Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №347/2627/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Косівський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №347/2627/26

Суддя: КРИЛЮК М. І.

Справа № 347/2627/26

Провадження № 2/347/1768/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області, в складі:

головуючої судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В с т а н о в и в:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором мотивуючи свої вимоги тим, що 03 липня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 03.07.2023-100002439, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 3000 грн строком на 42 дні, з кінцевою датою повернення 13 серпня 2023 року. Факт надання кредитних коштів підтверджується квитанцією про перерахування коштів від 03 липня 2023 року.

Умовами договору передбачено фіксовану процентну ставку в розмірі 2,1 % за кожен день користування кредитом, а також неустойку в розмірі 60 грн за кожен день невиконання або неналежного виконання окремого зобов`язання. Продовження строку кредитування договором не передбачалося.

Надалі кредитний договір було переоформлено шляхом укладення між сторонами кредитного договору (оферти) № 12.09.2023-010000202 від 12 вересня 2023 року, невід`ємною частиною якого є відповідна заявка позичальника.

Щодо укладення договору позивач вказує, що 03 липня 2023 року відповідач за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписав пропозицію про укладення кредитного договору та заявку на отримання кредиту, чим підтвердив прийняття його умов. За твердженням позивача, використання такого електронного підпису передбачало попередню реєстрацію позичальника, отримання одноразового ідентифікатора та вхід до особистого кабінету за допомогою логіна і пароля.

Факт перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується квитанцією від 03 липня 2023 року, яку позивач вважає належним та допустимим первинним платіжним документом. При цьому зазначається, що під час оформлення кредитної заявки відповідачем було вказано номер банківської картки, на яку перераховано кошти.

Крім того, позивач звертає увагу, що під час укладення кредитного договору відповідач пройшов ідентифікацію за допомогою системи BankID Національного банку України, що, на думку позивача, забезпечило однозначне встановлення його особи відповідно до вимог законодавства у сфері електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 3000 грн. Водночас ОСОБА_1 належним чином своїх договірних зобов`язань не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на день подання позову становила 5210,80 грн, з яких: 2800 грн — заборгованість за тілом кредиту; 2410,80 грн — заборгованість за процентами.

На підтвердження визнання відповідачем наявності боргових зобов`язань позивач посилається на здійснення ним часткового платежу за кредитним договором у розмірі 58,80 грн. При цьому під час розрахунку заборгованості зазначену оплату було враховано та відповідно зменшено суму позовних вимог.

Також позивач зазначає, що відповідач не висловлював претензій щодо неналежного виконання кредитодавцем обов`язку з надання кредитних коштів.

З огляду на викладене позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 12.09.2023-010000202 від 12 вересня 2023 року в розмірі 5210,80 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій також зазначив про відсутність заперечень щодо розгляду справи в порядку заочного провадження та ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи чи інших клопотань не подавав.

Ураховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду, відсутність відомостей про поважність причин його неявки, заяву представника позивача про розгляд справи за його відсутності та відсутність заперечень проти заочного розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

За таких обставин суд визнав можливим провести заочний розгляд справи відповідно до вимог статті 280 ЦПК України.

Косівським районним судом Івано-Франківської області 03 листопада 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи згідно зі статтею 281 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Із матеріалів справи та долучених позивачем до позовної заяви письмових доказів судом встановлено, що 03 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферту) № 03.07.2023-100002439, що підтверджується копією пропозиції про укладення кредитного договору (а.с.11-14), заявкою (а.с.14-15), підтвердженням (а.с.16) та додатком до анкети позичальника (а.с.17).

Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 3000 грн строком на 42 дні, з кінцевою датою повернення 13 серпня 2023 року. Факт перерахування кредитних коштів підтверджується копією квитанції про перерахунок коштів від 03 липня 2023 року (додаток № 3).

Умовами кредитного договору передбачено фіксовану процентну ставку в розмірі 2,1 % за кожен день користування кредитом, а також неустойку в розмірі 60 грн за кожен день невиконання або неналежного виконання окремого зобов`язання. Продовження строку кредитування умовами договору не передбачалося.

Надалі, 12 вересня 2023 року, між сторонами було укладено кредитний договір (оферту) № 12.09.2023-010000202, що підтверджується копією пропозиції про укладення кредитного договору (а.с.18-21), заявкою (а.с.22,23), підтвердженням (а.с.24) та додатком до анкети позичальника (додаток № 2).

Згідно з умовами зазначеного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит, а останній — повернути отримані кошти та сплатити проценти й комісії (за наявності). Кредит надавався для придбання товарів, робіт або послуг з метою задоволення особистих потреб, не пов`язаних із підприємницькою чи незалежною професійною діяльністю. Надання кредитних коштів передбачалося шляхом їх перерахування на рахунок позичальника з використанням електронного платіжного засобу.

Договором також визначено порядок надання та погашення кредиту, строки виконання грошових зобов`язань, черговість зарахування платежів і правові наслідки прострочення виконання зобов`язань. Зокрема, передбачено можливість застосування до позичальника договірних санкцій у разі несвоєчасного повернення кредиту та/або сплати процентів, а також обов`язок сплатити суму боргу з урахуванням положень статті 625 ЦК України.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 12.09.2023-010000202 (додаток № 4) убачається, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку із чим станом на день подання позову утворилася заборгованість у загальному розмірі 5210,80 грн, з яких 2800 грн — заборгованість за тілом кредиту та 2410,80 грн — заборгованість за процентами.

При цьому, як зазначено та відображено в розрахунку заборгованості (додаток № 4), відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 58,80 грн, яке було враховано під час визначення остаточного розміру заборгованості та формування позовних вимог.

На підтвердження обставин укладення кредитного договору в електронній формі позивачем також подано дані системи BankID Національного банку України щодо ТОВ «Споживчий центр» та ідентифікації позичальника (додаток № 5). Із долучених до матеріалів справи пропозицій про укладення кредитних договорів, заявок та підтверджень (додатки № 1, № 2) убачається, що позивач обґрунтовує укладення договорів використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, за допомогою якого останній підтвердив прийняття умов кредитування.

Крім того, факт здійснення перерахування кредитних коштів підтверджується не лише квитанцією від 03 липня 2023 року (додаток № 3), а й іншими документами, долученими позивачем, зокрема копією договору ТОВ «Споживчий центр» із платіжною системою, що підтверджує здійснення еквайрингу (додаток № 6), та довідкою про відкриття рахунку позивача (додаток № 7).

За результатами оцінки доказів суд дійшов висновку про доведеність факту укладення між сторонами кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів та наявності заборгованості за ним у заявленому розмірі. Відтак позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 12.09.2023-010000202 від 12 вересня 2023 року в розмірі 5210,80 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронна ідентифікація є процедурою використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. Ідентифікація особи — процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

Статтею 14 зазначеного Закону передбачено, що електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4.1 Правил надання споживчих кредитів для перевірки відповідності заявника встановленим умовам та отримання пропозиції (оферти) укласти кредитний договір заявник заповнює заявку на сайті кредитодавця, зазначаючи всі передбачені нею обов`язкові дані. Заявник зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні персональні дані, необхідні для прийняття кредитодавцем рішення щодо можливості надання кредиту. У разі використання електронної автентифікації заявника за допомогою його даних у банку, де він обслуговується, через систему BankID заявник зобов`язаний перевірити актуальність, повноту та точність таких даних.

ТОВ «Споживчий центр» є абонентом Системи BankID Національного банку України. Як убачається з матеріалів справи, під час укладення кредитного договору № 03.07.2023-100002439 від 03 липня 2023 року ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку України, що підтверджується відповідними даними BankID НБУ щодо ТОВ «Споживчий центр» та ідентифікації позичальника.

Під час проведення ідентифікації ОСОБА_1 на підставі документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення його особи.

Із матеріалів справи також убачається, що під час оформлення кредиту відповідачем було зазначено необхідні платіжні реквізити для отримання кредитних коштів. При цьому номер електронного платіжного засобу в документах зазначений у маскованому вигляді.

Відповідно до кредитного договору № 03.07.2023-100002439 від 03 липня 2023 року та квитанції про перерахування коштів ТОВ «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 3000 грн. Факт перерахування кредитних коштів підтверджується копією квитанції від 03 липня 2023 року.

Отже, наданими позивачем доказами підтверджується виконання ТОВ «Споживчий центр» зобов`язання щодо надання відповідачу кредитних коштів у визначеному договором розмірі.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, та виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною третьою статті 11 зазначеного Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується у порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, або шляхом вчинення дій, які вважаються прийняттям пропозиції, якщо зміст таких дій чітко роз`яснений в інформаційній системі.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Як убачається з матеріалів справи, кредитний договір № 03.07.2023-100002439 від 03 липня 2023 року та документи, що його складають, були укладені в електронній формі та підписані відповідачем із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Р434.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор — це алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує особа, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 зазначеного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором — це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Судом установлено, що 03 липня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) № 03.07.2023-100002439 в електронній формі, при цьому відповідач пройшов електронну ідентифікацію за допомогою системи BankID НБУ, здійснив необхідні дії для оформлення кредиту та прийняв пропозицію кредитодавця про укладення кредитного договору, що підтверджується копією пропозиції про укладення кредитного договору, заявкою, підтвердженням та додатком до анкети позичальника, а також даними BankID НБУ.

Надалі між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферту) № 12.09.2023-010000202 від 12 вересня 2023 року, що підтверджується копією пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявкою, підтвердженням та додатком до анкети позичальника.

Зазначений кредитний договір визначає права та обов`язки сторін, порядок виконання грошових зобов`язань, умови повернення кредиту та сплати процентів. Відповідно до пункту 3.1 договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти і комісії, якщо такі передбачені договором.

Згідно з пунктом 3.2 договору кредит надається для придбання товарів, робіт або послуг з метою задоволення потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до пункту 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах строковості, платності та поворотності. Спосіб надання коштів передбачає їх перерахування на рахунок споживача з використанням реквізитів його електронного платіжного засобу.

Згідно з пунктом 4.3 договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту або сплати платежу — день надходження коштів до каси кредитодавця або їх зарахування на поточний рахунок кредитодавця.

Відповідно до пункту 6.1 договору позичальник зобов`язаний використати кредит на передбачені договором цілі та забезпечити своєчасне повернення кредиту і сплату процентів у строки, зазначені в заявці, яка є невід`ємною частиною договору.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується квитанцією від 03 липня 2023 року, а також копією договору ТОВ «Споживчий центр» із платіжною системою, що підтверджує здійснення еквайрингу, та довідкою про відкриття рахунку позивача.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» еквайринг — платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі.

Таким чином, дослідженими доказами підтверджується укладення між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 кредитних договорів № 03.07.2023-100002439 від 03 липня 2023 року та № 12.09.2023-010000202 від 12 вересня 2023 року, проходження відповідачем електронної ідентифікації, прийняття ним умов кредитування та отримання кредитних коштів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник — повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як убачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 12.09.2023-010000202, відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 5210,80 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту — 2800 грн; заборгованості за процентами — 2410,80 грн.

Із зазначеного розрахунку також убачається, що позивачем враховано здійснену відповідачем часткову оплату за кредитним договором у розмірі 58,80 грн, унаслідок чого відповідно скориговано остаточний розмір заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у встановленій законом черговості, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, часткова сплата відповідачем коштів у рахунок погашення заборгованості була врахована позивачем під час визначення остаточного розміру боргу, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач протягом дії кредитного договору не заявляв претензій щодо неналежного виконання кредитодавцем своїх зобов`язань з надання кредитних коштів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування факту укладення кредитних договорів, отримання кредитних коштів, погодження їх умов, належного виконання договірних зобов`язань або іншого розміру заборгованості.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, зокрема копії пропозицій про укладення кредитних договорів, заявок, підтверджень та додатків до анкет позичальника, квитанцію про перерахування коштів від 03 липня 2023 року, розрахунок заборгованості за кредитним договором № 12.09.2023-010000202, дані BankID НБУ, копію договору з платіжною системою та довідку про відкриття рахунку позивача, суд відповідно до вимог статей 80, 81, 89 ЦПК України дійшов висновку, що позивачем доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів у передбачені договором строки, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 12.09.2023-010000202 від 12 вересня 2023 року в розмірі 5210,80 грн.

Крім того, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжним документом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 12, 13, 80, 81, 89, 141, 263–265, 268, 274–279, 280–282 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № 12.09.2023-010000202 від 12 вересня 2023 року в розмірі 5 210 (п`ять тисяч двісті десять) гривень 80 копійок, а також судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua