Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №513/993/24 — Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/993/24

Провадження № 2/513/32/26

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Русавської Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» в особі представника Владислава Мартиненка до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» (далі - ТОВ «КФ.ЮА») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 26 915,96 грн, з яких: 6 940,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 18 320,00 грн - заборгованість за процентами; 1 253,13 грн - інфляційне збільшення; 402,83 грн - 3% річних, також стягнути судові витрати у розмірі 3 028,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 18 лютого 2020 року між ТОВ «КФ.ЮА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200219141.

Відповідно до положень п. 3.1 Договору, позивач на умовах договору та правил надає клієнту грошові кошти у сумі, визначеній п. 5 Договору, а клієнт в свою чергу зобов`язується повернути грошові кошти у встановлений цим договором строк та сплатити проценти згідно відсоткової ставки за кожен день користування, визначеної п. 5.3 даного договору. Кредит надається позичальнику на визначені ним особисті цілі.

18 лютого 2020 року на виконання умов Договору позивачем передано відповідачу грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.3 Договору, клієнт зобов`язаний погасити заборгованість не пізніше останнього дня дії договору, зазначеного у п.п.5 розділі 5 цього договору. Згідно з п.п. 5 п. 5 Договору заборгованість має бути сплачено до 18 березня 2020 року, але у будь-якому разі до повного виконання зобов`язань за договором.

Відповідно до п. 5 Договору базова процентна ставка становить 1,00% (в день). Процентна ставка у разі користування кредитом поза межами строку дії договору 2,50% (в день).

ТОВ «КФ.ЮА» свої зобов`язання за Договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором.

Натомість, відповідач не виконала свої зобов`язання, не сплатила (не повернула) грошові кошти у порядку та строки визначені умовами договору, внаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6 940,00 грн та за процентами, з яких нараховані за ставкою 1,00% на день – 0,00 грн, нараховані за ставкою 2,50 на день за період з 19 березня 2020 року по 16 липня 2020 року, у розмірі 18 320,00 грн.

У зв`язку з неповерненням відповідачем позики у визначений у Договорі строк, позивач має право стягнути з неї відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 19 березня 2020 року по 23 лютого 2022 року 1 253,13 грн – інфляційного збільшення та 402,83 грн - 3% річних.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С. від 16 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

04 березня 2025 року від представника відповідача адвоката Реу Р.В. до суду надійшов відзив, у якому зазначає, що відповідачем у визначений договором позики № 000200219141 строк до 18 березня 2020 року, виплатив суму позики позивачу у повному обсязі, тому вважає вимоги позивача безпідставними. Позивачем, на підтвердження проведених відповідачем платежів за кредитним договором, до позовної заяви не надано банківських підтверджень, окрім картки обліку виконання договору №000200219141 від 18 лютого 2020 року, станом на 30 липня 2024, яка містить не повну інформацію. У зв`язку з чим, доводи, викладені в позовній заяві не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права, а отже не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі рішення Вищої ради правосуддя № 206/0/15-26 від 12 лютого 2026 року суддя ОСОБА_2 звільнена з посади судді Саратського районного суду Одеської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Розпорядженням керівника апарату Саратського районного суду Одеської області №108/26 від 19 лютого 2026 року справу передано на повторний автоматизований розподіл справ.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу, справу перерозподілено судді Саратського районного суду Одеської області Рязановій К.Ю.

Ухвалою судді Рязанової К.Ю. від 24 лютого 2026 року дану цивільну справу прийнято до провадження з призначенням справи до розгляду по суті.

Представник позивача ТОВ «КФ.ЮА» в судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, на задоволенні позову наполягав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Реу Р.В. у судове засідання не з`явились. Від представника ОСОБА_3 до канцелярії суду 03 листопада 2026 року надійшла заява про проведення судового засідання за їх відсутності з поважних причин, просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши докази по справі, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що 18 лютого 2020 року ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту «Пенсійний Offline_30_днів» (Інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), чим підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи з обраних умов кредитування.

18 лютого 2020 року між ТОВ «КФ.ЮА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання позики на умовах фінансового кредиту №000200219141.

Відповідно до положень п. 3.1 Договору, позивач на умовах договору та правил надає клієнту грошові кошти у сумі, визначеній п. 5 договору, а клієнт в свою чергу зобов`язується повернути грошові кошти у встановлений цим договором строк та сплатити проценти згідно відсоткової ставки за кожен день користування, визначеної п. 5.3 даного договору. Кредит надається позичальнику на визначені ним особисті цілі.

Згідно з п. 5 Договору, загальний розмір кредиту становить 7 199,00 грн, вид кредиту «Пенсійний Offline_30_днів» за класичною схемою погашення.

Відповідно до п. 4.3 Договору, клієнт зобов`язаний погасити заборгованість не пізніше останнього дня дії договору, зазначеного у розділі 5 цього договору.

Згідно з п. 9 Договору, заборгованість має бути сплачено до 18 березня 2020 року у загальному розмірі 9 358,70 грн, з яких: 7 199,00 грн – сума основного боргу; 2 159,70 грн – сума процентів.

Відповідно до п. 5 Договору строк дії договору з 18 лютого 2020 року по 18 березня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань за Договором.

Відповідно до розділу 5 Договору, базова процентна ставка становить 1,00% (в день). Процентна ставка за кожен день у разі користування кредитом поза межами строку дії договору 2,50% (в день).

18 лютого 2020 року на виконання умов Договору позивачем було передано відповідачу грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн, що підтверджується актом про видачу грошових коштів від 18 лютого 2020 року.

ТОВ «КФ.ЮА» свої зобов`язання за Договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором.

Відповідач не виконав свої зобов`язання, не сплатила (не повернула) грошові кошти у порядку та строки визначені умовами Договору, внаслідок чого станом на 30 липня 2024 року відповідно до Карки обліку виконання договору № 000200219141 утворилася заборгованість у загальному розмірі 26915,96 грн, з яких: за тілом кредиту у розмірі 6 940,00 грн, заборгованість за процентами поза межами строку дії договору за період з 19 березня 2020 року по 16 липня 2020 року у розмірі 18 320,00 грн, інфляційне збільшення за період з 19 березня 2020 року по 23 лютого 2022 року в розмірі 1253,13 грн, 3% річних за період з 19 березня 2020 року по 23 лютого 2022 року в розмірі 402,83 грн.

Відповідно до копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 595521600399 від 13 жовтня 2022 року ТОВ «КФ.ЮА» (код ЄДРПОУ 41940643) здійснює економічну діяльність з інших видів кредитування (код 64.92).

Судом встановлено, що між сторонами існує спір, що виник з договірних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов`язання та договір, а також спеціальним Законом України «Про споживче кредитування».

Пункт 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 12 та ч. 1 ст. 13 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд, добросовісно та розумно, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Зі змісту частин 2, 3 ст. 13 ЦК України слідує, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб. Не допускається зловживання правом у будь-якій формі.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно положень ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксована або змінювана. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність (ч. 1 ст. 536 ЦК України).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що врегульовано ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Наведені вище положення цивільного законодавства у своєму взаємозв`язку дають підстави для висновку, що істотними (необхідними) умовами кредитного договору є предмет грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів становлять основне грошове зобов`язання у кредитному договорі, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Кредитний договір може містити й інші умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки під час строку кредитування, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг, припинення кредитування, розірвання договору тощо.

Судом встановлено, що одним із видів економічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» є надання послуг з інших видів кредитування.

Встановлено, що кредитний договір особисто підписаний відповідачем

Товариство належним чином виконало свої договірні зобов`язання, надавши відповідачу кредит в розмірі 7000,00 грн, а не 7199,00 грн, як погоджено сторонами в договорі про надання позики на умовах фінансового кредиту №000200219141 від 18 лютого 2020 року, що підтверджується актом про видачу грошових коштів від 18 лютого 2020 року також особисто підписаним відповідачем.

Позивачем не надано будь-яких доказів, що позичальником було пролонговано строк кредитування.

Водночас, Договором про надання кредиту не передбачено нараховування процентів після закінчення терміну дії Договору. Також, матеріали справи не містять інших додаткових угод, щодо продовження строку дії Договору.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц та від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15 зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6940,00 грн та заборгованість за відсотками саме за період з 18 лютого 2020 року по 18 березня 2020 року за ставкою 1,00 % в день у розмірі 2100,00 грн.

Щодо стягнення інфляційних збільшень та 3% річних суд зазначає таке.

У зв`язку із встановленим п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільненням позичальника від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, починаючи з 24 лютого 2022 року, відповідні нарахування підлягають здійсненню за період з 19 березня 2020 року по 23 лютого 2022 року включно.

Враховуючи зазначене, стягненню підлягають: 3% річних у розмірі 402,83 грн та інфляційне збільшення в розмірі 1253,13 грн.

Отже, загальний розмір зобов`язання ОСОБА_1 за договором про надання позики №000200219141 від 18 лютого 2020 року становить 10695,96 грн: 6940,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 2100,00 грн – заборгованість за відсотками; 1253,13 грн – інфляційне збільшення; 402,83 грн - 3 % річних.

З огляду на те, що відповідач прострочила погашення платежів за кредитним договором та не повернув отримані кредитні кошти, не виконавши взятих за договором зобов`язань, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки позовні вимоги банку підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на користь банку пропорційно задоволеним вимогам у сумі (10695,96 х 3028,00 / 26915,96) = 1203,27 грн.

На підставі ст.ст. 526, 634, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» в особі представника Владислава Мартиненка до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» заборгованість у 10695,96 (десять тисяч шістсот дев`яносто п`ять) гривень (дев`яносто шість) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» суму судового збору в розмірі 1203,27 (одна тисяча двісті три) гривні (двадцять сім) копійок.

Решту позовних вимог лишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА», ЄДРПОУ: 41940643, місцезнаходження: м. Київ, вул. Сергієнка Івана, буд. 18.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: адвокат Реу Руслан Васильович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ОД № 003029 видане Радою адвокатів Одеської області 21 червня 2017 року, адреса: вул. Крістіана Вернера, буд. 82, літ. А, селище Сарата, Білгород-Дністровського району Одеської області.

Повний текст рішення виготовлений 03 листопада 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова