Вирок від 02 листопада 2026 р. у справі №459/3503/19 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/3503/19

Провадження № 1-кп/459/105/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10

представника потерпілого ОСОБА_11

обвинуваченого ОСОБА_12

захисника ОСОБА_13

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Шептицькому Львівської області кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140150000979 від 29.08.2019 про обвинувачення:

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Переспа Сокальського району Львівської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, зокрема:

- вироком Шептицького міського суду Львівської області від 17.09.2026 за ч.1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу;

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_12 , 29 серпня 2019 року, близько 02 години 20 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи належним ОСОБА_14 , перебуваючим у його користуванні, технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-2107» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що являється засобом підвищеної небезпеки, знаходячись поруч з будинком №6 по вул. Будівельній, у місті Червоноград, Львівської області, рухаючись по дворовій дорозі в житловій зоні, від вул. Винниченка в глиб двору, проявив неуважність, неналежно оцінив дорожню обстановку та дорожні умови.

В результаті таких протиправних дій водія ОСОБА_12 , автомобіль «ВАЗ-2107» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 виїхав за межі проїжджої частини на газон, де зіткнувся з лавкою, і здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_15 та ОСОБА_10 .

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_15 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток правої гомілки, закритого перелому лівої сідничної кістки, краєвого перелому горизонтальної гілки правої лонної кістки, забійної рани правого стегна, крововиливів на правому стегні, в ділянці лівого гомілково-стопневого суглоба, які відносяться: відкритий переломи кісток правої гомілки - до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення; переломи сідничної і лонної кісток - до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров`я; рана, крововиливи - до легкого тілесного ушкодження.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому тіла четвертого шийного хребця, перелому дужки та суглобової поверхні поперечного паростка четвертого шийного хребця зліва, закритої черепно-мозкової травми, яка проявилась забійними ранами потиличної ділянки голови, струсом головного мозку, садна на правій кисті, які відносяться: переломи четвертого шийного хребця - до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров`я; закрита черепно-мозкова травма - до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я; садно - до легкого тілесного ушкодження.

Водій автомобіля «ВАЗ-2107» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_12 , як учасник дорожнього руху грубо порушив наступні Правила дорожнього руху України, а саме:

п.1.2 – «В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів»;

п.1.3 – «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги правил дорожнього руху»;

п.1.5 – «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п.2.3 – «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) – бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну …, стежити за … технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) – не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»;

п.2.9 – «Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;

п.10.1 – «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п.13.1 – «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу».

Вищевказані порушення Правил дорожнього руху України водія ОСОБА_12 перебувають у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пішохід ОСОБА_15 отримала тяжке тілесне ушкодження, а пішохід ОСОБА_10 отримав тілесне ушкодження середнього ступеню важкості.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_16 свою вину у вчиненому злочині визнав частково. Пояснив, що 29.08.2019 протягом дня вживав алкогольні нопої та близько 02:20 год, керуючи, в стані алкогольного спяніння, автомобілем «ВАЗ-2107», р.н.з. НОМЕР_1 , у дворі поблизу будинку №1 по вул. Винниченка в м. Червонограді Львівської області, здійснив наїзд на лавку та пішоходів ОСОБА_15 та ОСОБА_10 . Вказує, що повинен був виконати поворот, 5 м від бордюри знаходиться лавка, однак памятає лише як його вже витягували з автомобіля та кричали потерпілі. Зазначив, що наїзд вчинив передньою частиною автомобіля, від удару транспортний засіб зупинився. У вчиненому розкаюється. Визнав цивільний позов ОСОБА_15 частково в частині стягнення моральної шкоди. Пояснив, що ним успорюється та не визнається лише ступінь заподіяння тілесних ушкоджень, спричинених потерпілій ОСОБА_9 , оскільки на його думку таку слід кваліфікувати як середньої тяжкості, взамін тяжких.

Вказав, що через відсутність реквізитів рахунку, йому не вдалося частково відшкодувати шкоду потерпілій ОСОБА_9 . Проте, подав квитанцію про часткове відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_10 на суму 10 000 грн.

Не дивлячись на те, що обвинувачений частково визнав свою вину у пред`явленому звинуваченні, його винність повністю підтверджується наступними доказами, що були перевірені і оцінені судом.

Показами потерпілої ОСОБА_15 , яка пояснила, що дорожньо-транспортна пригода сталася вночі 29.08.2019 о 02 :00 год по вул.Будівельна, 6, в м.Червонограді Львівської області. Окрім неї, на місці події перебували ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . Вона підійшла до лавки, однак автомобіль «ВАЗ-2107», р.н.з. НОМЕР_1 , без ввімкнених фар рухався прямо на них, збив лавку, яка впала на неї. ОСОБА_17 був біля неї, вона не зрозуміла, що сталося, хлопці її відтягнули. Вона впала збоку автомобіля, а почула біль вже у автомобілі «Швидкої допомоги». У неї було зламано два бедра.

Аналогічні за змістом покази надав у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 .

Показами експерта ОСОБА_19 , який пояснив, що при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_15 , вона 06.09.2019 оглядала потерпілу, вивчала карту стаціонарного хворого. Огляд та дані медичної карти співпадали, нижня кінцівка потерпілої була у гіпсі, тому ділянку суглобу вона не бачила. Відтак, висновок експерта складений враховуючи дані лікування, медичної документації, серед яких: рентгенівські знімки, які знаходяться у історіях хвороб, та огляду.

Протоколом огляду місця ДТП від 29.08.2019 з фототаблицями до нього та схемою, згідно з яким старший слідчий Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_20 з 04:15 год. по 05:20 год. того ж дня провів огляд місця ДТП дворової частини вул.Будівельна у м.Червонограді Львівської області та вул.Винниченка у м.Червонограді Львівської області, в ході чого зафіксував відомості про слідову картину пригоди, а також вилучив транспортний засіб «ВАЗ-2107» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , на якому під час огляду місця події виявлено ряд технічних пошкоджень, повязаних з настанням ДТП (т.1 а.с. 119-141).

Висновком судово-медичної експертизи №95/2019 від 17.09.2019, згідно з яким: у ОСОБА_15 , 1983 р.н., згідно медичної документації та даних огляду виявлено: тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток правої гомілки; закритого перелому лівої сідничної кістки, краєвого перелому горизонтальної гілки правої лонної кістки; забійної рани правого стегна; крововиливів на правому стегні, в ділянці лівого гомілково-стопневого суглоба. Вказані тілесні ушкодження утворились від контакту з тупими предметами, могли виникнути 29 серпня 2019 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та відносяться: відкритий переломи кісток правої гомілки - до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення; переломи сідничної і лонної кісток - до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров?я; рана, крововиливи - до легкого тілесного ушкодження. (т.1 а.с. 142-143).

Висновком судово-медичної експертизи №94/2019 від 17.09.2019, згідно з яким: у ОСОБА_10 , 1983 р.н., згідно медичної документації та даних огляду виявлено: тілесні ушкодження у вигляді перелому тіла четвертого шийного хребця, перелому дужки та суглобової поверхні поперечного паростка четвертого шийного хребця зліва; закритої черепно-мозкової травми, яка проявилась забійними ранами потиличної ділянки голови, струсом головного мозку; садна на правій кисті. Вказані тілесні ушкодження утворились від контакту з тупими предметами, могли виникнути 29 серпня 2019 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та відносяться: переломи четвертого шийного хребця - до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров?я; закрита черепно-мозкова травма - до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров?я, садно - до легкого тілесного ушкодження. Крім цього, при проходженні стаціонарного лікування ОСОБА_10 було діагностовано «Забій лівого плеча. Забій м?яких тканин грудної клітки», які не підтверджені об?єктивними клінічними даними, а тому при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» до уваги не приймаються (т.1 а.с. 144-145).

Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 29.08.2019 № 181, згідно з яким обвинувачений ОСОБА_12 перебував у стані алкогольного сп`яніння (т.1 а.с. 146).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.09.2019 зі схемою та відеозаписом, згідно з яким з 11:38 год. по 12:01 год. 12.09.2019 старший слідчий Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_21 , з участю захисника, свідка ОСОБА_12 , спеціаліста ОСОБА_22 , з метою перевірки і уточнення відомостей отриманих в ході досудового слідства по кримінальному провадженню №12019140150000979, зокрема в ході допиту ОСОБА_12 , провів слідчий експеримент на території в дворовій частині поруч з будинком №6 по вул. Будівельна та поруч з будинком №1 по вул. Винниченка у м. Червоноград Львівської області в суху малохмарну погоду. Слідчим експериментом встановлено, що ОСОБА_12 відтворив та вказав на місцевості обставини події ДТП за його участі, що мала місце на даній території 29.08.2019 (т.1 а.с.149-153).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.09.2019 зі схемою та відеозаписом, згідно з яким з 13:22 год. по 13:35 год. 12.09.2019 старший слідчий Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_20 , з участю потерпілої ОСОБА_15 , з метою перевірки і уточнення відомостей отриманих в ході досудового слідства по кримінальному провадженню №12019140150000979, зокрема в ході допиту потерпілої ОСОБА_15 , провів слідчий експеримент на території у дворі будинку №6 по вул. Будівельна та будинку №1 по вул. Винниченка у м. Червоноград Львівської області. Слідчим експериментом встановлено, що ОСОБА_15 відтворила та вказала на місцевості обставини події ДТП за її участі, потерпілою у якій вона є (т.1 а.с.154-158).

Висновком судової автотехнічної експертизи №1/1066 від 28.10.2019, згідно з яким; 1. на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля «ВАЗ-2107», р.н. НОМЕР_1 , знаходиться у працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією; ???2. на момент огляду система рульового управління досліджуваного автомобіля «ВАЗ-2107», р.н. НОМЕР_1 знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією; 3. на момент огляду система зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля «ВАЗ-2107», р. н. НОМЕР_1 , знаходиться в несправному стані внаслідок руйнування фар разом з передніми покажчиками поворотів та зміщення їх з місця свого штатного розташування. Перевірити працездатність системи зовнішнього освітлення даного автомобіля не представилось можливим по причині відсутності джерела енергії (акумуляторна батарея відсутня); 4. д??ане питання стосовно робочої гальмівної системи та системи рульового управління досліджуваного автомобіля «ВАЗ-2107», р. н. НОМЕР_1 , втрачає технічний зміст; пошкодження, які призвели до несправного стану системи зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля утворились під час ДТП. Питання про те, чи мав водій автомобіля технічну можливість виявити вказану несправність перед виїздом чи під час експлуатації втрачає технічний зміст; 5. Дане питання втрачає технічний зміст (т.1 а.с.161-165).

Висновком транспортно-трасологічної експертизи №1/1067 від 12.11.2019, відповідно до якого: 1. під час огляду наданого на дослідження автомобіля «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , було виявлено пошкодження його передньої частини (бампер, капот, передні крила та ін.), деформуючі зусилля яких спрямовані спереду назад; 2. автомобіль «ВА3-2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , контактував з пішоходами та нерухомою перешкодою (лавкою), в момент первинного удару, передною частиною; 3. наїзд автомобіля «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пішоходів відбувся на газоні в районі зафіксованих залишків основи лавки та зміщення грунту (див схему до протоколу огляду місця ДТП, умовне позначення №1) (т.1 а.с. 168-171).

Висновком судової автотехнічної експертизи №1/1065 від 15.11.2019, відповідно до якого: 1. в даній дорожній ситуації водій автомобіля «ВА3-2107», р. н. НОМЕР_1 , ОСОБА_12 повинен був керуватись технічними вимогами п.п. 1.2., 10.1. та 13.1. чинних ПДР (див. детальніше дослідницьку частину даного висновку експерта); 2. для оцінки дій пішохода ОСОБА_23 спеціальні знання в галузі судової автотехніки не потрібні, вказане питання може бути вирішене слідчими (судовими) органами самостійно, з урахуванням вимог розділу 4 чинних ПДР (т.1 а.с. 174-176).

Посилання сторони захисту на те, що медична документація містить розбіжності, а рентгенівські знімки тілесних ушкоджень нібито не відповідають опису тілесних ушкоджень, зазначених експертом, так само як і твердження про невідповідність ознак, що характеризують тілесне ушкодження, висновку експерта, не спростовують правильності та обґрунтованості висновку експерта №95/2019 від 17.09.2019, згідно якого виявлені у ОСОБА_15 , 1983р.н., тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток правої гомілки; закритого перелому лівої сідничної кістки, краєвого перелому горизонтальної гілки правої лонної кістки; забійної рани правого стегна; крововиливів на правому стегні, в ділянці лівого гомілково-стопневого суглоба. відносяться: відкритий переломи кісток правої гомілки - до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення; переломи сідничної і лонної кісток - до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров?я; рана, крововиливи - до легкого тілесного ушкодження.

Зазначені доводи були предметом безпосереднього дослідження судом та спростовані наданими у судовому засіданні поясненнями експерта, яка зазначила, що під час проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_15 не лише безпосередньо оглядала потерпілу, а й вивчала медичну картку стаціонарного хворого та інші наявні медичні матеріали. При цьому результати безпосереднього огляду потерпілої та відомості, що містилися в медичній документації, між собою співпадали.

Експерт також пояснила, що на момент проведення огляду нижня кінцівка потерпілої перебувала у гіпсовій пов`язці, у зв`язку з чим безпосередній огляд ділянки відповідного суглоба був об`єктивно неможливим. Водночас ця обставина не перешкоджала проведенню експертного дослідження, оскільки при формуванні висновку експерт врахувала результати лікування потерпілої, відомості медичної документації, рентгенологічні знімки та інші матеріали, що містилися в історії хвороби, а також результати доступного безпосереднього огляду.

Отже, висновок експерта сформований на підставі сукупності медичних даних, які були доступні експерту для дослідження. При цьому експерт у судовому засіданні підтвердила використання зазначених матеріалів та надала пояснення щодо обставин, які могли мати значення для проведення експертизи.

Відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Судом дотримано вимог ч.6 ст. 22 цього Кодексу, створено всі необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав в т.ч. і для самостійного підтримання стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кримінальним процесуальним законом, в т.ч. і на збирання сторонами захисту та подання суду речей, документів, інших доказів.

Як наслідок, вказані матеріали у повній мірі підтверджують собою факт доведеності у провадженні обставин регламентованих ст. 91 КПК України.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає їх належними і допустимими, такими, що містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують винність обвинуваченого.

Аналізуючи наведені вище докази в їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні повністю доведена вина ОСОБА_12 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Зазначені дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України.

Обираючи вид покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчиненого діяння, що є тяжким злочином.

Ураховується й особа обвинуваченого, що є людиною молодого віку, є учасником бойових дій, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, на обліку у психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання скарг на нього не надходило, раніше судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого є часткове відшкодування шкоди.

Обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення злочину, особу винного, його ставлення до вчиненого, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає, що для виправлення ОСОБА_12 та попередження нових кримінальних правопорушень йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.

Поряд з цим, наведені вище обставини дають суду підстави для висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування призначеного покарання і його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до нього ст.75 КК України.

Вирішуючи цивільні позови потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_10 про відшкодування обвинуваченим моральної шкоди, суд вважає доведеним завдання ним потерпілим такої шкоди. Так, обставини справи об`єктивно свідчать про те, що внаслідок протиправних дій водія, призвело до психологічного стресу та спричинило потерпілим моральні страждання.

Відповідно до частин 2, 3 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Вищенаведені обставини справи та правові положення, на думку суду, свідчать про доведення факту спричинення потерпілим ОСОБА_15 , ОСОБА_10 моральної шкоди внаслідок отримання тілесних ушкоджень.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди (суму її компенсації), судом ураховано тяжкість завданої потерпілим моральної шкоди, її глибину, тривалість та характер моральних та фізичних страждань, їх інтенсивність, стан їх здоров`я. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, що відповідає вимогам п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Тому суд вважає, що сума компенсації спричиненої потерпілим моральної шкоди повинна складати пдля потерпілої ОСОБА_15 у розмірі 50 000 грн, для потерпілого ОСОБА_10 30000 грн.

Стягуючи визначений судом розмір відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_10 , суд враховує вже виплачений розмір моральної шкоди в добровільному порядку в розмірі 10000 грн, відтак підлягає стягненню в примусовому порядку сума в розмірі 20 000 грн (30000 грн. -10000 грн).

Щодо вимог про стягнення 250 000 грн на користь ОСОБА_15 та 120 000 грн на користь ОСОБА_10 , то суд вважає, що такі належним чином не вмотивовані, є завищеними і не відповідають тяжкості та характеру завданої шкоди.

Що стосується цивільного позову ОСОБА_10 у частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1881,13 грн то такий є обґрунтованим.

Заявлена сума відшкодування майнової шкоди у розумінні ст. 22 ЦК України є збитками потерпілого, котрі документально підтверджені, і мають бути відшкодовані обвинуваченим у повному обсязі на підставі ст. 1166 ЦК України.

Щодо вимог про стягнення по 3000 грн на користь потерпілих за послуги надання правничої допомоги, то суд зазначає наступне.

Виходячи з положень ч. 1 ст.118 КПК України, процесуальні витрати складаються, в числі іншого, з витрат на правову допомогу.

Статтею 124 ч. 1 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Позивачі – ОСОБА_15 та ОСОБА_10 у своїй позовній заяві зазначають, що понесли витрати на правову допомогу у сумі по 3000 грн. На підтвердження розміру таких витрат надали додаток №1 до договору – доручення про надання правової допомоги №01 від 11.01.2020 та дублікати квитанцій (т.1 а.с.30, 43, 44).

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено. (Постанова Верховного Суду від 18 серпня 2021 року у справі №300/3178/20)

Згідно ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Враховуючи особливості розгляду справи її значення для учасників, виходячи з критеріїв їх виправданості, розумності їх розміру та співмірності з позовом та складністю справи про вчинення кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про те, що розмір судових витрат у сумі по 3000 грн, які підлягають стягненню з ОСОБА_12 є виправданими.

За таких обставин і міркувань цивільні позови підлягають частковому задоволенню.

Витрати на залучення експерта складають 4710,30 грн. та у відповідності до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Арешт на майно, що накладений згідно з ухвалою слідчого судді, підлягає скасуванню.

Питання щодо речових доказів вирішуються відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_12 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи праці, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок Шептицького міського суду Львівської області від 17.09.2026 за ч.1 ст. 125 КК України відносно ОСОБА_12 - виконувати самостійно.

Цивільні позови ОСОБА_15 , ОСОБА_10 до ОСОБА_12 про стягнення моральної шкоди, матеріальної шкоди та витрат на правову допомогу – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_12 у користь ОСОБА_15 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди та 3 000 (три тисячі) грн витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_12 у користь ОСОБА_10 20 000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди, 1881 (одна тисяча вісімсот вісімдесят одна) грн 13 коп матеріальної шкоди та 3 000 ( три тисячі) грн витрат на правову допомогу.

В решті вимог- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_12 у користь держави 4710 (чотири тисячі сімсот десять) грн 30 коп витрат на проведення експертиз.

Арешт майна, що накладений ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 03.09.2019, після вступу вироку у законну силу – скасувати.

Після вступу вироку у законну силу, речовий доказ: автомобіль «ВАЗ-2107» р.з. НОМЕР_1 - повернути законному володільцю.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_1