів.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду міста Полтави від 14.08.2026 по справі № 553/1197/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова

Повний текст постанови складено 03.11.2026 року

Оригінал: reyestr.court.gov.ua